Постанова

від 02.04.2007 по справі 244/9а-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

244/9а-06

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.07                                                                                            Справа №  244/9а-06

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Шевченко  В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:                                 Ткаченка  Б.О. суддів:                                 Гаврилюк  О.М  

                                                                                                                               .

при секретарі судового засідання          Сувид О.В.,

за участю представників:

від позивача:          Панченко А.М. –дов. №6351 від 28.03.2007р., представник;

від відповідача 1:          не з'явився;

від відповідача 2:          не з'явився;

апеляційну скаргу Броварської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 31.10.2006р.

у справі № 244/9а-06 (суддя Євграфова Є.П.)

за позовом  Броварської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бровари

до                 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітродар”, м. Бровари

         2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Алтаком”, м. Київ  

про                     визнання недійсною угоди,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Броварська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітродар”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Алтаком” про визнання недійсною угоди; стягнення з ТОВ „Алтаком” на користь ТОВ „Вітродар” 22740,00 грн. та стягнення з ТОВ „Вітродар” на користь Державного бюджету України 22740,00 грн. (а.с.6-10)

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір №128 від 17.08.2004р., згідно з яким перший відповідач надав послуги другому відповідачу на суму 22740,00грн, в тому числі 3790,00грн. ПДВ. має бути визнаний недійсним на підставі ст. 207 ГК України, оскільки відповідно рішення Баришевського районного суду від 16.02.2006р. по справі №2-85/2006 визнано недійсним статут ТОВ „Алтаком”; первинні документи та податкові накладні з реквізитам ТОВ „Алтаком”; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №356160005 з дати його дачі.

Постановою господарського суду Київської області від 31.10.2006 р. у справі № 244/9а-06 Броварській об'єднаної державній податковій інспекції у позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Київської області, Броварська об'єднаної державна податкова інспекція звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 28.11.2006р. по справі № 244/9а-06 відкрито апеляційне провадження, ухвалами від 29.11.2006р. та 30.11.2006р. апеляційним господарським судом проведено необхідні підготовчі дії та призначено справу до апеляційного розгляду.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.12.2006р. справу передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя –Шевченко В.Ю., судді –Мельник С.М., Ткаченко Б.О.

В судовому засіданні 02.04.2007р. Київський міжобласний апеляційний господарський суд здійснив заміну позивача - Броварської міжрайонної державної податкової інспекції на її процесуального правонаступника –Броварської об'єднаної державної податкової інспекції.

В судовому засіданні 02.04.2007р. представник позивача вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив скасувати постанову місцевого господарського суду. Представники першого та другого відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.12.2006р. та 30.03.2007р. склад колегії суддів змінювався.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітродар” зареєстроване Виконавчим комітетом Броварської міської ради 20.08.2001р., згідно рішення №13551050001000427, юридична адреса –м. Бровари, вул. Кірова, 36, корп. А, кв.10, код ЄДРПОУ 31463508 (а.с.19).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Алтаком” зареєстровано Дніпровською районною державною адміністрацією у м. Києві 15.12.2003р., згідно рішення №08711, юридична адреса –м. Київ, вул. Серафімовича. 11, код ЄДРПОУ 32662912.

Станом на час розгляду справи № 244/9а-06 як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду відповідачі не виключені з ЄДРПОУ і існують як юридичні особи (а.с.21-22, 46, 53).

Між ТОВ „Вітродар” та ТОВ „Алтаком” укладено договір №128 від 17.08.2004р., згідно якого другий відповідач мав виконати за замовленням першого відповідача рекламно-виставкові роботи для участі в шостій міжнародній виставці систем опалення, кондиціювання, водопостачання „Аква-Терм Київ 2005”, а ТОВ „Вітродар” оплатити їх вартість (а.с.23-24).

Факт надання послуг за договором підтверджується актом №ОУ-128 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 27.08.2004р., у якому зазначено про виконання підготовчих робіт до участі в виставці на суму 22740,00 грн. (а.с.25) Факт оплати ТОВ „Вітродар” отриманих робіт підтверджується платіжним дорученням №765 від 27.08.2004р. на суму 22740,00 грн. (а.с.27) На виконання згаданого договору ТОВ „Алтаком” видана податкова накладна №75 від 27.08.2004р. (а.с.26)

Рішенням Баришевського районного суду від 16.02.2006р. по справі №2-85/2006, визнано недійсними статут ТОВ „Алтаком”; первинні документи та податкові накладні з реквізитами ТОВ „Алтаком” від дати державної реєстрації, як такі, що не набрали юридичного статусу документів та не виконують свою правову функцію, тобто з 15.12.2003р.; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №356160005 від 26.12.2003р. з дати його видачі (а.с.31-32).

На підставі зазначеної інформації, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним укладеного відповідачами договору №128 від 17.08.2004., як такого, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та стягнення в зв'язку з цим з ТОВ „Алтаком” на користь ТОВ „Вітродар” 22740,00 грн. та з ТОВ „Вітродар” на користь Державного бюджету України 22740,00 грн. На думку позивача означена мета полягала в укладанні ТОВ „Алтаком” угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків (а.с.6-10).

Дослідивши докази що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного суду вважає що постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін з наступних підстав.

На час укладання договору №128 від 17.08.2004р. діяли Цивільний кодекс України 2003 р. та Господарський кодекс України, а тому правовідносини, що виникли із зазначеного договору, а також наявність підстав для визнання спірного договору недійсним, мають врегульовуватися цими кодексами.

За ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Домовленість двох осіб про надання послуг за грошову винагороду, відповідно до ст. 901 ЦК України, відноситься до двосторонніх договорів.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ст.203 ЦК України). Правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (п.1 ст.208 ст.206 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Фіктивним, згідно із ст. 234 ЦК України, є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.

Оскільки, позивач не ставив питання про визнання недійсним договору №128 від 17.08.2004р. як правочину, не надав докази його укладання ТОВ „Алтаком” без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися договором, та не обґрунтовував позов посиланням на норми Цивільного кодексу України, зокрема ст. 215 ЦК, місцевий суд обґрунтовано не вирішував вказане питання.

Броварська МДПІ обґрунтовувала позовну вимогу про визнання недійсним договору внаслідок укладання його з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави та суспільства посиланням ст.ст. 207, 208 ГК України.

Але Господарський кодекс України, зокрема статті 207, 208 кодексу, не містять зазначеного терміну та не передбачають підстав для визнання недійсним правочину (договору).

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає безпідставним ототожнення позивачем таких понять як правочин (договір) та господарське зобов'язання.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарське зобов'язання може виникнути зокрема, з господарського договору або інших угод передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Тобто господарське зобов'язання виникає із господарського договору, є правовим наслідком його укладання і, з огляду на це, вказані поняття не можуть вважатися тотожними.

Таким чином, позовна вимога в редакції сформульованій позивачем не підлягає задоволенню, в тому числі, і з огляду на необґрунтованість її нормами матеріального права.  

Апеляційний суд також не погоджується з твердженням позивача про те, що спірний договір №128 від 17.08.2004р. укладений з метою що суперечить інтересам держави та суспільства, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу відповідного державного органу влади визнано судом недійсним повністю, або частково. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб (ч.2 ст. 207 ГК України).

Стаття 208 ГК України передбачає, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Тобто обов'язок підтвердити поданими доказами наявність обставин, з якими закон пов'язує недійсність господарського зобов'язання, покладається на Броварську ОДПІ.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На думку позивача, доказом укладання договору №128 від 17.08.2004р. з метою що суперечить інтересам держави та суспільства є рішення Баришевського районного суду від 16.02.2006р. по справі №2-85/2006.

Апеляційний суд не приймає вказане рішення як доказ того, що вся діяльність другого відповідача з часу його створення є протиправною і суперечить інтересам держави і суспільства.

Юридичним наслідком визнання недійсними установчих документів підприємства мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, зокрема держави. Сам факт визнання недійсними Статуту ТОВ „Алтаком” не спричиняв недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Матеріалами справи підтверджується, що як на момент укладання спірної угоди, так і на час звернення позивача з позовом ТОВ „Алтаком” та ТОВ „Вітродар” були зареєстровані в ЄДРПОУ, що підтверджується листом Головного управління статистики у Київській області від 27.09.2006р. вих.№02/2-08/1034 (а.с.46) та витягом з ЄДРПОУ від 05.10.2006р. вих.№13-6021 (а.с.53).

Фактичне укладення угоди №128 від 17.08.2004р. між відповідачами підтверджується актом №ОУ-128 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 27.08.2004р. (а.с.25), платіжним дорученням №765 від 27.08.2004р. (а.с.27) та податковою накладною №75 від 27.08.2004р. (а.с.26). Укладання даних документів відбулося до прийняття судом рішення Баришевського районного суду від 16.02.2006р. по справі №2-85/2006.

Наявність рішення Баришевського районного суду від 16.02.2006р. по справі №2-85/2006 не звільняє від необхідності встановлення наявності умислу ТОВ „Алтаком” та/або ТОВ „Вітродар” на укладення угоди, в межах якої здійснювалися спірні господарські операції, з метою що суперечить інтересам держави та суспільства.

Із матеріалів справи вбачається і позивач не наполягає на тому, що ТОВ „Вітродар” та ТОВ „Алтаком” здійснюють фіктивне підприємництво. Судові рішення, які підтверджують ухилення від сплати податків сторін угоди, відсутні. Тобто, у справі відсутні докази що підтверджують факти ухилення від сплати податків, які, відповідно до ст. 72 КАС України, не потребують доведення.

Будь-яких доказів того, що під час укладання та виконання ТОВ „Вітродар” та ТОВ „Алтаком” договору №128 від 17.08.2004р., від імені ТОВ „Алтаком” діяли неуповноважені особи і документи (зокрема податкові накладні), складені ними від імені товариства, не можуть вважатися належною підставою для виникнення відповідних договірних обов'язків, Броварська об'єднана державна податкова інспекція не надала.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що з наданих матеріалів не вбачається існування між відповідачами господарських правовідносин, які вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Позивачем таких доказів не було надано ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження і положення ст.207 ГК України  не можуть застосовуватися до наявних, фактично взятих на себе сторонами та виконаних зобов'язань.

Майнова позовна вимога також правомірно відхилена судом першої інстанції. Оскільки вона є похідною від вимоги про визнання недійсним договору, то вимога позивача про стягнення з ТОВ „Алтаком” на користь ТОВ „Вітродар” 22740,00 грн. та з ТОВ „Вітродар” на користь Державного бюджету України 22740,00 грн., також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст.195, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 31.10.2006р. у справі №244/9а-06 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись: п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

у х в а л и в:

1.          Замінити позивача –Броварську міжрайонну державну податкову інспекцію на її процесуального правонаступника –Броварську об'єднану державну податкову інспекцію.

2.          Постанову господарського суду Київської області від 31.10.2006р. у справі №244/9а-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –Броварської об'єднаної державної податкової інспекції без задоволення.

3.          Справу №244/9а-06 повернути до господарського суду Київської області.

4.          Копію ухвали надіслати учасникам провадження.

Ухвала апеляційного господарського суду, відповідно до ст.254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                          Шевченко  В. Ю.                                            Судді:                                                                                      Ткаченко  Б.О.  Судді:                                                                                      Гаврилюк  О.М