Ухвала

від 14.02.2024 по справі 640/16572/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа №640/16572/21

адміністративне провадження № К/990/4859/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №640/16572/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Індастрі» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (повернення первинної поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Індастрі» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2021 №2462064/41695697 про відмову в реєстрації розрахунку коригувань від 02.03.2021 №5 до податкової накладної від 20.09.2018 №7; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригувань від 02.03.2021 №5 до податкової накладної від 20.09.2018 №7.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2022 позов задоволено. Повний текст зазначеного судового рішення був складений в той же день.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, податковий орган 21.06.2022 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору. Відмовивши у задоволенні вказаного клопотання, Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору, про що постановив відповідні ухвали від 08.08.2022.

Надалі суд апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні клопотання заявника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору, й констатувавши факт неусунення ним у встановлений судом строк недоліків як таких, постановив ухвалу від 15.09.2022 про повернення апеляційної скарги. Вказана ухвала суду про повернення апеляційної скарги податковим органом не була оскаржена.

У подальшому контролюючий орган повторно подав апеляційну скаргу, зареєстровану судом апеляційної інстанції 18.05.2023, водночас порушивши й питання відстрочення сплати судового збору за подання скарги та поновлення строку апеляційного оскарження. Зокрема, пропуск строку звернення із апеляційною скаргою обґрунтовував відсутністю бюджетного фінансування для сплати судового збору при зверненні із апеляційною скаргою вперше, що зумовило повернення такої скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 20.12.2023 відмовив у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору, й відповідно залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху навести інші поважні підстави пропуску строку звернення, а також надати документ про сплату судового збору за подання цієї скарги.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд серед іншого керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог ухвали від 20.12.2023 контролюючий орган подав до суду клопотання з питання продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору та про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою. Зокрема, останнє мотивував поверненням первинної своєчасної поданої апеляційної скарги з причини несплати судового збору; крім того вказав на обставину введення на території України воєнного стану.

Розглянувши подане клопотання, Шостий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у його задоволенні та у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 11.01.2024.

При цьому апеляційний суд зауважив, що звернення до суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених приписами Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Державні ж органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Також у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державному органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Що ж до посилання заявника на введення воєнного стану, то останній не надав до суду доказів на підтвердження того, що саме ця обставина обумовила пропуск Головним управлінням ДПС у м. Києві строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Шостий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 11.01.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №640/16572/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Індастрі» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер