Постанова

від 13.02.2024 по справі 461/292/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/292/24

Провадження №3/461/262/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Кітов О.В., з участю представника митного органу Лубоцького Б.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Тимчишина Т.М., представника заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК ЛАЙН СЕРВІС» адвоката Шокала В.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм ФОП « ОСОБА_2 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 12.01.2018 року, виданий органом 4601, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в :

згідно протоколу про порушення митних правил №1675/20900/23, 24.11.2023 у зону митного контролю пункту пропуску «Краківець-Корчова» Львівської митниці в напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» в`їхав транспортний засіб реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_3 , водія ФОП « ОСОБА_4 ».

Водієм до митного контролю було подано наступні документи:

- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №1108 від 10.11.2023;

- рахунок-фактура (INVOICE) №АК-0908/017/016/2 від 09.08.2023;

- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №11109 від 10.11.2023;

- рахунок-фактура (INVOICE) №2508/18/19/20 від 25.08.2023;

- видаткова накладна з фірми ATC Cargo S.A. №PWM/23/11/09554 - контрольний талон серії TJC №255533 для проходження по червоному коридору, згідно якого транспортний засіб реєстраційний номер BC8747PA/ НОМЕР_4 переміщує вантаж: «Збірний».

Згідно зазначених документів, на митну територію України у транспортному засобі реєстраційний номер НОМЕР_3 переміщувалось:

1) за попередньою митною декларацією типу ІМ ЕЕ№UA205000/2023/771503, на адресу ТОВ "АКВАРТУС" (Україна, 49083, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 29, кімната 707, код ЄДРПОУ 40930241) переміщується товар: «1.Фітинги мідні для труб або трубок…; 2.Крани кульові для трубопроводів…; 3.Насоси для рідин…» загальною вагою 9047,76 т. Відправником зазначена компанія ZHEJIANG DONSEN ENVIRONMENTAL TECHNOLOGY CO., LTD (NO. 1 ZHIJIANG ROAD, LANJIANG STREET, YUYAO, ZHEJIANG, CHINA).

2) за попередньою митною декларацією типу ІМ ЕЕ №UA204000/2023/923046, на адресу ТОВ «БРОК ЛАЙН СЕРВІС» (Україна, 65045, Одеська обл., м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, буд.76, офіс 1, код ЄДРПОУ 45114441) переміщується товар: «1.Насоси для рідин…; 2.Арматура для труб і трубок, клапани редукційні…; 3. Арматура для труб і трубок, клапани запобіжні…; 4.Арматура для трубопроводів із кольорових металів, побутового використання…5.Арматура для трубопроводів, клапани для контролю за процесом….; 6.Насоси для рідин….» загальною вагою 14393,45 т. Відправником зазначена компанія "AF Logistics" Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Konduktorska 18 lok 7, kod 00-775, Warszawa, Polska).

У ході проведення митного огляду вантажного відсіку напівпричепа було виявлено, що відповідно до попередньої митної декларації типу ІМ ЕЕ №UA204000/2023/923046 та рахунку-фактури (INVOICE) №2508/18/19/20 від 25.08.2023 на адресу ТОВ «БРОК ЛАЙН СЕРВІС» (Україна, 65045, Одеська обл., м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, буд.76, офіс 1, код ЄДРПОУ 45114441) переміщується товар: насос поверхневий одноступінчастий арт. WQ-СA-13-10-2.5 - 200 шт., а фактично виявлено товар з маркуванням яке відрізняється, а саме: насос з маркуванням тм GRAND WATER WQD-CA-13-18-2,5 200 шт.

25.11.2023 водієм ОСОБА_5 було подано заяву про вихід з пункту пропуску з забов`язанням повернутися до п/п Краківець 27.11.2023, однак до вказаної дати водій ОСОБА_5 не з`явився. Натомість 29.11.2023 до п/п Краківець-Корчова прибув водій ОСОБА_1 з заявою від фірми перевізника ФОП « ОСОБА_4 »(вхідний Львівської митниці від 28.11.2023 №1709/ЗЕД/7.4-28-13) з проханням замінити водія з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 для проходження митних формальностей.

Опитаний водій ОСОБА_1 у своїх поясненнях вказав, що 10.11.2023 він завантажився у Республіці Польща товаром в адресу вищевказаних отримувачів, а саме ТОВ «БРОК ЛАЙН СЕРВІС» та ТОВ "АКВАРТУС", був присутній при завантаженні, однак, у зв`язку з сімейними обставинами кордон перетинав інший водій ОСОБА_5 котрому він передав всі товаросупровідні документи на вказаний вантаж.

Враховуючи викладене встановлено, що водієм ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару: насоси з маркуванням GRAND WATER WQD-CA-13-18-2,5 у кількості 200 шт. шляхом подання митному органу України, як підстави для переміщення товару, документів, що містять неправдиві відомості щодо маркування товарів.

ОСОБА_1 в ході розгляду справи вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення заперечив. Пояснив, що при загрузці товару йому не надали можливості перевірити вміст товару, а відтак він не мав змоги виявити відмінність фактичного товару від товару який вказаний у товаросупровідних документах.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Тимчишин Т.М. заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Обґрунтовуючи свої доводи, пояснив, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та просив провадження в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 при здійсненні митних формальностей, митним органам України надав товаросупровідні документи, які йому були надані представником фірми відправника. Умислу вчиняти будь-які протиправні дії під час проходження митного контролю у нього не було.

Представник заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК ЛАЙН СЕРВІС» адвокат Шокало В.С. пояснив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що у подані до митного оформлення автотранспортній накладній (CMR) № 1108 від 10.11.2023 у графі 6 зазначене найменування товарів PRESSURE TANKS, а у графі 7 зазначена кількість місць 434. Жодних відомостей про маркування товару в даному документі не було вказано. Тобто ОСОБА_1 перевірив зазначену в CMR інформацію, яка відповідала фактичному вантажу, жодних розбіжностей у вказаних відомостях не було, а тому подав усі необхідні документи до митного контролю. Крім цього, стверджує, що долучений до протоколу Висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби « 142000-3400-0252 від 18 грудня 2023 року є суперечливим та таким, що викликає сумніви у його правильності, фактично містить припущення та не може бути взятий до уваги як допустимий і належний доказ визначення вартості переміщуваного товару. Також вказує, що подані митним органом матеріали не доводять наявність в діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони порушення митних правил, а також в його діях відсутні ознаки об`єктивної сторони порушення митних правил, передбаченої ч. 1 ст. 483 МК України.

Представник Львівської митниці протокол підтримав, вказавши, що твердження сторони захисту є безпідставними, а тому просив не брати їх до уваги.

Заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст.483МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України,необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

В ході судового розгляду встановлено, що митним органом ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митним органам як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві дані щодо маркування товару.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено настання адміністративної відповідальності у разі Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 МК України, до обов`язків перевізника належить під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Згідно ч. 37 ст. 4 МК України, перевізником є особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов`язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 191 МК України визначено право перевізника замінювати уповноважену перевізником особу (водія), відповідальну за доставку товарів до митного органу призначення, попередньо повідомивши цей орган про причини такої заміни.

Статтею 460 МК України визначено, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Виходячи із зазначеного, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, може бути виключно перевізник, а не водій транспортного засобу, який не наділений відповідними повноваженнями на відповідній правовій підставі.

Із досліджених судом міжнародно товарно-транспортних накладних (СМR) від 10.11.2023 року та видаткової накладної з фірми АТС Cargo S.A. №PWM/23/11/09554 вбачається, що перевізником товару є ФОП ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 являється водієм, тобто особою, уповноваженою перевізником на здійснення перевезення товарів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як представник перевізника, через ОСОБА_5 , подав товаросупровідні документи, які йому були надані відправником товару.

Окрім того, не спростовані в ході судового розгляду твердження сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_1 не був допущений до огляду при завантаження товару та не мав можливості визначити відмінність товару підготовленого до перевезення, оскільки товар знаходився у запакованому стані.

Вказані твердження узгоджуються із показами допитаного в ході розгляду справи показами свідка ОСОБА_6 , працюючого логістом ФОП ОСОБА_4 , який вказав, що водій ОСОБА_1 повідомляв йому, що його не допустили до загрузки товару, а відтак ОСОБА_1 не мав можливості перевірити відповідність товару.

Оцінюючи докази у справі, враховую те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.

Крім того, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідно до статті 251 КУпАП можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.

В ході розгляду справи не здобуто доказів стосовно наявності у ОСОБА_1 повноважень чи обов`язку наданих йому перевізником щодо перевірки точності відомостей щодо маркування товару.

Крім цього, суд враховує наступне.

За змістом ч. 2 ст. 191 МК України перевізники зобов`язанні під час прийняття товару до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладеної (CMR).

У частині 2 статті 460 МК України визначено, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Дана норма щодо відповідальності перевізника кореспондується зі змістом ч. 1 ст. 483 МК України, яка передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані па переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

Маркування вантажних місць використовується для позначення характеристик продукції, що перевозиться, основних нюансів поводження з нею, транспортування, зберігання і розвантаження. Якщо упаковка не містить відповідне маркування, компанія-перевізник не несе відповідальності за можливі наслідки: втрату товарного вигляду, псування і т. д.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) вантажна накладна містить такі дані:

a)дата і місце складання вантажної накладної;

b)ім`я та адреса відправника;

c)ім`я та адреса перевізника;

d)місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

е) ім`я та адреса одержувача;

f)прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення;

g)кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;

h)h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу);

j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;

к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

Згідно із ст. 8 вказаної Конвенції приймаючи вантаж, перевізник перевіряє:

a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць;

b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.

Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті а) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереження не мають обов`язкової сили для відправника, якщо останній не погодився бути зобов`язаним ними і не зробив про це запис у вантажній накладній.

Відправник має право вимагати перевірки перевізником ваги брутто вантажу або його кількості, вираженій в інших одиницях виміру. Він може також вимагати перевірки вмісту вантажних місць. Перевізник може вимагати відшкодування витрат, пов`язаних з такою перевіркою. Результати перевірок включають у вантажну накладну.

У поданій до митного оформлення автотранспортній накладній (CMR) №1108 від 10.11.2023 у графі 6 зазначене найменування товарів - PRESSURE TANKS, а у графі 7 зазначена кількість місць - 434. Жодних відомостей про маркування товару в даному документі не було вказано. Тобто ОСОБА_7 перевіривши зазначену в CMR інформацію, яка відповідала фактичному вантажу, жодних розбіжностей у вказаних відомостях не міг виявити, а тому подав усі необхідні документи до митного контролю.

Тобто, в даному випадку, та беручи до уваги норми Митного кодексу України, перевізник несе відповідальність, щодо відомостей зазначених в автотранспортній накладній (CMR). На перевізника не покладено зобов`язання приведення у відповідність даних зазначених в автотранспортній накладній до даних зазначених в рахунку-фактурі (INVOICE) та інших документах.

З матеріалів справи встановлено, що товар, який перевозився ОСОБА_1 повністю відповідає даним зазначеним в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №11109 від 10.11.2023 року.

Наведені вище обставини свідчать про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митним органам як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані щодо маркування товарів.

Відповідно до ст.17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини" суди застосовують Європейську конвенціюз правлюдини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків ("Коробов проти України" від 21.10.2011 року).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України).

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями п.3 ч.1ст.8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

У розумінніКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній(в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на митний орган), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

В процесі провадження у справі митним органом не дотримано принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення у провадженні, а також не здобуто такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені у протоколі висновки, як такі, що не залишають місця сумнівам.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку митного органу) має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення(в даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Оцінивши усі докази по справі в їх сукупності, суд виходячи із загальних засад державної митної справи, законності, презумпції невинуватості, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та обов`язків, вважає, що під час розгляду даної справи не здобуто та суду не надано достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Матеріали справи не містять достатніх, належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 свідомо порушив встановлений цим Кодексом порядок проходження митного контролю з порушенням визначеної законодавством процедури.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного, провадження по справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.483МК України закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучені, згідно протоколу №1675/20900/23 від 30.11.2023 року товари після набрання постановою законної сили повернути ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя Олександр КІТОВ