Рішення

від 15.02.2024 по справі 440/6558/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6558/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРИТАН» до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якій просив:

- визнати протиправним та скасування рішення ХІХ сесії Кременчуцької міської ради VIII скликання від 13 квітня 2023 року в частині зняття на доопрацювання питання передачі ТОВ "МАРИТАН" в оренду строком на 5 років земельної ділянки площею 10451 кв.м. (кадастровий номер № 5310436500:10:001:0174) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд автотранспортного комплексу (код виду цільового призначення земельної ділянки: розділ 12, підрозділ 12.11) по вул. Ярмарковій у м. Кременчуці Полтавської області;

- зобов`язати Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області надати ТОВ "МАРИТАН" земельну ділянку площею 10451 кв.м. (кадастровий номер № 5310436500:10:001:0174) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд автотранспортного комплексу (код виду цільового призначення земельної ділянки: розділ 12, підрозділ 12.11) по вул. Ярмарковій у м. Кременчуці Полтавської області, в оренду, строком на п`ять років.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ініційоване ТОВ "МАРИТАН" питання, у формі поданого в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 120 Земельного кодексу України, клопотання про передачу йому у користування земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, що належить позивачу на праві власності, відповідачем рішенням VI сесії Кременчуцької міської ради від 30.06.2021 знято на доопрацювання питання передачі ТОВ «МАРИТАН» в оренду на 25 років земельної ділянки під Об`єктом нерухомості.

Ухвалою суду від 29 травня 2023 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників сторін у судове засідання.

Судом отримано відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечував. Пояснив, що питання передачі ТОВ "МАРИТАН" в оренду строком на 5 років земельної ділянки площею 10451 кв.м. (кадастровий номер № 5310436500:10:001:0174) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд автотранспортного комплексу (код виду цільового призначення земельної ділянки: розділ 12, підрозділ 12.11) по вул. Ярмарковій у м. Кременчуці Полтавської області знято на доопрацювання, за результатами голосування 22 «за», «утрималось» - немає, «проти» - немає, «не голосувало» - немає. Отже, клопотання позивача про передачу йому в оренду зазначеної земельної ділянки на позачерговій XІХ сесії Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання 13 квітня 2023 року не розглядалось, що не суперечить вимогам регламенту відповідача.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ «МАРИТАН» є власником об`єкта нерухомості будівлі та споруди автотранспортного комплексу, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова,1, та складається з: адміністративної будівлі, виробничого комплексу, будівлі КПП з ганком і навісом (автоваговою), огорожі, вимощення, шкафного регуляторного пункту з регулювання тиску з комерційним вузлом обліку газу, розташовані на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 1,0451 га, кадастровий номер 5310436500:10:001:0174.

Вказаний об`єкт було придбано у ТОВ «СІРІУС 2019» згідно договору купівлі-продажу від 10.12.2020, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. (реєстровий №3573). Право власності було зареєстровано 10.12.2020, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2020 №236352308.

Земельна ділянка, кадастровий номер 5310436500:10:001:0174, на якій знаходиться об`єкт нерухомості є сформованою, право власності зареєстровано в реєстрі речових прав за Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області, що підтверджується Інформаційною довідкою з реєстру нерухомості від 16.05.2023.

05.04.2023 ТОВ «МАРИТАН», як власник об`єкта нерухомості, звернувся до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з заявою про передачу земельної ділянки під Об`єктом, в оренду.

Рішенням ХІХ сесії Кременчуцької міської ради VIII скликання від 13 квітня 2023 знято на доопрацювання питання передачі ТОВ "МАРИТАН" в оренду строком на 5 років земельної ділянки площею 10451 кв.м. (кадастровий номер № 5310436500:10:001:0174) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд автотранспортного комплексу (код виду цільового призначення земельної ділянки: розділ 12, підрозділ 12.11) по вул. Ярмарковій у м. Кременчуці Полтавської області.

Не погодившись з правомірністю зазначеного рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом частин першої та другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною одинадцятою статті 120 Земельного кодексу України передбачено: якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом. Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Правовідносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Аналогічне положення викладено у частині 1 статті 93 Земельного кодексу України, якою врегульовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Норми вказаної статті кореспондуються із приписами статті 93 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до частини четвертої статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно пункту "а" та пункту "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувану - права власності або права користування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 погодилась з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 та Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 29/5005/17496/2011 та зазначила, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено статтею 124 Земельного кодексу України, за змістом частини першої якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

Відтак, передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди. Тобто прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду.

При цьому обов`язку набувача об`єкта нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці комунальної власності, що не перебуває у користуванні, протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, кореспондує обов`язок органа місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Отже діяльність органів місцевого самоврядування має бути спрямована в першу чергу на дотримання закріпленого в Конституції України принципу законності дій.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Відтак, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом місцевого самоврядування конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Недотримання законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії зумовлює його протиправність.

З огляду на те, що відповідач без достатніх на те правових підстав ухилився від укладення договору оренди землі з позивачем, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ХІХ сесії Кременчуцької міської ради VIII скликання від 13 квітня 2023 року в частині зняття на доопрацювання питання передачі ТОВ "МАРИТАН" в оренду строком на 5 років земельної ділянки площею 10451 кв.м. (кадастровий номер № 5310436500:10:001:0174) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд автотранспортного комплексу (код виду цільового призначення земельної ділянки: розділ 12, підрозділ 12.11) по вул. Ярмарковій у м. Кременчуці Полтавської області.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача надати ТОВ "МАРИТАН" земельну ділянку площею 10451 кв.м. (кадастровий номер № 5310436500:10:001:0174) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд автотранспортного комплексу (код виду цільового призначення земельної ділянки: розділ 12, підрозділ 12.11) по вул. Ярмарковій у м. Кременчуці Полтавської області, в оренду, строком на п`ять років, суд виходить з таких міркувань.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи повноваження суду та предмет доказування у цій справі, спірне рішення перевіряється судом на предмет правомірності, виходячи лише із тих мотивів, які покладалися відповідачем в основу його винесення.

За таких обставин, належним способом захисту та відновлення прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути питання щодо передачі ТОВ "МАРИТАН" в оренду строком на 5 років земельної ділянки площею 10451 кв.м. (кадастровий номер № 5310436500:10:001:0174) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд автотранспортного комплексу (код виду цільового призначення земельної ділянки: розділ 12, підрозділ 12.11) по вул. Ярмарковій у м. Кременчуці Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРИТАН" (вул. Ярмаркова, буд.1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 43899372) до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 24388300) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ХІХ сесії Кременчуцької міської ради VIII скликання від 13 квітня 2023 року в частині зняття на доопрацювання питання передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРИТАН" в оренду строком на 5 років земельної ділянки площею 10451 кв.м. (кадастровий номер № 5310436500:10:001:0174) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд автотранспортного комплексу (код виду цільового призначення земельної ділянки: розділ 12, підрозділ 12.11) по вул. Ярмарковій у м. Кременчуці Полтавської області.

Зобов`язати Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області розглянути питання передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРИТАН" в оренду строком на 5 років земельної ділянки площею 10451 кв.м. (кадастровий номер № 5310436500:10:001:0174) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд автотранспортного комплексу (код виду цільового призначення земельної ділянки: розділ 12, підрозділ 12.11) по вул. Ярмарковій у м. Кременчуці Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРИТАН" судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Бойко