Рішення

від 12.02.2024 по справі 148/1532/23

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 148/1532/23

Провадження № 2/148/58/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О.,

при секретареві Єфіменко А.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом Громадської організації "Тульчинська міська Спілка ветеранів війни в Афганістані" воїнів-інтернаціоналістів" до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

В С Т А Н О В И В:

Представник Громадської організації "Тульчинська міська Спілка ветеранів війни в Афганістані" воїнів-інтернаціоналістів", адвокат Слободянюк М.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що на 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради, яка відбулася 20.04.2023 року, під час обговорення питання про перейменування вулиць та провулків населених пунктів Тульчинської територіальної громади в рамках процесу дерусифікації та декомунізації, депутат Тульчинської міської ради ОСОБА_2 висловив думку стосовно найменування вулиць загиблих воїнів-інтернаціоналістів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в честь яких названі вулиці в місті Тульчині, та в цілому воїнів-афганців, що зараз немає воїнів-афганців, воїн-афганець - це найманець, «вагнерівець», який був в Афганістані, такий він і зараз тут. Ми їх вулицями називаєм.

На сесії міської ради були присутні понад 20 депутатів. Відеозапис сесії розміщено на сайті Тульчинської міської ради в розділі: «Відеозаписи засідання сесій Тульчинської міської ради 8 скликання» (посилання https://tuichvnskа-gromada.gov.ua/news/1682060990/ та в мережі Інтернет (посилання https://www.youtube.com/watch?v=66uy_Wl-gEY), тобто він є в загальному доступі. Згідно з інформацією за вказаним посиланням відеозапис сесії має понад 300 переглядів.

Поширена у виступі депутата ОСОБА_2 інформація одразу викликали резонанс не лише серед воїнів-афганців, членів їх сімей, сімей загиблих воїнів-інтернаціоналістів, а мешканців територіальної громади, оскільки поширена інформація не лише не відповідає дійсності, а й принижує, воїнів-афганців порівнянням з «вагнерівцями та найманцями».

До керівника громадської організації «Тульчинська міська Спілка ветеранів війни в Афганістані (воїнів-інтернаціоналістів)» ОСОБА_6 звернулися воїни-інтернаціоналісти, члени сімей загиблих воїнів-інтернаціоналістів, мешканці територіальної громади з обуренням та вимогою про захист честі, гідності і ділової репутації воїнів-афганців, в тому числі тих, в честь яких названі АДРЕСА_1 , та спростування поширеної депутатом ОСОБА_2 недостовірної інформації.

02.05.2023 року громадська організація «Тульчинська міська Спілка ветеранів війни в Афганістані (воїнів-інтернаціоналістів)» подала заяву Тульчинському міському голові ОСОБА_7 про порушення депутатом Тульчинської міської ради ОСОБА_2 вимог статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та просили винести на чергове засідання Постійної комісії з питань освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту населення, молоді, спорту, депутатської діяльності, етики, законності та зв`язків з громадськістю, розгляд питання щодо дотримання депутатом ОСОБА_2 при висловлюванні на 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради свого бачення образу воїна-афганця та назв вулиць м. Тульчина, названих на честь загиблих воїнів- афганців, вимог статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» в частині дотримання ним правил депутатської етики, зокрема, керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності. Також винести на чергову сесію Тульчинської міської ради питання щодо дотримання депутатом ОСОБА_2 при висловлюванні на 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради свого бачення образу воїна-афганця та назв вулиць м. Тульчина, названих на честь загиблих воїнів-афганців, вимог статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» в частині дотримання ним правил депутатської етики, зокрема, керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності.

Постійна комісія з питань освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту населення, молоді, спорту, депутатської діяльності, етики, законності та зв`язків з громадськістю Тульчинської міської ради на засіданні 09 травня 2023 року розглянула питання щодо дотримання депутатом ОСОБА_2 при висловлюванні на 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської свого бачення образу воїна-афганця та назв вулиць м. Тульчина, названих на честь загиблих воїнів-афганців, вимог статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» в частині дотримання ним правил депутатської етики.

Згідно з протоколом засідання (протокольним рішенням) вказаної комісії № 6 від 09.05.2023 року комісією одноголосно визнано факт порушення депутатом міської ради ОСОБА_2 щодо норми поведінки і попередити неприпустимість використання образливих висловлювань у сесійній залі у подальшій діяльності, на найближчому засідання сесії проінформувати про прийняте протокольне рішення, направити на адресу Тульчинського РВ УМВС звернення щодо наявності ознак адміністративного правопорушення з боку депутата міської ради ОСОБА_2 , рекомендувати ОСОБА_2 визнати свою провину та вибачитися публічно перед представниками ГО «Тульчинська спілка ветеранів війни в Афганістані (воїнів - інтернаціоналістів).

На 46 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради, яка відбулася 01.06.2023 року, ОСОБА_2 повідомив інформацію, що афганець - це людина зі зброєю, яка прийшла наводити порядок, так само як вагнерівець.

Таким чином, спростування поширеної на 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради інформації не відбулося.

Відеозапис сесії розміщено на сайті Тульчинської міської ради в розділі: «Відеозаписи засідання сесій Тульчинської міської ради 8 скликання» (посилання https://tuichvnsk.a-gromada.gov.ua/news/1685716278/) та в мережі Інтернет (посилання https://www.youtube.com/watch?v=DQqhkZAJudw), тобто він є в загальному доступі. Згідно з інформацією за вказаним посиланням відеозапис сесії має понад 460 переглядів.

Інформація була поширена відповідачем в присутності депутатів Тульчинської міської ради, відеозапис було розміщено в мережі, що дало змогу ознайомитись з ним особам, які не були присутні безпосередньо на сесії міської ради. Таким чином, посилаючись на викладене, представник позивача просив визнати недостовірною поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради інформацію: «Зараз немає воїнів-афганців, воїн-афганець - це найманець, «вагнерівець», який був в Афганістані, такий він і зараз тут».

Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно воїнів- афганців недостовірну інформацію, шляхом озвучення ОСОБА_2 на найближчій сесії Тульчинської міської ради, яка відбудеться після набрання судовим рішенням в даній справі, наступного тексту спростування: «20.04.2023 року на 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради мною, ОСОБА_2 , озвучувались недостовірні відомості відносно воїнів-афганців, а саме те, що зараз немає воїнів-афганців, воїн-афганець - це найманець, «вагнерівець», який був в Афганістані, такий він і зараз тут»

Стягнути з ОСОБА_2 на користь громадської організації «Тульчинська міська Спілка ветеранів війни в Афганістані (воїнів-інтернаціоналістів)» всі понесені судові витрати.

Представник Громадської організації "Тульчинська міська Спілка ветеранів війни в Афганістані" воїнів-інтернаціоналістів", адвокат Слободянюк М.В. у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, просив задовольнити.

Керівник громадської організації «Тульчинська міська Спілка ветеранів війни в Афганістані (воїнів-інтернаціоналістів)» Смоляк О.Г. у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити у судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснивши, що дійсно 20.04.2023 року на 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради висловив свою думку з приводу воїнів-афганців, а саме те, що зараз немає воїнів-афганців, порівняв воїна-афганця з найманцем, «вагнерівцем»., який був в Афганістані, такий він і зараз тут», вважає свої висловлювання оціночними судженнями.

Щодо поширення інформації заперечував, оскільки відеозапис сесії розміщено на сайті Тульчинської міської ради в розділі: «Відеозаписи засідання сесій Тульчинської міської ради 8 скликання» та в мережі Інтернет самими працівниками міської ради, у нього як у депутата немає доступу до відео файлів сесії. Даний відеозапис є в загальному доступі, та після поширення працівниками міської ради він скопіював його та розмістив на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook». Просив в задоволені позову відмовити.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно заяви від 02.05.2023 за вих. 02/05/23/1 адресованої Тульчинському міському голові ОСОБА_7 щодо порушення депутатом Тульчинської міської ради ОСОБА_2 вимог статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», Громадська організація "Тульчинська міська Спілка ветеранів війни в Афганістані" воїнів-інтернаціоналістів" просять винести на чергове засідання Постійної комісії з питань освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту населення, молоді, спорту, депутатської діяльності, етики, законності та зав`язків з громадськістю, розгляд питання щодо дотримання депутатом ОСОБА_2 при висловлюванні на 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради свого бачення образу воїна-афганця та назв вулиць м. Тульчина, названих на честь загиблих воїнів- афганців, вимог статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» в частині дотримання ним правил депутатської етики, зокрема, керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності.

Також просять винести на чергову сесію Тульчинської міської ради питання щодо дотримання депутатом ОСОБА_2 при висловлюванні на 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради свого бачення образу воїна-афганця та назв вулиць м. Тульчина, названих на честь загиблих воїнів-афганців, вимог статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» в частині дотримання ним правил депутатської етики, зокрема, керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності.

Притягнути депутата ОСОБА_2 до відповідальності за не дотримання ним правил депутатської етики при висловлюванні на 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради свого бачення образу воїна-афганця та назв АДРЕСА_1 , названих на честь загиблих воїнів- афганців; (а.с. 21-22)

Згідно з витягу з протоколу засідання (протокольним рішенням) Постійної комісії з питань освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту населення, молоді, спорту, депутатської діяльності, етики, законності та зв`язків з громадськістю № 6 від 09.05.2023 року, комісією визнано факт порушення депутатом міської ради ОСОБА_2 щодо норми поведінки і попередити неприпустимість використання образливих висловлювань у сесійній залі у подальшій діяльності,

на найближчому засідання сесії проінформувати про прийняте протокольне рішення, направити на адресу Тульчинського РВ УМВС звернення щодо наявності ознак адміністративного правопорушення з боку депутата міської ради ОСОБА_2 ,

рекомендувати ОСОБА_2 визнати свою провину та вибачитися публічно перед представниками ГО «Тульчинська спілка ветеранів війни в Афганістані (воїнів - інтернаціоналістів); (а.с. 23-26)

Рішенням 2 сесії 7 скликання Тульчинської міської ради за № 16 від 11.12.2015 року перейменовано вулиці і провулки міста Тульчина на виконання Закону України «Про засудження комуністичного націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки; (а.с. 30-66)

Відповідно листа Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області від 07.08.2023 року за № 9477/230/01-2023, в діях депутата міської ради м. Тульчин 8 скликання ОСОБА_2 , а саме в його виловлюваннях на засіданні 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради не вбачаються ознаки будь-якого адміністративного правопорушення передбаченого чинним законодавством. Між депутатом ОСОБА_2 та громадською організацією «Тульчинська міська спілка ветеранів війни в Афганістані (воїнів-інтернаціоналістів)» виникли цивільно- правові відносини, які вирішуються в судовому порядку; (а.с. 88)

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису проведення засіданні 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради вбачаються, що 20.04.2023 року під час обговорення питання про перейменування вулиць та провулків населених пунктів Тульчинської територіальної громади в рамках процесу дерусифікації та декомунізації на засіданні сесії, депутат Тульчинської міської ради ОСОБА_2 висловив свою думку стосовно найменування вулиць загиблих воїнів-інтернаціоналістів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в честь яких названі вулиці в місті Тульчині, зазначивши, «що зараз немає воїнів-афганців, воїн-афганець - це найманець, «вагнерівець», який був в Афганістані, такий він і зараз тут. Ми їх вулицями називаєм».

Також на 46 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради, яка відбулася 01.06.2023 року. депутат Тульчинської міської ради ОСОБА_2 висловив свою думку, що «афганець - це людина зі зброєю, яка прийшла наводити порядок, так само як вагнерівець».(а.с. 72)

За змістом статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що на засіданні 45 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради 20.04.2023 року під час обговорення питання про перейменування вулиць та провулків населених пунктів Тульчинської територіальної громади в рамках процесу дерусифікації та декомунізації, депутат Тульчинської міської ради ОСОБА_2 висловив свою думку стосовно найменування вулиць загиблих воїнів-інтернаціоналістів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в честь яких названі вулиці в місті Тульчині, зазначивши, «що зараз немає воїнів-афганців, воїн-афганець - це найманець, «вагнерівець», який був в Афганістані, такий він і зараз тут. Ми їх вулицями називаєм».

Також на 46 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради, яка відбулася 01.06.2023 року, депутат Тульчинської міської ради ОСОБА_2 висловив свою думку, що «афганець - це людина зі зброєю, яка прийшла наводити порядок, так само як вагнерівець».

Також у судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що відеозапис сесії розміщено на сайті Тульчинської міської ради в розділі: «Відеозаписи засідання сесій Тульчинської міської ради 8 скликання». Даний відеозапис розміщений працівниками Тульчинської міської ради, тобто він є в загальному доступі. В своє чергу після розміщення даного відеозапису на сайті Тульчинської міської ради, відповідач ОСОБА_2 скопіював посилання та розмістив на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook».

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.

У силу статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Межі припустимої критики за певних обставин можуть бути ширшими, коли йдеться про державного службовця, що виконує або виконував свої повноваження, ніж коли йдеться про фізичних осіб, проте не можна стверджувати, що державні службовці свідомо піддають ретельному обстеженню кожне своє слово чи дію в тій самій мірі, як це роблять політики, і, отже, до них повинні застосовуватись ті самі механізми, що й до останніх, коли йдеться про критику їх діяльності. Державні службовці повинні користуватися громадською довірою в умовах, позбавлених надзвичайного занепокоєння, що зробить вдалим виконання ними своїх завдань. Отже, може постати необхідність у їх захисті від образливих словесних нападок під час виконання ними своїх обов`язків (Janowski, п. 33, and Nikula v. Finland, no. 31611/96, п. 48, ECHR 2002-11).

Більше того, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, п. 46).

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і в цій справі, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v.Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).

Право на недоторканність ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена «з явним злим умислом», тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку.

Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Згідно з абзацом 6 пункту 3 Рішення Конституційного Суду України у справі про поширення відомостей від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003, проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то вони повинні бути готовими до критичного реагування з боку суспільства.

Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи, як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

У статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи зазначається, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Таким чином з огляду на вищевикладене, поширена інформація депутатом Тульчинської міської ради ОСОБА_2 на сесії міської ради під час обговорення питання про перейменування вулиць та провулків населених пунктів Тульчинської територіальної громади в рамках процесу дерусифікації та декомунізації не є тією інформацією, яка порушує честь та гідність, оскільки поширена інформація є висловлюванням, що не може бути витлумачене як таке, що містять фактичні дані. При цьому чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а публічні особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.

Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Зазначене вказує на те, що спірна інформація є оцінкою дій, висловлювання не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані, оскільки вони лише дають можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями.

Інші доводи вимог, щодо поширення відповідачем відеозапису сесії на сайті Тульчинської міської ради в розділі: «Відеозаписи засідання сесій Тульчинської міської ради 8 скликання» та в мережі інтернет не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та матеріали позову таких даних не містять.

Викладене дає підстави для висновку про відмову у задоволенні позову як необґрунтованого із наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 76, 81, 89, 141, 263, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог Громадської організації "Тульчинська міська Спілка ветеранів війни в Афганістані "воїнів-інтернаціоналістів" до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 16 лютого 2024 року.

Суддя О.О.Дамчук