Рішення

від 23.11.2021 по справі 757/58319/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58319/19-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Підпалого В.В.,

при секретарі судового засідання Паламарю С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автостат» про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Автостат», про стягнення боргу, в якому просить стягнути з ТОВ «Автостат» на її користь заборгованість у розмірі 55 909,80, судові витрати. Свій позов обґрунтовує, що 15.11.2018 р. між нею та Відповідачем було укладено попередній договір № 0001 купівлі-продажу транспортного засобу. Згідно умов попереднього договору ТОВ «Автостат» зобов`язувалось до 28.11.2018 р. укласти з нею основний договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1 повинна була отримати у власність транспортний засіб Ford Kuga, рік випуску 2014, новий, 2.0 AT Trend 4WD без пробігу, бронза + ГБО (колір, пробіг тощо). 15.11.2018 р., на виконання вимог п. 2.1 попереднього договору, ОСОБА_1 здійснено на поточний рахунок Відповідача оплату грошових коштів в розмірі 53 400 грн. Згідно п. 2.2 попереднього договору, внесена сума коштів є авансом. Станом на 28.11.2018 р. Відповідач не придбав у третіх осіб згаданий вище транспортний засіб. Зважаючи на це, Позивач подала до Відповідача заяву встановленого зразку про дострокове розірвання попереднього договору № 0001 купівлі-продажу транспортного засобу від 15.11.2018 р. 20.12.2018 р. на поштову адресу Позивача надійшов примірник підписаного Відповідачем додаткового договору № 1 до попереднього договору № 0001 купівлі-продажу транспортного засобу від 15.11.2018 р., згідно якого попередній договір було розірвано за згодою сторін. Згідно п. 2 додаткової угоди від 20.12.2018 р., грошові кошти, що були сплачені Позивачем в якості авансу, Відповідач повинен був повернути протягом 24 робочих днів за реквізитами зазначеними у заяві Позивача. 20.08.2019 р. Позивачем повторно було направлено до Відповідача вимогу про повернення авансового платежу. На даний час Відповідача не повернув Позивачу авансових коштів, чим не виконав обов`язок покладений на нього п.2 Додаткової угоди № 1 до попереднього договору. Позивач вказує на те, що Відповідач повинен був повернути грошові кошти до 13.12.2018 р. Індекс інфляції в період з 01.02.2019 р. по 01.09.2019 р. становить 102,7%, а тому час прострочення , а тому сума, що підлягає стягненню з відповідача як інфляційні становить 1 441,80 грн., а також 3 % річних в розмірі 1 068,00 грн.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.11.2019 р. справу передано на розгляд судді Підпалому В.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяви про розгляд справи без участі позивача, у якій зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, пояснення на позов не подав; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 15.11.2018 р. між нею та Відповідачем було укладено попередній договір № 0001 купівлі-продажу транспортного засобу (а.с.10-12).

Згідно умов попереднього договору ТОВ «Автостат» зобов`язувалось до 28.11.2018 р. укласти з нею основний договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1 повинна була отримати у власність транспортний засіб Ford Kuga, рік випуску 2014, новий, 2.0 AT Trend 4WD без пробігу, бронза + ГБО (колір, пробіг тощо).

15.11.2018 р., на виконання вимог п. 2.1 попереднього договору, ОСОБА_1 здійснено на поточний рахунок Відповідача оплату грошових коштів в розмірі 53 400 грн. (а.с. 15)

Згідно п. 2.2 попереднього договору, внесена сума коштів є авансом. Станом на 28.11.2018 р. Відповідач не придбав у третіх осіб згаданий вище транспортний засіб.

Зважаючи на це, Позивач подала до Відповідача заяву встановленого зразку про дострокове розірвання попереднього договору № 0001 купівлі-продажу транспортного засобу від 15.11.2018 р. (а.с.17)

20.12.2018 р. на поштову адресу Позивача надійшов примірник підписаного Відповідачем додаткового договору № 1 до попереднього договору № 0001 купівлі-продажу транспортного засобу від 15.11.2018 р., згідно якого попередній договір було розірвано за згодою сторін (а.с. 16).

Згідно п. 2 додаткової угоди від 20.12.2018 р., грошові кошти, що були сплачені Позивачем в якості авансу, Відповідач повинен був повернути протягом 24 робочих днів за реквізитами зазначеними у заяві Позивача.

20.08.2019 р. Позивачем повторно було направлено до Відповідача вимогу про повернення авансового платежу (а.с. 20).

На даний час Відповідача не повернув Позивачу авансових коштів, чим не виконав обов`язок покладений на нього п. 2 Додаткової угоди № 1 до попереднього договору.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно ст. 628 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 635 ЦК України, сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 570 ЦК України, встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, Відповідача повинен був повернути Позивачу сплачені грошові кошти протягом 24 робочих днів від дати розірвання договору від 22.11.2018 р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплачені позивачем кошти у розмірі 53 400,00 грн. на виконання договору повинні бути йому повернуті.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як визначено у ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги, то з відповідача ТОВ «Автостат» на користь позивача підлягають стягненню 768 грн. 40 коп. у відшкодування судових витрат.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 15, 16, 215, 216, 220, 628, 799, 806-808 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 76, 81, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автостат» про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автостат» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 55 909,80 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автостат», 03194, м. Київ, вул. Московська, 8-А, кв. 122, код ЄДРПОУ 41449432.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Підпалий