Постанова

від 27.02.2007 по справі 16/177

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/177

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

27.02.07 р.                                                                                                    № 16/177                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Поліщук В.Ю.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Швець В.О

                                                                                                         Жук Г. А.

при секретарі судового засідання Огієнко В.О.,

розглянувши матеріали апеляційних скарг Кременчуцького дочірнього підприємства №503 Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж-60»та Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Вегас»,

на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 року,

по справі №16/177 (суддя Іваницький О.Т.),

за позовом Кременчуцького дочірнього підприємства №503 Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж-60»(м.Кременчук, Полтавська область),

до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Вегас»(м.Кременчук, Полтавська область),

про стягнення боргу по орендній платі та пені за договором оренди (стягнення 52962 грн. 63 коп. –сума основного боргу за договором оренди №4 від 05.01.2004 року, 78576 грн. 43 коп. - сума пені за договорами оренди №8 від 11.02.2004 року та №4 від 05.01.2004 року, 4184 грн. 05 коп. –сума встановленого індексу інфляції за весь час прострочення),

за участю представників сторін:

від позивача: Матиящук В.С. –директор (довідка №002/5263 від 14.09.2005 року), Суровцева Н.Г. –представник (довіреність від 11.01.2007 року),  

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцьке дочірнє підприємство №503 ЗАТ «Сантехмонтаж-60»звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПП «Виробничо-комерційна фірма «Вегас»про стягнення боргу по орендній платі та пені за договорами оренди у розмірі 136570 грн. 51 коп. (у тому числі: 52962 грн. 63 коп. –сума основного боргу за договором оренди №4 від 05.01.2004 року, 78576 грн.  43 коп. - сума пені за договорами оренди №8 від 11.02.2004 року та №4 від 05.01.2004 року, 4184 грн. 05 коп. –сума встановленого індексу інфляції за весь час прострочення). Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договорів оренди №4 від 05.01.2004 року та №8 від 11.02.2004 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 року у справі №16/177 позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто: 13073 грн. 26 коп. –основний борг, 872 грн. 12 коп. –інфляційні витрати, 1238 грн. 56 коп. –пеня. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Водночас, з відповідача на користь позивача стягнуто 151 грн. 83 коп. –в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. –в якості відшкодування витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Рішення місцевого господарського судом мотивовано, зокрема тим, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором оренди №4 від 05.01.2004 року обґрунтовані та підтверджуються наданими доказами. Водночас, місцевим господарським судом зроблений висновок про те, що при підписанні договору №8 від 11.02.2004 року сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, тому, вказаний договір №8 є неукладеним, у зв'язку з чим не може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Кременчуцьке дочірнє підприємство №503 ЗАТ «Сантехмонтаж-60»звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 року у справі №16/177 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 13073 грн. 26 коп. –основного боргу, 872 грн. 12 коп. –інфляційних витрат, 1238 грн. 56 коп. –пені за договором оренди №4 від 05.01.2004 року та 39889 грн. 37 коп. –основного боргу, 3151 грн. 26 коп. –інфляційних витрат, 46866 грн. 03 коп. –пені за договором оренди №8 від 11.02.2004 року.

Поряд з цим, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 року у справі №16/177 до суду апеляційної інстанції звернулось ПП «Виробничо-комерційна фірма «Вегас». В апеляційній скарзі ПП «Виробничо-комерційна фірма «Вегас»просить суд апеляційної інстанції скасувати спірне судове рішення, визнати неукладеним договір оренди №4 від 05.01.2005 року, укладений між позивачем та відповідачем за недосягненням сторонами істотних умов договору.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.11.2006 року апеляційні скарги Кременчуцького дочірнього підприємства №503 Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж-60»та Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Вегас»було прийнято до розгляду, об'єднано в одне апеляційне провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженнями заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.01.2007 року та від 6.02.2007 року склад колегії суддів було змінено (у зв'язку з відпустками суддів Швеця В.О. та Андрейцевої Г.М.)

Ухвалами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.01.2007 року, від 06.02.2007 року, від 13.02.2007 року розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача та з метою надання можливості учасникам судового провадження надати додаткові матеріали до справи.

В судових засіданнях апеляційного господарського суду представники Кременчуцького ДП №503 ЗАТ «Сантехмонтаж-60»вимоги апеляційної скарги Кременчуцького ДП №503 ЗАТ «Сантехмонтаж-60»підтримали у повному обсязі, просили апеляційний господарський суд вимоги викладені в ній задовольнити у повному обсязі, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 13073 грн. 26 коп. –основного боргу, 872 грн. 12 коп. – інфляційних витрат, 1238 грн. 56 коп. –пені за договором оренди №4 від 05.01.2004 року, та 39889 грн. 37 коп. –основного боргу, 3151 грн. 26 коп. –інфляційних витрат, 46866 грн. 03 коп. –пені за договором оренди №8 від 11.02.2004 року, обґрунтовуючи це вимогами, викладеними в апеляційній скарзі Кременчуцького ДП №503 ЗАТ «Сантехмонтаж-60».

Водночас, в судових засіданнях апеляційного господарського суду, представники позивача проти вимог апеляційної скарги ПП ВКФ «Вегас»заперечували, просили апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, обґрунтовуючи це доводами, наведеними у Відзиві апеляційну скаргу (вх.№2-05\898 від 05.02.2007 року).

ПП «ВКФ «Вегас»не скористалось процесуальним правом на участь власного представника в засіданнях апеляційного господарського суду, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечено. Про причини не направлення уповноваженого представника в судові засідання, апеляційний господарський суд не повідомлено (хоча про час і місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи). Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що ПП «ВКФ «Вегас»не були виконані належним чином вимоги ухвал апеляційного господарського суду, відзиву на апеляційну скаргу позивача до господарського суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до ст.96 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи наведену норму, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про можливість розгляду вимог апеляційних скарг, поданих позивачем та відповідачем та перегляду рішення господарського суду першої інстанції без відзиву.

В судовому засіданні, що відбулось 27.02.2007 року, відповідно до ст.96 ГПК України, за згодою представників позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу під час розгляду справи в місцевому господарському суді і зібрані апеляційним господарським судом, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Переглядаючи судове рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, керується приписами ст.101 ГПК України, відповідно до якої, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 5.01.2004 року між Кременчуцьким дочірнім підприємством №503 Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж-60»(як орендодавцем) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Вегас»(як орендарем) було укладено Договір оренди №4 нежилого приміщення (том 1, арк. справи 13-14), у відповідності до якого, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере у тимчасове володіння без права викупу приміщення за адресою: м.Кременчук, вул.Першотравнева, буд.61, загальною площею 63,9 м. кв. та зобов'язується сплачувати за ним орендні платежі (п.1 Договору №4).

Згідно п.5.1 Договору №4, розмір орендної плати за місяць становив 600 грн. 00 коп. за повну площу орендованого приміщення та суми спожитих комунальних платежів за місяць. При цьому, відповідно до п.5.4 Договору №4, орендна плата може вноситись за узгодженням сторін в натуральній формі або змішаній формі товарами або послугами.

Відповідно до п.5.2 Договору № 4 орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 10 числа кожного місяця. Водночас, п.5.5 Договору №4 було встановлено, що орендар має право вносити плату за будь-який термін у розмірі, що обраховується на момент оплати.

Згідно п.4.1 Договору №4, термін оренди становив з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року. Пунктом 4.2 Договору №4 визначено, що у разі, якщо жодна сторона в термін двох тижнів до закінчення Договору не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на 1 рік.

Пунктами 4.3 та 4.4 Договору №4 передбачена можливість дострокового розірвання Договору в односторонньому порядку з попередженням іншої сторони за один місяць. При цьому, у разі відмови від умов Договору зі сторони орендаря, орендна плата, що сплачена наперед, орендарю не повертається. По закінченню місяця після надання попередження, Договір вважається недійсним.

1 серпня 2005 року сторонами спору було підписано Додаткову угоду до Договору №4 (том 1, арк. справи 15), згідно якої п.5.1 Договору №4 було викладено в наступній редакції: «Розмір орендної плати за місяць складає 958 грн. 50 коп. та суми спожитих комунальних послуг за місяць».

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2004 року між позивачем (як орендодавцем) та відповідачем (як орендарем) було укладено Договір оренди №8 (том 1, арк. справи 6-7), у відповідності до якого, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере у тимчасове володіння без права викупу приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Кременчук, вул.Ярмаркова, буд.33, площею 232,8 кв. м.

Як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, умови Договору №8 є аналогічним умовам, встановленим у Договорі оренди №4 нежилого приміщення, за виключенням п.5.1 Договору №8, відповідно до якого, розмір орендної плати за місяць складає, згідно затрат, понесених на утримання орендованого приміщення та суми спожитих комунальних послуг за місяць. При цьому, відповідно до п.5.4 Договору №8, орендна плата може вноситись за узгодженням сторін в натуральній формі або змішаній формі товарами або послугами.

Відповідно до п.5.2 Договору №8, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на рахунок орендодавця наперед не пізніше 10 числа кожного місяця. Водночас, п.5.5 Договору №8 було встановлено, що орендар має право вносити плату за будь-який термін у розмірі, що обраховується на момент оплати.

Згідно п.4.1 Договору №8, термін оренди становив з 16 лютого 2004 року по 31 грудня 2004 року. Пунктом 4.2 Договору №8 визначено, що у разі, якщо жодна сторона в термін двох тижнів до закінчення Договору не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на 1 рік.

Пунктами 4.3 та 4.4 Договору №8 передбачена можливість дострокового розірвання Договору в односторонньому порядку з попередженням іншої сторони за один місяць. При цьому, у разі відмови від умов Договору зі сторони орендаря, орендна плата, що сплачена наперед, орендарю не повертається. По закінченню місяця після надання попередження, Договір вважається недійсним.

1 серпня 2005 року до даного Договору №8 було підписано Додаткову угоду (том 1, арк. справи 16), згідно якої загальну площу орендованого приміщення було визначено в 432 м. кв.

Як вбачається з матеріалів справи, що було вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач щомісяця надсилав відповідачеві рахунки на сплату  орендних платежів та Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які підписувалися за відсутності заперечень відповідача, при цьому, зазначені первинні документи підписувались сторонами відповідно до умов договорів №4 та №5, із зазначенням сум, що підлягали оплаті за оренду по двом Договорам оренди. Факт отримання та оплати зазначених рахунків відповідачем не заперечувалось та не було спростовано під час розгляду справи в місцевому та апеляційному господарських судах.

Згідно заявлених позовних вимог, відповідач не в повному обсязі сплатив орендні платежі за Договорами оренди, які є предметом спору №16/177, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по орендній платі, на яку відповідачу були нараховані штрафні санкції.

Судова колегія апеляційного господарського суду, дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги позивача та відповідача підлягають задоволенню частково, водночас рішення місцевого господарського суду має бути частково змінено виходячи з наступного.

Як встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог, які ґрунтувались на неналежному виконанні умов Договору №4.

В частині стягнення заборгованості за неналежне виконання умов Договору №8, то місцевим господарським судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що (по переконанню господарського суду першої інстанції) Договір №8 є таким, що не укладений, а відтак, як підстава виникнення цивільних прав та обов'язків не існує.

Проте, з такими висновками місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з наступних підстав.

Відповідно до ч.6, ст.283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У відповідності до ст.759 ЦК України, 283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Ст.762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Проте, статтею 286 ГК встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки  виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. При цьому, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи (та вірно встановлено місцевим господарським судом), відповідач не в повному обсязі здійснював розрахунки за орендоване майно за Договором №4, у зв'язку з чим, за ним виникла (утворилася) заборгованість, яка згідно Розрахунку становить суму 13073 грн. 26 коп. Розмір визначеної суми заборгованості відповідачем належними засобами доказування спростовано не було, доказів оплати заборгованості суду першої та апеляційної інстанції також не надавалось.

За таких підстав, місцевим господарським судом було правомірно присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість, яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повної оплати заборгованості за Договором №4 у сумі 13073 грн. 26 коп., обрахованої станом на травень місяць 2006 року.

Щодо визнання Договору №8, таким, що неукладений в зв'язку з неузгодженістю істотної умови –ціни орендованого приміщення, то як вже було зазначено вище, позивач щомісяця надсилав відповідачеві підписані зі своєї сторони Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які підписувалися за відсутності заперечень відповідачем. В зазначених Актах, що містяться в матеріалах справи (том 1, арк. справи 22,24,26,28,30,32,34,36,38,40,42,44) підписаних представниками обох сторін та скріплених печатками, наведено вартісні узгоджені показники щомісячної вартості послуг оренди як за Договором №4, так і за Договором №8 щодо оренди приміщень за адресою: м.Кременчук, вул.Ярмаркова, буд.33. Крім того, як вбачається з наявних у справі матеріалів, відповідачем частково були здійснені перерахування грошових коштів на користь позивача за орендоване приміщення на виконання умов Договору оренди №8.

Таким чином, висновок місцевого суду про відсутність згоди сторін щодо умов зазначеного Договору №8 є необґрунтованим та спростовується наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 180 ГК України, ст.638 ЦК України визначає, що договір (господарський договір) вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Проте, статтею 286 ГК встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки  виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. При цьому, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Водночас, відповідно до ст.181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

За таких підстав, заборгованість відповідача, яка виникла за Договором №8 у сумі 39889 грн. 37 коп. підлягає стягненню, а рішення місцевого суду про відмову в позові в цій частині-підлягає зміні.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення на користь позивача з відповідача неустойки та інфляційних нарахувань, то такі позовні вимоги, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, підлягають залишенню без розгляду, на підставі п.5) ст.81 ГПК України, оскільки позивач не надав на вимогу апеляційного господарського суду (ухвала від 13.02.2007 року) детальний розрахунок зазначених нарахувань в розрізі кожного Договору оренди з посиланням на первинні документи, щодо сум та термінів сплати орендної плати відповідачем у відповідності до яких були здійснені нарахування штрафних санкцій та інфляційних витрат.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора)  певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525,526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ст.598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в цьому випадку позивача це стосувалось в частині підтвердження належними засобами доказування розмір нарахованих штрафних санкцій. Щодо відповідача, то його це стосувалось частині недоведеності належними засобами доказування відсутність заборгованості по сплаті орендних платежів, або відсутність підстав для їх нарахування, чого сторонами зроблено не було.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Крім цього, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, відповідно до наявних у справі матеріалів, при поданні позову позивачем було сплачено витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу платіжним дорученням №499 від 5.06.2006 року (том 1, арк. справи 19) в сумі 118 грн. 00 коп.

Як вбачається з п.2 резолютивної частини рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 року, позовні вимоги були задоволені частково, проте, з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Вегас»на користь Кременчуцького дочірнього підприємства №503 Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж-60»було присуджено до стягнення 118 грн. 00 коп. –в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Водночас, згідно з п.4 резолютивної частини зазначеного рішення, в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Тобто, задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд згідно з приписами ст.49 ГПК України, зобов'язаний був зменшити розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підлягають відшкодуванню позивачу, та стягнути замість 118 грн. 00 коп., 45 грн. 78 коп. (пропорційно задоволеним позовним вимогам), чого зроблено не було.

На підставі наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевим господарським судом не було надано належної оцінки наявним у справі матеріалам, що потягло за собою дещо невірне застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а тому рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 року –має бути змінено частково : в частині задоволених сум штрафних санкцій та інфляційних витрат, та відмови в задоволенні стягнення основної заборгованості в розмірі 39889 грн. 37 коп.

Відповідно до ст.49 ГПК України, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на наведене вище та керуючись ст.ст.43,33,34,43,43,49, п.5) ст.81, ст.ст.99,101, п.4) ст.103, ст.ст.104,105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Кременчуцького дочірнього підприємства №503 Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж-60»на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 року у справі №16/177 –задовольнити частково.

2.          Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Вегас»на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 року у справі №16/177 –задовольнити частково.

3.          Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 року у справі №16/177 змінити.

4.          Пункти 2, 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 року у справі №16/177 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Вегас»(39600, Полтавська область, м.Кремечук, вул.Першотравнева, буд.61, (вул.Київська, буд.64) код ЄДРПОУ 31773270) на користь Кременчуцького дочірнього підприємства №503 Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж-60»(39600, Полтавська область, м.Кремечук, вул.Першотравнева, буд.61, код ЄДРПОУ 01414212) 13073 грн. 26 коп. - суму основного боргу за Договором оренди №4, 39889 грн. 37 коп. –суму основного боргу за Договором оренди №8; 529 грн. 63 коп. –в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви; 264 грн. 81 коп. - в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги; 45 грн. 78 коп. – в якості відшкодування витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині заявлених до стягнення 78576 грн. 43 коп. (пені за договорами оренди №8 від 11.02.2004 року та №4 від 05.01.2004 року) та 4184 грн. 05 коп. (сума встановленого індексу інфляції за весь час прострочення) позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду, на підставі п.5) ст.81 ГПК України».

5.          В іншій частині резолютивну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2006 року у справі №16/177 залишити без змін.

6.          Стягнути з Кременчуцького дочірнього підприємства №503 Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж-60»(39600, Полтавська область, м.Кремечук, вул.Першотравнева, буд.61, код ЄДРПОУ 01414212) на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Вегас»(39600, Полтавська область, м.Кремечук, код ЄДРПОУ 31773270) 418 грн. 04 коп. - в якості відшкодування витрат за розгляд справи апеляційним господарським судом.

7.          Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази на виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.02.2007 року по справі №16/177.

8.          Копію цієї постанови надіслати сторонам у справі.

9.          Матеріали справи №16/177 повернути до Господарського суду Полтавської області.

Головуючий                                                                                Поліщук В.Ю.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Швець В.О

                                                                                                         Жук Г. А.