Ухвала

від 16.02.2024 по справі 363/162/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"16" лютого 2024 р. Справа № 363/162/24

ХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року суддя Вишгородського районного суду Київської області ЧірковГ.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу державного виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-К», про скасування арешту,

встановив:

пред`явлену позовну заяву ухвалою суду від 16 січня 2024 року залишено без руху, оскільки її подано без дотримання вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України і встановлено для усунення недоліків строк не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, направленого до електронного кабінету представника позивача Богдан О.О., копію вказаної ухвали представник позивач отримала 18 січня 2024 року.

Однак, у встановлений судом строк позовну заяву, яка б відповідала вимогам статей 175 та 177 ЦПК України не подано та недоліки не усунуто.

Так, згідно роз`яснень даних у п. 2 постанові Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядки також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.).

Водночас, правонаступника стягувача (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») в інтересах якого на підставі виконавчого листа Вишгородського районного суду №2-34/2011 виданого 22 листопада 2012 року, накладено арешт на нерухоме майно позивача, у позові не зазначено. В той же час, Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), як третю особу також в позові не вказано, що зазначеним вище нормам Закону не відповідає.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч. 2, 4 і 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У той же час, відповідний витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого б вбачалося існування зареєстрованого обтяження у виді арешту і на яке майно позивача, суду не надано.

Крім того, подана позивачем до суду копія ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 14 квітня 2023 року, якою обґрунтовуються висунуті вимоги, належним чином не завірена, відмітки про набрання нею законної сили та всіх необхідних реквізитів не містить.

Таким чином позивач мав усунути вказані недоліки позовної заяви, шляхом шляхомподання уточненоїпозовної заявиіз визначеннямпроцесуального становищаосіб усправі,висуванням позовнихвимог доналежних відповідачів,зазначенням їху позові,належним чиномзавірення копійта подачівсіх наявниху позивача доказів разом з позовною заявою.

Разом з тим, у встановлений судом строк позовну заяву, яка б відповідала вимогам статей 175 та 177 ЦПК України не подано та недоліки не усунуто, що є підставою для її повернення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,

ухвалив:

позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачу.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для цього.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Суддя