Постанова

від 14.02.2024 по справі 400/9937/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9937/23

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

при секретарі судового засіданні апеляційного Коблова А.О.,

за участю представника апелянта Шукайло О.І.,

представника позивача Кушнір А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

08 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив стягнути середній заробіток за час затримки виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо поновлення позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області за період з 21.02.2023 по 01.08.2023 у сумі 266 645,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі №400/6412/21 визнано протиправним наказ Державної екологічної інспекції України вiд 20 липня 2021 року №94-тр/р та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20 липня 2021 року. Однак станом на день подання цієї позовної заяви, постанова суду не виконана, позивача не поновлено на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, а тому, на переконання позивача, відповідач повинен нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 21.02.2023 по 01.08.2023.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що згідно листа Держекоінспекції від 08.08.2022 року, позивачу запропоновані посади, але він не надав своєї згоди, що унеможливлює своєчасне виконання рішення суду. З посиланням на постанови ВС № 369/10046/18 від 10.10.2019, № 522/13736/15 від 10.10.2019, № 910/4518/16 від 30.01.2019, №752/25588/17 від 11.06.2020 відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки у позивача відсутнє право вимагати виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що позивачу запропоновані посади, однак жодної відповіді ОСОБА_1 не надав. Отже рішення суду щодо поновлення позивача на посаді не виконується з незалежних від відповідача підстав. Крім того, апелянт заперечує щодо обрахунку позивачем середньоденного заробітку, з яким погодився і суд першої інстанції.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини

Наказом Голови Державної екологічної інспекції України від 09.09.2020 року № 330-о звільнено начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області - ОСОБА_1 з посади, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".

ОСОБА_1 оскаржив даний наказ до суду. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі № 400/4169/20, зокрема, скасовано наказ від 09.09.2020 року № 330-о та наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 66-тр/р «Про поновлення ОСОБА_2 » позивача поновлено на посаді.

Наказом Держекоінспекції України від 20.07.2021 № 94-тр/р ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Держекоінспекції України у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII, у зв`язку з ліквідацією територіального органу.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оскарження наказів та поновлення його на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі №400/6412/21 визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021 року № 94-тр/р про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції України у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області; визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 20 липня 2021 року №76-0 Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021року № 94-тр/р Про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20 липня 2021 року, та стягнуто з Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 37992292) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2021 року по 07 липня 2022 року в сумі 105 204 (сто п`ять тисяч двісті чотири) грн. 36 коп. з відрахуванням до бюджету обов`язкових платежів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2022, яке набрало законної сили, по справі № 400/4729/22 стягнуто середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 08.07.2022 по 10.10.2022 суду в розмірі 154 010,89 гривень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 по справі № 400/1444/23, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023, стягнуто середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 11.10.2022 по 20.02.2023 в розмірі 209178,97грн.Задовольняючи позовні вимоги у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі №400/6412/21 в частині поновлення позивача на посаді не виконано, то згідно зі ст. 236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі №400/6412/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області.

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі є видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків (постанови ВС від 25 січня 2023 року у справі №359/4426/21, від 17 червня 2020 року у справі №521/1892/18).

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі (постанова від 27 червня 2019 року у справі №821/1678/16).

Враховуючи лексичне значення (тлумачення) поняття «затримка» як «зволікання», затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення (наприклад, постанова Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №243/2748/16-ц).

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період (постанови від 8 вересня 2020 року у справі №810/2837/18, від 21 лютого 2023 року у справі №380/10648/21).

Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач не надав суду наказ про поновлення або призначення позивача на рівнозначну посаду.

Зважаючи на обставини цієї справи, приписи статті 236 КЗпП України та практику Верховного Суду щодо її тлумачення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Щодо обрахунку суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення, варто зазначити наступне.

Частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Згідно з пунктом 2 Порядку №100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

За приписами п.4 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

- виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов`язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

- одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

- компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

- премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об`єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

- грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

- пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

- літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

- вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

- дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

- виплати, пов`язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

- вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

- компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати;

- заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;

- винагороди державним виконавцям;

- грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно копії особових рахунків з нарахування заробітної плати ОСОБА_1 , наданих Державним архівом Миколаївської області, з врахуванням лікарняних та наказу про відсторонення в липні та серпні 2020 року ОСОБА_1 фактично відпрацював по 4 робочі дні.

Для розрахунку середньоденного заробітку ДЕІ у Миколаївській області враховано:

- за липень (за 4 робочі дні): оклад 1834,78 грн, надбавка за ранг 121,74 грн, надбавка за вислугу років 917,39 грн, надбавка за інтенсивність праці 4036,52 грн, премія 3165,0 грн, всього: 10075,43 грн;

- за серпень (за 4 робочі дні): оклад 2110,0 грн, надбавка за ранг 140,0 грн, надбавка за вислугу років 1055,0 грн, надбавка за інтенсивність праці 4642,0 грн, премія 366,06 грн, всього: 8313,96 грн.

Середньоденний заробіток склав 2 298,67 грн, кількість днів затримки 116 робочих днів (з 21.02.2023 по 01.08.2023). Отже, сума середнього заробітку позивача за час затримки виконання рішення суду складає 266 645,72 гривень (2298,67 грн *116).

Таким чином, наведений позивачем розрахунок суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення в розмірі 266 645,72 грн. відповідає вимогам Порядку №100.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно погодився з обрахунку середнього заробітку, який зроблений позивачем.

Такий розрахунок повністю відповідає вимогам Порядку № 100 та практиці Верховного Суду, зокрема правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 щодо встановленого порядку проведення розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 15 серпня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України

Керуючись ст.ст. 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 15 лютого 2024 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко