Ухвала

від 14.02.2024 по справі 320/3188/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

14 лютого 2024 року м. Київ № 320/3188/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомНаціонального банку УкраїнидоІрпінської міської радипровизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської міської ради, в якому просить суд

- скасувати рішення Ірпінської міської ради № 2895-36-VIII від 23.11.2023 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення в м. Ірпінь, вул. Давидчука, 63».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.

Відповідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

З матеріалів позовної заяви вбачається, позивач оскаржує рішення Ірпінської міської ради № 2895-36-VIII від 23.11.2023 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення в АДРЕСА_1 ».

В обґрунтування протиправності спірного рішення позивач вказує, що Національному банку України на праві власності належить майно, що складається з піонерського табору «Сокіл» загальною площею 1979,20 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Набуте Національним банком Нерухоме майно розташовано на земельній ділянці площею 4,9706 га, що належить Ірпінській міській раді (далі-Відповідач), форма власності: комунальна, кадастровий номер 3210900000:01:079:0018, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (далі - Земельна ділянка).

Належність Земельної ділянки відповідачу у формі комунальної власності підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 27.04.2023 та Інформаційною довідкою № 295566715 від 20.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Рішенням Ірпінської міської ради № 2895-36-VIII від 23.11.2023 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення в АДРЕСА_1 » затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу Земельної ділянки на п`ять земельних ділянок площами:

- 0,3307 га (кадастровий номер 3210900000:01:079:0174);

- 0,6031 га (кадастровий номер 3210900000:01:079:0175);

- 1,6900 га (кадастровий номер 3210900000:01:079:0176);

- 1,9630 га (кадастровий номер 3210900000:01:079:0177);

- 0,3838 га (кадастровий номер 3210900000:01:079:0173).

Віднесено земельні ділянки, які утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 4,9706 га (кадастровий номер 3210900000:01:079:0018) до земель запасу Ірпінської міської територіальної громади, категорія земель - земельні ділянки рекреаційного призначення.

Наступним рішенням Ірпінської міської ради № 2961-36-VIII від 23.11.2023 «Про розгляд клопотання Національного банку України про передачу в постійне користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення в АДРЕСА_1 » відмовлено Національному банку у наданні в постійне користування Земельної ділянки, оскільки відомості в Державному земельному кадастрі про Земельну ділянку із зазначеним кадастровим номером відсутні.

06 грудня 2023 на підставі рішення Ірпінської міської ради № 2895-36-VIII від 23.11.2023 державним реєстратором проведено державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок, що підтверджується інформаційними довідками Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.12.2023 № 360286544, № 360292704, № 360292298, № 360292426, № 360292537, № 360292606.

Позивач вказує, що приймаючи оскаржуване рішення про поділ земельної ділянки, відповідач розпорядився земельною ділянкою державної, а не комунальної форми власності, що не входить до його повноважень.

При цьому, зазначає, що оскаржуване рішення відповідача про поділ земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, придбане Національним банком у власність, порушує законні права та інтереси Національного банку, як власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних прав власника щодо володіння, користування, розпорядження цим нерухомого майна, а також вирішення питання щодо передачі земельної ділянки у постійне користування.

З наведеного вбачається, що ініційований позивачем спір з приводу скасування рішення Ірпінської міської ради має цивільно-правову природу, оскільки спрямований на поновлення порушених майнових прав позивача відносно набутого нерухомого майна.

При цьому, відповідач в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, а в основі цього спору лежать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, тобто відносини, що склалися між відповідними суб`єктами щодо певного об`єкта комунальної власності у процесі його використання, то й спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкод.ування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, за суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд , -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Національному банку України у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства

3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Жукова Є.О.