Постанова

від 15.02.2024 по справі 520/23523/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2024 року

Київ

справа №520/23523/21

адміністративне провадження №К/990/43760/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №520/23523/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року (головуючий суддя Калиновський В.А., судді: Кононенко З.О., Мінаєва О.М.),-

ВСТАНОВИВ:

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 27 квітня 2023 року, прийнятим у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення рішення від 22 вересня 2021 року №00196820701, №00196830701. Повний текст судового рішення складено 11 травня 2023 року (том 34 а.с.153-240).

Копія вказаного судового рішення була доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) 12 травня 2023 року о 17:51 годин, про що складено довідку про доставку електронного листа (том 34 а.с.242).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС 09 червня 2023 року через підсистему «Електронний суд» подало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу (том 35 а.с.1-17).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 27240 грн у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали (том 35 а.с.24-25).

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 04 липня 2023 року о 13:23 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 35 а.с.29).

Ухвалою від 14 липня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу скаржнику (том 35 а.с.27-28).

Ухвала суду вмотивована тим, що у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула її недоліків.

За результатами витребування за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» електронної справи, яка формувалась апеляційним судом, суд касаційної інстанції встановив, що копія ухвали про повернення апеляційної скарги від 14 липня 2023 року була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 15 липня 2023 року о 00:45 годин.

17 липня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС подало клопотання про продовження строку на усунення недоліків не менш, ніж на 10 календарних днів. В обґрунтування клопотання зазначено про відсутність коштів на сплату судового збору. Також до клопотання долучена довідка №539/20-40-10-21 від 27 червня 2023 року, відповідно до якої станом на 27 червня 2023 року на рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» залишок коштів для сплати судового збору становить 25,81 грн (том 35 а.с.38-46).

Цього ж дня, 17 липня 2023 року, ГУ ДПС також подало через підсистему «Електронний суд» клопотання, до якого долучило копію ухвали від 04 липня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху із штрихкодовим ідентифікатором, проставленим канцелярією податкового органу та відповідно до якого вказана ухвала була зареєстрована 05 липня 2023 року (том 35 а.с.30-37).

10 серпня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС звернулось із касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2023 року про повернення апеляційної скарги до Верховного Суду (том 35 а.с.48-52).

За результатами касаційного перегляду вказаної ухвали апеляційного суду Верховний Суд постановою від 12 жовтня 2023 року касаційну скаргу ГУ ДПС залишив без задоволення, ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2023 року - без змін (том 35 а.с.76-81).

Такий висновок суду касаційної інстанції обґрунтований тим, що за правилами частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ГУ ДПС отримало копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху саме 04 липня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до «Електронного кабінету» відповідача. Належних доказів на підтвердження того, що копію ухвали апеляційного суду від 04 липня 2023 року було отримано 05 липня 2023 року, ГУ ДПС не надало. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 14 липня 2023 року і станом на цей день апелянт такі недоліки не усунув, що і слугувало підставою для постановлення оскаржуваної ухвали. При цьому клопотання про продовження строку на усунення недоліків надійшло лише 17 липня 2023 року, тобто, вже після закінчення встановленого строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Поряд із касаційним оскарженням ухвали апеляційного суду від 14 липня 2023 року про повернення апеляційної скарги ГУ ДПС 18 вересня 2023 року через підсистему «Електронний суд» повторно подало до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року. До апеляційної скарги ГУ ДПС долучило платіжну інструкцію від 14 вересня 2023 року №00005456 про сплату судового збору у розмірі 34050 грн. За змістом апеляційної скарги апелянт також просив поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, мотивуючи такі вимоги тим, що Конституцією України гарантується право на звернення до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою від 20 листопада 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави пропуску строку на апеляційного оскарження, наведені ГУ ДПС, та відмовив у задоволенні поданого ним клопотання про поновлення цього строку. Залишив апеляційну скаргу без руху, встановивши десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджених належними доказами (том 35 а.с.107-112).

Оцінюючи наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після постановлення ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги і до моменту повторного звернення апелянта із скаргою минуло більше двох місяців. Натомість, право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної апеляційної скарги, без невиправданих затримок і зволікань. У підтвердження своєї позиції апеляційний суд також послався на висновки, викладені Верховним Судом в постановах від 03 квітня 2018 року (справа №804/7050/16), від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 15 липня 2020 року (справа №140/2577/18). Апеляційний суд зауважив, що ГУ ДПС не навело жодних обґрунтованих доводів разом із відповідними доказами, які б свідчили, що відповідач дійсно не мав можливості подати повторно апеляційну скаргу у більш стислий строк. Апеляційний суд відхилив посилання апелянта на наявність у нього конституційного права на апеляційне оскарження, оскільки таке право не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі, і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 22 листопада 2023 року о 02:54 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 35 а.с.114).

27 листопада 2023 року ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» подало до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження (том 35 а.с.115-142).

Заяву вмотивовано тим, що безпідставного зволікання з повторною подачею апеляційної скарги допущено не було, оскільки відповідачем було вжито заходи, спрямовані на касаційне оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, 22 серпня 2023 року було відкрито касаційне провадження за такою касаційною скаргою й існувала імовірність того, що скарга ГУ ДПС буде задоволена касаційним судом, а справа направлена на продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду. Крім того, причиною того, що повторно апеляційна скарга не була подана одразу після її повернення, також була відсутність коштів на сплату судового збору. Так, залишки коштів на рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» станом на 27 червня 2023 року становили 25,81 грн, станом на 22 серпня 2023 року і 30 серпня 2023 року - 258,40 грн. Обставина постійного вжиття ГУ ДПС заходів задля отримання відповідного фінансування на сплату судового збору підтверджується листами від 30 червня 2023 року №4253/8/20-40-05-08-06, від 01 серпня 2023 року №5107/8/20-40-05-08-06, від 31 серпня 2023 року №6037/8/20-40-05-08-06. Проте, належне фінансування надійшло лише у вересні 2023 року. Апелянт просив врахувати, що первісна апеляційна скарга була подана ним з дотриманням встановлених КАС України строків. До заяви ГУ ДПС долучило копії відповідних довідок і листів.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 грудня 2023 року визнав неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені ГУ ДПС, та відмовив у задоволенні поданого ним клопотання про поновлення цього строку. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року (том 35 а.с.143-148).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала від 14 липня 2023 року про повернення апеляційної скарги скасована не була та є чинною. В свою чергу, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку і, відповідно, бути підставою для поновлення такого строку. Та обставина, що з первісною апеляційною скаргою ГУ ДПС звернулось із дотриманням, встановленого статтею 295 КАС України строку, не є підставою вважати поважною причину пропуску строку при поданні повторної скарги. Апеляційний суд вказав, що і сплата судового збору при поданні апеляційної скарги не може розцінюватись як поважна причина пропуску процесуального строку, оскільки така сплата не відбулась своєчасно. Виписки з рахунків за 27 червня 2023 року, 22 серпня 2023 року, 30 серпня 2023 року також не свідчать про відсутність коштів на сплату судового збору протягом усього періоду, починаючи з моменту виникнення права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд зауважив, що такі виписки свідчать про відсутність коштів на рахунку КЕКВ лише станом на конкретну дату.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

За своїм змістом касаційна скарга дублює мотиви, викладені ГУ ДПС у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданій 27 листопада 2023 року. Окремо скаржник наголосив на тому, що апеляційний суд не надав оцінки доводам ГУ ДПС про вжиття заходів щодо отримання відповідного фінансування на сплату судового збору та не дослідив докази, надані на їх підтвердження. Просив врахувати, що при повторному зверненні до суду із касаційною скаргою було сплачено судовий збір і відповідний документ надано суду. Зауважив, що повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось у межах строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України.

Скаржник також зазначив, що апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 16 квітня 2021 року (справа №640/25712/19) та стосуються питання оцінки поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження .

Ухвалою від 15 січня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Копія ухвали про відкриття касаційного провадження була доставлена в Електронний кабінет ТОВ "АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС КОМПАНІ" 16 січня 2024 року о 19:27, про що складено довідку про доставку електронного листа (том 35 а.с.178). Отже, з урахуванням правил, встановлених частиною шостою статті 251 КАС України, ухвала про відкриття касаційного провадження вважається врученою позивачу 17 січня 2024 року. У встановлений у вказаній ухвалі десятиденний строк (тобто, до 29 січня 2024 року включно) позивач не скористався правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу.

09 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив ТОВ "АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС КОМПАНІ", в якому позивач просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на касаційну скаргу та поновити цей строк. Мотивує такі вимоги тим, що директор ТОВ "АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС КОМПАНІ" Глущенко В.В. 17 січня 2024 року отримав позитивний результат лабораторних досліджень на коронавірус, у зв`язку з чим не мав можливості ознайомитися із змістом касаційної скарги, підготувати та подати обґрунтований відзив у встановлений судом строк. Позивач долучив до відповідного клопотання копію результатів лабораторних досліджень, виконаних медичною лабораторією приватного підприємства «Аналітика».

Розглянувши вказане клопотання, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення, оскільки долучені до нього докази як не засвідчені належним чином (зокрема, не містять підпису лікаря), так і за своїм змістом не засвідчують факт тимчасової непрацездатності Глущенка В.В. При цьому директор ТОВ "АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС КОМПАНІ" також не був позбавлений права уповноважити іншого представника на підготовку і подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо скаржник не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ГУ ДПС подало у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Проте, документ про сплату судового збору до вказаної скарги апелянт не долучив, про причини, які зумовили невиконання пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України не повідомив, що обґрунтовано слугувало підставою для залишення без руху первинної апеляційної скарги.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 04 липня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідно до правил частини шостої статті 251 КАС України вважається врученою апелянту цього ж дня, 04 липня 2023 року. Відповідно, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 14 липня 2023 року. Із матеріалів адміністративної справи слідує, що у встановлений судом строк апелянт не вчинив жодних дій, спрямованих на усунення недоліків апеляційної скарги. Лише 17 липня 2023 року, тобто, через 3 дні після закінчення означеного процесуального строку ГУ ДПС надіслало до суду апеляційної інстанції поштою клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Вказане клопотання не було розглянуте судом апеляційної інстанції, оскільки станом на час його реєстрації канцелярією суду вже була прийнята ухвала від 14 липня 2023 року про повернення апеляційної скарги.

Правомірність висновку апеляційного суду щодо наявності встановлених законом підстав для повернення поданої ГУ ДПС апеляційної скарги через неусунення апелянтом недоліків цієї скарги була підтверджена постановою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року.

Отримавши копію ухвали про повернення апеляційної скарги 17 липня 2023 року (за правилами, встановленими частиною шостою статті 251 КАС України) скаржник лише 18 вересня 2023 року, тобто майже через два місяці, звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою повторно. При цьому апелянт долучив до вдруге поданої скарги і платіжну інструкцію від 14 вересня 2023 року №00005456.

Оцінюючи наведені вище обставини, суд касаційної інстанції враховує, що за усталеною практикою Верховного Суду самого лише усунення недоліків, які слугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, недостатньо для поновлення строку на апеляційне оскарження. Лише у сукупності з обставинами добросовісної поведінки сторони під час провадження щодо першої скарги та повторного подання скарги у стислі строки таке звернення свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку. В даному випадку під час залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк відповідач не вжив жодних заходів для усунення недоліків.

Верховний Суд також неодноразово зазначав, що хоча повернення апеляційної скарги і не позбавляє права повторного звернення до апеляційного суду, це не свідчить про наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

Отже, питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.

Скаржник вважає, що оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги до суду касаційної інстанції і відкриття касаційного провадження за такою скаргою, слід розцінювати як поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою.

Оцінюючи такі доводи, суд касаційної інстанції вчергове зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному окремому випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску процесуального строку з урахуванням також встановлених у справі обставин.

На переконання колегії суддів, обставини реалізації учасником справи права на касаційне оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги не є такими, що беззаперечно свідчать про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження при зверненні до апеляційного суду із скаргою повторно. Поряд з цим залежно від обставин як невідкладного подання відповідної касаційної скарги, так і повторного звернення до суду з апеляційною скаргою суд може визнати такі підстави поважними і поновити пропущений строк.

З матеріалів цієї справи слідує, що з дати отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги (17 липня 2023 року) і до подання касаційної скарги на цю ухвалу (10 серпня 2023 року) минув майже один місяць. При цьому до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом ухвали від 14 липня 2023 року про повернення апеляційної скарги, але із спливом більше двох місяців після отримання копії зазначеної ухвали ГУ ДПС подало апеляційну скаргу повторно.

Хоча КАС України і надає учасникам справи право на касаційне оскарження судових рішень протягом тридцяти днів з дня його проголошення, проте, при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження при зверненні з апеляційною скаргою повторно важливе значення мають тривалість часу, що минув з дати отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, та дії, що вживались апелянтом протягом цього часу.

Наведені ж вище обставини свідчать, що скаржник не вжив у максимально стислі строки ні заходів щодо подання апеляційної скарги повторно, ні щодо касаційного оскарження ухвали від 14 липня 2023 року. Касаційна скарга на ухвалу про повернення апеляційної скарги була подана ГУ ДПС лише із спливом 25 днів з дати отримання копії цієї ухвали. За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційної інстанції про неповажність таких причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Скаржник також обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження посиланнями на відсутність у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Викладені у касаційній скарзі твердження скаржника про ненадання апеляційним судом оцінки доказам, долученим ГУ ДПС до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, не знайшли свого підтвердження. Так, апеляційний суд вказав, що долучені відповідачем виписки з рахунків за 27 червня 2023 року, 22 серпня 2023 року, 30 серпня 2023 року не свідчать про відсутність коштів протягом усього періоду з травня по вересень 2023 року, а вказують про їх відсутність лише станом на конкретну дату. Доводів і доказів на спростування таких висновків суду апеляційної інстанції ГУ ДПС не наводить.

З приводу листів від 30 червня 2023 року №4253/8/20-40-05-08-06, від 01 серпня 2023 року №5107/8/20-40-05-08-06, від 31 серпня 2023 року №6037/8/20-40-05-08-06, відповідно до яких ГУ ДПС просило Державну податкову службу України про збільшення/наближення бюджетних призначень за КЕКВ 2800 «Інші поточні податки», суд касаційної інстанції зауважує, що жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що у період з 15 травня 2023 року (дата отримання копії рішення суду першої інстанції відповідно до правил, встановлених частиною шостою статті 251 КАС України) по 30 червня 2023 року апелянт вживав залежних від нього заходів для сплати судового збору.

За відсутності таких доводів і доказів на їх підтвердження, а також з урахуванням обставин звернення до суду з апеляційною скаргою повторно лише через два місяці після отримання копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги та оскарження вказаної ухвали до касаційного суду через 25 днів, суд касаційної інстанції не може визнати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження лише ту обставину, що під час звернення до апеляційного суду вдруге судовий збір було сплачено згідно з платіжною інструкцією від 14 вересня 2023 року №00005456.

У сукупності з обставинами бездіяльності стосовно виконання вимог ухвали від 04 липня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції під час постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 квітня 2021 року (справа №640/25712/19).

Так, у справі №640/25712/19 вперше подана податковим органом апеляційна скарга була повернута судом апелянту 18 вересня 2020 року і дати отримання її копії встановлено не було. Проте, вже 01 жовтня 2020 року апелянт подав апеляційну скаргу повторно із виправленням відповідних недоліків. Враховуючи, що заявник не допустив необ`єктивного зволікання із поданням апеляційної скарги вдруге, суд касаційної інстанції визнав поважними наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Водночас, у цій справі (№520/23523/21) обставин невідкладного звернення до суду з апеляційною скаргою повторно не встановлено. Отже, наявні підстави вважати, що наведене скаржником судове рішення ухвалене не у подібних до обставин цієї справи правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції з урахуванням доводів касаційної скарги не знаходить підстав не погодитись з наданою наведеним вище обставинам оцінкою апеляційного суду та погоджується з його висновком про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений ГУ ДПС з поважних причин.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко