Постанова

від 15.02.2024 по справі 380/18275/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/18275/23 пров. № А/857/21135/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І..

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року (суддя Кедик М.В., м. Львів)у справі № 380/18275/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства «НАРИС» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

приватне підприємство «НАРИС» звернулося до суду з позовом доГоловного управління ДПС у Львівській області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.02.2023 № 6000 про відповідність платника податку приватного підприємства «НАРИС» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити приватне підприємство «НАРИС» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2023 № 6000 про відповідність приватного підприємства «Нарис» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити приватне підприємство «Нарис» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповно з`ясованих обставин справи, мотивуючи тим, що основним видом підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

Так, за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ПП «НАРИС», що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: Код 12 постачання товарів (послуг) платнику (-ам) податку, щодо якого (-их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: паспорт якості; сертифікат відповідності; складські документи (інвентаризаційні описи).

Згідно з цим, позивачем не було надано відповідних пояснень щодо виключення його з ризикових.

Крім цього, за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ПП «НАРИС» здійснювало реалізацію ТМЦ ризиковим суб`єктам господарювання, а саме:

ПП "ВЕКТОР-ПЛЮС" (ЄДРПОУ 25236652) 9603 швабра MOP ситець Lux mix - 3 802,6 тис.грн.; 9603 швабра MOP ситець Lux mix - 3 802,6 тис.грн.; 3924 відро для прибирання 10л - 392,1 тис.грн.; 3924 відро для прибирання 10л - 392,1 тис.грн.; 3924 відро для прибирання 10л - 392,1 тис.грн.; 6307 ганчірка телескопічна - 170,1 тис.грн.; 6307 ганчірка телескопічна - 170,1 тис.грн.; 3922 сидіння для туалету універсальне - 133,3 тис.грн.; 7413 заклепка плетена гриб 5*35 - 122,0 тис.грн.; 3923 відро домове 14л. - 110,0 тис.грн.; 8302 вішак обертовий 41см - 84,6 тис.грн.; 7418 штовхач для зливу - 80,6 тис.грн.; 7324 сушарка для ваної кімнати - 42,9 тис.грн.; 7324 сушарка для ваної кімнати - 42,9 тис.грн.; 7323 Палка до швабри - 38,5 тис.грн.; 3925 оприскувач 0,75л. - 30,1 тис.грн.; 8201 шатківниця - 26,5 тис.грн.; 5402 нитка для м"яса - 19,2 тис.грн.; 9406 тріпачка для диванів - 12,8 тис.грн.; 3926 прищепки до білизни - 10,9 тис.грн.; 9403 полка для ванної - 10,0 тис.грн.; 5607 мотузка для білизни - 7,3 тис.грн.; 4421 кий 110см - 7,0 тис.грн.; 7215 стержень стальний 140-160см - 5,1 тис.грн.; 4006 кий 1,2м гумовий - 2,3 тис.грн.; 9620 тримач для паперу - 1,8 тис.грн.; 8513 ліхтарик - 0,2 тис.грн.. Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23.09.2022 №71513 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аруба» (ЄДРПОУ 41479137) 9603 запас МОП SPC 37 мікс - 481,2 тис.грн.; 9603 запас МОП SPC 37 мікс - 481,2 тис.грн.; 9620 тримач на туалетний папір - 29,4 тис.грн.; 9620 тримач на туалетний папір - 29,4 тис.грн.; 6307 ганчірка(5+1) - 25,7 тис.грн.; 3924 очищувач - 18,8 тис.грн.; 3923 вішак овальний - 17,1 тис.грн.; 8201 шатківниця мала - 8,9 тис.грн.

Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.01.2022 №532 прийнято рішення Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11грудня 2019 р. № 1165 відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

ПП «НАРИС» на розгляд комісії не надано в повному обсязі первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Також встановлено недостатню чисельність трудових ресурсів (6 осіб), для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165.

У зв`язку з цим, Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 16.02.2023 №6000 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ПП «НАРИС» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Таким чином, з врахуванням дати первинного віднесення товариства до переліку ризикових платників податку, особливостей господарських операцій які здійснює товариство, останнє не було позбавлено можливості визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи з метою виключення з переліку ризикових.

Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) шляхом подання повідомлення за ф.№20-ОПП.

Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зазначає, що позивач до матеріалів справи не долучив документів та пояснень, які б спростовували інформацію, що стала підставою включення ТзОВ "НАРИС" до переліку ризикових.

Позивач, як активний учасник господарської діяльності, на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Зазначає, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, після набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивач підлягає виключенню контролюючим органом, в якому перебуває на обліку як платник податків за основним місцем обліку з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків в силу прямого припису нормативно-правового акту, а тому позовні вимоги в наведеній частині задоволенню не підлягають.

Так, з огляду на правове регулювання характер цих відносин, під час вирішення спорів такої категорії, суд повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу, що узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Отже, оспорюване Рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції, оскільки з його тексту можна встановити зміст цього рішення.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Тобто, у випадку ініціювання платником процедури спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості обов`язок такого спростування покладений на самого платника, який надсилає до контролюючого органу через електронний кабінет інформацію та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

З врахуванням положень пункту 6 Порядку № 1165 та частини першої статті 77 КАС України, у разі оскарження платником податку рішення Комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості в судовому порядку, саме на позивача покладено обов`язок спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості, шляхом подання до суду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Однак, позивачем не надано доказів, які б спростовували наявну у контролюючого органу податкову інформацію в базах ДПС, в зв`язку з чим, оскаржуване Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є законними та обґрунтованими.

Вищенаведене кореспондується з правовою позицією Восьмого апеляційного адміністративного суду, висловленою у постановах від 20.07.2022 у справі № 380/17104/21, від 16.08.2022 у справі №380/4784/22, від 25.08.2022 у справі № 380/4465/22, від 20.09.2022 у справі №380/6485/22, від 22.11.2022 у справі №380/8807/22, від 07.12.2022 у справі №380/8285/22, від 17.01.2023 у справі №380/5239/22, від 24.01.2023 у справі №380/8827/22, від 17.02.2023 у справі №380/8894/22.

Крім цього, відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п.19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п.19-1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом (п.п.19-1.1.46).

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Крім цього, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція також була висловлена Верховного Судом у постановах від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 по справі №240/3665/19.

Натомість, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. Визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, та не завдає шкоди його діловій репутації, оскільки здійснення передбачених законом заходів контролю, зокрема щодо сплати податків (обов`язкових платежів) є нормою.

Отже, внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Таким чином, фактичні обставини за яких здійснює свою діяльність позивач відповідають критеріям ризиковості операцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно п. 3 ч.1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "НАРИС" зареєстроване як юридична особа, дата державної реєстрації 18.02.1999, дата запису 26.12.2006, номер запису 14151200000015668. Місцезнаходження: 79059, Львівська область, місто Львів, вулиця Щурата В., будинок 18, квартира 12.

Основним видом економічної діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90). Підприємство здійснює свою діяльність у сфері: Вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41); Надання послуг перевезення речей (переїзду) (КВЕД 49.42); Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (КВЕД 47.19).

З 21.04.1999 ПП «НАРИС» зареєстроване платником податку на додану вартість.

ПП «НАРИС» через електронний кабінет подало до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області повідомлення від 07.02.2023 № 2 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.02.2023 № 6000, за яким ПП «НАРИС» визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з підстав: «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості» та «ненадання платником податків копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку».

Згідно з витягом з протоколу від 16.02.2023 № 64, засідання Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ухвалили: « 1. Прийняти рішення про відповідність ПП «НАРИС» (ЄДРПОУ 30336906) згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Рішення прийнято одноголосно.»

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагента.

Проте, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідачем в оскарженому у цій справі рішенні не зазначено реквізитів рішення про віднесення контрагента(тів) до переліку ризикових платників податків.

Щодо вказаного у спірному рішенні коду 12, суд вважав протиправним використання даної підстави для віднесення позивача до групи ризикових враховуючи наявний в чинному податковому законодавстві принцип індивідуальної відповідальності платника, за яким останній не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за виконанням його контрагентом податкових зобов`язань.

З урахуванням вказаного, відповідач не обґрунтував, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом201.10 статті 201 ПК Українипередбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї стані та/або пунктом192.1 статті 192цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статі, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 - 5 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. У разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до Порядку № 1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

З аналізу зазначених норм убачається, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що зі змісту оскарженого рішення від 16.02.2023 № 6000 вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ПП «НАРИС» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а таке прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю. Крім того, зазначено, що за результатами проведеного аналізу отриманих від платника податку інформації та копій документів від 07.02.2023 № 2, а саме: код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що у спірному рішенні відповідача, не було конкретизовано у яких саме операціях та з якими контрагентами приймав участь позивач, що ймовірно є ризикованими. Разом з тим, відповідач виходив з того, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагента.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків. У витязі з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2023 № 64 зазначено: « 1. Прийняти рішення про відповідність ПП «НАРИС» (ЄДРПОУ 30336906) згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

Відповідач, як суду першої, так і апеляційної інстанції не надав доказів, що ПП «НАРИС» та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, як і доказів, які досліджувались та були підставою для прийняття оскарженого рішення.

ДПС України наказом від 11.01.2023 № 17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (зі змінами), затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, який містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Де, Код 12 - постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо як прийняте рішення про відповідність критеріям податку ризиковості.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначення у спірному рішенні коду 12, є безпідставним, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за виконанням його контрагентом податкових зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, відповідач не довів, як суду першої, так і апеляційної інстанції, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Покликання відповідача на те, що контрагенти позивача є ризиковими, то судом першої інстанції вірно зазначено, що поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Таким чином, прийняте відповідачем від 16.02.2023 № 6000 про відповідність платника податку приватного підприємства «НАРИС» критеріям ризиковості платника податку не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильнозастосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

керуючись ст.243, ст.308, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 380/18275/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 15.02.2024