Ухвала

від 15.02.2024 по справі 185/15102/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 185/15102/23

1-кп/185/502/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської області

у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

під час підготовчого засідання кримінального провадження в режимі відеоконференції за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000902 від 21.08.2023 року,

за участі прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.

Від власника транспортного засобу ОСОБА_7 надійшло клопотання про повне скасування арешту автомобілю, накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2023 року на транспортний засіб марки «Renault Magnum»,

р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Krone SDP 27», p.н. НОМЕР_2 . Клопотання обґрунтовано тим, що вилученням та арештом автомобіля суттєво порушені його права, як власника, у тому числі щодо користування власним автотранспортним засобом, та він вважає, що його автомобіль більше користі принесе, якщо буде і далі перевозити необхідний вантаж для ЗСУ.

Обвинувачений та його захисник підтримали вказане клопотання.

Прокурор та потерпілий заперечували проти заявленого клопотання.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного висновку .

Судом встановлено, що ухвалоюслідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2023 року накладено арешт на транспортний засіб «Renault Magnum», р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Krone SDP 27», p.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Підставою застосування арешту майна було наявність підстав вважати, що вилучене майно має значення речових доказів у кримінальному провадженні, та на думку суду в наявності є ризики, передбачені абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України. Тобто, арешт був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів.

Суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 174 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_7 по кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2023 року на транспортний засіб марки «Renault Magnum», р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Krone SDP 27», p.н. НОМЕР_2 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8