Рішення

від 13.02.2024 по справі 918/1298/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2024 р. м. РівнеСправа № 918/1298/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААВТОТРАНС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙТІС ЛТД"

про стягнення боргу 25 157,30 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААВТОТРАНС" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙТІС ЛТД" про стягнення боргу 25 157,30 грн., з яких 12 611,14 грн. - основна заборгованість, 1000,00 грн. штраф, 9 031,64 грн. пеня, 1946,50 грн. інфляційні втрати, 568,02 грн. 3% річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААВТОТРАНС" позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтотранс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлабмед" (станом на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейтіс ЛТД") уклали договір №47 оренди частини нерухомого майна, на підставі якого відповідачу були надані місця для розміщення реклами на території нежитлової будівлі за адресою: м. Полтава вул. Великотирновська, 7.

Проте відповідач порушував зобов`язання щодо строку розрахунків, передбачених договором, зокрема за період дії договору з 01.10.2021 по 31.05.2022 відповідач перерахував позивачу плату у розмірі 34 752,46 грн, сума заборгованості складає 12 611,14 грн.

20 травня 2022 року позивач направив відповідачу лист - повідомлення про розірвання договору з проектом угоди, в якому зазначено про дострокове розірвання договору №47 з 31 травня 2022 року.

Пунктом 10.5. договору передбачено, що за прострочення оплати платежів з Орендної плати, експлуатаційних витрат та компенсації комунальних послуг, сум коригування Орендної плати на індекс інфляції, Орендодавець має право вимагати, а Орендар зобов`язаний протягом 3-х банківських днів від дня отримання такої вимоги від Орендодавця, сплатити останньому пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від несплаченої суми за весь час прострочення. Згідно п.10.5.1. Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, Сторони узгоджують, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання, не припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пеня може нараховуватися упродовж трьох років.

За період прострочення з 01 червня 2022 року по 30 листопада 2023 року позивач нарахував відповідачу 9 031,64 грн пені. Також нарахував 1000,00 грн. штрафу на підставі п.10.6. Договору.

Також, керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу з 01 червня 2022 року по 31 жовтня 2023 року 1946,50 грн інфляційних втрат та з 01 червня 2022 року по 30 листопада 2023 року 568,02 грн 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не подав. Вимог не заперечив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25.12.2023 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до слухання по суті на 23 січня 2024 року на 10:15 год.

Ухвалою від 23.01.2024 розгляд справи відкладено на 13 лютого 2024 р. на 09:45 год. Ухвалу надіслано відповідачу на адресу: 33000, Рівненська обл., місто Рівне, вул.Київська, будинок 67. Адреса засновника товариства: АРТЕМЕНКО ДМИТРО ВАНОВИЧ: АДРЕСА_1 .

В судове засідання 13.02.2024 представник позивача не з`явився. Подав заяву від 05.02.2024 про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, ухвала суду про відкладення розгляду справи повернулась до суду з відмітною: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААВТОТРАНС" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРЛАБМЕД" (Орендар) 01 вересня 2021 року був укладений Договір оренди частини нерухомого майна № 47 (нежитлового приміщення) (арк.с.6).

Як слідує з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на даний час юридична особа з кодом ЄДРПОУ 44258671 має найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейтіс ЛТД" (відповідач у справі).

На підставі Договору № 47 в орендне користування за актом прийому-передачі від 01 жовтня 2021 року (який є невід`ємною частиною Договору № 47) була передана частина нерухомого майна (нежитлове приміщення) загальною площею 14,5 кв.м., що складається з однієї кімнати та знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: м. Полтава вул. Великотирновська, 7, для надання інформаційних, консультативних та логістичних послуг (пасажирам та службовцям) щодо ранньої діагностики (виявлення проявів порушення стану їх здоров`я) та попередження розповсюдження ендемічних інфекційних уражень.

Додатковою угодою "Розрахунок оплати" від 1 жовтня 2021 р. до Договору № 47, сторонами були узгоджені розмір орендної плати за користування Об`єктом суборенди та розмір відшкодування вартості комунальних послуг, а саме Відповідач зобов`язаний був щомісячно сплачувати орендну плату у розмірі 200,00 грн. (плюс ПДВ) за один квадратний метр приміщення, тобто 2900,00 грн. у місяць (200,00 грн. х 14,5 кв.м.) (плюс ПДВ), та щомісячно відшкодовувати Позивачу вартість комунальних послуг: вартість електроенергії відповідно до показників лічильника згідно тарифу ТОВ "Полтаваенергозбут", опалення згідно тарифу, водопостачання та водовідведення згідно тарифу Водоканалу за 3 куб.м., вивіз побутових відходів 36,0 грн. (плюс ПДВ). Всього за місяць: згідно отриманих рахунків.

Відповідно до положень розділу 5 Договору, ТОВ "УКРЛАБМЕД" зобов`язалося сплачувати орендну плату за користування приміщенням щомісячно, попередньою оплатою, не пізніше 25-го числа місяця. Крім того, ТОВ "УКРЛАБМЕД" повинне було протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків компенсовувати Орендодавцеві - Позивачу витрати на комунальні послуги (пункт 5.9 Договору).

Відповідачу щомісячно надавалися відповідні рахунки на оплату платежів по Договору.

Відповідач не виконував зобов`язання зі своєчасної та повної сплати платежів за зазначеним Договором.

Протягом періоду дії Договору № 47 - з 01.10.2021 р. по 31.05.2022 р. була нарахована орендна плата у розмірі 47363,60 грн., а саме : рахунки № 611 від 31.10.2021 р. на суму 3621,05 грн., № 727 від 30.11.2021 р. на суму 6859,24 грн., № 867 від 31.12.2021 р. на суму 8966,42 грн., № 119 від 31.01.2022 р. на суму 10221,88 грн., № 294 від 23.02.2022 р. на суму 10514,68 грн., № 439 від 31.03.2022 р. на суму 3061,64 грн., № 593 від 30.04.2022 р. на суму 1943,65 грн., № 663 від 31.05.2022 р. на суму 2175,04 грн., але сплачено було 34 752,46 грн.

Станом на дату звернення до суду сума несплаченої заборгованості по оплаті орендної плати та витрат за користування комунальними послугами по Договору № 47 за період жовтень 2021 р. - травень 2022 р. складає 12 611,14 грн.

Відповідно до пункту 5.6. Договору № 47, рахунок є підтверджуючим актом приймання- передачі виконаних робіт і є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 5.7. Договору № 47 передбачено, що Відповідач був зобов`язаний сплачувати орендну плату не пізніше строку, зазначеного в Договорі, незалежно від факту одержання ним рахунків на оплату. При неотриманні рахунків, Відповідач зобов`язаний самостійно розрахувати розмір орендної плати відповідно умов Договору.

Термін дії Договору № 47 був узгоджений до 31 серпня 2022 року включно (пункт 3.1. Договору № 47).

20.05.2022 року Позивач направив Відповідачу Лист-повідомлення про розірвання Договору (вих.№ 2-01/148).

На підставі пункту 10.8. Договору № 47 при порушенні Орендарем (Відповідачем) умов договору щодо терміну оплати більш ніж на 45 календарних днів, договір може бути розірваний достроково за ініціативою Орендодавця (Позивача) у триденний термін.

У зазначеному вище Листі - повідомленні Позивач попередив Відповідача про дострокове розірвання Договору № 47 з 31 травня 2022 року та надав проект угоди про розірвання Договору № 47.

Одночасно Відповідачу була направлена претензія (вих. № 2-01/47) від 20.05.2022 р. з вимогою негайно сплатити всю суму заборгованості у розмірі 12 611,14 грн.

Відповіді на претензію та Лист - повідомлення Позивач не отримав.

Після 31 травня 2022 року Відповідач не з`являвся в орендованому приміщенні без повідомлення підстав.

Як зауважує позивач, у липні 2023 року позивачу стало відомо про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЛАБМЕД" у березні 2023 року змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙТІС ЛТД", змінило власників, місце знаходження.

Тому позивачем було прийнято рішення направити ще одну претензію з вимогою сплатити суму заборгованості. Претензія від 31 липня 2023 року (вих.№ 22юр) була направлена 04.08.2023 р. з описом вкладення до цінного листа. Разом з претензією Відповідачу були направлені копії рахунків на оплату, які надавалися Відповідачу раніше та не були оплачені та акт звірки взаємних розрахунків по Договору № 47 з проханням підписати акт звірки, поставити печатку та повернути один примірник Позивачу, але і на цю претензію жодної відповіді позивачем не було отримано.

Отже, сума несплаченої заборгованості по оплаті орендної плати та витрат за користування комунальними послугами складає 12 611,14 грн.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання даного Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства і цим Договором.

На підставі положень пункту 10.5. Договору, за прострочення оплати платежів з орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг, сум коригування орендної плати на індекс інфляції, Орендодавець має право вимагати, а Орендар зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за весь період прострочення.

Також сторони Договору, керуючись пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України, пунктом 10.5.1. Договору узгодили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пеня може нараховуватись упродовж трьох років.

Відповідно до поданого позивачем Розрахунку пені остання складає 9 031,64 грн.

На підставі пункту 10.6 Договору, у випадку прострочення оплати платежів з орендної плати, витрат на утримання Об`єкту суборенди та компенсації комунальних послуг, сум коригування плати на індекс інфляції, більше, ніж на 5 (п`ять) календарних днів, Орендар додатково має право, а Суборендар за такою вимогою зобов`язаний додатково сплатити штраф у розмірі 1 000,00 грн.

Керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу з 01 червня 2022 року по 31 жовтня 2023 року 1946,50 грн інфляційних втрат та з 01 червня 2022 року по 30 листопада 2023 року 568,02 грн 3% річних.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Згідно з приписами статей 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення містяться у статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а саме: господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За своєю правовою природою укладений cторонами договір є договором оренди. Положеннями цього договору також визначено строк на який укладається договір, орендну плату та порядок повернення орендованого майна.

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено господарським судом з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином.

Згідно з правилами статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З врахуванням наведеного, суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення 12611,14 грн. заборгованості є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд відзначає наступне.

На підставі положень пункту 10.5. Договору, за прострочення оплати платежів з орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг, сум коригування орендної плати на індекс інфляції, Орендодавець має право вимагати, а Орендар зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за весь період прострочення.

Також сторони Договору, керуючись пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України, пунктом 10.5.1. Договору узгодили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пеня може нараховуватись упродовж трьох років.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Як зазначено в статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (штраф, пеня) слід застосовувати положення глави 26 ГК України.

Згідно зі статтею 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями частини 4 статті 291 ГК України передбачено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, з припиненням договірних відносин у наймача виникає обов`язок негайно повернути наймодавцеві майно та відсутні правові підстави для подальшого користування ним.

Отже, після розірвання договорів їх умови припиняють діяти і правове регулювання відносин між сторонами здійснюється на законодавчих, а не договірних підставах, оскільки розірвання договорів у контексті статей 598 та 651 ЦК України є підставою для припинення зобов`язання (висновок щодо застосування частини 2 статті 653 ЦК України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).

За період прострочення з 01 червня 2022 року по 30 листопада 2023 року позивач нарахував відповідачу 9 031,64 грн пені. Також нарахував 1000,00 грн. штрафу на підставі п.10.6. Договору.

Разом з тим, суд встановив, що договір розірвано з 31 травня 2022 року, а тому у позивача відсутні правові підстави для нарахування пені та штрафу після 31 травня 2022 року, оскільки договірні умови на підставі яких позивач нараховує штрафні санкції припинили свою дію.

Таким чином, нарахування пені за період 01 червня 2022 року по 30 листопада 2023 року та 1000,00 грн. штрафу у даній справі є неправомірним. А отже, у задоволенні вимог про стягнення 9 031,64 грн пені та 1000,00 грн. штрафу слід відмовити.

Згідно з положеннями статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу з 01 червня 2022 року по 31 жовтня 2023 року 1946,50 грн інфляційних втрат та з 01 червня 2022 року по 30 листопада 2023 року 568,02 грн 3% річних.

Розрахунок інфляційних втрат та відсотків річних суд перевірив, визнав законним та обґрунтованим.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду.

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААВТОТРАНС" обґрунтовані та підлягають задоволенню частково щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙТІС ЛТД" грошових коштів в загальній сумі 15 125,66 грн., з яких 12 611,14 грн. - основна заборгованість, 1946,50 грн. інфляційні втрати, 568,02 грн. 3% річних. У частині стягнення 1000,00 грн. штрафу та 9 031,64 грн. пені у задоволенні позову належить відповити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач не надав попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених у даній справі складає 60,12%.

Зважаючи, що позов задоволено частково, тому на відповідача покладається до відшкодування позивачу 1 613,62 грн. судового збору. Решта сплаченого судового збору залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙТІС ЛТД" (33000, м. Рівне, вул. Київська 67, код ЄДРПОУ 44258671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААВТОТРАНС" (36040, м. Полтава, вул. Великотирнівська 7, код ЄДРПОУ 41412423) - заборгованість з орендної плати в сумі 12 611 (дванадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 14 коп., 3% річних 568 (п`ятсот шістдесят вісім) грн. 02 коп. та інфляційних втрат 1 946 (одну тисячу дев`ятсот сорок шість) грн. 50 коп., 1 613 (одну тисячу шістсот тринадцять) грн. 62 коп. - витрат по оплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 1000,00 грн. штрафу та 9 031,64 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16 лютого 2024 року.

Суддя Бережнюк В.В.