Ухвала

від 31.01.2024 по справі 873/604/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"31" січня 2024 р. Справа№ 873/604/23

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Отрюх Б.В.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю учасників справи та їх представників:

від ТОВ «Сервіс Всемогутній»: Марченко О.В. - за довіреністю № 20231218/01 від 18.01.2023

та ОСОБА_1 (особисто).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 18.09.2023 у справі № 435/23

за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Всемогутній»

2) ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

18.09.2023 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу», прийнято рішення у справі №435/23, яким позов задоволено в повному обсязі; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за Кредитним договором № 011/9408/01369934 від 25.01.2022 у сумі 1 163 715,67 грн; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» третейський збір у сумі 12 037,16 грн, по 6018,58 грн з кожного.

15.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 звернулись до Північного апеляційного господарського суду зі спільною заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 18.09.2023 у справі №435/23.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 18.09.2023 у справі №435/23 передано на розгляд судді Отрюху Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 873/604/23 вищевказану заяву залишено без руху.

29.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 надійшов супровідний лист №20231228/01 від 29.12.2023, до якого долучено: копію Кредитного договору №011/9408/01369934 від 25.01.2022, копію рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 18.09.2023 у справі № 435/23, оригінал довіреності на представника та докази направлення позивачу цього листа з додатками.

Ухвалою суду від 03.01.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 18.09.2023 у справі №435/23 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2024 за участю повноважних представників сторін.

10.01.2024 через відділ документального забезпечення суду на вимогу ухвали від 03.01.2024 від Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» надійшли витребувані документи по справі та матеріали третейської справи №435/23.

31.01.2024 від заявників надійшли пояснення по справі.

Відповідач-2 і представник відповідача-1 в судовому засіданні 31.01.2024 вимоги заяви підтримали, просили її задовольнити та скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 18.09.2023 у справі №435/23 в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіславши до його початку клопотання про розгляд справи без його участі.

Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.1 ст.349 ГПК України).

31.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши доводи заяви, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 18.09.2023 у справі №435/23 не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Так, рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди".

Верховний Суд неодноразово звертав увагу (зокрема, у постановах від 26.01.2023 у справі №874/9/22, від 10.10.2023 у справі №873/337/23), що з огляду на положення статті 350 ГПК України та статті 51 Закону України "Про третейські суди", при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність/наявність підстав для його скасування, визначених частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів (частини перша, друга статті 16 Закону України "Про третейські суди").

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до абз. 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Частинами 1, 4 - 6 статті 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Райффайзен Банк» звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» з позовом до ТОВ «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 про стягнення боргу, який виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Кредитним договором №011/9408/01369934 від 25.01.2022.

Так, згідно п. 11.4 вищезазначеного Кредитного договору, укладеного між банком та ТОВ «Сервіс Всемогутній», всі спори, що виникають між сторонами у зв`язку з Договором, підлягають вирішенню шляхом переговорів. У разі неможливості вирішити спори шляхом переговорів - всі спори між Сторонами, які виникають за Договором або у зв`язку ним (у тому числі щодо його тлумачення, виконання або порушення, зміни, припинення, розірвання або визнання недійсним), підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» або до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. В разі виникнення спору між Сторонами та його розгляду Третейським судом, такий розгляд буде здійснюватись згідно з Регламентом відповідного Третейського суду. Підписанням Договору кожна із Сторін засвідчує, що ознайомилася з Регламентом та іншою інформацією про Третейський суд станом на день укладення Договору на сайті Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» та Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Сторони погоджуються з тим, що третейський розгляд спору здійснюється Третейським судом у складі одноособового третейського судді, який призначається Головою Третейського суду одночасно з порушенням третейського провадження. У разі виникнення спору Сторона, яка вважає, що її права порушено, самостійно обирає спосіб захисту своїх прав між зверненням до Третейського суду, згідно з цим застереженням або зверненням до місцевого суду відповідно до законодавства України.

Судом встановлено, що між сторонами укладена угода про передачу спору на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» або до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, про що зазначено в п. 11.4 Кредитного договору.

Таким чином, сторони уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження в договорі. А отже, з моменту укладення цього договору між сторонами діє третейське застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, що витікають з договорів між сторонами.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 25.01.2022 між позивачем (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки №011/9408/01369934/П, згідно якого Поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором (№011/9408/01369934 від 25.01.2022), у тому числі при виникненні підстав дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Відповідно до абз. 6 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Отже, з урахуванням характеру фінансової поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до умов даного договору поруки також відноситься п.11.4 кредитного договору.

За наслідками розгляду вищезазначеного позову Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» у складі судді Мамченко Ю.В. 18.09.2023 прийнято рішення у справі №435/23, яким позов задоволено в повному обсязі; стягнуто солідарно з ТОВ «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованість за Кредитним договором № 011/9408/01369934 від 25.01.2022 у сумі 1 163 715,67 грн, а також третейський збір у сумі 12 037,16 грн, по 6 018,58 грн з кожного.

Таким чином, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 18.09.2023 у третейській справі №435/23 про стягнення заборгованості у даному спорі прийнято у відповідності до третейської угоди, яка в силу положень ст. 204 ЦК України є чинною та не скасованою.

Судом також встановлено, що рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейськими угодами, а також цим рішенням не вирішувались питання, які виходять за межі третейської угоди (п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 350 ГПК України); справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону (п. 1 ч. 2 ст. 350 ГПК України); склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону (п. 4 ч. 2 ст. 350 ГПК України); третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі (п. 5 ч. 2 ст. 350 ГПК України).

Звертаючись до господарського суду із заявою про скасування вказаного рішення третейського суду ТОВ «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 посилаються на п. 5 ч. 2 ст. 350 ГПК України та вказують, що вони не отримували жодних процесуальних документів по справі №435/23, а керівник відповідача-1, який одночасно є відповідачем-2, перебував на стаціонарному лікуванні за межами України, у зв`язку з чим останні не мали можливості надати відзив на позов, що, в свою чергу, порушує їх права на участь у справі.

Вищенаведені обставини, на їх думку, свідчать про те, що третейським судом вирішено питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

З приводу цього суд зазначає, що чинним законодавством України встановлений вичерпний перелік підстав, з яких рішення третейського суду може бути скасоване. Зокрема такі випадки передбачені статтею 350 ГПК України та ст. 51 Закону України «Про третейські суди».

Згідно наведених норм, рішення третейського суду може бути скасовано, в тому числі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Склад учасників третейського розгляду визначено ст. 34 Закону України «Про третейські суди», згідно з якою такими учасниками є сторони та їх представники, а також треті особи.

Разом з тим, скаржниками невірно трактуються наведені вище положення законодавства, оскільки ТОВ «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 є особами з визначеним статусом відповідачів у третейському спорі, а отже є належними сторонами у третейській справі №435/23, а тому третейський суд в даному випадку не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі, що спростовує доводи заявників.

Положення п. 5 ч. 2 ст. 450 ГПК України поширюються лише на тих осіб, які не входили до складу учасників третейського розгляду, тобто не були залучені до участі у справі, проте третейський суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

При цьому, ані ГПК України, а ані Закон України "Про третейські суди" не визначає неналежне повідомлення учасника провадження у третейському спорі та неподання ним відзиву на заявлений позов, про що зазначають скаржники, у якості підстав для скасування відповідного рішення третейського суду.

Більш того, Північним апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 були належним чином та завчасно повідомлено про час, дату та місце судового засідання з розгляду справи №435/23, про що свідчить наявний в матеріалах третейської справи список рекомендованих листів, згідно якого ухвалу Постійно діючого третейського суду від 05.09.2023 про призначення судового засідання у наведеній справі на 18.09.2023 було направлено скаржникам на їх поштову адресу 07.09.2023.

Суд враховує усталену позиції Верховного Суду, згідно якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку позивача, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 04.03.2021 у справі №910/6835/20, від 26.05.2021 у справі №916/1176/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 25.11.2021 у справі №873/41/21, від 23.06.2022 у справі №914/2265/20, від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 19.04.2023 у справі №920/256/22, від 04.05.2023 у справі №910/12087/21, від 09.05.2023 у справі №910/2852/22.

Вказані обставини спростовують посилання скаржників про неналежне їх неповідомлення про розгляд справи третейським судом, а тому реалізація ТОВ «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 свого процесуального права на участь у розгляді третейської справи №435/23 залежала виключно від волевиявлення самих відповідачів.

За таких обставин, оскільки відкладення розгляду справи є правом суду, а не обов`язком, Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» дійшов правомірного висновку про можливість розглядати справу за відсутності відповідачів на підставі ст.52,60 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».

Таким чином, доводи заявників не знайшли свого підтвердження при їх розгляді і дослідженні господарським судом, в установленому законом порядку не доведені та будуються на припущеннях, що свідчить про відсутність законодавчо встановлених підстав для скасування рішення третейського суду з наведених у заяві мотивів.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання заяви покладаються на заявників (відповідачів).

Керуючись ст.ст. 234, 346-351 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Всемогутній» та ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 18.09.2023 у справі № 435/23.

2. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 18.09.2023 у справі № 435/23 залишити без змін.

3. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції (ч.ч. 4, 5 ст. 351 ГПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції, до Верховного Суду на підставі ч. 3 ст. 351 та ч. 2 ст. 253 ГПК України у строк, передбачений ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 15.02.2024.

Суддя Б.В. Отрюх