Рішення

від 16.02.2024 по справі 911/3738/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3738/23

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК «ГЛОБАЛ-СЕРВІС», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОБАЙЛ ЕНЕРДЖИ», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення заборгованості

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК «ГЛОБАЛ-СЕРВІС» б/н від 11.12.2023 року (вх. №1749 від 11.12.2023) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОБАЙЛ ЕНЕРДЖИ» (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки №11/05-23 від 11.05.2023 року у сумі 48974,00 грн., з яких, 42188,48 грн. основного боргу, 5901,51 грн. пені, 457,48 грн. 3% річних та 426,53 грн. інфляційних втрат.

Також, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки, ціна позову у справі №911/3738/23 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2023 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3738/23 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

До суду від відповідача 22.12.2023 року надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач зазначив, що основний борг ним погашено в повному обсязі, при цьому, відповідач заперечує проти стягнення штрафних.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДК «ГЛОБАЛ-СЕРВІС» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОБАЙЛ ЕНЕРДЖИ» (за договором - покупець) 11.05.2023 року укладено Договір поставки №11-05/23 (далі Договір), згідно умов п. 1.1. якого, Постачальник зобов`язаний поставити та передати у власність Покупцеві товари (далі - Товар) в асортименті, упаковці та по цінам зазначеним у специфікації, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим, Договором. Поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які узгоджуються сторонами в усному порядку або на вимогу однієї iз сторін можуть бути узгоджені у письмовій формі (п. 2.1 Договору).

Ціна на товар встановлюється в гривнях i узгоджується у пiдписанiй обома сторонами специфiкацiї. Загальна сума даного Договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на товар, що був поставлений за цим Договором (п.п. 2.1, 2.3 Договору).

Згідно п.п. 3.1, 3.2 Договору, поставка товару зi складу Постачальника на склад Покупця здійснюється силами та за рахунок Постачальника, Постачальник зобов`язаний надати товар не пiзнiше 5 днiв з моменту узгодження заявки Покупця (якщо iнше не погоджене Сторонами). Поставка Товару здійснюється на yмoвах DDP (склад Покупця) в розумiннi термінів ІНКОТЕРМС в редакцiї 2010 року, якщо iншi умови поставки окремих партiй Товару не визначенi Сторонами у письмовiй формi. Датою поставки вважається дата пiдписання Покупцем видаткових накладних на Товар.

Відповідно до п.п. 4.1, Покупець зобов`язаний сплачувати Постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 2l (двадцять один) календарний день. Строк оплати починає відраховуватися з дня пiдписання видаткової накладної Покупцем, або вiдповiдно умов п. 3.3., 3.3.3 Договору.

У п. 10.1 Договору сторони погодили, що Договiр вступає в дiю з моменту його пiдписання Сторонами та дiє по 31 грудня 2023 року.

Як зазначено позивачем, на виконання умов Договору, ним поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 47192,60 грн., що підтверджується видатковими накладними від 08.07.2023 №ЧЕР-020541, від 08.07.2023 №ЧЕР-020542, від 11.07.2023 №ЧЕР-020816, від 12.07.2023 №ЧЕР-020853, від 13.07.2023 №ЧЕР-021040, від 13.07.2023 №ЧЕР-021043, від 18.07.2023 №ЧЕР-021484, від 18.07.2023, №ЧЕР-021485, від 18.07.2023 №ЧЕР-021647, від 20.07.2023 №ЧЕР-021988, від 25.07.2023 №ЧЕР-022425, від 27.07.2023 №ЧЕР-022854, від 03.08.2023 №ЧЕР-023785.

До матеріалів справи додано підписаний особам сторонами та скріплений їх печатками акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2023 по 26.09.2023, згідно якого сторонами підтверджено, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 26.09.20263 складає 47192,60 грн.

Позивачем зазначено, що 16.10.2023 відповідачем було частково повернуто товар на суму 5004,12 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленої продукції не виконав, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 42188,48 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем в процесі розгляду справи здійснено оплату основного боргу у сумі 42188,48 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1141 від 20.12.2023 року про що зазначено відповідачем у відзиві на позов.

Таким чином, станом на день прийняття рішення у справі, основний борг у сумі 42188,48 грн. повністю сплачено відповідачем, що також підтверджено позивачем у відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 42188,48 грн. основного боргу, сплаченого під час розгляду справи, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5901,51 грн. пені, 426,53 грн. інфляційних втрат та 457,48 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за неоплаченими видатковими накладними з урахуванням періодів нарахування за кожною видатковою накладною окремо, у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.4 Договору визначено, що у випадку порушення строку оплати поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмiрi подвiйної облiкової ставки НБУ, дiючої в перiод прострочення, вiд суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 5901,51 грн. судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 457,48 грн. та інфляційних втрат у сумі 426,53 грн. судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до п. 9.1 Договору усі спори, що виникають по договору або у зв`язку з ним вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Зі слів відповідача, позивач не повідомляв ТОВ «МОБАЙЛ ЕНЕРДЖИ» про виникнення спору, претензій з вимогою про сплату заборгованості не направляв, тому, звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за Договором №717 від 27.12.2022 року під час дії воєнного стану є передчасним та таким, що не ґрунтується на положеннях договору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором, належить виключно позивачеві.

Відповідно до ст. 19 Господарського процесуального кодексу України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-рп/20002 встановлено, що обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі, і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 5901,51 грн. пені, 457,48 грн. 3% річних, 426,53 грн. інфляційних втрат, в решті вимог провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а погашення основного боргу відбулось після відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 126, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК «ГЛОБАЛ-СЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОБАЙЛ ЕНЕРДЖИ» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОБАЙЛ ЕНЕРДЖИ» (08301, Київська область, Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Котляревського, буд. 12, ЄДРПОУ 44618924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК «ГЛОБАЛ-СЕРВІС» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, ЄДРПОУ 43688681) 5901 (п`ять тисяч дев`ятсот одну) грн. 51 коп. пені, 457 (чотириста п`ятдесят сім) грн. 48 коп. 3% річних, 426 (чотириста двадцять шість) грн. 53 коп. інфляційних втрат, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць