Постанова

від 12.02.2024 по справі 489/6023/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

12.02.24

22-ц/812/163/24

Єдиний унікальний номер судової справи 489/6023/23

Номер провадження 22-ц/812/163/24

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Постанова

Іменем України

12 лютого 2024 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Коломієць В.В., Самчишиної Н.В.,

з секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення,яке ухваленоЛенінським районнимсудом містаМиколаєва 05грудня 2023року під головуванням судді Коваленка І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення належної заробітної плати,

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Миколаївської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі Миколаївськадирекція АТ«Укрпошта»), Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі АТ «Укрпошта») про стягнення належної заробітної плати.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначено,що з 02 червня 2018 року ОСОБА_1 працює у Миколаївській дирекції АТ «Укрпошта» на посаді водія автотранспортних засобів 3 класу.

Укладаючи трудовий договір позивач прийняв на себе зобов`язання виконувати роботу, визначену договором, а Миколаївська дирекція АТ«Укрпошта» зобов`язувалась виплачувати йому заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, як встановлено ст.21 КЗпП України.

Відповідно до наказів Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта» №1404 від 31грудня 2020 року, №291 від 28 грудня 2021 року, №23 від 04 січня 2023 року зобов`язано головного бухгалтера щомісячно проводити доплату до рівня мінімальної заробітної плати працівникам, які виконали місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є нижчою від законодавство встановленого розміру.

Між тим, починаючи з 01 березня 2021 року по 01 червня 2023 року Миколаївська дирекція АТ «Укрпошта» систематично порушує законодавство про працю, не нараховує і не виплачує позивачу заробітну плату у повному обсязі, а саме щомісячно не проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, як передбачено ст.95 КЗпП України та ст.3-1 Закону України «Про оплату праці».

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив позов задовольнити, стягнути на його користь з Миколаївської дирекції АТ«Укрпошта» недоплачену заробітну плату у розмірі 10182 грн. 98 коп. за період: березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року, березень, квітень, травень 2023 року.

АТ «Укрпошта» надало до районного суду відзив, в якому просило у задоволені позову відмовити. Зазначало, що товариство не приймало жодних рішень з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством та іншими нормативно-правовими актами. Фактично, суть викладених у позові питань зводиться до підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, перегляду схеми посадових окладів в АТ «Укрпошта» у відповідності до умов колективного договору. Між тим, застосовані в АТ«Укрпошта» розміри мінімального посадового окладу відповідають вимогам діючого АТ «Укрпошта» колективного договору та законодавству України. При цьому, АТ «Укрпошта» проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Звернуто увагу на те, що раніше ОСОБА_1 у цивільній справі за №489/74/23 звертався до суду із позовом до відповідачів, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність відповідачів та зобов`язати привести його посадовий оклад у відповідність з чинним законодавством за період з січня 2020року по листопад 2022 року. Рішенням першої та апеляційної інстанції у вказаній справі було встановлено, що ОСОБА_1 заробітна плата за період з січня 2020 року по грудень 2022 року виплачувалась в більшому розмірі ніж законодавчо визначений розмір мінімальної заробітної плати.

Також зазначено, що Миколаївська дирекція АТ «Укрпошта» з 17жовтня2023 року припинила своє існування, а тому не може виступати стороною у справі.

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що із судових рішень у цивільній справі №489/74/23 вбачається, що судами було надано оцінку доводам позивача щодо порушення законодавства про оплату праці, в тому числі й в частині гарантій, встановлених колективним договором АТ «Укрпошта» щодо розміру мінімального посадового окладу.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 серпня 2022 року у справі №501/2342/19 розмір заробітної плати має індивідуальний характер, встановлюється окремо для кожного працівника виключно роботодавцем, закріплюється у колективному договорі та у штатному розписі товариства, при цьому оплата праці є частиною господарської діяльності товариства, втручання в яку заборонено законом.

У даному випадку, мінімальний посадовий оклад працівника встановлюється у штатному розписі на рівні законодавчо визначеної мінімальної заробітної плати за умови впровадження Схеми посадових окладів працівників АТ «Укрпошта», що забезпечує відповідний рівень мінімального посадового окладу. Застосовані в АТ «Укрпошта» розміри мінімального посадового окладу відповідають вимогам діючого в АТ «Укрпошта» колективного договору та законодавству України.

З урахуванням наведеного та наданих відповідачем розрахункових листів, згідно яких ОСОБА_1 протягом спірних періодів 2021-2023 років здійснювалася доплата до рівня мінімальної заробітної плати, відсутні порушення прав позивача в оплаті праці, посилання на які містяться в позовній заяві.

Крім того, позивачем не враховано, що Миколаївська дирекція АТ«Укрпошта» не мала статусу юридичної особи, а тому не може бути стороною у справі. При цьому, вона припинила існування з 17 жовтня 2023 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20 жовтня 2023 року, доданої до відзиву на позов.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення районного суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач посилається на ті ж самі обставини та доводи, які він зазначив в позовній заяві.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в ст.263 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає в повному обсязі.

Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому,в порядкуцивільного судочинства,виходячи ізйого загальнихзасад пронеприпустимість свавільноговтручання усферу особистогожиття людини;судовий захистцивільного правата інтересу;справедливість,добросовісність тарозумність,перш завсе регулюютьсяособисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У ст.23 Загальної Декларації з прав людини визначено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Положеннями ст.3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі ст.2 КЗпП України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно зі ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст.1 Закону України «Про заробітну плату» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 36 Закону України «Про заробітну плату» встановлено, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Відповідно до ст.94 КЗпП України розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Також відповідно до ст.95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Також, відповідно до ст.3-1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв`язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Відповідно до ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Роботодавець (роботодавець-фізична особа) немає правав односторонньомупорядку прийматирішення зпитань оплатипраці,що погіршуютьумови,встановлені законодавством,угодами,колективними договорами.Оплата праціпрацівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст.10 КЗпП України колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Статтею 11КЗпП України передбачено, що колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.

З матеріалів справи убачається, між позивачем ОСОБА_1 і АТ«Укрпошта» існували трудові правовідносини. Так, з червня 2018 року ОСОБА_1 працював на посаді водія автотранспортних засобів 3 класу Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта».

Факт виконання позивачем трудових обов`язків відповідачем не оспорюється, тому на відповідача покладався обов`язок з виплати позивачеві заробітної плати за виконану роботу.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення заборгованості, позивач зазначав, що АТ «Укрпошта» належним чином не виконувало свої обов`язки щодо виплати заробітної плати позивачу в повному обсязі, внаслідок чого розмір недоплаченої заробітної плати за період: березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року, березень, квітень, травень 2023 року, склав 10 182 грн. 98 коп.

Наказом директора Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта» від 31грудня2020 року №1404 зобов`язано головного бухгалтера проводити доплату до рівня мінімальної заробітної плати працівникам, які виконали місячну норму праці, а нарахована їм заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру з 01 січня 2021 року в сумі 6000 грн. (а.с.6).

Наказом директора Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта» від 28грудня2021 року №291 зобов`язано головного бухгалтера проводити доплату до рівня мінімальної заробітної плати працівникам, які виконали місячну норму праці, а нарахована їм заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру з 01 січня 2022 року в сумі 6500 грн. та з 01 жовтня 2022 року в сумі 6700 грн. (а.с.7).

Наказом директора Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта» від 04січня2023 №23 зобов`язано головного бухгалтера проводити доплату до рівня мінімальної заробітної плати працівникам, які виконали місячну норму праці, а нарахована їм заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру з 01 січня 2023 року в сумі 6700 грн. (а.с.8).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році мінімальна заробітна плата становила у місячному розмірі: з 01 січня 6000 грн., з 01 грудня 6500 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році мінімальна заробітна плата становила у місячному розмірі: з 01 січня 6500 грн., з 01 грудня 6700 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на2023 рік» у 2023 році мінімальна заробітна плата становила у місячному розмірі: - 6700 грн.

Відповідно до розрахункових листів місячний посадовий оклад позивача у спірний період становив:

2021 рік: березень, квітень, травень, липень, серпень 5551 грн.; жовтень, листопад, грудень 5829грн.;

2022 рік: січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 5829 грн.;

2023 рік: березень, квітень, травень 5829 грн. (а.с.23-32).

В той же час, зі вказаних розрахункових листів вбачається, що в спірні періоди ОСОБА_1 , з урахуванням фактично відпрацьованого часу виплачувалась заробітна плата в більшому розмірі ніж законодавчо визначений розмір мінімальної заробітної плати.

Крім того, судом встановлено, що у провадженні Ленінського районного суду міста Миколаєва знаходилась цивільна справа №489/74/23 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта», АТ«Укрпошта» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 29червня 2023 року, вищевказаний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій у цивільній справі №489/74/23 було встановлено, що за розрахунковими листами АТ«Укрпошта» ОСОБА_1 протягом 2020-2022 років, здійснювались доплати до рівня мінімальної заробітної плати.

Отже, враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, правові норми які їх регулюють, надав належну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що мінімальний посадовий оклад працівника встановлюється в штатному розписі на рівні законодавчо визначеної мінімальної заробітної плати за умови впровадження Схеми посадових окладів працівників АТ «Укрпошта», що забезпечує відповідний рівень мінімального посадового окладу. В спірні періоди (які зазначені в позовній заяві), позивачу з врахуванням фактичного відпрацьованого ним часу виплачувалось заробітна плата в більшому розмірі ніж законодавчо визначений розмір мінімальної заробітної плати. До того ж, в наявних у справі розрахункових листах також вказані розміри доплати до мінімальної заробітної плати (протилежного судом не встановлено).

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом розгляду судом першої інстанції, районний суд надав їм належну правову оцінку та правомірно визнав їх необґрунтованими.

Більш того, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін відповідно до положеньст.375 ЦПК України.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами п.п. «в» п.4 ч.1 ст.382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, то підстав для розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05грудня2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: В.В. Коломієць

Н.В. Самчишина

Повний текст судового рішення

складено 16 лютого 2024 року