Рішення

від 15.02.2024 по справі 905/988/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2024 Справа №905/988/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»

до Управління Державної казначейської служби України в м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 8 088,57 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Управління Державної казначейської служби України в м.Маріуполі Донецької області заборгованості за спожиту електроенергію в лютому 2022 року в розмірі 5517,76 грн, 3% річних у розмірі 195,95 грн та інфляційних втрат у розмірі 2374,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №1769/05-22 від 04.01.2022, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за лютий 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/988/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач зареєстрований за адресою: 87555, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т. Миру, буд. 85А. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, м. Маріуполь з 05.03.2022 знаходить в тимчасовій окупації. Згідно інформації з сайту Укрпошти, відділення 87555 у м. Маріуполь не функціонує. Таким чином, направлення ухвали про відкриття провадження від 08.08.2023 відповідачу засобами поштового зв`язку не можливе.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було здійснено його підписку на отримання процесуальних документів по справі №905/988/23 електронною поштою: elenkah567@gmail.com (вказана електронна пошта зазначена позивачем на титульному аркуші позовної заяви, а також міститься в матеріалах справи).

Після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться не лише щодо дати доставки, а й щодо часу доставки такого електронного листа.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Як вбачається із автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала суду про відкриття провадження справи від 08.08.2023 була доставлена на електронну адресу відповідача 09.08.2023.

Водночас, з метою необхідності забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою забезпечення реалізації процесуального права відповідача на подання відзиву на позов, судом здійснювалась телефонограма відповідачу від 10.08.2023 за номерами телефонів, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, телефонограму відповідачу судом не вдалося передати, оскільки вказані номери не обслуговується.

Крім того, 10.08.2023 судом було розміщено оголошення на сайті Господарського суду Донецької області для відповідача, в якому було повідомлено зміст ухвали від 08.08.2023.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на день прийняття рішення не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та станом на даний час строк дії воєнного стану продовжено.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №905/988/23 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

04.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник, позивач) та Управлінням Державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області (споживач, відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №1769/05-22.

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 та Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 1.1 Договору).

Постачальник зобов`язується поставити споживачу у терміни та на умовах визначених Договором електричну енергію, код ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах передбачених Договором (п. 2.1 Договору).

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата укладання Договору (п. 3.1 Договору).

Місце поставки (передачі) товару: м. Маріуполь, проспект Миру, б. 85А (п. 3.2. Договору).

Загальна ціна Договору становить 137025,60 грн, крім того ПДВ 27405,12 грн, всього з ПДВ 164430,72 грн:

- за рахунок коштів державного бюджету 152098,42 грн в т.ч. ПДВ 25349,74 грн;

- за рахунок коштів відшкодованих орендарями бюджетної сфери 12332,30 грн в т.ч. ПДВ 2055,38 грн.

Обсяг постачання електричної енергії на період 2022 рік становить 4000 кВт*год (п. 5.1 Договору).

Ціна за одиницю товару - за 1 кВт*год електричної енергії розраховується відповідно до Додатку №1 до Договору та складає: 3,42564 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 0,685128 грн. Всього з ПДВ 4,110768 грн (п. 5.2 Договору).

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць. Оплату вартості використання електричної енергії споживач здійснює на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично використану електричну енергію, на підставі належним чином оформленого Акта за розрахунковий період (п. 5.8 Договору).

Оплата Акта постачальника за Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в Акті, який не може бути меншим 10 робочих днів з моменту отримання його споживачем (п. 5.10 Договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та законодавством України (п. 9.1 Договору).

Договір вважається укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх наявності) та набуває чинності з 04.01.2022 і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 13.1 Договору).

Відповідно до заяви-приєднання, яка є додатком №3 до Договору №1769/05-22 від 04.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, споживач ініціює приєднання до умов Договору на умовах комерційної пропозиції постачальника. Початок постачання електричної енергії з січня 2022 року.

Відповідно п. 4.2 комерційної пропозиції «Тендерна-РКМ», яка є додатком №2 до Договору, оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках, виставлення рахунку за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем (п. 5.1 комерційної пропозиції).

У випадку не отримання споживачем акту приймання-передавання або не повернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акта приймання-передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень (п. 5.2 комерційної пропозиції).

За внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення (п. 7.1 комерційної пропозиції).

На виконання умов Договору, позивач у лютому 2022 року поставив відповідачу електричну енергію в об`ємі 1796 кВт/год на загальну суму 5517,76 грн, що підтверджується листом №67/6579-вих від 15.05.2023, рахунком за спожиту електроенергію №1769 за лютий 2022 року та актом прийняття-передавання електроенергії за лютий 2022 року. Вказані рахунок та акт прийняття-передавання були направлені на електронну адресу позивача, зазначену в Договорі, проте залишені ним без підписання.

Як зазначає позивач, відповідач за поставлену електроенергію не розрахувався, у зв`язку з чим позивач звертався до нього з претензією №24/3911 від 03.04.2023, у якій вимагав протягом семи днів з дати її отримання сплатити заборгованість у розмірі 5517,76 грн.

Проте, вказана претензія залишена без відповіді, а заборгованість не сплачена.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання сторін виникли в порядку ст. 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов`язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Умови укладеного між сторонами договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За умовами розділу 4 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п. 5.8 Договору про постачання електричної енергії споживачу №1769/05-22 від 04.01.2022 розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 4.2 комерційної пропозиції оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував рахунок за спожиту електроенергію №1769 за лютий 2022 року 05.03.2022.

Таким чином, згідно з умовами договору оплата за спожиту електроенергію мала бути проведена відповідачем до 21.03.2022 включно.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов Договору своїх зобов`язань за Договором не виконав, за поставлену електроенергію не розрахувався.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 5517,76 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 195,95 грн та інфляційні втрати у розмірі 2374,86 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд зазначає, що він є невірним, оскільки не правильно встановлена початкова дата прострочення.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок 3% річних за період 22.03.2022-29.05.2023 на суму 5517,76 грн, судом встановлено, що їх розмір становить 196,83 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухвалені рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Матеріали справи не містять відповідної заяви про збільшення позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, вимоги про стягнення 3% річних по зобов`язанням лютого 2022 року підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме 195,95 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд визнає його арифметично невірним.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок інфляційний втрат за період 01.04.2022-30.04.2023 на суму 5517,76 грн, судом встановлено, що їх розмір становить 1187,44 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління Державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області (87555, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т. Миру, буд. 85А, ідентифікаційний код 37989721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, ідентифікаційний код 42086719) заборгованість у розмірі 5517 (п`ять тисяч п`ятсот сімнадцять) грн 76 коп., 3% річних у розмірі 195 (сто дев`яносто п`ять) грн 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 1187 (одна тисяча сто вісімдесят сім) грн 44 коп. та судовий збір у розмірі 1831 (одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн 99 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова