Постанова

від 30.01.2024 по справі 308/5671/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 308/5671/20

провадження № 22-ц/824/3375/2024

головуючий у суді І інстанції Осаулова А.А.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Савченко К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до компанії «KIWI.COM.s.r.o.», компанії «Wizz Air Hungary Ltd.», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача АТ КБ «Приватбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до компанії «KIWI.COM.s.r.o.», компанії «Wizz Air Hungary Ltd.», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача АТ КБ «Приватбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому просив стягнути з відповідача 2 матеріальну шкоду в розмірі 46352,37 грн, а з відповідача 1 моральну шкоду в розмірі 280 000 грн (а.с.164-166, Т. 1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 червня 2019 року через АТ КБ «Приватбанк» позивач придбав авіаквитки, призначенням з Румунії (аеропорт м. Клуж-Напока) через м. Лондон (аеропорт Гатвік) до Канади (м. Ванкувер) та у зворотному напрямку. За 4 авіаквитки позивачем було сплачено компанії «KIWI.COM.s.r.o.» 13620,67 грн та 14 147,77 грн.

22 червня 2019 року позивач пройшов митний та прикордонний контроль в аеропорту м. Клуж-Напока, але при проходженні попередньої реєстрації працівник авіакомпанії «Wizz Air Hungary Ltd.» повідомила про неможливість здійснення транзиту через аеропорт м. Лондона, проходження митного та паспортного контролю.

Позивач зазначав, що він має право на транзитний переліт через м. Лондон без англійської візи, зважаючи на наявність чинної канадської візи та чотирьох авіаквитків.

На вказані обставини представник авіакомпанії не звернула увагу та не допустила позивача в літак на рейс з аеропорту м. Клуж-Напока.

Щоб не зривати заплановану поїздку та щоб не втратились зворотні квитки, позивач вимушений був поїхати до м. Києва (за дорогу було сплачено 5 500 грн) та придбати нові авіаквитки з м. Київ (Бориспіль) через м. Торонто до м. Ванкувер, вартість яких склала 27 232 грн.

Вказані дії позивач вважав протиправними, чим було заподіяно йому матеріальну шкоду, яка полягає у вартості втрачених квитків з Румунії (аеропорт м. Клуж-Напока) через м. Лондон (аеропорт Гатвік) до Канади (м. Ванкувер) (13620,37 грн), вартості проїзду із м. Клуж-Напока до м. Київ (5 500 грн), вартості нових квитків до Канади (27 232 грн).

Крім цього, діями відповідача 1 заподіяно моральну шкоду, внаслідок завдання морального стресу, відсутності відповідей відповідачів, моральних переживань родичів, товариша позивача, до яких позивач мав прилетіти, зриву запланованих зустрічей. Моральну шкоду позивач оцінював в 280 000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до компанії «KIWI.COM.s.r.o.», компанії «Wizz Air Hungary Ltd.», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача АТ КБ «Приватбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнено з компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 13 613 грн 96 коп.

Стягнено з компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до компанії «KIWI.COM.s.r.o.», компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що Ужгородський міськрайонний суд та в подальшому Шевченківський районний суд міста Києва незаконно та протиправно відмовили позивачу у забезпеченні позову.

Вважає, що протиправно і незаконно - через три роки розгляду даної справи у Ужгородському міськрайонному суді вирішувати питання територіальної підсудності та ухвалювати рішення суду про передачу справи до Шевченківського районного суду міста Києва.

Звертає увагу на те, що письмові документи, які надійшли одночасно до Шевченківського районного суду від відповідача по справі компанія «KIWI.COM.s.r.o.» та третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача AT КБ «Приватбанк» - є прямим доказом того, що це «взаємопов'язані» суб'єкти, які користуються різними юридичними адресами у різних країнах, мають різні розрахункові рахунки в різних банках та різних країнах; однак бізнес проводять в Україні отримують від громадян України грошові кошти на розрахункові рахунки в AT КБ «Приватбанку» - а після конвертації гривневих коштів у валюту отримують прибутки уникаючи сплату податків в Україні. Вказує, що відповідачами по справі та третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача AT КБ «Приватбанку» - не було надано до суду Договори, на підставі яких надавались послуги по авіаперевезенню та продавались авіаквитки позивачеві.

Також звертає увагу, що представник «Wizz Air» Hungary Ltd.» - адвокат Волковецький Д.С. - відмовився надати свій Договір про надання правової допомоги із «Wizz Air» Hungary Ltd.», в якому повинно бути зазначена юридична та фактична адреса, банківські реквізити та докази наявності у відповідача діючого представництва в Україні.

Зазначає, що в судовому процесі та зібраними матеріалами справи не здобуто доказів про реальне існування представництва відповідача -2 по даній справі за адресою: Україна, 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33-Б, 3 поверх.

Наголошує, що безпосередньо у Шевченківському районному суді міста Києва було досліджено долучений до матеріалів справи відеодоказ - де чітко видно і чути як саме працівниця відповідача по справі «Wizz Air» Hungary Ltd.» на власний розсуд тлумачить норми міжнародного права щодо перебування позивача у аеропорту Гатвік міста Лондона (Велика Британія) і в подальшому дає вказівки не пропустити в літак позивача по справі.

Зазначає, що вартість двох поїздок позивачу до Шевченківського районного суду міста Києва та денне перебування в місті Києві, харчування, копіювання та друк додаткових матеріалів та документів,залучення фахівця для надання додаткової допомоги обходилося позивачу 14000 грн, що становить на даний час 363,64 доларів США.

Також зазначає, що для підготовки документів та матеріалів до Ужгородського міжрайонного суду, запити, поштові послуги, копіювання матеріалів і документів, друк, відправка до суду, проїздки до суду, консультація фахівців з даного напрямку тощо обійшлася позивачу 25 000 грн, а це все витрати, що поніс додатково позивач, які не були враховані судом.

Наголошує, що виходячи із мотивів пунктів 2 та 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (в редакції Закону № 3261-IV від 22.12.2005) позивач не був позбавлений права на відшкодування отриманої від відповідачів заподіяної шкоди «KIWI. СОМ. s.r.o.» та «Wizz Air» Hungary Ltd.»,наслідки від якої можуть також позбавляти і інших позивачів, які отримали приниження, душевні страждання, як фізичні особи, які зазнають з протиправною поведінкою представників, які надають будь-які послуги фізичним і юридичним особам, можливості деяким особам, які мають (отримали) на деякий час владні повноваження щодо приниження честі та гідності фізичної особи при зверненні до них, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи у разі необхідної потреби.

На адресу Київського апеляційного суду також надійшли пояснення на апеляційну скаргу від представника АТ КБ «Приватбанк» - адвоката Деркач О.Р., в яких він вказує, що ні зі змісту позовної заяви, ні з позовних вимог не зрозуміло, на які права та обов'язки АТ КБ «ПриватБанк» повинно було вплинути прийняте судом рішення у справі про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Вказує, що АТ КБ «ПриватБанк» був залучений в якості третьої особи для надання юридичних та банківських реквізитів компанії KIWI.COM, що є порушенням ст.53 та 84 ЦПК України.

Зазначає, що особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача, однак скаржник ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі так і не спромігся зазначити в чому заінтересованість АТ КБ «ПриватБанк» у результатах вирішення спору, а тому відсутня можливість надати обґрунтовану позицію до обставин викладених в апеляційні скарзі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується судовими повістками про виклик до суду та звітами про їх доставку (а.с. 129-131, 133-135, Т.5).

30 січня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від представника компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» - адвоката Волковецького Д.С. про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування клопотання вказує, що немає можливості з'явитись в судове засідання через хворобу.

Розглянувши клопотання відповідача колегія апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи, проте суд може відкласти розгляд справи, якщо повідомлені стороною причини неявки буде визнано поважними. В той же час, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Так, матеріалами справи встановлено, що стороною відповідача направлялось на поштову адресу апеляційного суду клопотання про здійснення судового засідання, призначеного на 30 січня 2024 року в режимі відео конференції, яке ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року було задоволено.

Крім того, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою, стороною відповідача не було надано відповідних доказів. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи не доведені.

Аналогічний висновок містить в постанові Верховного Суду від 12 вересня 2023 року у справі № 445/972/17, відповідно до якого, у підтвердження підстав для клопотання про відкладення розгляду справи мають бути надані докази, а саме які підтверджують наявність заявлених обставин.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що 19 грудня 2023 року представником компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» - адвокатом Волковецьким Д.С. було подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, яке ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року було задоволено.

Разом з тим, відповідно до довідки Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, судове засідання у режимі відео конференції не відбулося, оскільки представник компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» - адвокат Волковецький Д.С. не вийшов на зв'язок (а.с. 154, Т. 5).

Відповідно до ч.5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для розгляду справи за відсутності представника компанії «Wizz Air Hungary Ltd.».

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи спір та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачу було безпідставно відмовлено у допуску на рейс Клуш-Напока- Лондон (Гатвік) є підстави для задоволення позову в частині стягнення на користь позивача повної вартості невикористаних квитків, що становить 13 613,96 грн. Відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення вартості проїзду із м. Клуж-Напока до м. Київ (5 500 грн) та вартості нових квитків до Канади (27 232 грн), суд зазначив, що авіаперевізник відповідає за неналежне перевезення лише у межах реальних (фактичних) збитків, доведених пасажирами, але не вище ніж розмір відшкодування, встановлений нормами Монреальської конвенції. Також відмовляючи у задоволенні стягнення моральної шкоди суд виходив із того, що позивачем не доведено протиправні дії відповідача 1, не зазначено, в чому саме полягає завдана йому моральна шкода, не надано доказів, які б підтверджували характер порушення його прав, доказів на підтвердження його моральних страждань, не надано жодних належних доказів того, що позивачу було заподіяну моральну шкоду у розмірі 280 000 грн.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі наступних встановлених обставин.

Судом встановлено, що позивачем було заброньовано два авіаквитки (номер бронювання №59079361) через сайт Kiwi.com на рейси, сполученням Клуш-Напока - Ванкувер, пересадка 14:30 год., а саме:

- 22 червня 2019 року рейс W63309, авіакомпанія Wizzair, сполученням Клуш-Напока (час вильоту 19:00) - Лондон (Гатвік) (час прильоту 20:05);

- 23 червня 2019 року рейс TS677, авіакомпанія Air Transat, сполученням Лондон (Гатвік) (час виліту 10:35)- Ванкувер (час прильоту 12:25) (а.с. 22, 169 т.1).

За вказані авіаквитки 18 червня 2019 року позивачем було сплачено 13 620,67 грн, призначення: послуги туризму та транспортних перевезень kiwi.com, що підтверджується випискою по рахунку АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 27 т.1).

Отже, для прибуття з Києва до Ванкувер позивачу необхідно було скористатись послугами двох різних авіакомпаній: компанії Wizzair, та Air Transat.

На а.с. 171 т.1- посадковий талон, виданий на ім'я позивача, на рейс Клуш-Напока- Лондон (Гатвік).

Факт проходження паспортного контролю в аеропорту Клуш-Напока підтверджується копія закордонного паспорту ОСОБА_1, в якому стоїть штамп на виліт авіа шляхом з Клуш-Напока 22 червня 2019 року (а.с. 18 т.1).

На відеозаписі, наданому позивачем (а.с. 51 т. 5), причиною відмови у посадці на рейс стала відсутність англійської візи.

Факт відмови позивачу у допуску на рейс Клуш-Напока- Лондон внаслідок відсутності візи для подорожі у Великобританію підтверджується також відповіддю на офіційному бланку Wizz Air (а.с. 24 т.1).

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» матеріальної шкоди в розмірі 46 352,37 грн.

Так, матеріалами справи встановлено, що на обґрунтування матеріальної шкоди позивачем зазначено: вартість нового квитка до Канади - 27 232 грн; вартість проїзду із міста Клуж-Напока (Румунія) до м. Київ - 5 500 грн; вартість втрачених двох квитків із Румунії (аеропорт м. Клуж-Напока) до Канади (м. Ванкувер), придбаних 18 червня 2019 року у компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» - 13 620,37 грн (загальна сума матеріальної шкоди 46 352,37 грн).

За умовами ч. 1,2 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до положень ст. 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його перевезення.

Пунктом 1 глави 1 розділу ІV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 735 від 30.11.2012 року встановлено, що пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтю 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З 01 грудня 2014 року змінилися правила транзиту через територію Великобританії. Така інформація була опублікована на сайтах туроператорів (турагентів) у мережі Інтернет, які знаходяться у відкритому доступі.

Відповідно до правил транзиту через кордон Великобританії з урахуванням змін, які набули чинності 01 грудня 2014 року, необхідність отримання пасажиром візи для транзиту через територію Великобританії залежить від таких факторів: 1) як саме здійснюється транзит: транзит AIRSIDE, транзит LANDSIDE; 2) країна громадянства пасажира: країна належить до «чорного» списку (в тому числі і Україна); країна належить до «червоного» списку.

Транзит AIRSIDE передбачає, що пасажир здійснює транзит через територію Великобританії з одного на інший міжнародний рейс протягом одного дня в межах одного аеропорту без необхідності перетинати кордон Великобританії, тобто не залишає транзитної зони аеропорту і, відповідно, не повинен проходити паспортно-візовий контроль.

Громадяни України мають право здійснювати транзит AIRSIDE без отримання спеціальної британської візи за таких умов (що повинні виконуватись одночасно): прибуття та відліт літаком, який здійснює міжнародний рейс; наявність підтвердженого бронювання (квитків) на наступний рейс, який відлітає з Великобританії у той же день (до 23:59), в який пасажир прибув до Великобританії; наявність правильно оформлених документів, які дозволяють прибуття у кінцевий пункт подорожі.

Транзит LANDSIDE передбачає, що пасажир здійснює транзит через територію Великобританії з одного на інший міжнародний рейс до кінця наступного дня у разі необхідності перетинати кордон Великобританії (для отримання багажу, ночівлі в готелі, зміни аеропорту, стиковки на внутрішній рейс).

Громадяни України мають право здійснювати транзит LANDSIDE без отримання спеціальної британської візи за таких умов: прибуття та відліт літаком, який здійснює міжнародний рейс або внутрішній рейс по Великобританії або в Ірландію; наявність підтвердженого бронювання (квитків) на наступний рейс, який відлітає з Великобританії у той же день або наступного дня (до 23:59 години) після дня прибуття пасажира до Великобританії; наявність правильно оформлених документів, які дозволяють прибуття у кінцевий пункт подорожі; наявність одного з таких документів: чинна віза в Австралію, Канаду, Нову Зеландію або США та підтверджений квиток у цю країну, як частина логічного маршруту через Великобританію; чинна віза в Австралію, Канаду, Нову Зеландію або США та підтверджений квиток із цієї країни, як частина логічного маршруту через Великобританію; віза в Австралію, Канаду, Нову Зеландію або США у випадку подорожі з цієї країни. При цьому має пройти не більше 6 місяців після того, як пасажир в'їжджав у цю країну; чинна посвідка на проживання (Permanent Resident Card) у США, Канаді, Австралії або Новій Зеландії; чинна віза для тимчасового в'їзду в США (US 1551 Temporary Immigrant Visa); карта 1551 Permanent Resident Card, строк чинності якої закінчився, за умови, що вона пред'являється з чинним листом 1797, який дозволяє продовження строку її дії; форма, яка пред'являється з проштампованим коричневим конвертом; чинний дозвіл на проживання, виданий країною - членом Європейського економічного співтовариства; чинна віза категорії D, видана країною - членом Європейського економічного співтовариства; чинна ірландська біометрична віза, якщо пасажири летять в Ірландію; чинна ірландська біометрична віза, якщо пасажири летять з Ірландії, за умови, що останній в'їзд в Ірландію здійснено не раніше ніж за 3 місяці до дня транзиту. Вищевказані вимоги повинні виконуватися одночасно.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 мав квиток на переліт за маршрутом Клуш-Напока- Лондон (Гатвік) та на його ім'я було заброньовано квиток за маршрутом Лондон (Гатвік) - Ванкувер 23 червня 2019 року о 10:35 год., тобто строк перебування позивача на території Великобританії становив менше ніж 23 години 59 хвилин, і відповідно до копії закордонного паспорта ОСОБА_1 він мав чинну візу, яка видана Канадою, строком дії з 22 квітня 2019 року по 5 квітня 2028 року.

Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до Змін щодо правил транзитного переміщення через територію Великобританії станом на день вильоту - 22 червня 2019 року, при здійсненні транзиту LANDSIDE, дотримав установленого порядку для перельоту Київ - Лондон - Ванкувер: мав здійснити транзит через територію Великобританії з одного на інший міжнародний рейс до кінця наступного дня у разі необхідності перетинати кордон Великобританії (для отримання багажу, ночівлі в готелі, зміни аеропорту, стиковки на внутрішній рейс), мав візу, видану Канадою.

Вказане свідчить про те, що позивач дотримався вимог, які є необхідними для транзитного перетину кордону Великобританії.

Між тим, позивачу було безпідставно відмовлено у допуску на рейс Клуш-Напока- Лондон (Гатвік).

За таким обставин є правильним висновок суду першої інстанції про те, що є підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь повної вартості невикористаних квитків, що становить 13 613,96 грн.

Відповідні вимоги щодо обов'язку перевізника виплатити компенсацію пасажирові, якому відмовлено у перевезені передбачені у ст. 104 Повітряного кодексу України.

Зокрема відповідно до частини 5 ст. 104 Повітряного кодексу України якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у розмірі 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів, що мало місце у даному випадку.

Крім того, згідно із частиною 7 названої статті кодексу виплата компенсації не звільняє перевізника від обов'язку запропонувати пасажиру на вибір послуги та відшкодування витрат, передбачених частиною другою цієї статті та частиною п'ятою статті 105 цього Кодексу.

Так, відповідно до наведеної норми крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов'язаний запропонувати пасажиру на вибір:

1) відшкодування впродовж семи днів, яке має бути виплачено готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи, за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира, у вигляді дорожніх чеків, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості;

2) зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

Як убачається із матеріалів справи позивачеві перевізником ні відшкодування вартості квитка на рейс, за яким було відмовлено у перевезені, ні забезпечення квитками на новий маршрут, здійснено не було.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 105 Повітряного кодексу України, у разі скасування рейсу авіаперевізником та продовження пасажиром подорожі іншим рейсом (рейсами) або за іншим маршрутом пасажирам має бути безплатно запропоновано та забезпечено: наземний трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт.

Так, за матеріалами справи, позивачеві було відмовлено у перевезені з м. Клуж-Напока, позивач не є мешканцем названого міста. Перевізником не було безоплатно запропоновано перевезення наземним трансфером, тому позивач змушений був добиратися до іншого міста за власний рахунок. У поясненнях колегії апеляційного суду позивач пояснив, що у м. Клуж-Напока у нього немає рідних чи друзів, у яких він би міг зупинитись чи позичити кошти на новий квиток для продовження подорожі. Так само, з наведених підстав він не мав сенсу їхати до іншого аеропорту, в найближчому місці, де у нього немає рідних чи знайомих.

З урахуванням встановлених обставин, які доводять факт відмови позивачеві у перевезенні перевізником, встановлення обставини безпідставності відмови у перевезенні проти волі пасажира, та з урахуванням положень Повітряного кодексу України, які підлягають до застосуванню до спірних правовідносин, позивач мав законні очікування щодо відшкодуванню йому як компенсації так і прямих втрат, визначених кодексом окрім компенсації.

Так, право позивача очікувати від перевізника обов'язку запропонувати пасажиру на вибір послуги та відшкодування витрат, передбачених частиною другою статті 104 та частиною п'ятою статті 105 Повітряного кодексу України прямо передбачені положеннями цього Кодексу.

Ураховуючи наведене позивач має право вимагати відшкодування за рахунок перевізника повної вартості квитка за перевезення, у якому йому було відмовлено13 613,96 грн, наземного трансферу 5 500 грн та перевищення вартості нового квитка до Канади, вартість якого є значно дорожчою (27 232 грн) порівняно із попереднім розміром (13 613,96 грн), що складає 13618,04 грн.

Окрім цих сум позивач має право розраховувати на компенсацію відповідно до частини 5 ст. 104 Повітряного кодексу України, якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у розмірі 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів, що мало місце у даному випадку.

Таким чином, позивачем заявлені до відшкодування виплати, які є обов'язковими помимо компенсації, та виплати, які не перевищують розміру компенсації, встановленої законом, який не суперечить міжнародним правилам.

З огляду на наведене колегія апеляційного суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відмови у стягненні вартості проїзду із м. Клуж-Напока до м. Київ (5 500 грн) та вартості нових квитків до Канади (27 232 грн).

Так, відповідно до змісту положень ст. 29 Монреальської конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, на яку послався суд першої інстанції, під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв'язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.

Як убачається із змісту позовних вимог, позивач не просив стягнути з перевізника штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди.

Щодо стягнення з компанії «KIWI.COM.s.r.o.» моральної шкоди в розмірі 280 000 грн.

Матеріалами справи встановлено, що звертаючись до суду із позовом 16 червня 2020 року ОСОБА_1 просив стягнути з компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» та компанії «KIWI.COM.s.r.o.» моральну та матеріальну шкоду у розмірі 326 352,37 грн (а.с.11, Т.1).

Разом із тим, подаючи 15 вересня 2020 року позовну заяву в новій редакції на виконання вимог ухвали про залишення без руху позовної заяви, позивач просив стягнути з компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» матеріальну шкоду в розмірі 46 352,37 грн, а з компанії «KIWI.COM.s.r.o.» моральну шкоду в розмірі 280 000 грн.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Таким чином, положеннями міжнародного законодавства, зокрема Монреальської конвенції, та національного законодавства України, що регулює правовідносини у сфері повітряних перевезень, визначено, що за шкоду, завдану внаслідок неналежного надання послуг повітряних перевезень, відповідальність несе перевізник, тобто у справі, яка розглядається, це компанія «Wizz Air Hungary Ltd.».

Схожий за змістом висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 761/13278/18-ц.

Ураховуючи наведене підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 280 000 грн з компанії «KIWI.COM.s.r.o.», яка не є перевізником, немає. Відповідний висновок суду першої інстанції є правильним, тому підстав для скасування чи зміни рішення в цій частині немає.

Що стосується інших витрат позивача, про які наголошено ним у позові та апеляційній скарзі, вони стосуються понесення інших судових витрат.

Так, згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Термін «інших процесуальних дій» стосується вчинення учасниками справи, або особами, які не є учасником судового процесу, дій пов`язаних саме з процесом доказування (збір доказів, їх огляд та забезпечення) у справі. Встановлення законом вичерпного переліку судових витрат означає, що на присудження судом саме цих витрат у разі настання відповідних обставин (задоволення позову, залишення його без розгляду, чи закриття провадження у справі), а не будь-яких інших може розраховувати особа, що звернулася до суду з позовом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача інші судові витрати у розмірі 24 000 грн, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи - 5 000 грн, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - 3 500 грн, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду - 5 000 грн.

Відмовляючи у задоволенні відповідних вимог позивача суд виходив із їх недоведеності.

Колегія суддів в цілому погоджується із таким висновком суду першої інстанції. В той же час, у матеріалах справи наявні докази понесення витрат, зокрема на переклад у розмірі 1 071,56 грн, які мають бути стягненні з відповідача компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року змінити в частині стягнення матеріальної шкоди і в частині інших судових витрат.

Стягнути з компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» (реєстраційний номер 01-10-140174) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) матеріальну шкоду у розмірі 46 352 (сорок шість тисяч триста п'ятдесят дві) грн 37 коп. та інші судові витрати у розмірі 1 071 (одну тисячу сімдесят одну) грн 56 коп.

В решті рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба