Ухвала

від 14.02.2024 по справі 420/4475/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4475/24

УХВАЛА

14 лютого 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою. відповідальністю «ТИТАН» (код ЄДРПОУ 25415133, місце знаходження: 68300, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Кубишкіна, 1) про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 12 лютого 2024 року через підсистему Електронний суд (сформовано 09.02.2024) надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою. відповідальністю «ТИТАН» (код ЄДРПОУ 25415133, місце знаходження: 68300, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул.. Кубишкіна, 1) до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25426148, місце знаходження: 68300, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул.. Миру, 57) про визнання рішення № 1901/VIII/33 від 30.06.2023 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Кілійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області» протиправним та нечинним.

Ухвалою від 14 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження.

Через підсистему Електронний суд 13.02.2024 (документ сформований в системі 12.02.2024) від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.

На обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначає, що предметом позову є те, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим регуляторним актом, та було прийнято з порушенням вимог статей 8,9,13, 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме: не було розроблено аналіз регуляторного впливу, громада та бізнес, в тому числі й підприємство позивача, не були належним чином обізнані з проєктом адміністративно-правового акту та аналізом регуляторного впливу через засоби масової інформації чи Інтернет, в результаті чого не мали можливості взяти участь у обговорені зазначеного Рішення на стадії його формування та відповідно, надати свої пропозиції.

Тобто, на думку заявника, однією із причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення. Якщо не зупинити дію Рішення на стадії розгляду позовної заяви, це може значно утруднити виконання можливого рішення суду у майбутньому, так як підприємство, як і всі інші підприємства Громади будуть вимушені подати оновлені Декларації до ДПІ України з урахуванням нормативної грошової вартості земельних ділянок затвердженої Рішенням, що в свою чергу призведе до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам нашого підприємства та необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав у майбутньому.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Розглянувши матеріали заяви, суд вважає, що розгляд цієї заяви не потребує заслуховування пояснень позивача та/або всіх учасників справи, а тому ця заява може бути розглянута без повідомлення позивача та/або учасників справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву, матеріали позовної заяви, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або буде знаходитись справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 КАС України, зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову, суд виходить з такого.

Позивач просить вжити заходи забезпечення шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.

З наданого позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а позивачем, не наведено суду істотних обставин та не надано достатніх доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивачів, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки вирішення вказаного питання на стадії відкриття провадження у справі фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог, а тому заява позивача про забезпечення позову не належить задоволенню.

Тому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову на цій стадії є необґрунтованою та непідтвердженою належними доказами.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою. відповідальністю «ТИТАН» (код ЄДРПОУ 25415133, місце знаходження: 68300, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Кубишкіна, 1) про забезпечення позову, - відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко