Постанова

від 15.02.2024 по справі 320/10031/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 320/10031/22

адміністративне провадження № К/990/32469/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/10031/22

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Альянс Новобуд» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Єгорова Н. М., Федотов І. В., Чаку Є. В.) від 11 вересня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2022 року Приватне підприємство «Альянс Новобуд» (далі - ПП «Альянс Новобуд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2022 року № 64100702 на загальну суму 618 884 грн.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року позов задоволено.

3. Головне управління ДПС у Київській області не погодившись із прийнятим судовим рішенням подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року залишено без руху у зв`язку з порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

4. 17 квітня 2023 року та 20 квітня 2023 року на адресу суду на виконання ухвали від 10 квітня 2023 року апелянтом надано клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що ними вжито належних та необхідних заходів для сплати судового збору у цій справі, але процедура отримання відповідних коштів потребує додаткового часу.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року за клопотанням Головного управління ДПС у Київській області продовжено строк для усунення недоліків його апеляційної скарги до 01 травня 2023 року.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

7. 31 травня 2023 року Головне управління ДПС у Київській області повторно звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, клопотанням про поновлення строку на його оскарження, та квитанцією про сплату судового збору.

8. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року повторно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення суду першої інстанції залишено без руху. Надано десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надіслання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин для його поновлення.

9. На виконання ухвали суду від 07 серпня 2023 року Головним управлінням ДПС у Київській області до суду подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування якого зазначає, що у межах встановленого законом строку зверталося до суду із апеляційною скаргою, яку було повернуто з підстав ненадання доказів сплати судового збору. Скаржник наголошує на тому, що в умовах військового стану рахунок Головного управління ДПС у Київській області фінансується в недостатньому обсязі. Отже, у апелянта існувала об`єктивна неможливість сплати судового збору, що не залежала від його волевиявлення та пов`язана із дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії - сплати судового збору.

10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року.

11. Не погодившись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року, Головне управління ДПС у Київській області 26 вересня 2023 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

13. 18 жовтня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

14. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

16. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що рішення суду першої інстанції прийнято 06 березня 2023 року, копію його повного тексту доставлено до кабінету електронного суду Головного управління ДПС у Київській області 10 березня 2023 року о 13:45 год. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 10 квітня 2023 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 31 травня 2023 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

17. Водночас за висновками апеляційного суду обставини попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду, оскільки відповідач мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

19. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 07 лютого 2023 року по справі № 120/14564/21-а, від 24 липня 2023 року по справі № 200/3692/21, від 27 червня 2019 року по справі № 826/3644/17, від 15 травня 2020 року по справі № 820/1212/17, від 18 червня 2020 року по справі № 826/13606/16, від 01 червня 2022 року по справі № 320/6803/20, від 22 липня 2021 року по справі № 640/18290/19, від 15 травня 2020 року по справі 820/1212/17.

20. Скаржник вважає, що оскільки первинно апеляційну скаргу подано з дотриманням строку апеляційного оскарження, а повторне звернення до суду відбулося в найкоротші строки без зволікань, пропущення процесуального строку має бути визнано судом таким, що відбулось з поважних причин.

21. Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, вищезазначені обставини не врахував.

22. Звертає увагу, що факт пропуску строку на апеляційне оскарження та необхідність поновлення такого строку є необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою. Указує, що судом безпідставно не враховано ту обставину, що внаслідок впровадження військового стану, рахунок Головного управління ДПС у Київській області фінансується в недостатньому обсязі. Отже, у апелянта існувала об`єктивна неможливість сплати судового збору, що не залежала від його волевиявлення та пов`язана із дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії - сплати судового збору.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

24. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

25. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

26. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

27. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

28. Статтею 295 КАС України встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.

29. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

30. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

31. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

32. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

33. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

34. З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

35. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

36. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

37. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

38. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

39. Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

40. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

41. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

42. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

43. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження посилався на невиконання відповідачем вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, неподання відповідачем заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку.

44. Верховний Суд зазначає, що передумовою повторного подання позивачем апеляційної скарги 31 травня 2023 року на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 320/10031/22 поза межами строку на апеляційне оскарження, було повернення скаржнику первинної апеляційної скарги ухвалою суду апеляційної інстанції від 15 травня 2023 року.

45. Після отримання належного фінансування суб`єктом владних повноважень та сплати судового збору за апеляційну скаргу, фактично відразу 31 травня 2023 року Головне управління ДПС у Київській області повторно звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, клопотанням про поновлення строку на його оскарження, та квитанцією про сплату судового збору.

46. Колегія суддів ураховує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги не позбавляло права скаржника відповідно до вимог статті 169 КАС України на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

47. Вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, до якої було додано копію платіжного доручення про повну сплату судового збору, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

48. Таким чином, Суд звертає увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і вдруге, в діях відповідача убачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.

49. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення скаржника з апеляційною скаргою вдруге (до якої ним додана квитанція про сплату судового збору) є передчасним, що свідчить про відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку звернення із скаргою та відсутністю підстав для поновлення строку.

50. У цьому випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

51. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

52. Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

53. Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

54. Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.

55. У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

56. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

57. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

58. Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року скасувати, а справу № 320/10031/22 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

І. Л. Желтобрюх