Повістка

від 15.02.2024 по справі 909/1082/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1082/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Сегін І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміпак" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат б/н від 02.02.2024 (вх. № 916/24 від 05.02.2024) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміпак"

вул. Митр. Липківського В., буд. 20 А, м. Львів, 79024

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМК Інвест"

вул. Польова, буд. 8, м. Івано-Франківськ, 76011

про: стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 215 790,22 грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміпак" про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/1082/23 щодо розподілу судових витрат, а саме: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМК Інвест" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 450,00 грн та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Каміпак" судового збору в розмірі 3 236,85 грн з бюджету (б/н від 02.02.2024; вх. № 916/24 від 05.02.2024).

Заяву в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.02.2024.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду клопотання, ухвалу суду від 15.02.2024 доставлено до електронного кабінету як позивача так і представника позивача 07.02.2023.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, водночас подав суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу вих. № 05/24 від 13.02.2024 (вх. № 2580/24 від 15.02.2024).

Беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду заяви впродовж розумного строку та частин 3 та 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до яких суд ухвалює додаткове судове рішення протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви, а неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце не перешкоджає розгляду заяви, враховуючи те, що позивач та відповідач ухвалою суду від 15.02.2024 належним чином повідомлені про судове засідання, суд прийшов до висновку, про розгляд заяви у відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміпак" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат б/н від 02.02.2024 (вх. № 916/24 від 05.02.2024), суд прийшов до висновку про часткове відшкодування позивачу за рахунок відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу.

01.02.2024 суд закрив провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміпак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМК Інвест" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 215 790,22 грн, з якої 165 941,59 грн основний борг, 41 524,64 грн інфляційні втрати та 8 323,99 грн 3% річних, у зв`язку із відсутністю предмет спору (сплата заборгованості в повному обсязі).

Закриваючи провадження у справі суд не вирішував питання про розподіл між сторонами судових витрат, з огляду на відсутність підтвердження таких витрат та повідомлення, що докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Також суд не вирішував питання про повернення судового збору з бюджету, у зв`язку з відсутністю відповідного клопотання позивача.

За подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 236,85 грн сплачений згідно платіжної інструкції № 24428 від 15.11.2023.

Згідно з п. 5 ч 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Враховуючи, що у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач клопоче про повернення судового збору позивачу слід повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 3 236,85 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Системний та змістовний аналіз вищезазначених приписів процесуального закону дозволяє дійти до висновку, що для правильного вирішення заяви, яка є предметом розгляду, необхідно: (1) встановити чи наявні процесуальні підстави для розгляду заяви, що надійшла до суду, тобто з`ясувати чи дотримано заявником вимоги процесуального закону, які регламентують порядок подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, (2) встановити характер та зміст послуг, оплати якої вимагає заявник, (3) визначити чи пов`язані ці послуги зі справою, яка розглядалась, (4) встановити чи охоплюються надані послуги договором, який укладений між заявником та його представником (-ами) (адвокатом (-ами), та чи це підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, (5) перевірити чи відповідає розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам співмірності, які передбачені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, (6) з`ясувати чи наявні підстави для зменшення розміру заявлених витрат на професійну допомогу, (7) на підставі чого встановити, який розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню.

Оскільки з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі (ч. 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто з вказаних норм вбачається, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу може бути заявлена в усній або письмовій формі до закінчення судових дебатів, які в силу ч. 1 ст. 219 Господарського процесуального кодексу України вважаються завершеними до моменту виходу суду до нарадчої кімнати.

Судові дебати не проводились, з огляду на закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

При цьому за наявності такої заяви, яка подана у визначений законом строк, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача б/н від 30.01.2024 (вх. № 1637/24 від 30.01.2024) в якому зазначено, що позивач очікує понести орієнтовні витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн пов`язану з розглядом цієї справи у суді першої інстанції та повідомлено, що на підтвердження таких витрат докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка є предметом розгляду, а також докази на її підтвердження сформовано в системі "Електронний суд" 02.02.2024 та зареєстровано канцелярією суду 05.02.2024 (вх. № 916/24), а саме протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2024), а тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для розгляду вказаної заяви.

Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить суд врахувати добровільне погашення боргу і штрафних санкцій та відмовити в задоволенні витрат у повному обсязі. Подане заперечення обґрунтоване тим, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї докази не доводять обґрунтованість, розумність та співмірність витрат. Також зазначив, що позивач не вжив заходів для досудового врегулювання спору, що дозволило б не звертатися за допомогою до адвоката.

За приписами частини четвертої статті 13 Господарського процесуального України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що: 1) у позовній заяві б/н від 01.12.2023 (вх. № 13590/23 від 01.12.2023) Товариство з обмеженою відповідальністю "Каміпак" у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України повідомило суд, що позивач очікує понести витрати на професійну правову допомогу попередньо (орієнтовно) пов`язану з розглядом цієї справи у суді першої інстанції у розмірі 15 000,00 грн; 2) у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу б/н від 02.02.2024 (вх. № 916/24 від 05.02.2024) позивач зазначив, що в суді першої інстанції ним понесено витрати на правову допомогу в розмірі 15 450,00 грн.

В обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: 1) договір № 01-11/23 про надання правничої допомоги від 10.11.2023, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу; 2) додаткову угоду № 1 від 01.12.2023 до договору № 01-11/23 про надання правничої допомоги від 10.11.2023; 3) акт приймання-передачі наданих послуг від 01.02.2024 за договором про надання правничої допомоги № 01-11/23 від 10.11.2023, в якому відображено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

За договором про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару в цьому контексті означає, що в разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 в cправі № 921/628/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Розглядаючи заяву про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу суд досліджує та оцінює додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 905/716/20).

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 01.02.2024 за договором про надання правничої допомоги № 01-11/23 від 10.11.2023 адвокат Гоштанар Г. В. надала клієнту юридичні послуги з захисту інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміпак" в Господарському суд Івано-Франківської області: - аналіз документів по справі 2 684,00 грн; - консультування клієнта щодо перспектив позасудового врегулювання спору та розгляду справи судом, порядок примусового виконання рішення суду 1 342,00 грн; підготовка позовної заяви, розрахунок штрафних санкцій та комплектація додатків до позову, направлення матеріалів відповідачу та в суд 5 368,00 грн; підготовка та подання клопотань, участь у двох судових засіданнях в режимі відеоконференції 6 056,00 грн. Кількість затрачених годин складає 11, а загальна сума до оплати за актом приймання-передачі наданих послуг від 01.02.2024 складає 15 450,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, в тому числі є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

У частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта, зокрема, в господарському судочинстві.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, які враховані судом.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

За практикою Верховного Суду (пункти 4.12-4.14 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19) під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: - має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; - з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Таким чином, надані адвокатом послуги зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг від 01.02.2024 аналізу документів по справі; консультування клієнта щодо перспектив позасудового врегулювання спору та розгляду справи судом, порядок примусового виконання рішення суду; підготовка позовної заяви, розрахунок штрафних санкцій та комплектація додатків до позову, направлення матеріалів відповідачу та в суд розцінюються судом як одна дія із складення позовної заяви, та відповідно дає суду прийти до висновку про завищений об`єм послуг адвоката, а звідси і про підстави зменшення стягнення судових витрат в цій частині до 5 000,00 грн від попередньо заявленої суми у розмірі 9 394,00 грн.

Крім цього, судом також враховано сплату відповідачем заборгованості у повному обсязі, що стало підставою для закриття провадження у справі.

Судом також аналізуються надані адвокатом послуги, а саме участь адвоката у судових засіданнях.

Як вбачається із матеріалів справи, адвокат Гоштанар Г. В. брала участь у судовому засіданні 11.01.2024 (протокол судового засідання від 11.01.2024 (час: 11:51 - 11:56 = 00 год. 5 хв.) та у судовому засіданні 01.02.2024 (протоколи судового засідання від 01.02.2024 (час: 10:50 - 10:59 = 00 год. 9 хв. та час: 14:39 - 15:15 = 00 год. 36 хв.).

Суд враховуючи правову позицію викладену в пунктах 3.44.-3.50 постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 зазначає, що участь у судовому засіданні означає не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Отже, участь адвоката у судових засіданнях в суді 11.01.2024 та 01.02.2024 розцінюється судом, як сукупність дій (підготовку адвоката до цього засідання, його очікування та безпосередня участь в судовому засіданні) та відповідно дає підстави зменшення стягнення судових витрат в цій частині до 4 000,00 грн від попередньо заявленої суми у розмірі 6 056,00 грн.

Суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Заперечення відповідача про те, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї докази не доводять обґрунтованість, розумність та співмірність витрат, а також про те, що виходячи з критерію розумності розміру адвокатських витрат, конкретних обставин справи за надання правової допомоги на загальну суму 15 400,00 грн є необгрунтованими і неспівмірними з обсягом наданих йому послуг частково знайшли своє підтвердження та враховані судом.

Твердження відповідача про невжиття позивачем досудового врегулювання спору не визнається судом обґрунтованим з огляду на те, що законом не встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання такого спору, про що і зазначав сам позивач у позовній заяві.

З огляду на вищевикладене, суд, частково зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу з суми 15 450,00 грн до 9 000,00 грн, а тому заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 13, 15, 16, 74-79, 86, 123, 124, 126, 129, 169, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміпак" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат б/н від 02.02.2024 (вх. № 916/24 від 05.02.2024) задовольнити частково.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Каміпак" (вул. Митр. Липківського В., буд. 20 А, м. Львів, 79024; ідентифікаційний код 38370572) судовий збір у розмірі 3 236,85 грн сплачений згідно платіжної інструкції № 24428 від 15.11.2023.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМК Інвест" (вул. Польова, буд. 8, м. Івано-Франківськ, 76011; ідентифікаційний код 37951785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміпак" (вул. Митр. Липківського В., буд. 20 А, м. Львів, 79024; ідентифікаційний код 38370572) 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

У решті в задоволенні заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове додаткове рішення складено 15.02.2024.

Суддя С. М. Кобецька