Рішення

від 16.02.2024 по справі 910/16707/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.02.2024Справа № 910/16707/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (м. Київ)

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (м. Київ)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (м. Київ)

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" (м. Київ)

4. Фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича (Полтавська обл., м. Зіньків)

про солідарне стягнення 649 905,97 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі", 4. Фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича, про солідарне стягнення 649 905,97 грн, з яких: 37 055,10 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором лізингу № 220121-13/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022, 569 400,00 грн неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта лізингу, 17 914,36 грн пені, 11 700,00 грн штрафу та 18 836,51 грн 24 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

09.11.2023 від позивача надійшла заява про усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

04.12.2023 до суду від відповідачів -1 - 4 надійшли відзиви на позовну заяву. Відповідач-1 частково заперечує проти задоволення позову, просить відмовити в стягненні 569 400,00 грн неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта лізингу, посилаючись на її надмірний розмір відносно вартості об`єкта лізингу, просить зменшити пеню до 8 957,18 грн, зменшити нараховані проценти річних до 1 729,60 грн, визнає заборгованість у розмірів 37 055,10 грн. Відповідачі -2, -3, 4 у своїх відзивах заперечують проти позову, посилаючись на неотримання вимог від позивача. Також відповідачі у відзивах просили суд поновити пропущений процесуальний строк для подання цих заяв. Оскільки встановлені ухвалою від 13.11.2023 строки для подання відзиву не пропущено, відповідні заяви судом залишено без розгляду.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзиви не скористався.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідачів, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (далі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС ПАРК" (далі - лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 220121-13/ФЛ-Ю-А (далі - Договір), відповідно до п. 4 якого об`єктом лізингу за яким є автомобіль Peugeot 301; загальна вартість предмету лізингу з ПДВ становить 390 000, 00 грн.

Відповідно до п. 5. Договору строк лізингу - 48 місяців. Максимальний термін передачі, з врахуванням положень додатку "Загальні умови" - 25.02.2022. Місце передачі: 04655, м.Київ, вул. Столичне Шосе, буд. 90. Мінімальний строк для дострокового придбання (з дати передачі) - 13 місяців. Гранична дата сплати авансованого лізингового платежу - 10.02.2022.

Відповідно до п. 1.1 загальних умов Договору лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування об`єкт лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку "специфікація", а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов та на підставі цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Пунктом 1.2 загальних умов Договору передбачено, що строк користування лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку "Графік сплати лізингових платежів" до договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Остаточна загальна вартість об`єкта лізингу - вартість об`єкта лізингу вказана в акті, або в останньому по даті акті коригування вартості об`єкта лізингу, направленому лізингодавцем лізингоодержувачу (п. 2.1.5 загальних умов Договору).

Згідно з п. 2.1.7 загальних умов Договору, число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно з п. 2.1.7.1.

Відповідно до п. 2.1.7.1 загальних умов Договору, числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. (Наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 Наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.

Пунктом 2.4 загальних умов Договору передбачено, що якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Згідно з п. 2.7 загальних умов Договору в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингодавець зобов`язується сплатити 24 проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Відповідно до п. 5.2.1 загальних умов Договору лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком "Довідка" до договору та фото Спидометра та всіх чотирьох сторін (а у разі повідомлення/направлення інформації про пошкодження додатково надавати фото пошкоджень з декількох ракурсів та фото після усунення таких пошкоджень). В разі настання з об`єктом лізингу пошкоджень та/або викрадення, лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком "Довідка" до договору. У разі недотримання умов цього пункту договору лізингооджержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 10 відсотків остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен випадок. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 10 відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу.

Пунктом 6.6.1 загальних умов Договору передбачено, що лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення об`єкта лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання договору (зобов`язань по договору) щодо повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу є місцезнаходження лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення об`єкта лізингу, повернути об`єкт лізингу лізингодавцю. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити об`єкт лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) об`єкта лізингу без будь-яких погоджень або дозволів лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладенням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат. Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем відправлення лізингодавцем відповідного про це повідомлення та з цього моменту цей договір є розірваним.

Пунктом 10.1 загальних умов Договору визначено, що він набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов`язкового підписання сторонами додатків "Загальні умови договору", "Специфікація", "Довідка", "Страхування", "Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Предмет лізингу", "Графік сплати лізингових платежів", "Технічний асістанс", "Поняття нормального зносу", "Акт огляду" до Договору).

Пунктом 10.9 загальних умов Договору передбачено, що усі повідомлення, вимоги та інша кореспонденція направляються поштою рекомендованим або цінним повідомленням, чи кур`єрською доставкою. В разі, якщо лізингоодержувач змінить місцезнаходження та/або фактичну адреси (які вказані у договорі) та не повідомить про такі зміни у порядку, визначеному цим договором, усі повідомлення та інша кореспонденція, направлена лізингодавцем на адреси лізингоодержувача, зазначені у цьому договорі вважаються належним чином направленими лізингодавцем та отриманими лізингоодержувачем. При цьому достатнім доказом направлення сторонами одна одній повідомлень, вимог та іншої кореспонденції є розрахунковий документ (касовий чек) про направлення рекомендованого повідомлення.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингоодержувач зобов`язаний: своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Додатком до Договору фінансового лізингу № 220121-13/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022 сторони узгодили "Графік сплати лізингових платежів", у якому визначили періоди лізингу, лізингові платежі, розмір відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу, в т.ч. ПДВ 20% у кожен період лізингу, винагороду (комісію) лізингодавця за отриманий в лізинг предмет лізингу, без ПДВ, та загальний лізинговий платіж, в т. ч. ПДВ 20%.

Специфікацією до Договору сторони погодили, що предметом лізингу є автомобіль Peugeot 301, 2021 року випуску, ціна без урахування податку на додану вартість 325 000, 00 грн.

Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань за Договором було укладено наступні договори поруки:

- №220121-11П від 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (поручитель);

- №220121-12/П від 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" (поручитель);

- №220121-13/П від 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (боржник) та Фізичною особою - підприємцем Вовком Олександром Михайловичем.

Відповідно до перелічених договорів поруки, поручителі зобов`язуються солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за контрактом у повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки. Розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути змінений (збільшений); сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства України.

27.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (боржник) складено та підписано акт прийому-передачі предмета лізингу в користування за Договором, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування (фінансовий лізинг) об`єкт лізингу, а саме: новий загальний легковий седан Peugeot, моделі 301, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 .

Платіжною інструкцією № 178 від 16.02.2022 на суму 18 292,41 грн лізингоодержувач на підставі виставленого позивачем рахунку на оплату № 3619 від 16.02.2022 сплатив перший лізинговий платіж.

Позивач, звертаючись до суду, зазначає, що наступні лізингові платежі за Договором відповідачем-1 не сплачувались.

02.05.2022 позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" повідомлення №1327 від 02.05.2022 про відмову від (розірвання) 75 договорів фінансового лізингу, в тому числі договору фінансового лізингу № 220121-13/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022, у якому також вимагав повернути об`єкти лізингу, в тому числі, автомобіль Peugeot 301, 2021 року, державний номер НОМЕР_2 11.05.2022.

Проте позивач зазначає, що означений автомобіль він отримав лише 05.10.2022 у непрацездатному стані, про що складено акт прийому-передачі предмета лізингу за Договором. Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" від підписання цього акту відмовився, про що зроблено відповідне застереження.

Таким чином, позивач вказує, що відповідач-1 неналежним чином виконував свої зобов`язання щодо сплати лізингових платежів, які забезпечені порукою, у зв`язку з чим наявні підстави для солідарного стягнення з відповідачів 649 905,97 грн, з яких: 37 055,10 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором, 569 400,00 грн неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта лізингу, 17 914,36 грн пені, 11 700,00 грн штрафу та 18 836,51 грн 24 % річних.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на положення п. 2.1.7.1 загальних умов Договору, Лізингоодержувач зобов`язаний був сплачувати чергові лізингові платежі 16 числа кожного місяця (оскільки акт приймання-передачі об`єкту лізингу підписаний 27.01.2022 + 20 календарних днів), відповідно з 17.03.2022 виникла заборгованість за 2 період лізингу та з 16.04.2022 - за 3 період лізингу (з урахуванням п. 2.4. загальних умов Договору).

Відповідно ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як зазначалось судом вище, у забезпечення виконання зобов`язань за Договором було укладено договори поруки:

- №220121-11П від 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (поручитель);

- №220121-12/П від 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" (поручитель);

- №220121-13/П від 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (боржник) та Фізичною особою - підприємцем Вовком Олександром Михайловичем.

За умовами вказаних договорів поручителі зобов`язалися солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за договором фінансового лізингу № 220121-13/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022 у повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки. Розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути змінений (збільшений); сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства України (п.п. 2 Договорів поруки).

При невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов`язань за договором як від боржника, так і від поручителя окремо, так і від боржника та поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу (п.п. 3 Договорів поруки).

Пунктами 4 Договорів поруки їх сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язання, виконання якого забезпечується цим договором, поручитель окремо повинен виконати таке зобов`язання перед кредитором за боржника протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідної вимоги/вимог від кредитора. Сторони досягли згоди про те, що в разі неотримання поручителем вимоги кредитора (в т.ч., але не обмежуючись, якщо: поручитель змінив адресу, зазначену в договорі, та письмово не повідомив про це кредитора, або вимога кредитора повернута кредитору (в. т.ч., але цим не обмежуючись, у зв`язку з зазначенням неповної адреси (якщо адреса у такому вигляді була зазначена поручителем у цьому договорі або у подальшому письмовому повідомленні поручителя про зміну адреси), або відсутністю поручителя за адресою направлення вимоги, або відмовою від отримання вимоги, або закінчення терміну зберігання поштовим відділенням поштового відправлення тощо), вважається, що строк виконання поручителем свого обов`язку за цим договором настав протягом 10 календарних днів з моменту направлення кредитором відповідної вимоги на адресу поручителя, зазначену в цьому договорі (якщо про іншу адресу в подальшому поручитель письмово цінним листом або нарочно не повідомив кредитора).

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачі -2, -3, -4 зазначали про неотримання від позивача досудових вимог про сплату заборгованості.

Щодо таких доводів суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 Цивільного кодексу України унормовано, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Тобто, відсутність вимоги кредитора, направленої у досудовому порядку, не припиняє поруки та ніяким чином не нівелює права кредитора вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, а отже, і обов`язку поручителя нести відповідальність за невиконання забезпечених порукою зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів сплати заборгованості за лізинговими платежами за Договором у розмірі 37 055,10 грн або відсутності обов`язку з її сплати сторонами суду не надано.

Крім того, відповідач-1 у відзиві не заперечує існування у нього заборгованості за Договором у розмірі 37 055,10 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 37 055,10 грн заборгованості за лізинговими платежами за Договором підлягає задоволенню судом.

Крім того, позивачем нараховано та пред`явлено до солідарного стягнення з відповідачів 569 400,00 грн неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта лізингу, 17 914,36 грн пені, 11 700,00 грн штрафу та 18 836,51 грн 24 % річних.

Згідно з п. 2.7 загальних умов Договору в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингодавець зобов`язується сплатити 24 проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Пунктом 7.2 загальних умов Договору сторони погодили, що у випадках, передбачених п. 6.1.7 загальних умов, або у разі прострочення виконання зобов`язання за п. 2.3 загальних умов договору понад 30 (тридцяти) календарних днів, лізингодавець має право відмовитися від договору (розірвати договір) та нарахувати неустойку (договірну санкцію) у розмірі нарахованого за договором авансованого лізингового платежу. Сума коштів від фактично сплаченого авансованого лізингового платежу підлягає зарахуванню в рахунок погашення неустойки (договірної санкції), нарахованої згідно умов цього пункту загальних умов.

Згідно з пунктом 5.2.1. загальних умов Договору лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний щомісяця (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення попереднього місяця) письмово інформувати Лізингодавця про стан та адресу базування Предмета лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленою Додатком "Довідка" до Договору та фото Спидометра та всіх чотирьох сторін (а у разі повідомлення/направлення інформації про пошкодження додатково надавати фото пошкоджень з декількох ракурсів та фото після усунення таких пошкоджень). В разі настання з Об`єктом лізингу пошкоджень та/або викрадення, Лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це Лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій Додатком "Довідка" до Договору. У разі недотримання умов цього пункту Лізингоодержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 10 (десяти) відсотків Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу, за кожен випадок. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності Сторін визначається як 10 (десять) відсотків від розміру Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу.

Окрім цього, відповідно до пункту 5.3 загальних умов Договору Лізингоодержувач протягом п`яти днів з дати отримання Об`єкта лізингу, встановлює та надає Лізингодавцю доступ до пристрою спостереження за рухомими об`єктами системи стільникового зв`язку GSM-900/1800 (в т.ч. з радіомодулем, з GPS-приймачем тощо) в т.ч. за типом навігаційної системи GPS+LBS - надалі Обладнання, та не має право його скасовувати до моменту отримання права власності на Об`єкт лізингу. У разі припинення доступу Лізингодавця до Обладнання до моменту переходу права власності на Об`єкт лізингу, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу, за кожен випадок такого порушення).

Сторони дійшли згоди, що скріншот екрану комп`ютера, з відмовою в доступі Лізингодавцю є достатнім підтвердженням порушення даного пункту та надає Лізингодавцю право вважати, що Лізингоодержувач порушив умови п. 5.3 загальних умов та скасував доступ до Обладнання Лізингодавця.

Пунктом 7.1.1 загальних умов Договору закріплено обов`язок Лізингоодержувача сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі яка діяла в період прострочення, за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів протягом всього періоду прострочення від простроченої заборгованості за платежами за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 7.1.2 Загальних умов Договору Лізингоодержувач та/або інші особи, яким Об`єкт лізингу може бути надано Лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули Об`єкт лізингу або повернули його невчасно, Лізингоодержувач сплачує на вибір Лізингодавця: неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити Лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання Лізингоодержувачем обов`язку по поверненню Об`єкта лізингу з розрахунку за кожен день такого невиконання за весь час невиконання або договірну санкцію у розмірі 1 % остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен день прострочення повернення Об`єкта лізингу.

Пунктом 7.1.3 загальних умов Договору закріплено, що Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю договірну санкцію штраф у розмірі 1 % остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок порушення умов пунктів 6.2 Договору, 4 та 5 Особливих умов Договору, а також пунктів 2.15, 2.16, 3.6, 4.1.2., 4.1.7., 4.8., 5.2., 5.3., 10.2 Загальних умов. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Предмету лізингу) протягом строку дії Договору.

Відповідно до п. 7.1.5. загальних умов Договору за порушення лізингоодержувачем зобов`язань, передбачених пунктами 6.11.1; 6.11.2. загальних умов та/або строку повернення (несвоєчасне повернення) лізингодавцю об`єкта лізингу (у випадку, коли лізингодавець, на умовах договору та/або чинного законодавства прийме рішення про розірвання (відмову) від договору та про вилучення об`єкта лізингу - лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум неустойки, штрафу, пені та 24% річних, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність вимогам законодавства, зокрема, щодо визначених періодів прострочення виконання зобов`язань відповідача-1 за Договором.

Згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідачем-1 у відзиві викладено клопотання про зменшення розміру пені, штрафу та 24 % річних.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.

Із положень статей 230, 233 ГК України та статей 549, 551 ЦК України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), у той час як стягнення процентів річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/3692/18, 27.04.2018 у справі № 908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі № 905/305/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 щодо можливості зменшення розміру процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України дійшла таких висновків:

"Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України вважається мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (постановах ВП ВС від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на підставі принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених критеріїв суд може зменшити загальний розмір процентів річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання".

Проте, відповідачем-1 не наведено жодних обґрунтувань та не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності виключних обставин для можливості зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій.

Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі №910/9911/21.

Стягнення процентів річних у погодженому сторонами розмірі та інфляційних втрат, відповідно до ст. 625 ЦК України, не свідчить про надмірне збагачення позивача, а є реалізацією ним права, наданого законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення нарахованих позивачем сум пені, штрафу та 24% річних.

Суд вважає за необхідне звернути увагу також на таке.

Обставини щодо збройної агресії РФ проти України є загальновідомими та не потребують доведення відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ГК України господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 417 ГК України у період дії воєнного стану, введеного на території України або в окремих місцевостях, правовий режим господарської діяльності визначається на основі закону про оборону України, інших законодавчих актів щодо забезпечення обороноздатності держави та законодавства про режим воєнного стану.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому Торгово-промислова палата України з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин, відповідно до якого ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини ( непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Відтак ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У той же час, згідно з п. 8.1 загальних умов Договору сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені та інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків за договором.

Сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України (п. 8.2 загальних умов Договору).

Суд зазначає, що наявність форс-мажорних обставин у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України є загальновідомим, проте, це не звільняє сторону від обов`язку повідомлення контрагента про неможливість виконання зобов`язань в порядку, встановленому Договором.

Доказів такого повідомлення позивача матеріали справи не містять.

Крім того, при дослідженні питання звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань за Договором істотним є не сам факт наявності форс-мажорних обставин, а взаємозв`язок між такими обставинами та неможливістю виконання зобов`язань.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача відповідачами належними доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 44369067), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 4; ідентифікаційний код 43400158), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 4; ідентифікаційний код 40300986), Фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б; ідентифікаційний код 33880354) 569 400 (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч чотириста) грн 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта лізингу, 17 914 (сімнадцять тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн 36 коп. пені, 11 700 (одинадцять тисяч сімсот) грн 00 коп. штрафу та 18 836 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн 51 коп. 24 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 44369067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б; ідентифікаційний код 33880354) 2 437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн 15 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 4; ідентифікаційний код 43400158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б; ідентифікаційний код 33880354) 2 437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн 15 коп. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 4; ідентифікаційний код 40300986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б; ідентифікаційний код 33880354) 2 437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн 15 коп. судового збору.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б; ідентифікаційний код 33880354) 2 437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн 15 коп. судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко