Постанова

від 15.02.2024 по справі 640/11923/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 640/11923/20

касаційне провадження № К/990/31152/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2021 року (головуючий суддя - Пащенко К.С.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Файдюк В.В.; судді: Мєзєнцев Є.І., Єгорова Н.М.)

у справі № 640/11923/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» (далі - ТОВ «Корум Шахтспецбуд», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 квітня 2020 року № 06672615050106, № 06692615050106, № 06682615050106.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року, позов задоволено.

Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що реальність господарських операцій, проведених позивачем із контрагентами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, тому висновки контролюючого органу про порушення платником вимог податкового законодавства є безпідставними.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права. При цьому, наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з його контрагентами. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані правові висновки Верховного Суду, які викладені в постановах від 22 квітня 2021 року у справі № 826/1177/18, від 27 січня 2020 року у справі № 640/19386/18, від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 06 травня 2020 року у справі № 640/4687/19.

Ухвалою від 28 листопада 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

03 січня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судові інстанції встановили, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Корум Шахтспецбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2017 року по 30 вересня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 липня 2017 року по 30 вересня 2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 липня 2017 року по 30 вересня 2019 року, за результатами якої складено акт від 13 лютого 2020 року № 99/26-15-05-01-06/36103076.

Відповідно до висновків акта перевірки податковим органом встановлено порушення платником вимог:

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), частини другої статті 3, частини першої статті 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пунктів 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2019 року на 3 033 544,00 грн;

пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 242 614,00 грн;

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, оскільки не підтверджено обсяг придбання товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Майнінг» та не підтверджено обсяг реалізації товарно-матеріальних цінностей на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Україна» в грудні 2018 року, що призвело до заниження показників рядка 9 колонки Б «Усього зобов`язань» декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року на 9 306 212,00 грн та показників в рядка 17 колонки Б «Усього податкового кредиту» декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року на 7 807 554,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення платником правил формування податкового кредиту та зобов`язань з податку на додану вартість, а також витрат при обчисленні податку на прибуток при господарських операціях з визначеними в акті перевірки контрагентами.

На підставі акта перевірки податковим органом 21 квітня 2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 06672615050106, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 3 791 930,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 3 033 544,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 758 386,00 грн;

№ 06682615050106, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 363 921,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 242 614,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 121 307,00 грн;

№ 06692615050106, яким товариству зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V ПК України на 9 306 212,00 грн та зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 7 807 554,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Аналіз вказаних норм свідчить, що показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій при наданні оцінки господарським відносинам платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «Корум Сорс», Товариством з обмеженою відповідальністю Корум Майнінг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Корум Груп», у яких позивач придбав послуги з ведення бухгалтерського, податкового обліку та нарахування заробітної плати, не перевірено економічну доцільність витрат та причинно-наслідкового зв`язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, не розкрито зміст та обсяг придбаних послуг.

Не надано судами й належної оцінки доводам податкового органу, стосовно того, що ТОВ «Корум Шахтспецбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Корум Репеїр», Товариство з обмеженою відповідальністю «Корум Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Корум Майнінг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Корум Сорс» належать до однієї кластерної групи «СКМ ГРУП» та фактично є пов`язаними особами.

Судами не було проаналізовано, яким чином транспортувався товар (машина підйомна шахтна Ц-3х2,2АР, лебідка прохідницька ЛПЭ-10, лебідка прохідницька ЛПЭП-25У, лебідка прохідницька ЛПЭП-16У), де зберігався, в тому числі наявність у контрагента та перевізників спеціальних ресурсів для виконання таких зобов`язань або залучення з цією метою третіх осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Водночас, Суд зауважує, що відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд м. Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у м. Києві.

Згідно з абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Враховуючи приписи Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», розглядувана справа підлягає направленню на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник