Рішення

від 30.01.2024 по справі 370/2336/23

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. Справа №370/2336/23

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Гребінською Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бишівської сільської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулися до суду із позовом до Бишівської сільської ради Київської області (далі - відповідач) про визнання права на власності на спадкове майно за законом, в якому, вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня мати, ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом, до складу якої увійшли житловий будинок із господарськими надвірними спорудами та будівлями, що розташований у АДРЕСА_1 та три земельні ділянки, що розташовані у цьому ж населеному пункті за вказаною адресою.

Єдиними спадкоємцями першої черги щодо майна померлої ОСОБА_3 являються позивачі, оскільки вони є дітьми останньої. За зверненням позивачів до Макарівської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини була відкрита спадкова справа № 185/2013, при цьому ОСОБА_2 , на момент смерті матері постійно з нею проживав та доглядав до останнього дня.

Однак у силу різних життєвих обставин відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом позивачі тривалий час не оформлювали та не отримували у нотаріальній конторі.

Щодо спадкових земельних ділянок, то рішенням Макарівського районного суду Київської області від 24.04.2023 року за позивачами визнано право власності в порядку спадкування.

Щодо спадкового житлового будинку, позивачі вказали, що після 22.02.2022 року, коли відбулося повномасштабне вторгнення ворожих військ в Україну та коли був частково окупований Макарівський район, село Ясногородка неодноразово піддавалася ракетним та артилерійським атакам ворога. В результаті такого чергового обстрілу спадковий житловий будинок був повністю знищений.

Окрім того, оформити спадщину через органи нотаріату не мають змоги, тому звернулися до суду за захистом своїх спадкових прав.

Враховуючи викладене, позивачі просили суд: визнати за ними, право власності на спадкове майно за законом, у рівних частинах (по 1/2 кожному), після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27.09.2023 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.10.2023 року, яке відкладено на 30.01.2024 року, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 30.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні в цей же день.

У судове засідання позивачі не з`явилися, від їх представника адвоката Живаги О.В. надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника, рішення просили прийняти за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_3 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , а.с. 5).

Факт того, що позивачі є дітьми покійної ОСОБА_3 підтверджується їхніми копіями свідоцтв про народження (а.с. 7, 8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом, до складу якої увійшли житловий будинок із господарськими надвірними спорудами та будівлями, що розташований у АДРЕСА_1 та три земельні ділянки, що розташовані у цьому ж населеному пункті за вказаною адресою.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 24.04.2023 року у справі № 370/528/23 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бишівської сільської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно за законом та визнано за позивачами право власності на спадкове майно за законом, у рівних частинах (по 1/2 кожному), після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

земельну ділянку площею 0,1577 га, що призначена для ведення особистого селянського господарства, із кадастровим номером 3222789201:01:013:0034 та розташована у АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,2500 га, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, із кадастровим номером 3222789201:01:013:0033 та розташована у АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,0955 га, що призначена для ведення особистого селянського господарства, із кадастровим номером 3222789201:01:017:0018 та розташована у АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, вказаним рішенням суду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_3 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ), яка на день смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Разом з нею на момент смерті проживав її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Факт того, що позивачі є дітьми покійної ОСОБА_3 підтверджується їхніми копіями свідоцтв про народження.

З матеріалів спадкової справи № 185/2013 відносно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 встановлено, що покійна ОСОБА_3 склала 25.02.2010 року заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_2 .

Також, з матеріалів вказаної спадкової справи встановлено, що ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері за законом, та від прийняття спадщини за заповітом відмовився. Інший спадкоємець ОСОБА_1 також подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері.

Отже, судом встановлено, що позивачі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , які у встановлений законом строк спадщину прийняли.

Проте, у грудні 2022 року, коли позивачі звернулися до Макарівської районної державної нотаріальної контори Київської області з метою оформлення спадкового майна, їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок та на земельні ділянки. У відповіді на заяву щодо роз`яснення порядку оформлення спадщини від 15.12.2022 року № 545 Макарівською районною державною нотаріальною конторою Київської області, зазначено, що у спадкоємців відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Хоча вказане роз`яснення порядку оформлення спадщини не є постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину, однак за змістом із вказаної відповіді вбачається, що нотаріус не може видати позивачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно та реєстрації права власності на зазначене майно у встановленому законом порядку.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 р. по справі №369/8878/16-ц, при наданні оцінки листам нотаріусів, у яких зазначено про причини невидачі спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, необхідно виходити із їх змісту та відповідно враховувати підстави зазначені нотаріусами, при цьому істотне значення мають підстави, які унеможливлюють у будь-якому випадку в майбутньому видачу таких свідоцтв нотаріусами, тому при наявності таких підстав незалежно від форми відповіді нотаріуса лист чи постанова про відмову у видачі свідоцтва, необхідно виходити з того, що у спадкодавця можливість оформити спадщину у нотаріуса відсутня. А тому вказана відповідь є достатнім доказом наявності у позивачів перешкод в отриманні свідоцтв про право на спадщину.

З виписки з погосподарської книги Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області вих. № 116 від 08.08.2023 року встановлено, що в погосподарській книзі №4 Ясногородської сільської ради за 2011-2015 роки, зроблено особовий запис № НОМЕР_4 про те, що власником житлового будинку розташованого у АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Житловий будинок 1971 року побудови, загальною площею 86 кв.м, житловою площею 27,2 кв.м (а.с. 12).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 08.09.2013 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 86,0 кв.м., житлову площу 27,2 кв.м (а.с. 13-14).

З копії Витягів з Державного реєстру речових прав від 02.06.2023 року встановлено, що позивачі оформили на своє ім`я успадковані земельні ділянки після смерті матері, право власності на які за позивачами визнано вказаним вище рішенням суду (а.с. 15-18).

З Акту візуального огляду об`єктів, пошкоджених під час проведення бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації на території Бишівської сільської територіальної громади №101 від 09.06.2022 року встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зруйнований (згорів), дата пошкодження березень 2022 року (а.с. 19)

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються вимогами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків фізичної особи, яка померла (спадкодавець) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 та 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 3 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Крім того, відповідно до п. 3.12 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом/заповітом.

Відповідно до положень частин другої та третьої пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа ВССУ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків. За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що позивачі будучи єдиними спадкоємцями за законом майна покійної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину у встановленому законом порядку прийняли, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину судом не встановлено, до складу спадщини увійшов житловий будинок, щодо якого нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Судові витрати по оплаті судового збору стягненню з відповідача не підлягають, оскільки відповідач не вчиняв протиправних дій, що стали підставою даного позову.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бишівської сільської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно за законом, у рівних частинах (по 1/2 кожному), після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: житловий будинок загальною площею 86,0 кв.м, житловою площею 27,2 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 30.01.2024 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Бишівська сільська рада Фастівського району Київської області: 08072, Київська обл., Фастівський р-н, с. Бишів, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 04362214.

Суддя Л.В. Білоцька