Вирок

від 16.02.2024 по справі 482/734/16-к

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 482/734/16-к

Провадження № 1-кп/486/12/2024

16 лютого 2024 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальне провадження №12014150280000609 від 30.08.2014 року за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новосафронівка Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, з вищою економічною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.08.2014 року до чергової частини Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області надійшло повідомлення від чергового УДАІ УМВС України в Миколаївській області про те, що на автодорозі «Миколаїв-Ульянівка Р-06» в районі с.Кандибине Новоодеського району Миколаївської області стоїть автомобіль «ЗАЗ - 11030740», державний номер « НОМЕР_1 » з вогнепальними пошкодженнями кузова. Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2014 року за №12014150280000609 за ч.4 ст.296 КК України. 31.08.2014 року у вказаному кримінальному провадженні змінено кваліфікацію з ч.4 ст.296 на ч.2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 15 КК України виходячи з наступного. Так, 30.08.2014 року біля 04:40 год. ОСОБА_7 зупинився на керованому ним автомобілі моделі «Мітсубісі Карізма», державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_2 на проїжджій частині вулиці Леніна в селі Себине Новоодеського району Миколаївської області з метою зустрічі в цьому місці із своїм знайомим ОСОБА_9 , з яким вони домовилися раніше для подальшої поїздки на полювання. У вказаному місці, коли обвинувачений ОСОБА_7 вийшов із салону керованого ним автомобілю, та знаходився на проїжджій частині вулиці Леніна в ceлі Себине Новоодеського району Миколаївської області, біля нього зупинився інший транспортний засіб - легковий автомобіль моделі «ЗАЗ 11030740», державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_3 під керуванням потерпілого ОСОБА_10 , в салоні якого в якості пасажирів знаходилися потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_10 виник конфлікт, з приводу недотримання правил дорожнього руху водієм - потерпілим ОСОБА_10 , який керував транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «ЗА3 - 11030740», державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_3 щодо порушення правил користування світловими приборами автомобіля та дотримання безпечного інтервалу при проїзді біля обвинуваченого ОСОБА_7 , який знаходився на проїжджій частині. Під час виниклого конфлікту, учасники конфлікту, керуючи транспортними засобами, обвинувачений ОСОБА_7 автомобілем моделі «Мітсубісі Карізма», державний рестраційний номерний знак: НОМЕР_2 , в салоні якого знаходився він сам, а потерпілий ОСОБА_10 - автомобілем моделі «ЗАЗ - 11030740», державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_4 в салоні якого в якості пасажирів знаходилися потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , почали рухатися із села Себине Новоодеського району Миколаївської області в напрямку міста Миколаєва по автошляху «Р-06 Ульянівка - Миколаїв», переслідуючи почергово даними транспортними засобами один одного. З метою раптово виниклого умислу, направленого на позбавлення життя потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_7 , діючи умисно та протиправно під час переслідування транспортного засобу автомобіля моделі «ЗА3 11030740», державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_3 під керуванням потерпілого ОСОБА_10 , у салоні якого в якості пасажирів знаходилися потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , за допомогою багатозарядної мисливської рушниці моделі «Stoeger 2000 Deluxe» заводський номер НОМЕР_5 , почав здійснювати по даному автомобілю постріли, влучивши в даний автомобіль дробовими зарядами не менше з трьох пострілів, пошкодивши на даному транспортному засобі переднє праве крило, задні праві двері та заднє скло. Наздогнавши транспортний засіб автомобіль моделі «ЗАЗ - 11030740», державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_3 під керуванням потерпілого ОСОБА_10 , в салоні якого в якості пасажирів знаходилися потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , який зупинився на 206 кілометрі + 500 метрів автошляху «Р-06 Ульянівка Миколаїв», внаслідок зупинки двигуна, обвинувачений ОСОБА_7 , тримаючи в руках вогнепальну мисливську зброю багатозарядну рушницю моделі «Stoeger 2000 Deluxe» заводський номер НОМЕР_5 , діючи умисно та протиправно, посягаючи на життя потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вийшовши із-за керма, після зупинки керованого ним автомобіля моделі «Мітсубісі Карізма», державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_2 , здійснив ще не менше трьох пострілів з близької відстані, фактично в упор по кузову та в лобове скло автомобіля моделі «ЗА3 11030740», державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_3 , за кермом якого знаходився потерпілий ОСОБА_10 , а в салоні на місцях пасажирів знаходилися потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Але даний злочин не був закінчений з причин. які не залежали від волі обвинуваченого ОСОБА_7 оскільки в цей час на автошляху «Р-06 Ульянівка Миколаїв» з`явився патрульний автомобіль моделі «Тойота Пріус» ДПС УДА УМВС України в Миколаївській області в складі екіпажу інспекторів ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області працівників міліції ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Внаслідок зупинки патрульного автомобіля моделі «Тойота Пріус» ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області в складі екіпажу інспекторів ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області працівників міліції ОСОБА_13 та ОСОБА_14 обвинувачений ОСОБА_7 сів за кермо автомобіля моделі «Мітсубісі Карізма» державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_2 , та незважаючи на вимоги працівників міліції не залишати місце вчинення злочину, залишив місце вчинення злочину. Внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді ран м`яких тканин у скроневій області голови зліва, лівого вуха, тім?яно-скроневій області голови зліва, струсу головного мозку з лікворно-гіпертинзіонним, антено-невротичним та вестебулопатичним синдромами, контузії лівого лицьового нерву, чисельних ран правої та лівої кисті, нижньої треті передпліччя із змішаною контрактурою правої кисті, рани грудної клітки зправа та зліва, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я, які утворилися в результаті дій тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею (дріб) та могли виникнути при пострілі дробовим зарядом з вогнепальної гладкоствольної зброї.

Своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство двох та більше осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому діяння не визнав та пояснив, що 30.08.2014 року, заздалегідь він домовився із друзями поїхати на полювання. До нього їхав ОСОБА_15 з м.Миколаєва. Враховуючи, що у нього не вистачало човнів, він домовився із місцевим жителем ОСОБА_16 позичити йому човен, а останній висловив бажання поїхати із ними. У той же день, о 04:00 ранку він рухався по селу до ОСОБА_16 додому. Зупинився у провулку біля ОСОБА_16 . Не вимикаючи двигуна, він вийшов з автомобіля. У цей час біля нього зупинився автомобіль, з якого почали кричати: «Це він», та почали його бити, внаслідок чого попали йому по вусі, через що він упав до дверей автомобіля. Один із чоловіків був з ножем, який пізніше почав до нього бігти. Він злякався та сів в автомобіль, включив задню передачу та почав здавати назад, оскільки вони були попереду, він поїхав по вулиці вверх до траси. Вони почали його наздоганяти і прижимати до узбіччя. Він їх об`їхав, але вони його наздоганяли знов та почали прижимати та бити його автомобіль в бампер. Після цього, він дістав рушницю та почав робити 1-2 постріли у повітря, однак їх це не злякало. Внаслідок чого він почав стріляти в переднє колесо їх автомобіля, щоб зупинити їх автомобіль, однак не влучив, оскільки попав в арку. Він виїжджав на трасу, але останні почали його переслідувати та почали його таранити. Це було приблизно за 800 метрів з того місця, де все почалось. Останні знов почали його прижимати до кювету, через що він почав зупинятись. Потім навмання він почав робити два постріли, де влучило по заднім дверям та по задньому бамперу, але це їх не зупинило. Він далі почав рухатись, однак останні почали під`їжджати з правого боку, почавши його підштовхувати на зустрічну смугу по трасі «Нова Одеса-Миколаїв». Він почав спускати інше вікно свого автомобіля, націлив зброю до цього вікна, бачучи їх в дзеркалі заднього виду, та здійснив 3-4 постріли навмання. Влучив чи ні він не знає, але внаслідок цього вони закрутились та зупинились. Він також зупинився через 500 метрів, постояв, подивився та не побачив ніяких рухів біля автомобіля. Він під`їхав до автомобіля та відкрив двері, оскільки вважав, що скоїв погані речі, але йому почали кричати, що вони більше не будуть, вони не хотіли. У їх машині був сильний запах алкоголю. Він почав сідати в свій автомобіль, викликаючи поліцію та швидку, також він привіз поліцію до потерпілих. Пізніше виявилось, що потерпілі попутали його з іншим, оскільки останні були на дискотеці та там був автомобіль схожий на його. Він саме захищався, наміру вбити чи когось травмувати він не мав та планував поїхати на полювання. До цього випадку він не був знайомим із потерпілими, вони не місцеві, вони в його селі були на дискотеці. Додав, що робив один прицільний постріл, інші були навмання.

Судом установлено, що відповідно до актового запису про смерть від 30.10.2017 року серія І-ФП №271902, потерпілий ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з наведеною обставиною судом досліджений диск, під час якого відбувся допит потерпілого ОСОБА_10 , проведений безпосередньо Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області під час первісного розгляду кримінального провадження.

Відповідно до запису судового засідання потерпілий ОСОБА_10 вказав, що 30.08.2014 року він із своїми друзями катався на своєму транспортному засобі та вони заїхали в с.Себино Новоодеського району Миколаївської області. Проїжджаючи біля автомобіля Мітсубісі, метрів через 200-250 розвернулись, вимкнули автомобіль та почали між собою спілкуватись. Під`їхав до них автомобіль Мітсубісі та став попереду них приблизно за 1-1,5 метрів. Вийшов з даного автомобіля ОСОБА_7 , вдарив по автомобілю один раз рукою, потім кулаком по капоту. Після цього підійшов до нього, з боку водія та почав його бити. Після цього він поїхав, а вони ще стояли біля автомобіля. Пізніше вони поїхали до нього з метою задати ОСОБА_7 питання, однак останній вибіг із автомобіля та почав його бити. Після цього він почав їхати та розвернувся, щоб виїхати із села та поїхати додому. Однак, майже виїжджаючи з с.Себино, знову побачив автомобіль «Мітсубісі», та почав від нього тікати. ОСОБА_7 на виїзді із с.Себино почав стріляти по автомобілю. Перед поворотом він почув ще пару пострілів, він направлявся в бік м.Миколаєва у лівому ряді, але ОСОБА_7 його наздогнав, висунув зброю на нього, через це він починав зупинятись та їхати у бік м.Нова Одеса. У них знов виникла попередня ситуація, тому він почав ОСОБА_7 об`їжджати праворуч, але останній його переслідував. Підбігши до нього ОСОБА_7 , відкрив двері та почав щось питати. Потім ОСОБА_7 втік, а в цей час під`їхав автомобіль з проблисковими маячками.

Крім того, суд викликав до суду для надання пояснень по справі безпосередньо в суді, потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , однак останні в судові засідання не з`являлись, місцезнаходження потерпілих невідоме, про що свідчать відповідні матеріали справи.

У зв`язку з цим судом досліджений диск, під час якого відбувся допит потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , проведений безпосередньо Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області під час первісного розгляду кримінального провадження.

Відповідно до запису судового засідання потерпілий ОСОБА_11 вказав, що дана подія відбулась 30.08.2014 року після 03:00 год. Вони катались на автомобілі та заїхали в с.Себино. Під`їхавши до річки Південний Буг, там розвернулись та поїхали угору. Назустріч їм зупинився автомобіль, з якого вийшла людина та почала сперечатись з ОСОБА_10 . Після того, як конфлікт закінчився, вони поїхали, після цього вирішили повернутись та запитати у тієї людини чого так все вийшло. Коли вони повертались, водії почались сперечатись знов, внаслідок цього був якийсь удар. Вони вирішили залишити с.Себино. Однак, коли вони їхали, йому ОСОБА_10 сказав, що по ним стріляють, через що він спустився нижче рівня вікон, щоб по ньому не влучили. Попало по склу. При розвороті на м.Нова Одеса автомобіль заглох, відкрились водійські двері, були якісь розмови, а потім він побачив проблискові маячки.

Відповідно до запису судового засідання потерпілий ОСОБА_12 вказав, що він та ОСОБА_11 разом з їх друзями поїхали до с.Себино на автомобілі ВАЗ 2107 червоного кольору, щоб відпочити та погуляти, а коли все зачинилось, вони поїхали додому до ОСОБА_11 . Коли вони приїхали додому до ОСОБА_11 , то останній пішов брати кошти. У цей час до нього під`їхав на автомобілі «Славута» ОСОБА_10 та вони почали спілкуватись. Пізніше вийшов з дому ОСОБА_11 та вони поїхали кататись. Потім він заснув в автомобілі, але прокинувся через конфлікт та йому ОСОБА_11 розповів про даний конфлікт, пізніше він знову ліг спати. Коли лежав, почув, що вони почали зупинятись та знову починався конфлікт. Він залишався у лежачому положенні. Автомобіль їхав та потім їм хтось перегородив шлях, через що різко почали їхати назад. Потім йому повідомив ОСОБА_10 , що по ним стріляють, внаслідок чого зачепило скло та вони зупинились на дорозі.

Суд вважає належним доказом відтворений запис з допитом потерпілих, так як виявилося неможливим допитати потерпілих безпосередньо в судовому засіданні внаслідок смерті одного з них та систематичну неявку інших. Покази потерпілих є вирішальними доказами по даній справі, так як вони були безпосередніми очевидцями даного злочину. Показання потерпілих не суперечать наявним матеріалам справи та є доповнюючим елементом у ланцюгу зібраних стороною обвинувачення доказів. При неврахуванні даних доказів можуть не досягатися цілі кримінального провадження та залишатися не поновленими права потерпілих саме через непередбачувану втрату носія доказової інформації.

У даному випадку суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Наведена позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у деяких рішеннях європейський судовий орган обґрунтовує можливість використання показань свідків, наданих не безпосередньо в суді. У рішенні від 16 грудня 2014 року у справі «Хорнкастл та інші проти Об`єднаного королівства» зазначено, що у випадках, коли показання відсутнього свідка є єдиною або вирішальною основою для винесення обвинувального вироку, потрібні достатні врівноважуючи фактори, які дозволяють оцінити надійність показань. Суд повинен вирішити, чи була поважна причина для неявки свідків до суду, чи були показання свідків «єдиними або вирішальними» доказами, і якщо так, то чи були адекватні врівноважуючі заходи для захисту прав заявників на справедливий суд. Ще раніше до аналогічних висновків Європейський суд з прав людини дійшов у справі «Лука проти Італії» та «Аль-Хавайа і Тахері проти Сполученого Королівства» (15 грудня 2011 року).

Проблемні питання неможливості допиту свідків у судовому засідання в разі неможливості їх допиту врегульовані у рішенні Європейського суду з прав людини у справі № 6293/04 «Мірілашвілі проти Росії» від 11 грудня 2008 року. Так, відповідно до п.214 Європейський суд не вбачає порушень Конвенції в тому випадку, коли судом вжито усіх заходів, скерованих на виклик свідків. У п.217 цього рішення зазначається, що національні суди мають право брати до уваги показання свідків при виконанні таких вимог: 1) вжиття максимальних заходів для забезпечення явки свідків до суду; 2) підтвердження показань свідків іншими доказами; 3) відсутність свідка через поважну причину.

Також Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 766/19891/17 (провадження № 51-1797 км 20) зробив висновок, якщо на час судового розгляду потерпілий помер, через що його показання не могли безпосередньо сприйматися у судовому засіданні, але висновок про винуватість особи зроблено на підставі інших безпосередньо досліджених доказів, то принципу безпосередності дослідження доказів судом не порушено.

Правова позиція Верховного Суду відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України при обранні та застосуванні норми закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, враховуються судом щодо застосування відповідних норм права.

Отже показання потерпілих суд розцінює як логічні, послідовні та які базуються на дійсних обставинах, які мали місце 30.08.2014 року.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим у вчинені вказаного кримінального правопорушення, пояснень потерпілих, його вина підтверджується наступними доказами.

Так, свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показав, що він із ОСОБА_18 на патрульному автомобілі 1016 «Пріус» близько о 05:00 год. з ранку отримали виклик про застосування вогнепальної зброї та поїхали на відпрацювання до Кривоозерського району. Приблизно о 05:30 год. на дорозі Миколаїв - Нова Одеса - Вознесенськ, вони проїхали перехрестя повороту в село Кандибіно, ліворуч стояв на смузі двох частин автомобіль «Таврія» червоного кольору, у якій знаходився молодий хлопець, вони зупинилися в правій смузі, підійшовши до хлопця, вони побачили, що у автомобіля розбите заднє скло та відкриті водійські двері, а на передніх сидіннях сидів молодий хлопець. У правому крайньому ряді у напрямку руху до м.Нова Одеса знаходився транспортний засіб синього кольору. Їм хлопець повідомив, що по ньому хтось стріляв, внаслідок чого вони почали рух за даним транспортним засобом, який знаходився в проїзній частині у напрямку руху м.Нова Одеса. Вони почали переслідувати транспортний засіб із проблисковими маячками. Даний автомобіль направився у бік села Кандибіно. Вони його переслідували, але автомобіль поїхав праворуч і вони даний автомобіль втратили з поля зору, оскільки піднялась пиляка.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що 30.08.2014 року він та ОСОБА_17 несли службу біля м.Кривого Озера, поїхали в бік м.Миколаєва. По дорозі, під`їжджаючи до с.Себино, на роздільній смузі стояв транспортний засіб «Таврія ЗАЗ 2103». Вони під`їхали до даного автомобіля праворуч та зупинились. На узбіччі в бік м.Нова Одеса стояв транспортний засіб «Мітсубісі» синього кольору, з номерним знаком НОМЕР_6 . При зупинці їх транспорту, його напарник вийшов праворуч, він зупинився ліворуч, ближче до «Таврії» та пішов до цього транспортного засобу, побачив водія «Таврії», у якого була рука в крові. Бокове водійське стекло, заднє стекло було пробито дробом з рушниці. Інших пасажирів він не бачив. Коли вони зупинялись, йшла людина, переходячи на інший бік дороги, щось тримав предмет розміром 50 см в руці та пішов до транспортного засобу «Мітсубісі». Йому вони сказали зупинитись, але останній не реагував та сів в автомобіль та почав втікати. Вони сіли з ОСОБА_17 у свій службовий транспортний засіб та почали його супроводжувати. Цей чоловік почав їхати в бік м.Миколаєва. Пізніше біля с.Кандибіно він поїхав по полях. Внаслідок цього піднялась пиляка і вони втратили його з поля зору та не встигли наздогнати цей транспортний засіб.

Судом, у порядку ст. 358 КПК України були досліджені такі докази:

- рапорт чергового Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області ЄО №2301 від 30.08.2014 року про отримання 30.08.2014 року повідомлення про вчинення злочину (а.с. 180);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12014150280000609 від 30.08.2014 року, з якого вбачається, що до ЄРДР 30.08.2014 року внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України, за заявою потерпілого про те, що 30.08.2014 року близько 05:30 год. невстановлені особи, рухаючись на автомобілі іноземного виробництва, державний номер: НОМЕР_7 , поблизу с.Себине Нооводеського району Миколаївської області здійснили 5 пострілів з мисливської рушниці, калібром 12 мм, по автомобілю «ЗАЗ-Славута», державний знак: НОМЕР_3 , внаслідок чого водій вказаного автомобіля ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді поранення передпліччя рук та скроневої частини голови (а.с. 178);

- протокол огляду місця події від 30.08.2014 року, із фототаблицею та схемою до нього, з якого вбачається, що слідчим органу досудового розслідування було оглянуто місце вчинення замаху на кримінальне правопорушення: ділянка автошляху «Р-06 Ульянівка - Миколаїв» в районі 206 км + 500 метрів, відповідно до якого оглянутий транспортний засіб легковий автомобіль «Таврія-Славута», державний номерний знак: НОМЕР_3 , на якому зафіксовані пошкодження кузова, лобового та заднього скла, на правих бокових дверях, та під час огляду вилучено: дерев`яне руків`я сокири, дві гільзи, три пиж-концентратора, мобільний телефон «Samsung», пляшка з-під пива, предмети з салону, речовина бурого кольору біля переднього лівого колеса автомобіля, речовина бурого кольору біля водійського сидіння (т.1 а.с. 181-182, 183-198, 199-200);

- постанову про визнання і приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 22.12.2014 року, згідно з якого дерев`яний тримач від сокири, дві гільзи, пиж концентратор, два пиж концентратора, мобільний телефон «Samsung», пляшку з під пива, речовину бурого кольору визнано речовими доказами та приєднано як речові докази до матеріалів кримінального провадження №12014150280000609 (т.1 а.с.201);

- протокол огляду місця події від 01.09.2014 року, згідно з яким слідчий органу досудового розслідування оглянув ділянку автодороги «Р-06 Ульянівка - Миколаїв», в районі 206 км + 500 метрів відповідно до якого оглянуті узбіччя автошляху та при огляді місця події виявлено: три гільзи синього кольору та пиж контейнер (т.1 а.с. 208-209);

- постанову про визнання і приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 17.12.2014 року, згідно з якого три гільзи синього кольору та пиж контейнер визнано речовими доказами та приєднано як речові докази до матеріалів кримінального провадження №12014150280000609 (т.1 а.с. 210);

- протокол огляду місця події від 30.08.2014 року, згідно з яким оглянуто ділянку з с.Себине Новоодеського району Миколаївської області до автошляху «Р-06 Ульянівка Миколаїв», а саме оглянуто узбіччя автошляху та при огляді місця події виявлено: ковпак від автомобільного колеса та пачка від цигарок «Бонд» (т.1 а.с.212-213);

- постанову про визнання і приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 20.12.2014 року, згідно з якого пачку від цигарок «Бонд» та ковпак від автомобільного колеса визнано речовими доказами та приєднано як речові докази до матеріалів кримінального провадження №12014150280000609 (т.1 а.с. 214);

-протокол пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від30.08.2014року,згідно зяким потерпілий ОСОБА_10 впізнав нафотознімку обвинуваченого ОСОБА_7 ,який 30.08.2014 року завдав йому вогнепальні поранення (т.1 а.с.216-218);

- протокол огляду місця події від 30.08.2014 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого слідчим органу досудового розслідування оглянуто автомобіль марки «Таврія-Славута», державний номерний знак: НОМЕР_3 , на якому зафіксовані пошкодження кузова, лобового та заднього скла, скла на правих бокових дверях, та при огляді даного транспортного засобу вилучено 7 штук металевих частин (т.1 а.с. 219-223, 224-231);

- протокол постанову про визнання і приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 20.12.2014 року, згідно з якого 7 металевих частин визнано речовими доказами та приєднано як речові докази до матеріалів кримінального провадження №12014150280000609 (т.1 а.с. 232);

- ухвалу слідчого-судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 31.08.2014 року про надання дозволу на проведення обшуку домоволодіння ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 234);

- протокол обшуку від 31.08.2014 року, з якого вбачається, що в будинку, де мешкає обвинувачений ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 були виявлені та вилучені предмети, для обслуговування та зберігання мисливської зброї, а також необхідні речовини та знаряддя для підготовки набоїв до мисливської зброї для здійснення пострілів, які відповідно до постанови про визнання і приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів органу досудового слідства від 20.10.2014 року визнані речовими доказами в кримінальному провадженні №12014150280000609 (т.1 а.с. 235-238, 239);

- протокол проведення слідчого експерименту з участю обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно з яким ОСОБА_7 відтворив події замаху на кримінальне правопорушення, яке відбулось 30.08.2014 року. ОСОБА_7 вказав де і в якому напрямку в с. Себине Новоодеського району Миколаївської області він почав їхати за автомобілем, який ледь на нього не наїхав, а саме з повороту з вул. Леніна в провулок та до початку паркану ТОВ «Промінь» (т.1 а.с. 246-247);

- протокол огляду місця події від 22.10.2014 року з фототаблицею до нього, а також протокол огляду предмету від 12.11.2014 року з фототаблицею до нього, відповідно до яких слідчими органу досудового розслідування був оглянутий транспортний засіб «Мітсубісі Карізма» синього кольору, державний номерний знак: НОМЕР_2 (т.2, а.с. 6-7, 8-9, 12-13, 14);

- протокол пред`явлення речей для впізнання від 11.12.2014 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_10 впізнав автомобіль «Мітсубісі Карізма» синього кольору, державний номерний знак: НОМЕР_2 (т.2 а.с. 16-18);

- протокол проведення слідчого експерименту від 25.10.2014 року з фототаблицею до нього, за участі потерпілого ОСОБА_10 , згідно з яким потерпілий відтворив події замаху на вчинення кримінального правопорушення відносно нього, яке відбулось 30.08.2014 року на автошляху «Р-06 Ульянівка - Миколаїв» на відрізку від села Себине Новоодеського району Миколаївської області до 206 км + 500 метрів (т. 2 а.с. 19-24, 25-29);

- висновок експерта від 17.09.2014 року № 1553 відповідно до якого гільзи, у кількості двох штук, вилучені 30.08.2014 року в ході огляду місця події на автодорозі «Ульянівка-Миколаїв» та гільзи, у кількості трьох штук, вилучені 01.09.2014 року на дорозі, яка веде від автодороги «Ульнівка - Миколаїв» до села Себине, стріляні із гладкоствольної зброї 12-го калібру та з одного екземпляру зброї (т.2 а.с. 89-94);

- висновок експерта від 22.11.2014 року №1835, згідно з яким пошкодження у передньому правому крилі, задній правій двері, склі квартирки задньої лівої двері автомобіля «Таврія-Славута», державний номерний знак: НОМЕР_3 , утворені осипом/концентрацією шротин (діаметром до 4 мм) при пострілі із вогнепальної зброї та з близької відстані (від одного до десяти метрів). Пошкодження у задньому оглядовому склі та металевих стійках даху, полімерній накладці заднього бамперу автомобіля «Таврія-Славута», державний номерний знак: НОМЕР_3 , утворені осипом шротин (діаметром до 5 мм) при обстрілі із вогнепальної зброї та з середньої відстані (від 10 до 25 метрів) та утворені щонайменше шістьома пострілами. Відповідно до виявлених пошкоджень на автомобілі «Таврія-Славута», державний номерний знак: НОМЕР_3 напрямок проведення пострілів є таким: у правому передньому крилі ззовні до середини, з ліва-направо (ззаду автомобіля наперед), знизу догори; у задніх правих дверях ззовні до середини, зліва - направо (ззаду автомобіля наперед) знизу дороги; у полімерній накладці заднього бампера ззовні до середини, з гори до низу (постріл було здійснено відносно прямокут у горизонтальній площині складає 80-95 градусів); кут кришки багажника - права частина заднього оглядового скла- ззовні до середини у бік площини автомобіля, зправа ліворуч, знизу догори; ліва частина заднього оглядового скла ззовні до середини, з права наліво; у склі кватирки вікна лівої задньої двері ззовні до середини, ззаду - наперед, зправа-наліво (т.2 а.с. 98-107);

- висновок судово-психіатричного експерта №540 від 18.11.2014 року, згідно з яким ОСОБА_7 на момент здійснення інкримінованого йому діяння не перебував в стані фізіологічного афекту, або ж іншого емоційного стану, що зробило б істотний вплив на його поведінку і свідомість, тобто досягло афективної глибини. Він знаходився в стані емоційної напруги фрустрації, яка не досягала афективної глибини та не виявило суттєвого вплину на його свідомість та поведінку (т.2 а.с. 111-121);

- висновок експерта №1697 від 01.12.2014 року, з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_10 наявні маються тілесні ушкодження у виді поранень м`яких тканин у вигляді ран м`яких тканин скроневої області ліворуч, лівого вуха, тім`яно-скроневої області ліворуч, струсу головного мозку з лікворно-гіпертензійним, астено-невротичним і вестибулопатичним синдромами, контузії лівого лицьового нерва, чисельних ран правої і лівої кисті, нижньої третини передпліч із змішаною контрактурою правої кисті, рани грудної клітини з права і зліва. Вказані тілесні ушкодження утворилися в результаті дій тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею (дріб), можливо в строк вказаний потерпілим. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися при пострілі дробовим зарядом з вогнепальної гладкоствольної зброї. За ступенем тяжкості тілесні ушкодженні відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров`я (т.2 а.с. 138-139);

- висновок експерта від 23.06.2015 року №732, з якого вбачається, що предмет, вилучений 28.04.2015 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , виготовлений промисловим способом, є ручною довгоствольною вогнепальною зброєю - одноствольною гладкоствольною мисливською рушницею моделі «Stoeger 2000 Deluxe», № НОМЕР_5 , 12-го калібру, виробництва «Stoeger Silah Sanayi A.S.» (Туреччина); гільзи, у кількості 3 штуки, вилучені в ході проведення огляду місця події, стріляні із мисливської гладкоствольної рушниці моделі «Stoeger 2000 Deluxe», № НОМЕР_5 , 12-го калібру, вилученої 28.04.2015 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 (т.2 а.с. 199-204).

Щодо тверджень захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_7 не здійснював постріли по зупиненому автомобілю потерпілих, оскільки проводився огляд місця подій та такі гільзи від пострілів мали бути біля автомобіля потерпілих,, де останні в своїх показах про це не згадували, проте дані гільзи не вилучались, а тому прямо вказує на те, що ОСОБА_7 не здійснював постріли після зупинки автомобіля потерпілих, суд до таких тверджень ставиться критично, оскільки, як вбачається з фото таблиці до протоколу огляду місця події від 30.08.2014 року, а саме зображення 19, 20, біля автомобіля потерпілих «Славута», державний номерний знак: НОМЕР_3 , наявні стріляні гільзи мисливської зброї, які виявлені позаду автомобіля «Славута».

Що стосується тверджень про здійснення пострілів ОСОБА_7 , а саме одного прицільного пострілу та інших навмання, не прицільно, а також про те, що у ОСОБА_7 не було прямого умислу позбавляти життя потерпілих, то до таких тверджень суд відноситься критично. У даному випадку суд виходить із сукупності всіх обставин кримінального правопорушення, матеріалів кримінального провадження, враховує знаряддя кримінального правопорушення, яким є ручна довгоствольна вогнепальна зброя одноствольна гладкоствольна мисливська рушниця моделі «Stoeger 2000 Deluxe», а також причин конфлікту між потерпілими та обвинуваченим, внаслідок яких обвинувачений ОСОБА_7 почав свої дії з прямим умислом, а саме спрямовані на позбавлення життя трьох потерпілих. Суд зауважує, що обвинувачений ОСОБА_7 в момент переслідування потерпілих здійснював численні постріли із вогнепальної зброї багатозарядної рушниці моделі «Stoeger 2000 Deluxe» по автомобілю «Славута», державний реєстраційний номер: НОМЕР_3 , в салоні якого знаходились потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , починаючи з села Себино Новоодеського району Миколаївської області та до автодороги «Р-06 Ульянівка - Миколаїв», при цьому ОСОБА_7 розумів небезпечність своїх дій та наслідків, оскільки продовжував здійснювати постріли по автомобілю потерпілих, який, в свою чергу, є джерелом підвищеної небезпеки, через що, стріляючи прицільно по колесу (де не заперечує цього факту сам ОСОБА_7 ), могли бути непередбачувані наслідки із летальним випадком, проте ОСОБА_7 не завершив свої злочинні наміри, оскільки в цей час (коли зупинився автомобіль потерпілих) наближались до них працівники поліції, а саме свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Показання свідків узгоджуються між собою, не суперечать один одному, підтверджують та доповнюють показання, надані потерпілими, а також узгоджуються із висновками експерти, які розкривають обставини, які відбулись.

За результатами судового розгляду суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння ч. 2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Діяння, визначене диспозицією п.1 ч.2 ст. 115 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_7 за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив умисне кримінальне правопорушення щодо життя потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в порушення засад Конституції України, третя стаття якої передбачає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією п.1 ч.2 ст. 115 КК України, передбачено покарання у позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, те, що він раніше був судимий, відсутність пом`якшуючих покарання обставин,, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 призначити покарання у межах санкції п.1 ч.2 ст. 115 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене, при цьому суд акцентує увагу на те, що застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_7 не є можливим, оскільки законодавець чітко визначив обставини за яких суд може призначити обвинуваченому біль м`якого покарання, ніж передбачено законом.

На підставі викладеного, враховуючи позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком 10 років, обвинуваченого, який просив виправдати його, оскільки не була доведена його вина, позицію захисника ОСОБА_8 , який також просив виправдати ОСОБА_7 у зв`язку із недоведеністю вини останнього, суд вважає, що ОСОБА_7 слід обрати покарання у виді позбавлення волі строком 10 років позбавлення волі.

Суд вважає, що призначене судом покарання є необхідним і достатнім заходом примусу для перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 та відповідає тяжкості вчиненого ним правопорушення, сприятиме дотриманню обвинуваченим правослухняної поведінки у майбутньому та яке передбачано санкцією п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

Щодо заявленого прокурором цивільного позову до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Згідно з довідки №340 від 16.12.2014 року вартість лікування потерпілого ОСОБА_10 з 30.08.2014 року по 12.09.2014 року становила 2950,69 грн. (т.2 а.с. 156).

Відповідно до листа №1661/28.2-12 від 18.12.2014 року потерпілий ОСОБА_10 знаходився в Миколаївській лікарні у хірургічної стоматології терміном з 12.09.2014 року по 22.09.2014 року. Витрати складають 424,10 грн. (т.2 а.с. 157).

Враховуючи, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України, повністю доведена поза розумним сумнівом, суд приходить до висновку про задоволення позову прокурора в повному обсязі.

Згідно зч.2ст.124КПК Україниу разіухвалення обвинувальноговироку судстягує зобвинуваченого накористь державидокументально підтвердженівитрати назалучення експертів.

Доля речовихдоказів підлягаєвирішенню відповіднодо ст.100КПК України.

Керуючись статтями 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 обчислювати з дня взяття його під варту за вироком суду, після набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання тримання його під вартою з 30.08.2014 року по 11.09.2014 року.

Цивільний позов в інтересах держави, пред`явлений прокурором, задовольнити.

Стягнути на користь Департаменту фінансів Миколаївської міської ради, р/р 31410544700006 в ГУ ДКСУ Миколаївської області, МФО 826030, код 37992781 з обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2950 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень 69 копійок, в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних із стаціонарним лікуванням у комунальному закладі охорони здоров`я потерпілого ОСОБА_10 .

Стягнути на користь Миколаївської обласної лікарні, р/р 35413001046637 в ГУ ДКСУ Миколаївської області, МФО 826030, код 01998383 з обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 424 (чотириста двадцять чотири) гривні 10 копійок, в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних із стаціонарним лікуванням у Миколаївській обласній лікарні потерпілого ОСОБА_10 .

Речові докази:

-дерев`яний тримач від сокири, дві гільзи, три пижа - контейнери, пляшку з під пива, речовину бурого кольору, які зберігаються в камері збереження речових доказів Новоодеського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, знищити;

-три стріляні гільзи синього кольору та пиж контейнер, які зберігаються в камері збереження речових доказів Новоодеського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, знищити;

-пачку від цигарок «Бонд» та ковпак від автомобільного колеса, які зберігаються в камері збереження речових доказів Новоодеського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, знищити;

-7 металевих шротин, які зберігаються в камері збереження речових доказів Новоодеського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, знищити;

-мобільний телефон «Samsung», який зберігається в камері збереження речових доказів Новоодеського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області повернути ОСОБА_10 ;

-предмети, для обслуговування та зберігання мисливської зброї, а також необхідні речовини та знаряддя для підготовки набоїв до мисливської зброї для здійснення пострілів, які перебувають в камері збереження речових доказів Новоодеського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, повернути обвинуваченому ОСОБА_7 , як законному власнику даних речей;

-ручну довгоствольну вогнепальною зброю одноствольну гладкоствольну мисливську рушницю моделі «Stoeger 2000 Deluxe», заводський номер № НОМЕР_5 , 12-го калібру, виробництва концерну «Stoeger Silah Sanayi A.S.» держави Туреччина, яка належить обвинуваченому ОСОБА_7 і яка була використана ним, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, та зберігається в камері збереження речових доказів Новоодеського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_7 на користьдержави витратипов`язані з проведенням експертиз у кримінальному провадженні №12014150280000609 у сумі 5313 (п`ять тисяч триста тринадцять) гривень 72 копійки.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1