ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" лютого 2024 р. Cправа №902/1165/23
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:
представника позивача: Єгорова В.С. (довіреність №04/08-2022/2 від 04.08.2022),
представника відповідача: Заплетнюка В.С. (довіреність №43/23 від 10.10.2023),
третя особа - не з`явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до Державної установи "Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України", м.Вінниця
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ
про стягнення 35591,88 грн заборгованості за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії"
ВСТАНОВИВ:
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Державної установи "Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" 35591,88 грн заборгованості, нарахованої у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині розрахунку за поставлений природний газ за період з 02.11.2021 по 28.01.2022, а саме 23707,85 грн - основного боргу; 4143,98 грн - пені; 948,97 грн - 3% річних та 6791,08 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Ухвалою суду від 11.09.2023 відкрито провадження у справі №902/1165/23, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 19.10.2023.
25.09.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву №05-03-09/1817 від 22.09.2023 (а.с.100-104), в якому відповідач зазначив, що в січні 2022 року ним укладений договір постачання природного газу №01-1368/21-БО-Т з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за період з 01 по 31 січня 2022 є необґрунтованими.
27.09.2023 до суду звернувся позивач із відповіддю на відзив без номеру та дати (а.с.126-129), де навів свої пояснення та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, зокрема зауважив, що в матеріалах справи відсутні докази включення відповідача до реєстру споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у період з 02.01.2022 по 28.01.2022, а наданий відповідачем акт приймання-передачі природного газу за січень 2022 року складений між відповідачем та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" лише підтверджує факт поставки в січні 2022 але не спростовує факт поставки позивачем в період з 02.01.2022 по 28.01.2022, оскільки в період з 29.01.2022 по 31.01.2022 також може бути складений акт із зазначенням періоду постачання "січень 2022".
За наслідками слухання справи, 19.10.2023, судом постановлено ухвалу, якою вирішено перейти до розгляду справи №902/1165/23 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"; призначено підготовче судове засідання на 16.11.2023.
25.10.2023 до суду надійшли пояснення третьої особи б/н від 23.10.2023 (а.с.147-149), де Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" зазначило, що в період по 28.01.2022 постачальником природного газу відповідачу був позивач, як постачальник "останньої надії", а починаючи з 29.01.2022 поставку природного газу на адресу відповідача здійснювала третя особа, відповідно до укладеного договору постачання природного газу №01-1368/21-БО-Т від 26.01.2022.
Також 27.10.2023 до суду, на виконання вимог ухвали від 19.10.2023, надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" б/н від 27.10.2024 (а.с.162-163), де заявник повідомив суд, що відповідно до інформаційної платформи Оператора ГТС обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS00012G97G009 в зазначені періоди внесені в алокацію вищевказаних постачальників та становлять: з 02.11.2021 по 30.11.2021 - 0,04 м3 (постачальник "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України"); з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 90,77 м3 (постачальник "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України"); з 02.01.2022 по 28.01.2022 - 532,01 м3 (постачальник "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України"); з 29.01.2022 по 31.01.2022 - 106,00 м3 ТОВ "ГП "Нафтогаз Трейдинг".
За результатами судового засідання, 16.11.2023, судом постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/1165/23 до судового розгляду по суті на 26.12.2023.
Однак, 26.12.2023 слухання справи №902/1165/23 не відбулось у зв`язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, а також загрозою ракетних ударів по всій території України, а тому ухвалою суду від 16.12.2023 відкладено розгляд справи до 06.02.2024.
На визначену судом дату, 06.02.2024, з`явились представники сторін. Третя особа правом участі в судовому засіданні не скористалась, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення ухвали від 26.12.2023 на адресу електронної пошти та в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС (а.с.182).
Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Суд зауважує, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.
В судовому засіданні, 06.02.2024, позивач позов підтримав та просив його задовольнити, в свою чергу відповідач визнав позов в частині основної заборгованості в сумі 23707,85 грн, проте просив відмовити в позові в частині стягнення 4143,98 грн - пені; 948,97 грн - 3% річних та 6791,08 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів з посиланням на те, що Державна установа "Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" є неприбутковою.
Після завершення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, попередньо оголосивши орієнтовний час його проголошення.
Враховуючи неявку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, 06.02.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до листа ТОВ "Оператор газотранспортної системи України №ТОВВИХ-22-10685 від 04.10.2022 (а.с. 37-45), означене товариство підтверджує закріплення споживача із EIC-кодом: 56XS00012G97G009 в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" у періоди з 02.11.2021 по 31.12.2021, з 02.01.2022 по 28.01.2022. В цьому ж листі повідомлено, що споживачем із EIC-кодом: 56XS00012G97G009 було спожито: з 02.11.2021 по 30.11.2021 - 0,04 м3 природного газу; з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 90,77 м3 природного газу; з 02.01.2022 по 28.01.2022 - 532,01 м3 природного газу.
Згідно з інформації з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" (а.с. 46) Відокремленому структурному підрозділу Немирівський відділ Державної установи "Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (ідентифікаційний код: 38585268) присвоєний EIC-код 56XS00012G97G009.
В матеріалах справи наявний договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", який відповідає типовому договору, затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, (а.с.49-57) (надалі за текстом також - Договір), відповідно до п.1.3. якого: цей Договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором. Обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).
Постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п.3.1 Договору).
За умовами п.3.3 Договору період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Згідно з п.4.1 - 4.5 Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.
Об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п.11.1 Договору, згаданий набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником.
За поставлений в періоді з 01 по 30 листопада 2021 газ в об`ємі 0,00004 тис. куб.м позивачем було виставлено рахунок №31706 на суму 0,67 грн (а.с.58), докази направлення якого на адресу відповідача (копія реєстру відправлень та поштова квитанція) наявні в матеріалах справи (а.с. 59-61).
За поставлений в період з 01 по 31 грудня 2021 газ в об`ємі 0,09077 тис. куб.м позивачем було виставлено рахунок №1512 на суму 3902,58 грн (а.с.62), докази направлення якого на адресу відповідача (копія реєстру відправлень та поштова квитанція) наявні в матеріалах справи (а.с. 63-65).
Також 24.01.2022 між сторонами було підписано акт приймання-передачі природного газу №30881 (а.с.105), за яким позивачем було поставлено відповідачу в грудні 2021 природного газу на суму 3901,91 грн.
За поставлений в період з 01 по 31 січня 2022 газ в об`ємі 0,53201 тис. куб.м позивачем було виставлено рахунок №6071 на суму 23707,85 грн (а.с.66-67), докази направлення якого на адресу відповідача (копія реєстру відправлень та поштова квитанція) наявні в матеріалах справи (а.с. 68-70).
Наявними в справі доказами (а.с. 73, 107) підтверджується оплата відповідачем 3901,91 грн з призначенням платежу: "...За природній газ зг акту 30881 від 24.01.2022р; за дог. №881 від 24.01.2022р...".
Також, 26.01.2022 між відповідачем (надалі за текстом також - Споживач) та третьою особою (надалі за текстом також - Постачальник) укладено договір постачання природного газу №01-1368/21-БО-Т (а.с.108-118), за умовами п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
За умовами п.2.1 Договору постачання природного газу №01-1368/21-БО-Т від 26.01.2022: Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2022 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 1764,00 куб.метрів.
Ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16 554,00 грн (п.4.1 Договору постачання природного газу №01-1368/21-БО-Т від 26.01.2022).
Даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до "31" грудня 2022 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п.13.1 Договору постачання природного газу №01-1368/21-БО-Т від 26.01.2022).
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі природного газу №21-БО-1 від 31.01.2022 (а.с.119), підписаний сторонами, за яким відповідно до Договору постачання природного газу №01-1368/21-БО-Т від 26.01.2022 третьою особою в січні 2022 було поставлено відповідачу 0,106000 тис. куб.м природного газу вартістю 1754,72 грн.
Відповідно до наданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформації щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS00012G97G009 в реєстрі споживачів постачальників (а.с.169-170):
- в період з 02.11.2021 по 30.11.2021 позивач як постачальник "останньої надії" поставив відповідачу 0,04 м3 природного газу;
- в період з 01.12.2021 по 31.12.2021 позивач як постачальник "останньої надії" поставив відповідачу 90,77 м3 природного газу;
- в період з 02.01.2022 по 28.01.2022 позивач як постачальник "останньої надії" поставив відповідачу 532,01 м3 природного газу;
- в період з 29.01.2022 по 31.01.2022 третя особа поставила відповідачу 106,00 м3 природного газу.
Норми права, які застосував суд, висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Як зазначено вище: предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості, що нарахована в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" щодо оплати за спожитий газ за період з 02.11.2021 по 28.01.2022.
Постановою НКРЕКП №880 від 04.07.2017 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.
Пунктом 26 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Абзацом 4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Як вказано в абз. 1, 2 ч.1 ст.15 Закону України "Про ринок природного газу" у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (надалі за текстом - Кодекс ГТС).
Відповідно до положень п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Положеннями п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених цією главою) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 809 і від 9 грудня 2020 року №1236" покладені зобов`язання на АТ "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Положеннями абз. 2-4 п.1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (надалі за текстом - Правила) визначено, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується закріплення відповідача в особі його відокремленого підрозділу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" з 02.11.2021 по 31.12.2021 та з 02.01.2022 по 28.01.2022 (а.с. 37-45, 169-170).
Таким чином, суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем 02.11.2021 було укладено договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст.714 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відомостями інформаційної платформи підтверджується, що в період з 02.11.2021 по 30.11.2021 позивач як постачальник "останньої надії" поставив відповідачу 0,04 м3 природного газу, в період з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 90,77 м3 природного газу та в період з 02.01.2022 по 28.01.2022 - 532,01 м3 природного газу, що також визнав відповідач.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст.193 ГК України.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Вирішуючи питання щодо моменту, з якого відповідач набув статус боржника, який прострочив виконання зобов`язання щодо оплати, суд враховує, що умовами договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" визначено:
- постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. договору постачання природного газу постачальником "останньої надії");
- споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4. договору постачання природного газу постачальником "останньої надії").
Оскільки матеріалами справи підтверджується надсилання рахунків №31706 за листопад 2021, №1512 за грудень 2021, №6071 за січень 2022 відповідачу, то означений є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань:
- за поставлений газ в листопаді 2021 з 01.01.2022;
- за поставлений газ в грудні 2021 з 01.02.2022;
- за поставлений газ в січні 2022 з 01.03.2022.
З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність доказів повного погашення наявної заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 23707,85 грн основного боргу є правомірними та обґрунтованими.
Судом також розглянуті позовні вимоги про стягнення 4143,98 грн - пені, нарахованої за період з 01.01.2022 по 31.08.2022.
У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з п.4.5. Договору, порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Здійснивши перевірку правильності здійсненого позивачем розрахунку неустойки, суд дійшов висновку про правомірність вимог щодо стягнення 4143,98 грн - пені.
Щодо вимог позивача про стягнення 948,97 грн - 3% річних та 6791,08 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, нарахованих за період з 01.01.2022 по 30.06.2023, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, здійснивши перевірку правильності компенсаційних нарахувань, суд доходить висновку про правомірність вимог щодо стягнення 948,97 грн - 3% річних та 6791,08 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав до зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, суд відзначає, що згідно з ч.1 ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України N7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 625 ЦК України, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, згідно яких суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №914/2202/18, від 12.09.2019 у справі №910/10427/18, від 11.09.2019 у справі №905/2149/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 27.09.2019 у справі №923/760/16.
Приймаючи рішення про зменшення розміру пені, суд взяв до уваги такі обставини:
- позивачем не подано доказів, які підтверджують факт понесення збитків в зв`язку з простроченням оплати поставленого природного газу згідно Договору та їх розміру;
- відповідачем визнано позов в частині стягнення основної заборгованості;
- відповідач є бюджетною установою, яка надає послуги в сфері охорони здоров`я і покладення надмірного фінансового тягаря на нього може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком неплатоспроможність.
Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені на 50 % і таким чином стягненню підлягає пеня в розмірі 2 071,99 грн.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в частині правомірно заявлених позовних вимог в сумі 2684,00 грн.
Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 87, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної установи "Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (вул.Маліновського, буд.11, м.Вінниця, Вінницька обл., 21100, ідентифікаційний код: 38512294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код: 40121452) 23707,85 грн - основного боргу; 2 071,99 грн - пені; 948,97 грн - 3% річних; 6791,08 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів та 2684,00 грн - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В позові в частині стягнення 2071,99 грн пені - відмовити.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Враховуючи, що у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
6. Повне рішення складено 16 лютого 2024 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2, 3 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (info@gas.ua);
4 - представнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" адвокату Єгорову В.С. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
5, 6 - Державній установі "Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (vinoblses@ukr.net);
7, 8 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (ngt@naftogaztrading.com.ua)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2024 |
Оприлюднено | 19.02.2024 |
Номер документу | 117038403 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Нешик О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні