Ухвала

від 15.02.2024 по справі 755/1985/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/1985/24

Провадження №: 2-з/755/47/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" лютого 2024 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., розглянувши матеріли заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред`явлення позову,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення доказів наступним шляхом:

«Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОСТПРО ЛАБ» (код ЄДРПО 42591377, адреса реєстрації, Україна, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 4/39-А, офіс 379) письмові докази, які містять наступну інформацію про власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 : - у випадку, якщо власником є фізична особа - прізвище, ім`я, по батькові; адресу реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер телефону; адреса електронної пошти; - у випадку, якщо власником є юридична особа - повне найменування; адресу реєстрації; код ЄДРПОУ, номер телефону; адреса електронної пошти.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОСТПРО ЛАБ» засвідчені копії документів на підтвердження особи (юридичної/фізичної особи), на яку було зареєстровано (створено) домене ім`я веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заборонити будь-яким особам, що мають доступ до редагування змісту сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти будь-які дії, внаслідок яких буде зміна будь-якої інформації розміщеної на сайті - до вирішення спору судом.

Заборонити реєстратору доменного імені «euro-sanit.com» вчиняти дії з переделегування доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь будь-яких осіб, а також вчиняти інші дії щодо внесення змін до бази «Who.is» стосовно будь-яких даних реєстратора/власника доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_1 », особи реєстратора доменного імені «euro-sanit.com», а також припинити (скасовувати) делегування даного доменного імені - до вирішення спору судом»

Вивчивши матеріли заяви заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред`явлення позову на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту поданої до суду заяви, суддя приходить до наступних висновків.

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Відповідно до ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. ( ч. 2 ст. 116 ЦПК України)

Вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення доказів викладені у статі 117 Цивільного процесуального кодексу України.

Заява про забезпечення доказів подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти;

4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;

6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч.4 ст.117 ЦПК України).

Відповідно до ч.5 ст.118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Таким чином, системний аналіз зазначених вище правових приписів ст.117 та ст.118 ЦПК України дозволяє дійти висновку про те, що розгляд заяви про забезпечення доказів в судовому засіданні з дотриманням вимог ч.ч.1, 2, 3 ст.118 ЦПК України може здійснюватися судом у разі відсутності підстав для повернення такої заяви.

Натомість недотримання заявником вимог ч.ч.1, 2, 3 ст.117 ЦПК України має наслідком повернення заяви про забезпечення доказів без її розгляду в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 116 ЦПК України забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Аналізуючи положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18

Заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.

Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Підсумовуючи викладене, аналізуючи зміст статті 116 Цивільного процесуального кодексу України, слід дійти висновку про те, що дана норма дійсно передбачає обов`язок суду забезпечити докази за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача. Проте таке забезпечення здійснюється лише щодо тих доказів, в силу специфіки яких, учасник справи позбавлений можливості самостійно здійснити таке забезпечення (огляд, фіксація, збереження).

Вирішуючи питання про забезпечення доказів, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із задоволенням вказаної заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.

У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви, заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями статті 117 ЦПК України, серед іншого, заява має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують.

Виходячи зі змісту поданої до суду заяви, суб`єктом звернення не визначено склад учасників цивільного процесу (заявника, заінтересованих осіб) , предмет майбутнього позову, з яким має намір звернутися до суду, сторін цивільного процесу, безпосередньо потенційного відповідача (відповідачів) до яких має бути пред`явлений позов в залежності від предмету спору та обраного в майбутньому позивачем способу захисту для відновлення порушених прав, в той же час відсутність належним чином оформленої заяви про забезпечення доказів до подання позову до суду унеможливлює з`ясувати питання щодо дотримання заявником правил територіальної (виключної) підсудності для розгляду цієї заяви та призначити розгляду заяви за участі учасників цивільного процесу у відкритому судовому засіданні, як це передбачено статтею 118 Цивільного процесуального кодексу України.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.

Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів.

У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

З урахуванням наведеного, суддею встановлено, що заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред`явлення позову подана без дотримання вимог пункту 4-6 ч.1 ст.117 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки за змістом та суттю поданої до суду заяви не можливо з`ясувати з яким позовом (заявою, скаргою) до суду в майбутньому має намір звернутись заявник, які його права та інтереси порушенні та підлягають відновленню у спосіб, визначений чинним законодавством, з урахуванням предмету та підстав позову, що в сукупності дає підстави для постановлення ухвали про повернення заяви про забезпечення доказів суб`єкту звернення з підстав, передбачених ч.4 ст.117 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статями 116-118, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред`явлення позову, - повернути суб`єкту звернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

С у д д я