Постанова

від 14.02.2024 по справі 280/2062/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа №280/2062/23

адміністративне провадження № К/990/42305/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, постановлену колегією суддів у складі Шальєвої В. А., Іванова С. М., Чередниченка В. Є., у справі № 280/2062/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДКОМ-НІКО» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДКОМ-НІКО» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, скаржник, податковий орган), в якому просило:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2022 № 7930079/41343340 про відмову в реєстрації податкової накладної № 31 від 18.11.2021, від 23.12.2022 № 7930081/41343340 про відмову в реєстрації податкової накладної № 36 від 18.11.2021, від 23.12.2022 № 7930080/41343340 про відмову в реєстрації податкової накладної № 33 від 30.11.2021, від 22.12.2022 № 7920809/41343340 про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 30.11.2021, від 22.12.2022 № 7920810/41343340 про відмову в реєстрації податкової накладної № 35 від 30.11.2021, від 23.12.2022 № 7930082/41343340 про відмову в реєстрації податкової накладної № 37 від 30.11.2021, від 23.12.2022 № 7930083/41343340 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 17.12.2021, від 23.12.2022 № 7930084/41343340 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 17.12.2021, від 23.12.2022 № 7930085/41343340 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 17.12.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 31 від 18.11.2021, № 36 від 18.11.2021, № 33 від 30.11.2021, № 34 від 30.11.2021, № 35 від 30.11.2021, № 37 від 30.11.2021, № 11 від 17.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 17.12.2021 датою подання їх на реєстрацію;

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 17 липня 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору та подання доказу надсилання скарги іншим учасникам справи.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки недоліки не було усунуто.

04 вересня 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві повторно направило до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 295 КАС України в частині сплати судового збору, направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи, а також дотримання строків апеляційного оскарження. Скаржникові надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи.

Ухвала суду мотивована тим, що останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 21 липня 2023 року, тоді як апеляційна скарга надіслана лише 04 вересня 2023 року. При цьому, несвоєчасна сплата судового збору, на думку апеляційного суду, не є поважною обставиною за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

На виконання вимог ухвали скаржник направив до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору, докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилався на відсутність коштів для сплати судового збору при первинній подачі апеляційної скарги. Окрім цього, скаржник зауважив, що повторно апеляційну скаргу подано у максимально стислий строк після повернення попередньо поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а у відкритті апеляційного провадження відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що повторна апеляційна скарга подана через три місяці з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення, що порушує принцип остаточності рішення. При цьому, жодних інших причин, крім неможливість вчасної сплати судового збору, якій вже було надано оцінку, скаржник не зазначив.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що повторну апеляційну скаргу подано у місячний термін з моменту отримання первинної апеляційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої-третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною дев`ятою статті 120 КАС передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Установлено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року було прийнято в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження).

Копія зазначеного рішення доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві 21 червня 2023 року о 18:24, що підтверджується довідкою у матеріалах справи.

З первинною апеляційною скаргою Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду апеляційної інстанції 17 липня 2023 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

Водночас ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року первинну апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки останнім не надано документ про сплату судового збору, а також докази направлення копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи.

Згідно з відміткою апеляційного суду копію ухвали про повернення первинно поданої апеляційної скарги направлено на адресу Головного управління ДПС у м. Києві 09 серпня 2023 року (з приміткою - при наявності фінансування).

Отримавши копію ухвали про повернення первинної апеляційної скарги, 04 вересня 2023 року, тобто через один місяць, Головне управління ДПС у м. Києві повторно надіслало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.

При цьому апелянт так і не долучив до вдруге поданої скарги документ про сплату судового збору, а також докази направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи.

Оцінивши наведені вище обставини, апеляційний суд зробив висновок про те, що повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою без усунення недоліків, які були підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, не свідчать про добросовісність заявника при реалізації права на повторне звернення до суду, а тому причини пропуску строку звернення до суду не є поважними.

Після залишення вдруге поданої апеляційної скарги без руху, відповідач на виконання вимог суду, надав платіжну інструкцію від 16 серпня 2023 року № 2203, а також докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

Аналізуючи наведені вище обставини, суд касаційної інстанції враховує, що за усталеною практикою Верховного Суду самого лише усунення недоліків, які слугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, недостатньо для поновлення строку на апеляційне оскарження. Лише у сукупності з обставинами добросовісної поведінки сторони під час провадження щодо першої скарги та повторного подання скарги у стислі строки таке звернення свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку. В даному випадку під час залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк відповідач не вжив жодних заходів для усунення недоліків.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у разі дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

У розрізі наведених висновків відповідач звернувся з апеляційною скаргою вдруге у місячний термін з моменту повернення апеляційної скарги вперше. При цьому первісне подання апеляційної скарги відбулося у межах встановленого строку апеляційного оскарження.

Водночас Верховний Суд звертає увагу, що з моменту формування платіжної інструкції про сплату судового збору і до подання апеляційної скарги повторно минуло 19 днів. При цьому Головне управління ДПС у м. Києві ні в апеляційній скарзі, ні у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не навело поважних причин, які перешкоджали апелянту звернутись з апеляційною скаргою повторно одразу після отримання документа про сплату судового збору. Також скаржник не зазначив жодних об`єктивних причин, які перешкоджали йому усунути недоліки апеляційної скарги в частині направлення її копії іншим учасником справи з урахуванням того, що такі дії не потребують фінансування.

За відсутності таких доводів і доказів на їх підтвердження, а також з урахуванням обставин звернення до суду з апеляційною скаргою повторно лише через один місяць після отримання копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги та через 19 днів після сплати судового збору (враховуючи, що саме цей недолік був підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги), а також зволікання щодо усунення недоліків апеляційної скарги, що не пов`язані з фінансуванням, така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження.

Ураховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і не спростований доводами касаційної скарги.

Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржуване судове рішення у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд ухвалив рішення, не допустивши порушень норм матеріального та процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 280/2062/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко