Рішення

від 14.02.2024 по справі 905/260/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.02.2024 Справа №905/260/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/260/23

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

до відповідача 1 Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Фортуна»

до відповідача 2 ОСОБА_1

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства фінансів України

про стягнення 472 412,45 гривень

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою відповідача 1 Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Фортуна» до відповідача 2 ОСОБА_1 про стягнення 472 412,45 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 222 915,23 гривень, заборгованості за процентами у сумі 26581,91 гривень та заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 222 915,31 гривень.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором №30763502-КД-1 від 22.03.2021 та договором поруки №№30763502-ДП-1 від 22.03.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2023 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Виходячи з того, що позовні вимоги заявлені до відповідача 2, ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , як фізичної особи, на підставі ч.6 ст.176 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення гарантії права відповідача на справедливий суд, елементом якого є право знати про наявність позовної заяви, ухвалою суду від 21.03.2023 витребувано у Національної соціальної сервісної служби України, Міністерства соціальної політики України та Державної міграційної служби України інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування), про реєстрацію у якості внутрішньо переміщених осіб, тощо.

На адресу суду від Національної соціальної сервісної служби України та Міністерства соціальної політики України надійшли відповіді на ухвалу суду, в яких повідомлено, що в Єдиній інформаційній бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - ЄІБД ВПО) інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.

На адресу суду від Державної міграційної служби України надійшов лист, в якому повідомлено, що за наявними даними ДМС місце проживання ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 28.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/260/23, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою суду від 23.01.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України (ідентифікаційний код 00013480). Третій особі, Міністерству фінансів України запропоновано надати суду пояснення по суті спору.

02.02.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення Міністерства фінансів України щодо позову, відповідно до яких останнє вказує, що 31.12.2020 між Міністром фінансів України (Гарант), який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України та АТ КБ «ПриватБанк» (Бенефіціар) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269, за умовами п. 2.1. якого Гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля. Разом з тим, третя особа зазначає, що 04.10.2022 позивачем було направлено на адресу Міністерства фінансів України та АТ «Укрексімбанк» (агента) вимогу на сплату за гарантією №53, та 04.11.2022 Міністерством фінансів України було перераховано на рахунок позивача суму сплати за гарантією у розмірі 222 915,31 грн. Міністерство фінансів України стверджує, що позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією та вважає, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню.

Також, у поясненнях Міністерством фінансів України заявлено клопотання про розгляд справи без його участі та про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України».

В обґрунтування заявленого клопотання третя особа зазначає, що рішення в даній справі може вплинути на права та обов`язки АТ «Укрексімбанк», оскільки такий банк є агентом за Договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 31.12.2020, а тому для вирішення спору та правильно прийнятого судом рішення вважає за необхідне залучити АТ «Укрексімбанк» як третю особу без самостійних вимог на стороні позивача.

Суд розглянув подане клопотання щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача АТ «Укрексімбанк», зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги предмет і підстави заявленого позову, суд вважає, що Міністерство фінансів України у заявленому клопотанні про залучення АТ «Укрексімбанк» у якості третьої особи не обґрунтувало на які конкретні права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду саме у цій справі, як того вимагають положення ст. 50 ГПК України. Суд не вбачає яким саме чином рішення господарського суду у даній справі стосовно заявлених АТ КБ «Приватбанк» позовних вимог може вплинути на права і обов`язки АТ «Укрексімбанк». Суд зазначає, що сторонами Договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 31.12.2020 є саме Міністерство фінансів України та АТ КБ «Приватбанк». АТ «Укрексімбанк» дійсно виступає агентом за зазначеним договором, однак правовідносини між Міністерством фінансів України як гарантом та АТ «Укрексімбанк» як агентом врегульовані Агентською угодою від 23.12.2020, яка не є предметом розгляду у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, Міністерством фінансів України не доведено наявності впливу результатів вирішення даної справи на права та обов`язки АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та враховуючи предмет спору в цій справі, суд відмовляє в задоволенні клопотання про залучення АТ «Державний експортно-імпортний банк України» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Згідно спільного розпорядження голови та керівника апарату Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 № 6-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов`язків в змішаному режимі, учасникам судових засідань рекомендовано утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1137 затверджено Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Згідно із п. 3 Загальної частини Положення Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Суд зазначає, що 28.07.2023 судом було здійснено підписку позивача та відповідача 1 на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/260/23, зокрема: за електронною адресою позивача: 14360570@mail.gov.ua та електронною адресою відповідача: wasiliypopov72@gmail.com (вказані електронні пошти зазначені позивачем на титульному аркуші позовної заяви).

Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться щодо дати доставки електроного листа позивачу та відповідачу 1.

Одночасно, означена ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету від 29.07.2023.

Судом встановлено, що згідно наданого в матеріали справи договору поруки №30763502-ДП-1/1 від 22.03.2021 адресою реєстрації ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 є: АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що згідно із відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Фортуна» є: АДРЕСА_1.

Таким чином, останнім відомим місцезнаходженням відповідачів 1, 2 є село Урзуф, яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

За розміщеною на офіційному веб-сайті поштового оператора АТ «Укрпошта» інформацією відділення поштового зв`язку 87455 у с.Урзуф тимчасово не функціонує.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи №905/260/23 на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» (розділ «Повідомлення для учасників судового процесу») розміщено відповідне оголошення.

Окрім того, ухвала суду від 28.07.2023 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.

Одночасно, судом вчинялись дії, направлені на передання відповідачу 1 телефонограми. За номером телефону відповідача 1, що зазначений в позовній заяві та в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але встановити зв`язок не вдалося.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачами не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомили.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення складено 14.02.2024 у зв`язку із веденням на території України воєнного стану та об`єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням віддаленого режиму роботи суду в умовах воєнного стану.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

В С Т А Н О В И В

22.03.2021 між Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (Банк) та ПП Фортуна «Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство» (Позичальник) укладено кредитний договір № 30763502-КД-1, відповідно до п.А.1 якого, вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.

Ліміт цього договору: 900 000,00 грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 900 000,00 грн на фінансування оборотного капіталу; у розмірі 0 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 цього договору (пункт А.2 договору).

Відповідно до пункту А.3. договору, термін повернення кредиту - 01.12.2022 року.

За п. А.5. договору зобов`язання позичальника забезпечуються договором поруки № 30763502-ДП-1/1 від 22.03.2021.

Згідно п. А.6. договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,33% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Пунктом А. 6.1. договору погоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 19,33 % річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору та дати початку її нарахування.

Згідно п. А.7. договору, у випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,66 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Відповідно п. А.8. договору, проценти, встановлені п.п. А.6., А.6.1. договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3. договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2. договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.1. договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1. договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2. договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни. КУБ під заставу (кредит) надається Банком для здійснення Позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

Термін повернення кредиту зазначений у п.А.3 цього договору (п.1.2 договору).

Відповідно п. 2.1.2 договору, Банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів Позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього Договору, а також за умови виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.1, 2.2.12 цього Договору. Зобов`язання з видачі цільового кредитного ліміту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банку після підписання сторонами цього договору з урахуванням 5-денного строку, зазначеного у п.1.1 договору. Зобов`язання з видачі кредиту або його частини на сплату страхових платежів виникають у Банку у випадку непред`явлення Позичальником документів, що підтверджують сплату страхових платежів за рахунок інших джерел.

При настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк, на свій розсуд має право згідно зі ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором (п.п «г» п.2.3.2 договору).

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6, А.6.1 цього Договору (пункт 4.1 договору).

Згідно п.4.2 договору, в разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п.5.8 цього договору.

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.4.1, п.4.2 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п.А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюються у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п.4.3 договору).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати центів. Нарахування процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту в межах строку дії договору (пункт 4.7 договору).

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами (пункт 6.1 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов`язань (пункт 6.2 Договору).

У додатку № 1 до договору сторони погодили графік зменшення поточного ліміту, який передбачає погашення кредиту: 01.07.2021 - 75000 грн, 01.08.2021 - 75000 грн, 01.09.2021 - 75000 грн, 01.10.2021 - 75000 грн, 01.11.2021 - 75000 грн, 01.12.2021 - 75000 грн, 01.07.2022 - 75000грн, 01.08.2022 - 75000 грн, 01.09.2022 - 75000 грн, 01.10.2022 - 75000 грн, 01.11.2022 - 75000 грн, 01.12.2022 - 75000 грн, всього 900000 грн.

Договір разом із додатком до нього підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису та електронної печатки, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

22.03.2021 між АТ КБ «ПриватБанк» (Банк) та ПП Фортуна «Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство» (Позичальник) укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 30763502-КД-1, відповідно до п.п."а" п. 1 якої сторони погодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва («Програма») та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно п.п "в" п. 1 додаткової угоди, позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 («Порядок надання державної гарантій»). При цьому, Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Пунктом 2.1. додаткової угоди передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,33% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) +7 %, але не більше Індекс UIRD (12 міс.)+6%(обмеження встановлюються на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п.2.1 цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.

де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступним в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк за 15 календарних днів повідомляє Позичальника/Поручителя/Заставодавця та інших зобов`язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлення на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; ОТР-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером Чат Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації.

Згідно 2.2. додаткової угоди, передбачено, що у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. додаткової угоди +5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Відповідно до п. 2.7. додаткової угоди, погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і в розмірах, що зазначені в Додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною додаткової угоди.

Умовами п. 2.10. додаткової угоди, передбачено, що у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно пункту 2.1. додаткової угоди + 5% річних.

Згідно п. 2.13 додаткової угоди, позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.2.11 цієї додаткової угоди).

Відповідно до п. 2.17 додаткової угоди, позичальнику забороняється подальше використання кредиту у разі існування за кредитом заборгованості зі сплати основного боргу та/або відсотків більше 1 дня.

Ця додаткова угода є чинною з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію згідно обставин, визначених у п. 4 цієї додаткової угоди (п.5 додаткової угоди).

Додатком № 1 до додаткової угоди №1 визначено графік платежів, відповідно до якого Позичальник має сплачувати Банку: 01.07.2021 - 75000 грн, 01.08.2021 - 75000 грн, 01.09.2021 - 75000 грн, 01.10.2021 - 75000 грн, 01.11.2021 - 75000 грн, 01.12.2021 - 75000 грн, 01.07.2022 - 75000грн, 01.08.2022 - 75000 грн, 01.09.2022 - 75000 грн, 01.10.2022 - 75000 грн, 01.11.2022 - 75000 грн, 01.12.2022 - 75000 грн, всього 900000 грн.

Додаткову угоду №1 разом із додатком до неї підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису та електронної печатки, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

22.03.2021 між АТ КБ «ПриватБанк» як кредитором та ОСОБА_1 , як поручителем укладено Договір поруки №30763502-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки Поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань ПП Фортуна Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство («боржник») за кредитним договором № 30763502-КД-1 від 22.03.2021, невідновлювальної кредитної лінії на суму 900 000,00 грн з терміном дії до 01.12.2022.

Згідно з п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (п. 1.3. договору поруки).

Пунктом 1.5. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони договору поруки взаємно домовились, що порука припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором, цей договір припиняє свою дію (п. 4.1. договору поруки).

Договір поруки підписано сторонами шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

24.03.2021 на поточний рахунок відповідача-1 Банком було перераховано кредитні кошти у розмірі 900 000,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою та платіжним дорученням № DN164B00LW від 24.03.2021.

31.12.2020 між Міністром фінансів України (Гарантом) та АТ КБ «Приватбанк» (Бенефіціаром) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 (далі-договір гарантії).

Згідно п.1.1, у цьому договорі терміни вживаються в таких значеннях, зокрема, Агент АТ «Укрексімбанк», в якому гарант відповідно до порядку доручив надавати послуги, визначені цим договором та агентською угодою; Вимога повідомлення від Бенефіціара до Гаранта з вимогою сплатити кошти за гарантією; Принципал суб`єкт господарювання, якому надано кредит, включений до Портфеля.

Відповідно до п. 2.1 договору гарантії, гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Згідно п. 5.1. договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Відповідно до п. 5.5. договору гаранті, на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги), зокрема, за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Пунктом 6.1. договору гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.

Відповідно до п. 6.2. договору гарантії, з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 61 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1, 6.3. договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується, зокрема п.6.2.2 здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватним виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Згідно п.6.3 договору, кошти отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховується на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до п.6.8 цього договору), та зараховується гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим Бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість принципала перед державним бюджетом.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) (п.13.13 договору гарантії).

Відповідно до представленого позивачем розрахунку заборгованості за укладеним між Банком та Позичальником кредитним договором, Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Фортуна», починаючи з 03.07.2022, було допущено порушення графіку сплати щомісячних платежів.

02.09.2022 АТ КБ «Приватбанк» на електронну адресу відповідача 1 було направлено повідомлення вих.№ 10322DOMWS0E1 від 02.09.2022, відповідно до якого Банк повідомив про одностороннє розірвання кредитного договору № 30763502-КД-1 з 02.10.2022 та вимагав невідкладно до 02.10.2022 здійснити погашення заборгованості. Зазначене повідомлення залишилось без відповіді, а заборгованість не сплаченою.

04.10.2022 АТ КБ «Приватбанк» на адресу Міністерства фінансів України (гарант) та АТ «Укрексімбанк» (агент) направлено вимогу на сплату за гарантією № 53 за проблемним кредитом № 30763502-КД-1 від 22.03.2021 (сума простроченої заборгованості станом на 04.10.2022 складала 445 830,62 гривень) на суму 222 915,31 гривень.

04.10.2022 АТ КБ «Приватбанк» на електронну адресу відповідача направлено повідомлення № 10322DOMWS0E1 від 04.10.2022 про надсилання Міністерству фінансів України, як гаранту за кредитним договором, вимоги на сплату за гарантією.

04.11.2022 Міністерством фінансів України було перераховано на рахунок АТ КБ «Приватбанк» суму сплати за гарантією у розмірі 222 915,31 гривень.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 472 412,45 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 222 915,23 гривень, заборгованості за процентами у розмірі 26581,91 гривень та заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 222 915,31 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідачів такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

У відповідності до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України, закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 статті 1050 ЦК України встановлено якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Судом встановлено, що 22.03.2021 між АТ КБ «ПриватБанк» як кредитором та ОСОБА_1 , як поручителем укладено Договір поруки №30763502-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки Поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань ПП Фортуна Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство («боржник») за кредитним договором № 30763502-КД-1 від 22.03.2021, невідновлювальної кредитної лінії на суму 900 000,00 грн з терміном дії до 01.12.2022.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2 ст. 554 ЦК України.

Зі змісту пункту 1.2 договору поруки вбачається, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Також пунктом 1.5. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Отже, зважаючи на приписи чинного законодавства, умови договору поруки та встановлені у справі обставини, у поручителя (відповідача-2) виник солідарний обов`язок погасити заборгованість за кредитом та заборгованість за процентами.

При цьому суд встановив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст. 559 ЦК України. А у договорі сторони визначили, що строк припинення поруки - через 15 років після укладення цього договору поруки (п. 4.1), тобто порука є дійсною.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий кредитний договір.

Як встановлено судом, згідно з платіжним дорученням №DN164B00LW від 24.03.2021 позивачем перераховано відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 900 000,00 гривень (призначення платежу: «Перерахування коштів згідно з кредитним договором № 30763502-КД-1 від 22.03.2021»).

Згідно п. 2.7. додаткової угоди до кредитного договору передбачено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і в розмірах, що зазначені в Додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною додаткової угоди.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, відповідач-1 в рахунок здійснення погашення тіла кредиту сплатив позивачу 01.07.2021 - 32707,36 грн, 09.07.2021 - 42292,64 грн, 30.07.2021 - 75000 грн, 01.09.2021 - 75000 грн, 01.11.2021 - 75000 грн, 29.11.2021 - 75000грн, 28.01.2022 - 3822,18 грн, 02.07.2022 - 347,20 грн, а з 03.07.2022 припинив здійснювати сплату щомісячних платежів, у зв`язку з чим за відповідачем-1 станом на 01.02.2023 обліковується заборгованість за тілом кредиту в сумі 222915,23 гривень.

Отже, судом встановлено, що відповідач 1, як позичальник в порушення приписів статей 525, 526, 530, 610, 629, 1046, 1049, 1050 ЦК України, статті 193 ГК України та умов договору своєчасно не здійснював погашення кредиту (тіла), не дивлячись на те, що з урахуванням приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України та умов графіку погашення заборгованості строк виконання щомісячних зобов`язань настав.

Відповідачі доказів, які б підтверджували належне виконання ними своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів у сумі 222 915,23 грн суду не надали, доводів позивача не спростували.

Відповідно до ч.1 ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до підп. "г" п. 2.3.2. договору, при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

02.09.2022 АТ КБ «Приватбанк» на електронну адресу відповідача направлено повідомлення вих№10322DOMWS0E1, відповідно до якого останній повідомив про одностороннє розірвання кредитного договору з 02.10.2022 та вимагав невідкладно до 02.10.2022 здійснити погашення заборгованості у повному обсязі, однак доказів щодо виконання вказаних вимог відповідачем до суду не надано.

Таким чином, кредитний договір № 30763502-КД-1 від 22.03.2021, укладений між АТ КБ «Приватбанк» та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Фортуна» є розірваним з 02.10.2022.

Разом з тим, як зазначено судом вище, 31.12.2020 між Міністром фінансів України (гарант) та АТ КБ «Приватбанк» (бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/269, відповідно до умов пункту 2.1. якого гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

За приписами ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами; за погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу; до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 статті 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Пунктом 5.1. договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Відповідно до п.5.5. договору, гарантії на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2022 АТ КБ «Приватбанк» на адресу Міністерства фінансів України (гарант) та АТ «Укрексімбанк» (агент) направлено вимогу на сплату за гарантією № 53 за проблемним кредитом № 30763502-КД-1 від 22.03.2021 (сума простроченої заборгованості станом на 04.10.2022 складала 445 830,62 гривень) на суму 222 915,31 гривень.

04.11.2022 Міністерством фінансів України перераховано на рахунок АТ КБ «Приватбанк» суму сплати за гарантією у розмірі 222 915,31 гривень.

Таким чином, враховуючи, що зобов`язання відповідача 1 було забезпечено гарантією Міністерства фінансів України, позивач звернувся із відповідною вимогою до гаранта, який здійснив виплату в розмірі, передбаченому гарантією.

Згідно ч. 1 ст. 569 ЦК України, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Пунктом 2.13. додаткової угоди, позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.14. додаткової угоди, грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

З огляду на вказане, враховуючи положення договору поруки №30763502-ДП-1/1 від 22.03.2021, суд зазначає про наявність у відповідача-2 обов`язку щодо виконання зобов`язання Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Фортуна» як в частині сплати заборгованості за тілом кредиту у сумі 222 915, 23 гривень, так і в частині оплати суми у розмірі 222 915,21 гривень, що сплачена Гарантом.

Враховуючи вищезазначене, позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 222 915,31 гривень та заборгованості за тілом кредиту у розмірі 222 915,23 гривень, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідачів заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами частин 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Пунктом 2.1. додаткової угоди передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,33% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) +7 %, але не більше Індекс UIRD (12 міс.)+6%. Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступним в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Згідно 2.2. додаткової угоди, передбачено, що у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. додаткової угоди +5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:

- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови);

- вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови).

Отже, розірвання кредитного договору припиняє його дію на майбутнє, але не впливає на факти укладення та дії цього договору включно до моменту його розірвання. Тому з моменту розірвання кредитного договору у позичальника залишається обов`язок повернути позивачеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору. Права й інтереси кредитодавця у правовідносинах з позичальником після розірвання кредитного договору забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З розрахунку позивача вбачається, що сума процентів нарахованих на поточну та прострочену суму заборгованості за період з 02.08.2022 по 01.10.2022 складає 26581,91 гривень. Перевіривши розрахунок позивача (з урахуванням виписок по рахунку) судом встановлено, що він є невірним, оскільки позивачем визначено кінцевою датою для нарахування - 30.11.2022 але враховуючи, що договір з 02.10.2022 є розірваним, нарахування процентів поза межами строку кредитування є безпідставним.

За перерахунком суду сума процентів нарахованих на поточну та прострочену заборгованість за кредитом, що підлягає солідарного стягнення з відповідачів за період з 02.08.2022 по 01.10.2022 складає 26 143,50 гривень.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до відповідача 1 Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Фортуна», відповідача 2 ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства фінансів України, про стягнення 472 412,45 гривень - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Фортуна» (87455, Донецька обл., Мангушський р-н, с.Урзуф, вул.Гагаріна, буд.12а; код ЄДРПОУ 30763502), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 222 915,23 гривень заборгованості за тілом кредиту, 26 143,50 гривень заборгованості за процентами, 222 915,31 грн заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Фортуна» (87455, Донецька обл., Мангушський р-н, с.Урзуф, вул.Гагаріна, буд.12а; код ЄДРПОУ 30763502) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 3 539,81 гривень витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 3 539,81 гривень витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення

Повне рішення складено та підписано 14.02.2024.

Суддя О.О. Кучерява