Постанова

від 16.02.2024 по справі 194/1728/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1593/24 Справа № 194/1728/23 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В.О Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Державний нотаріусТернівської державноїнотаріальної конториНадтока ЗінаїдаВасилівна,про встановленняфакту належностіправовстановлюючого документу

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на ухвалу Тернівського міськогосуду Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Просить встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу державного акту на право приватної власності на землю № 3520586500:02:000:0621 серія Р2 №490168 на земельну ділянку площею 3,62 га, яка розташована на території Соснівської сільської ради, ділянка № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який заповнено на ім`я ОСОБА_2 . Встановлення зазначеного факту їй необхідно для отримання спадщини на зазначену земельну ділянку.

Ухвалою Тенівського міського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі №194/1728/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Надтока Зінаїда Василівна, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (а.с.8-9).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилаючись, що встановлення факту має юридичне значення і буде корисною для всіх спадкоємців, які є у спадковій справі після смерті її чоловіка.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі cуд 1 інстанції посилався на положення ч.4 ст. 315 ЦПК України та виходив з того, що зі змісту вимог заявника вбачається спір про право.

Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

За приписами ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, поняття "спір про право" пов`язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.

Згідно ч. 1 ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, який не є вичерпним.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що суттєвою ознакою окремого провадження є безспірність розгляду справи. При цьому, суд, розглядаючи заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не встановлює нових фактів, а лише підтверджує наявність або відсутність таких фактів у разі неможливості заявником одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася із заявою в якій зазначила, що встановлення факту неправильності в державному акті на право приватної власності на землю прізвище та по батькові чоловіка заявниці має для неї юридичне значення, оскільки необхідне для прийняття спадщини.

Зважаючи на викладене, висновок суду про відмову у відкритті провадження з підстав, передбачених ч. 4 ст. 315 ЦПК України, є передчасним, оскільки відомості, які б спростовували викладені заявником обставини та свідчили б про наявність у справі спору про право, у суду на момент відкриття справи не було.

Колегія суддів зазначає, що в подальшому суд не позбавлений можливості залишити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду, за умови встановлення судом в справі спору про право (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки, судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, зокрема ч. 4 ст. 315 ЦПК України, яка не підлягала до застосування, ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2023 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: