Постанова

від 02.03.2007 по справі 11/5676а

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/5676а

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.07                                                                                            Справа №  11/5676а

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Тарасенко К. В. (доповідач по справі),

суддів:                                 Міщенко  П. К. суддів:                                 Шкурдова  Л. М.  

                                                                                                                               .

секретарі судового засідання    Огієнко В.О.

за участю представників сторін:

від позивача:           не з'явились.

від відповідача:          Логінов І.І.- дов. №469241 від 23.02.2007р. представник.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудматеріали” на постанову господарського суду Черкаської області від 21.12.2006р.

у справі №11/5676а (суддя Довгань К.І.)

за позовом Черкаського міського центру зайнятості, м. Черкаси

до                Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудматеріали”, м. Черкаси

про              стягнення 2525,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Черкаський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудматеріали” про стягнення 2525,50 грн.

Постановою господарського суду Черкаської області від 21.12.06р. у справі №11/5676а позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудматеріали” 2525,50 грн. штрафу та 25,25 судового збору.

          Не погоджуючись із прийнятою постановою місцевого господарського суду відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 21.12.06р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 17.01.2007р. відкрито апеляційне провадження по справі  № 11/5676а та, відповідно до ухвали від 18.01.2007р., проведені підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду. Ухвалою від 29.01.2007р. закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Ухвалою від 12.02.2007р. у зв'язку з виробничою необхідністю розгляд справи призначено на 02.03.2007р.

Позивач скористався наданим йому ст. 191 КАСУ правом на подання заперечень на апеляційну скаргу, у яких Черкаський міський центр зайнятості не погоджується з вимогами апеляційної скарги та просить оскаржувану постанову господарського суду Черкаської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у тексті заперечень.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 195 кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

У відповідності до п.4 частини третьої ст.129 Конституції України, та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як зазначається в частині першій ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі  яких   суд     встановлює наявність  або  відсутність  обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 09.06.2006 р. по 12.07.2006 року уповноваженими представниками Позивача була проведена перевірка дотримання Відповідачем вимог п. 5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” ( надалі Закону), за результатами якої складено акти №18, №15 перевірки додержання Закону України „Про зайнятість населення” від 29 серпня 2005 р. та нараховано штраф у розмірі 2525,50 грн. грн.(а.с.5-6).

Згідно з даним актом представники Позивача встановили порушення Відповідачем вимог п. 5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення”, а саме неповідомлення останнім про вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності та вимагали самостійної сплати Відповідачем штрафні санкції із розрахунку річної заробітної плати кожного працівника, що підлягав скороченню.

Приймаючи рішення  про задоволення позовних вимог,  господарський суд першої інстанції виходив з того, що п. 5 ст. 20 Закону встановлена відповідальність підприємств, установ та організацій за неповідомлення або порушення строків повідомлення даних про вивільнення працівників у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Колегія суддів погоджується  з  висновками  господарського суду першої інстанції, викладеними в постанові, виходячи з наступного.

Механізм реалізації вимог вказаного вище Закону визначений Інструкцією затвердженою Наказом Державного комітету статистики України від 6 липня 1998 р. N 244 (надалі Інструкція), яка була чинна на той час, щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН „Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках” і № 4-ПН „Звіт про вивільнення працівників” .

Згідно п.1.3. Інструкції, у разі вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва й праці, в тому числі у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, незалежно від форми його власності, не пізніш як за два місяці до вивільнення в письмовій формі повідомляють про це державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікацію, розмір оплати праці. Ці показники наводяться у державній статистичній звітності за формою №4-ПН „Звіт про вивільнення працівників”.

З матеріалів справи вбачається про те, що відповідачем, у відповідності з вимогами п. 5 ст. 20 Закону та в порядку визначеному Інструкцією був підготовлений „Звіт про вивільнення працівників” за формою 4-ПН (а.с. 4) але відомості про фактичне звільнення до центру зайнятості в десятиденний строк не подані.

Факт не направлення списків фактично вивільнених працівників до державної служби зайнятості був підтверджений представником відповідача у судовому засіданні.

Пунктом 6 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” передбачено, що порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.

Відсутність нормативного визначення порядку стягнення штрафу за невиконання вимог ст. 20 Закону не позбавляє центр зайнятості права стягнути суму відповідного штрафу шляхом звернення до господарського суду.

Оскільки позивач необхідні відомості від відповідача не отримав, то суд апеляційної інстанції відхиляє твердження скаржника про своєчасне подання центру зайнятості інформації про вивільнення працівників через вивільненого працівника Козел І.М.  та копії журналу реєстрації вихідних документів як такі, що не свідчать про виконання відповідачем обов'язку з надання позивачеві зазначених відомостей.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо правомірності задоволення позовних вимог Черкаського міського центру зайнятості, оскільки вважає, що відповідно ст. 86 КАС України місцевим судом належним чином досліджено обставини справи  та  наведено цим обставинам  відповідну правову оцінку, постанова господарського суду Черкаської області по справі № 11/5676а від 21.12.2006р. відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудматеріали” на постанову господарського суду Черкаської області від 21.12.2006 року по справі № 11/5676а залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду Черкаської області по справі № 11/5676а від 21.12.2006 року залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 11/5676а повернути до господарського суду Черкаської області.

Ухвала, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                          Тарасенко К. В.                                            Судді:                                                                                      Міщенко  П. К.  Судді:                                                                                      Шкурдова  Л. М.