Рішення

від 16.02.2024 по справі 607/80/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2024 Справа №607/80/24 Провадження №2-а/607/3/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.,

з участю секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до відповідача Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області і якому просить: скасувати постанову старшого сержанта Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Осьмак Р.Б. серії ЕНА № 1140875 від 22.12.2023 по справі про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст.122 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 22.12.2023 постановою старшого сержанта Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Осьмак Р.Б. серії ЕНА № 1140875 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Разом з тим, вказану постанову позивач вважає необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки під час винесення постанови працівник поліції не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи.

Зокрема позивач зазначає, що не порушував правила дорожнього руху, а здійснив вимушену зупинку у неможливому місці для вивантаження товару, оскільки працює водієм у ТОВ «Хімель» та 22.12.2023 здійснював доставку замовлення покупцю ОСОБА_2 в м.Чортків.

З огляду на викладене, позивач вважає, що працівники притягнули його до відповідальності без належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому просить позов задовольнити, скасувати спірну постанову, а провадження у справі закрити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.01.2024, у даній справі здійснено заміну неналежного відповідача Чортківський районний відділ поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області на належного відповідача Головне управління національної поліції в Тернопільській області.

06.02.2024 судом зареєстровано відзив на позов представником відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, із змісту якого вбачається, що з даним позовом ГУНП в Тернопільській області не погоджується, оскільки позивач дійсно допустив порушення п.п. 15.9 ж) ПДР та норм ч. 1 ст. 122 КУПАП, а тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи. Так, підтвердженням факту скоєння позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення є матеріали відеофіксації, з якого прослідковується факт скоєння позивачем порушення інкримінованих норм ПДР та КУпАП. Відповідач вважає, безпідставним твердження позивача про те, що поліцейський не розібрався ситуації, яка склалася та належним чином не дослідив всіх обставин справи, оскілки на доданому відеозаписі чітко зафіксовано факт розгляду адміністративної справи та спілкування з позивачем. Звертає увагу на той факт, що позивачем жодним чином не заперечувалося порушення ним норм ПДР та КУпАП, лише в своє виправдання ним було зазначено, що порушення зумовлене необхідністю доставки товару в магазин. Проте, нормами п. 15.9 ж) ПДР не передбачено жодних винятків для автомобілів котрі доставляють товар, а отже твердження позивача про вимушену зупинку є безпідставне та висловлене з метою уникнення адміністративної відповідальності. Також представник відповідача вказує, що згідно п. 1.10 ПДР, яка дає визначення терміну вимушена зупинка не має жодної згадки про вивантаження товарів та пов`язану з цим вимушену зупинку. На підставі наведеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що він не порушував п. 3.34 «Зупинка заборонена», оскільки відповідно до вказаного знаку зупинка дозволяється для розвантаження товару, що ним і здійснювалось у будівельний магазин «Будівельник». Також зауважив, що у спірній постанові не вірно вказано місце вчинення адміністративного правопорушення, оскільки він здійснив зупинку транспортного засобу на вул. Гоголя, 9, у м. Чортків, проте у постанові зазначено, вул. Гончара, м. Чортків, що не відповідає дійсності.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області у судове засідання не з`явився, проте у відзиві на позовну заяву просив слухати справу у відсутності представника ГУНП в Тернопільській області.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:

Судом встановлено,що 22.12.2023поліцейським Чортківськогорайонного відділуполіції Головногоуправління національноїполіції вТернопільській областіОсьмак Р.Б.була винесенапостанова пронакладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1140875, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 22.12.2023 о 10 год. 36 хв. в м. Чортків по вул. Гончара, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом RENAULT MASTER д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку у місці де унеможливлює зустрічний роз`їзд, чим порушив п.15.9 ж ПДР України Порушення зупинок, де буде не можливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 категорично не погоджується з вищевказаною постановою, оскільки вважає, що дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена» дозволяє здійснювати зупинку транспортного засобу для розвантаження товару. При цьому він працює водієм ТОВ «Хімель» та здійснив вимушену зупинку для розвантаження товару, який він привіз у будівельний магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ПП ОСОБА_2 .

Так, відповідно до довідки №1 від 11.09.2023 виданої ТОВ «Хімель», ОСОБА_1 працює на посаді водія (наказ №71 від 15.08.2016) за основним місцем роботи в ТОВ «Хімель», м.Тернопіль, вул.Загребельна,25, код ЄДРПОУ 36903788.

Згідно видаткової накладної № 15846 від 21.12.2023, покупець ПП ОСОБА_2 м.Чортків купила у постачальника ТОВ «Хімель» товар на суму 2910,09 грн.

Як вбачається із змісту заяви ОСОБА_2 від 12.02.2024, остання зазначила, що є фізичною особою підприємцем з 2005 року. Магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у АДРЕСА_1 є її торгівельною точкою, де вона здійснює торгівлю будівельними матеріалами. Також підтвердила, що 22.12.2023 ОСОБА_1 доставив їй товари ТМ «Sniezka» в асортименті за видатковою накладною № 15846 від 21.12.2023.

Також на підтвердження своїх доводів позивач долучив до матеріалів справи фотографії на якому зафіксовано розміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на який у своїй заяві вказала ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст.9КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно доп.3ч.1ст.23Закону України«Про національнуполіцію» від 02.07.2015 №580-УІП, поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично дорожній мережі.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, Іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до п. 2.3 рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 "у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення", законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283КУпАПрозглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частина 2 ст. 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і є тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.

У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з п п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Так, у п. 7 спірної постанови серії ЕНА № 1140875 від 22.12.2023 вказано, що до постанови додається відео з нагрудної камери поліцейського 202162.

Відповідачем до відзиву долучено диск із відеозаписом із нагрудної камери інспектора поліції.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306 ( із змінами і доповненнями).

Згідно з вимогами п. 1.1 ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови позивачу ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 22.12.2023 о 10 год. 36 хв. в м. Чортків по вул. Гончара, керував транспортним засобом RENAULT MASTER д.н.з. НОМЕР_1 та здійснив зупинку у місці де унеможливлює зустрічний роз`їзд, чим порушив п.15.9 ж ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Частина 1 ст. 122 КУпАП, передбачає відповідальність в тому числі за порушення правил зупинки, стоянки.

Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9).

За змістом пункту п. 15.9 ж ПДР України зупинка забороняється у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився.

Згідно з пунктом 1.10 ПДР України зупинка припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Відповідно до пунктів 15.1 - 15.3 ПДР України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). У населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 2 частини третьої статті 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився.

Оглядом відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції долученого представником відповідача до матеріалів справи встановлено, що 22.12.2023 працівниками поліції було виявлено транспортний засію RENAULT MASTER д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який був розміщений в межах смуги руху зустрічного напрямку проїзної частини дороги таким чином, що унеможливлює рух в межах смуги руху, на якій він розміщений зважаючи на організацію двостороннього руху в межах вул. Гончара, при цьому водіям інших транспортних засобів для належної проїзду необхідно здійснювати виїзд на смугу зустрічного руху; тобто здійснення одночасного зустрічного роз`їзду іншими транспортними засобами є неможливим.

Зазначене підтверджує обставини зазначені в постанові серії ЕНА № 1140875 від 22.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на здійснення ним вимушеної зупинки, з огляду на те, що відповідно до п. 1.10 ПДР України вимушена зупинка це припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

Водночас, судом не встановлено факту здійснення ОСОБА_1 зупинки транспортного засобу, у зв`язку із його технічною несправністю чи небезпекою, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху чи появою перешкоди для руху, а відтак зупинка здійснена позивачем не була вимушеною в розумінні Правил дорожнього руху України.

Так само суд вважає безпідставними посилання позивача на дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена» та те, що відповідно до вказаного знаку зупинка дозволяється для розвантаження товару, оскільки позивача ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення заборони зупинки у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд, яка передбачена п. 15.9 ж ПДР України, а не за порушення вимог дорожніх знаків, в тому числі і 3.34 «Зупинка заборонена».

При цьому п. 15.9 ж ПДР України передбачає чітку заборону зупинки транспортного засобу у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд та не містить жодних виключень з цього правила.

Таким чином, навіть за наявності на ділянці дороги дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», який дозволяє зупинку для розвантаження вантажу, будь яка зупинка в тому числі для розвантаження вантажу забороняється якщо внаслідок її здійснення буде неможливим зустрічний роз`їзд, що передбачено п. 15.9 ж ПДР України.

Суд зауважує, що позивач ОСОБА_1 , як водій зобов`язаний самостійно оцінювати дорожню обстановку, в тому числі і обираючи місце для зупинки транспортного засобу, враховувати ширину проїзної частини та організацію дорожнього руху, можливості здійснити в його межах зупинку із дотриманням вимог ПДР та відповідно, не створювати перешкод для руху інших транспортних засобів, оскільки факт знаходження транспортного засобу в місці, де буде неможливим зустрічний роз`їзд, є суттєвим перешкоджанням дорожньому руху у відповідності до підпункту «ж» пункту 2 частини третьої статті 265-4 КУпАП.

З приводу тверджень позивача, що у спірній постанові не правильно зазначено місце вчинення правопорушення вул. Гончара, м. Чортків, оскільки він здійснив зупинку транспортного засобу на вул.Гоголя, 9, у м. Чортків, то суд такі до уваги не бере та зауважує, що як вбачається із загальнодоступних карт Google Мар, транспортний засіб позивача RENAULT MASTER д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку на вул. Гончара в м. Чортків біля магазину «Будівельник», що відповідає місцю вчинення правопорушення зазначеному у спірній постанові.

Таким чином судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, факт порушення, позивачем ОСОБА_1 , вимог п. 15.9 ж ПДР України, а саме зупинка транспортного засобу у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд.

Позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт наявності в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст.122КУпАПу вигляді штрафу у розмірі 340 грн відповідає вимогами чинного законодавства.

Відповідно до вимог пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 не має, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1140875 від 22.12.2023 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки з задоволенні позову відмовлено, то судові витрати стягненню з відповідача на корись позивача за рахунок бюджетних асигнувань не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозовної заяви ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Тернопільськійобласті проскасування постановипро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1140875 від 22.12.2023, відмовити.

Судові витрати покласти на позивача в межах ним понесених.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду складене та підписане 16.02.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ: 40108720, адреса місця знаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001.

Головуючий суддяН. Р. Кунець