Вирок

від 16.02.2024 по справі 335/10492/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/10492/23 1-кп/335/433/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , процесуального прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні у залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060001451 від 14.09.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, має середню спеціальну освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у силу ст.89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.09.2023, у період часу з 15:00 по 15:30, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи в умовах воєнного стану, який введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжено та триває по теперішній час, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, зрізав з фасаду вказаного будинку кабель ТПП 30х2х0,4 довжиною 12,5 метрів, вартість якого згідно висновку експерта складає 154 гривні 63 копійки, після чого змотав його та попрямував через проїжджу частину у бік вулиці Патріотична. У даний момент, побачивши вищевказану особу з викраденим майном, до кута будинку АДРЕСА_2 , підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Після цього, останній голосно висловив вимогу зупинитись ОСОБА_4 , який усвідомлюючи, що його злочинні дії стали очевидними, незважаючи на вимогу ОСОБА_7 зупинитись, побіг через паркову зону з викраденим майном, у бік вулиці Патріотична, де біля будинку 56 по вказаній вулиці був зупинений ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив ЗФ АТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на суму 154 гривні 63 копійки.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні злочину визнав частково, не погодився з кваліфікацією злочину, оскільки вважає, що він вчинив дії які повинні кваліфікуватися як крадіжка. Суду пояснив, що у вересні 2023 року, вдень, проходив по вул. Л. Жаботинського повз будинку, на якому побачив кабель, підійшовши смикнув його, згорнув та пішов далі. У подальшому його наздогнали двоє чоловіків, з якими повернулися на місце де викрав кабель, та вони викликали працівників поліції. Зазначив, що коли смикав кабель та згортав його, нікого поруч не було, та він не чув що йому хтось щось кричав. Також підтвердив, що у цей час перебував у стані алкогольного сп`яніння. Пояснив, що винен у вчиненні крадіжки чужого майна та більше так робити не буде.

Представник потерплої особи ОСОБА_8 , у судовому засіданні пояснив, що 13.09.2023 ЗФ АТ «Укртелеком» було повідомлено про пошкодження кабелю по вул. Л. Жаботинського у м. Запоріжжя. Після чого було проведено огляд та визначено вартість завданої шкоди. Не погоджується із встановленою матеріальною шкодою, відповідно до висновку експерта, яка зазначена в обвинувальному акті, оскільки АТ «Укртелеком» розраховує збиток за іншим алгоритмом.

У подальшому у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої просив розглядати вказане кримінальне провадження без його участі. Покарання призначити на розсуд суду.

Окрім показів обвинуваченого та представника потерпілого, на підтвердження вказаних обставин, у судовому засіданні досліджено наступні докази, а саме.

Під час допиту, у порядку ст.225 КПК України, свідок ОСОБА_7 пояснив, що 13.09.2023 перебував у транспортному засобі, який був припаркований, та побачив як особа чоловічої статі ( ОСОБА_4 ) витягує та згортає кабель. Після чого він та ОСОБА_6 почали підходити до цього хлопця, він крикнув йому «стій», після чого останній побіг разом із кабелем. Він та ОСОБА_6 наздогнали ОСОБА_4 , повернулися разом на місце викрадення кабелю, та викликали поліцію. Коли він та ОСОБА_6 затримали ОСОБА_4 , він пояснював, що йому необхідні грошові кошти, у зв`язку із чим викрав цей кабель. Також, у своїх поясненнях підтвердив, що за його участю проводилося впізнання за фото, на якому він впізнав ОСОБА_4 , та брав участь у слідчому експерименті 15.09.2023, у ході проведення якого ретельно розповів та показав події які відбувалися 13.09.2023, та свідком яких він був, та показав місце скоєння правопорушення, шлях по якому він та ОСОБА_6 бігли за ОСОБА_4 , місце затримання, описав зовнішність та одяг, в який був одягнений ОСОБА_4 (а.к.п.105-110).

Під час допиту, у порядку ст.225 КПК України, свідок ОСОБА_6 пояснив, що 13.09.2023 він сидів на лавочці, а неподалік в автомобілі перебував ОСОБА_7 . У цей час він побачив, як особа чоловічої статі ( ОСОБА_4 ) намагається зірвати кабель з баготоповерхового будинку, після чого підійшов до ОСОБА_7 та повідомив про побачене. Після чого, він та ОСОБА_7 пішли до цього хлопця, який згортав кабель. Пояснення щодо подальших подій аналогічні поясненням свідка ОСОБА_7 . Також, у своїх поясненнях підтвердив, що за його участю проводилося впізнання за фото, на якому він впізнав ОСОБА_4 , та брав участь у слідчому експерименті 15.09.2023, у ході проведення якого ретельно розповів та показав події які відбувалися 13.09.2023, та свідком яких він був, та показав місце скоєння правопорушення, шлях по якому він та ОСОБА_7 бігли за ОСОБА_4 , місце затримання, описав зовнішність та одяг, в який був одягнений ОСОБА_4 (а.к.п.103-104, 111-114).

Оцінюючи вказані покази свідків, які допитані у порядку ст.225 КПК України, та відтворені у судовому засіданні, суд враховує наступне.

Свідок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 викликалися у судове засідання для безпосереднього допиту, у встановленому законодавством порядку. Стороною обвинувачення, також, вживалися заходи щодо забезпечення явки вказаних свідків у судове засідання. Однак, явка свідків у судове засідання виявилася неможливою, оскільки останні є військовослужбовцями та виконують бойові завдання.

Згідно зі ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо та не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, а за ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Положеннями ст.225 КПК України передбачено підстави та процедуру допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні.

Відповідно до позиції ККС ВС, висловленої у постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 127/19452/16-к, провадження № 51-717км20, стаття 225 КПК України передбачає в певних випадках можливість судового допиту особи під час досудового розслідування, і такі показання є допустимими за умови дотримання порядку, передбаченого вказаною нормою права. Найбільш істотними складовими цього порядку є здійснення допиту перед суддею в судовому засіданні, участь сторін та дотримання правил допиту, передбачених для судового розгляду. На відміну від допиту в порядку ст. 225 КПК України, яка допускає допит за відсутності однієї зі сторін, допит під час судового розгляду справи по суті відбувається за обов`язкової участі сторін. Такий допит надає сторонам, зокрема, стороні захисту, можливість провести його більш ефективно, оскільки на цей час сторонам вже відомі елементи пред`явленого обвинувачення та докази отримані під час досудового розслідування.

Так, відповідно до ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2023 у справі ЄУН 335/8971/23 (провадження №1-кс/335/2501/2023; №1-кс/335/2502/2023), задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про допит свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під час досудового розслідування у судовому засіданні у кримінальному провадженні №12023082060001451, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та відповідно допитано свідків: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час досудового слідства у судовому засіданні у залі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 21.09.2023 (журнали судового засідання та долучені до них диски).

Враховуючи зміст мотивувальної частини вищезазначених ухвал слідчого судді, суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя переконався у наявності правових підстав та винятковості випадку для допиту свідків під час досудового розслідування у судовому засіданні.

Отже, допит свідків у порядку ст.225 КПК України проведено за наявності для цього правових підстав та з чітким дотриманням процедури.

Таким чином, пояснення свідків у порядку ст.225 КПК України, які відтворені у судовому засіданні, суд приймає до уваги, та покладає в основу цього вироку.

На підтвердження вказаних вище обставин, у судовому засіданні досліджені наступні письмові докази.

Відповідно до витягу з ЄРДР за № 12023082060001451 від 14.09.2023, за заявою ЗФ АТ «Укртелеком» внесено відомості із правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 186 КК України. (а.к.п. 1-2).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.09.2023 (а.к.п. 41-44), місцем огляду є торцева сторона будинку АДРЕСА_2 . На торцевій поверхні будинку виявлено зрізаний кабель. У ході проведення огляду вилучено два фрагменти кабелю зі слідами зрізу, які відповідно до постанови слідчого від 14.09.2023 визнано речовими доказами. (а.к.п.67-68).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.09.2023, з доданими фототаблицями (а.к.п. 45-60), місцем огляду є торцева сторона будинку №53 по вул. Леоніда Жаботинського у м. Запоріжжя. На асфальтному полотні біля будинку №51 виявлено кабель довжиною 12,5 м., та гр. ОСОБА_4 , який пояснив, що 13.09.2023 намагався його викрасти. У ході проведення огляду вилучено кабель довжиною 12,5 м., який відповідно до постанови слідчого від 14.09.2023 визнано речовим доказом (а.к.п.67-68).

Відповідно до заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.09.2023 ЗФ АТ «Укртелеком» просить внести до ЄРДР відомості про те, що 13.09.2023 невідомими особами у м. Запоріжжя по фасаду житлового будинку (вул. Л. Жаботинського, 51) було викрадено кабель зв`язку ТПП 30х2х0,4, загальною довжиною 12,5 м. (а.к.п.61).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2023, за участі свідка ОСОБА_6 , який серед пред`явлених для впізнання чотирьох фото осіб, за сукупністю ознак обличчя, статури, кольору шкіри, впізнав ОСОБА_4 як особу, яка заволоділа кабелем, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, 51. (а.к.п.70-72).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2023, за участі свідка ОСОБА_7 , який серед пред`явлених для впізнання чотирьох фото осіб, за сукупністю ознак обличчя, кольору шкіри, зачіскою, впізнав ОСОБА_4 як особу, яка заволоділа кабелем, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, 51. (а.к.п.73-75).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.09.2023, проведеного за участі свідка ОСОБА_7 , свідок розповів про події, які відбувалися 13.09.2023, очевидцем яких він був за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, біля будинку №53, та показав місце скоєння правопорушення, шлях по якому він та ОСОБА_6 бігли за ОСОБА_4 , місце затримання, тощо. (а.к.п.76-82).

Відеозапис проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 (додаток до протоколу слідчого експерименту від 15.09.2023), відтворено у судовому засіданні (а.к.п.83).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.09.2023, проведеного за участі свідка ОСОБА_6 , свідок розповів про події, які відбувалися 13.09.2023, очевидцем яких він був за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, біля будинку №53, та показав місце скоєння правопорушення, шлях по якому він та ОСОБА_7 бігли за ОСОБА_4 , місце затримання, тощо. (а.к.п.84-90).

Відеозапис проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 (додаток до протоколу слідчого експерименту від 15.09.2023), відтворено у судовому засіданні (а.к.п.91).

Відповідно до висновку експерта судової товарознавчої експертизи №271 складеного 09.10.2023, проведеного на підставі постанови слідчого від 05.10.2023, ринкова вартість кабелю зв`язку ТПП 30х2х0,4 довжиною 12,5 м, який введений в експлуатацію з 30.06.2006, на момент вчинення злочину 13.09.2023, складає 154,63 грн. (а.к.п.92-102).

Оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вищезазначені докази відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України і в повному обсязі доводять вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за наведених у вироку обставин.

За таких обставин, судом встановлені всі обставини скоєння злочину, ретельно досліджені всі докази, що є у справі і суд вважає що факт вчинення даного злочину за наведених у вироку обставинах знайшов підтвердження у судовому засіданні.

Відтак, враховуючи у сукупності все вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

У даному випадку, на думку суду, досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини скоєння ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо неправильності кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.4 ст.186 КК України, виходячи з наступного.

Сторона захисту ставить питання про те, що у діях ОСОБА_4 відсутній складу злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено склад вказаного злочину. Зазначає, що ОСОБА_4 не мав умислу на скоєння відкритого викрадення майна, оскільки вчиняв вказані дії щодо викрадення майна таємно, та як нікого не бачив, не чув жодних зауважень з боку інших осіб, та був затриманий свідками в іншому місці. Вважає, що є підстави для виправдання ОСОБА_4 .

З такими доводами захисника суд погодитись не може та зазначає наступне.

Чинний КК України визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Натомість грабіж відповідно до ст. 186 зазначеного Кодексу - це відкрите викрадення чужого майна. Тобто ці склади злочинів відрізняються за способом їх вчинення.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення.

Розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення доведено відповідними доказами, що обвинувачений вчинив саме відкрите викрадення майна, що підтверджується, зокрема, показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які бачили факт заволодіння ОСОБА_4 кабелю, намагаючись його зупинити, на що він не реагував, та почав бігти з викраденим майном.

Вказані покази свідків не спростовуються самим обвинуваченим, який лише пояснював, що нікого не бачив та нічого не чув під час вчинення злочину, які суд оцінює критично, оскільки є сумнівними, враховуючи також те, що ОСОБА_4 почав бігти з викраденим майном, та місце скоєння злочину, яке є відкритою місцевістю громадського користування, є людним місцем, і на території якого знаходяться багатоповерхівки, що свідчить про наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 у момент скоєння злочину не приховував свої дії та усвідомлював відкритість скоєння неправомірних дій, оскільки це, у даному випадку та за вказаних обставин, було очевидним.

Крім того, дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

Тому суд вважає, що такі доводи обвинуваченого та його захисника направленні на ухилення від відповідальності за вчинене.

Тому суд вважає, що діяння обвинуваченого, який розпочав свої дії як крадіжку, але будучи виявленим одразу свідками і, незважаючи на те, продовжив свої незаконні дії з метою заволодіння майном, слід кваліфікувати саме за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, а отже не бере до уваги доводи сторони захисту про неправильну кваліфікацію цього злочину.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі, суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів та враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, дані про особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують їх покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Визначаючи вид та міру покарання, яке має понести ОСОБА_4 , суд враховує, що останній вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, вчинене в умовах воєнного стану, дані про його особу, зокрема, що ОСОБА_4 особа молодого віку, раніше у силу ст. 89 КК України не судимий (знятий з обліку у зв`язку із закінченням іспитового терміну, на підставі ухвали суду від 11.08.2022), не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, під наглядом лікаря-психіатра, лікаря нарколога не перебуває, однак раніше перебував на стаціонарному лікуванні (висновок: без ознак психічного розладу (акцентуйовані риси характеру за емоційно-нестабільним типом, самоушкодження в анамнезі)), має діагноз ВІЛ інфекція І кл. ст. (12.2020). Також, судом враховується відсутність матеріальних претензій з боку потерпілої сторони.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

В якості обставин, які обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння (Висновок №8033 від 13.09.2023).

З урахуванням всіх обставин справи, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкості вчиненого злочину, а також предмета посягання, характеру діянь, способу, місця та часу скоєння злочину, форми, виду і ступеня провини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують обвинуваченого, думки прокурора щодо виду та строку покарання, суд доходить висновку, про доцільність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, на строк, у межах санкції ч.4 ст.186 КК України, у вигляді мінімального покарання, передбаченого санкцією цієї статті.

На погляд суду, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, що випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду».

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України, відносно ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2023 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який визначено рахувати з 11.10.2023. Строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у ході судового розгляду вказаного кримінального провадження продовжувався, в останнє ухвалою суду від 18.01.2024 до 17.03.2024.

Отже, обвинувачений ОСОБА_4 перебуває у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» з 11.10.2023 по теперішній час.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 , слід залишити без змін до набрання вироком законної сили, оскільки у матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну ризиків, що виправдовують обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу, та на переконання суду, такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідними для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з дня прибуття до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», а саме з 11.10.2023.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 368-371, 373-374, 395, 532 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 11 жовтня 2023 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази:

- два фрагменти обмотки кабелю зі слідами зрізу, кабель довжиною 12,5 м., які належать ЗФ АТ «Укртелеком», та передані до камери схову ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області (номер книги обліку 2, порядковий номер 273) повернути за належністю ЗФ АТ «Укртелеком».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

У судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Копія повного тексту вироку після проголошення резолютивної частини вручається (направляється) учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1