Ухвала

від 12.02.2024 по справі 743/803/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 743/803/20

провадження № 61-1683ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.

розглянув касаційну скаргу державного підприємства «Український державний центр радіочастот» на постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Український державний центр радіочастот» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, премій та надбавок,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кравченко В. В. звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (далі - ДП «Український державний центр радіочастот»), в якому просив, з урахуванням уточнень, стягнути з останнього суму у розмірі 37 589 грн 36 коп.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кравченка В. В. задоволено частково.

Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення премії до 20-ї річниці з дня створення ДП «Український державний центр радіочастот» відповідно до наказу останнього від 11 жовтня 2016 року № 635, винагороди за безперервний стаж роботи на посаді юрисконсульта за 2015-2018 роки і на посаді завідувача господарства за 2016-2019 роки, премії за підсумками роботи за квартал на посаді юрисконсульта період роботи з І кварталу 2017 року по ІІІ квартал 2019 року, а також надбавки за невжиття тютюнових виробів за період з 14 серпня по грудень 2019 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким, в цій частині, задоволено частково вимоги.

Зобов`язано ДП «Український державний центр радіочастот» нарахувати й виплатити ОСОБА_1 премії за підсумками роботи за квартал за період його роботи на посаді юрисконсульта з І кварталу 2017 року по ІІІ квартал 2019 року згідно з процедурою, що встановлена колективним договором між адміністрацією та трудовим колективом ДП «Український державний центр радіочастот» на 2017-2018 роки, який схвалено на ХІІ конференції трудового колективу ДП «Український державний центр радіочастот» від 27 січня 2017 року (протокол № П-12-2) з наступними змінами, Положеннями про преміювання працівників ДП «Український державний центр радіочастот», що затверджені наказами цього підприємства від 01 жовтня 2014 року № 467 (з наступними змінами) і від 05 квітня 2017 року № 189 (з наступними змінами) й визнано неправомірним ненарахування цієї премії.

Стягнуто з ДП «Український державний центр радіочастот» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 78 411 грн 60 коп., з яких: премія до 20-ї річниці з дня створення ДП «Український державний центр радіочастот» 1 281 грн відповідно до наказу останнього від 11 жовтня 2016 року № 635; винагорода за безперервний стаж роботи на посаді юрисконсульта за 2015-2018 роки і на посаді завідувача господарства за 2016-2019 роки у сумі 5 508 грн 60 коп.; надбавка за невжиття тютюнових виробів за період з 14 серпня по грудень 2019 року у сумі 1 622 грн, а також середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 70 000 грн (обов`язкові платежі й податки з цих сум не утримано).

В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення премії з резервного фонду преміювання за період роботи на посаді юрисконсульта у розмірі 4 855 грн за І-IV квартали 2016 року і за І квартал 2017 року, одноразових премій до державних та релігійних свят за період роботи на посаді юрисконсульта за серпень і жовтень 2015 року, премій за якісне виконання посадових обов`язків, сумлінну та високоефективну працю за період роботи на посаді юрисконсульта за серпень, вересень і листопад 2018 року у розмірі 2 670 грн 30 коп., премії за підсумками роботи за ІІ квартал 2018 року за період роботи на посаді завідувача господарства у розмірі 211 грн 13 коп., премії за підсумками роботи за рік, щомісячних виплат на здешевлення продуктів харчування за період роботи на посаді юрисконсульта та завідувача господарства у тих розмірах, в яких вони виплачувались працівникам ДП «Український державний центр радіочастот», скасовано. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У січні 2024 року ДП «Український державний центр радіочастот» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення в указаній цивільній справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, премій та надбавок у розмірі 78 411 грн 60 коп. та судових витрат, відтак, станом на 01 січня 2024 року вказана сума не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250=757 000), тому у розумінні ЦПК України ця справа є справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення підлягає касаційному оскарженню.

Указані заявником доводи касаційної скарги по суті висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Заявником реалізовано право на апеляційний перегляд цієї справи.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження відповідають Конституції України.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного підприємства «Український державний центр радіочастот» на постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Український державний центр радіочастот» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, премій та надбавок відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара