ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/36157/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Аршулік С.Р.,
за участі представника позивача Антонюка Р.В.,
представника відповідача Мельничука М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за правилами загального позовного провадження позовом Приватного підприємства ЛЕС СТАНДАРТ до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство ЛЕС СТАНДАРТ звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2023 року №0092530701 за формою В4.
Позовні вимоги мотивує тим, що працівниками Головного управління ДПC у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства ЛЕС СТАНДАРТ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 15.06.2023 №9823/07-01/43648570, в якому зафіксовано порушення позивачем, а саме: п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44 п.85.2 ст.85, ст.185, ст.187, п.198.1, п.п.198.2, п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198, п.201.1, п.п.201.4 ст.201 ПК України, внаслідок неправомірно визначеного податкового кредиту у податковій декларації за березень 2023 року на загальну суму в сумі 17 313 535 грн за березень 2023 року, що призвело до завищення показника рядка 19 Декларації на 15 980 585 грн та заниження показника рядка 18 Декларації на 1 332 950 грн.
На підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.07.2023 року №0092530701 за формою В4, яким зменшено розмір суми від`ємного значення суми податку на додану вартість 15 980 585 грн.
Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним, посилаючись на проведення контролюючим органом перевірки з порушенням норм податкового законодавства, що свідчить про відсутність її правових наслідків.
Зокрема, вказує, що наказ та повідомлення про проведення перевірки на момент проведення перевірки не були вручені та не були отримані позивачем, що є порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України. Крім того, позивач, в порушення вимог п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України був позбавлений права бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення і документи з питань предмету перевірки.
Відтак, невиконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме компетентності у податкового органу на прийняття податкового повідомлення-рішення.
Також, звертає увагу на те, що висновки, викладені в акті перевірки про нібито завищення ПП ЛЕС СТАНДАРТ суми від`ємного значення ґрунтуються виключно на тому, що для проведення перевірки не були надані первинні документи.
Проте, такі висновки не можуть бути визнані об`єктивними, позаяк посадовими особами контролюючого органу не дотримано вимог законодавства щодо проведення перевірки, в т. ч. щодо отримання від платника податків первинних документів. При цьому, відсутні також підстави стверджувати, що у платника ПП ЛЕС СТАНДАРТ взагалі відсутні первинні документи, що підтверджують понесені витрати, оскільки на спростування таких доводів не було долучено жодних документів, які повинні були бути враховані під час проведення перевірки за умови дотримання порядку її проведення.
З огляду на вищенаведене, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.07.2023 року №0092530701 протиправним та просить його скасувати.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 11:00 30 січня 2024 року.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 16.01.2024 представник відповідача позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з мотивів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, яким встановлено порушення платником податку вимог податкового законодавства.
Звертає увагу суду, що копію наказу контролюючого органу направлено 24.04.2023 поштовим зв`язком на юридичну адресу підприємства - 43018, Волинська обл. м. Луцьк вул. Курська, буд. 13, кв. 2 та через електронний кабінет платника податків, що передбачено ст.42 ПК України.
Даний наказ було повернуто на адресу Головного управління ДПС у Волинській області з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ст.42 Податкового кодексу України даний наказ вважається врученим, а перевірка розпочатою.
Таким чином, законодавець встановив два окремих випадки, коли платнику податків вважаються належним чином врученими документи: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Також зазначає, що відповідно до ст.42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Водночас, звертає увагу на те, що ГУ ДПС у Волинській області ПП ЛЕС СТАНДАРТ направлено засобами поштового зв`язку та через електронний кабінет платника податків запит про надання документів до перевірки №6800/6/03-20-07-02-06 від 25.04.2023 про надання документів, термін надання документів до початку здійснення перевірки, тобто до 02.06.2023 однак станом на дату початку перевірки 02.06.2023 та до завершення перевірки 08.06.2023 року платником податків не надано будь-яких первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки, про що складено відповідні акти про ненадання документів №1981/07-01/43648570 від 02.06.2023, №1983/07-01/43648570 від 05.06.2023, №1995/07-01/43648570 від 06.06.2023, №2020/07-01/43648570 від 07.06.2023 та №2058/07-01/43648570 від 08.06.2023.
Такими чином, ПП ЛЕС СТАНДАРТ не забезпечено виконання вимог п.п.16.1.5, 16.1.15 п.16.1 ст.16 ПК України в частині обов`язкового подання на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів.
Крім того, звертає увагу суду на те, що відповідно до постанови Любомльського районного суду Волинській області від 14.09.2023 у справі №163/13616/23 ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП його вина повністю доведена зібраними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення №393/03-20-07-01 та актом документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларування від`ємного значення податку на додану вартість №9823/07-01/43648570 від 15.06.2023 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
У зв`язку із чим, представник відповідача вважає висновки, викладені в акті перевірки, та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення правомірними.
З наведених підстав у задоволенні позову просив відмовити повністю.
У відповіді на відзив від 22.01.2024 представник позивача зазначає, що відповідач фактично процитував у відзиві на позовну заяву акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ЛЕС СТАНДАРТ від 15.06.2023 №9823/07-01/43648570 та жодним чином не спростував доводи позовної заяви, що стали підставою для оскарження, прийнятого податковим органом, податкового повідомлення-рішення.
Згідно Наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 24.04.2023 року №799-п вбачається, що дата початку перевірки - 02.06.2023 року.
Відповідач вказує, що нібито ГУ ДПС у Волинській області направлено 24.04.2023 поштовим зв`язком на юридичну адресу підприємства - 43018, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Курська, буд.13, кв.2 (дана адреса також вказується безпосередньо у позовній заяві) та через електронний кабінет платника податків, що передбачено ст.42 ПК України.
Разом з тим, жодних доказів направлення даного наказу за юридичною адресою позивача не додано.
До матеріалів справи додано лише копію конверту із невідомою датою відправки і з відміткою про повернення такого відправлення 01.08.2023.
Таким чином, доказів надсилання наказу про проведення перевірки та запиту про надання документів до матеріалів справи не долучено.
Крім того, зауважив, що як зазначено в акті перевірки, основними чинниками виникнення від`ємного значення з ПДВ є: операції з імпорту транспортних засобів (Сполучені Штати Америки, Польща), що ввезені на митну територію України.
Так, сума від`ємного значення суми ПДВ виникла у позивача внаслідок проведення господарських операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів, що належним чином підтвердженні вантажно-митними деклараціями до яких у податкового органу був доступ, однак відповідач, в силу поверхневого підходу до проведення податкової перевірки знехтував обов`язком здійснити дослідження таких господарських операцій.
Таким чином, відповідач не зробив фактично нічого щоб перевірити достовірність та повноту декларування суми від`ємного значення ПДВ позивачем в межах наданих повноважень.
Водночас, зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення немає жодного преюдиційного значення для даної адміністративної справи, оскільки жодних обставин, які б встановлювали б факти визначальні для справи 140/36157/23 у постанові не визначені.
Відтак, просить позовні вимоги задовольнити в повній мірі.
Ухвалою суду від 05.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу за адміністративним позовом Приватного підприємства ЛЕС СТАНДАРТ до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, до розгляду по суті.
В додаткових поясненнях від 08.02.2024 представник ГУ ДПС у Волинській області звертає увагу суду, що копію наказу контролюючого органу направлено 24.04.2023 поштовим зв`язком на юридичну адресу підприємства - 43018, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Курська, буд.13, кв.2 (дана адреса також вказується безпосередньо у позовній заяві) та через електронний кабінет платника податків, що передбачено ст.42 ПК України.
Даний наказ було повернуто на адресу Головного управління ДПС у Волинській області з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання».
Повідомлення №100 та наказ №799-п від 24.04.2023 ПП ЛЕС СТАНДАРТ (код ЄДРПОУ 43648570) вважається врученим 01.06.2023 (згідно повідомлення про повернення за закінченням терміну зберігання) та відповідно наказ є врученим, а перевірка була розпочата 02.06.2023.
Таким чином, єдиним законним доказом відправлення наказу, повідомлення та запиту про надання документів в межах вимог п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України є відмітка поштового відділення за результатами надсилання засобами поштового зв`язку відповідно до ст.42 Податкового кодексу України (повернення конверту або отримання повідомлення про вручення поштового відправлення).
З огляду на що, просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
09.02.2024 на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника позивача у яких останній звертає увагу суджу на те, що відзиву на позовну представником Відповідача було долучено ряд документів, що на його думку, нібито, підтверджують факт відправлення 24.04.2023 року наказу №799-п та запиту 25.04.2023 року.
Разом з тим, це не відповідає дійсності, оскільки дані документи про поштові відправлення жодним чином не стосуються надсилання наказу №799-п від 24.04.2023 та запиту від 25.04.2023.
Так, варто зауважити, що відповідно до поштового відправлення за №4302703049991, що вручене 29.06.2023 було надіслано саме акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ЛЕС СТАНДАРТ від 15.06.2023 №9823/07-01/43648570.
Відповідно до поштового відправлення №0600035061387 було надіслано виклик з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення від 26.07.2023.
Поштове відправлення за №4302702936218, яке було долучено до матеріалів справи було повернуте 01.08.2023.
Таким чином, надані поштові відправлення за №4302703049991, №0600035061387, №4302702936218 не мають жодного відношення до надсилання наказу від 24.04.2023 та до запиту від 25.04.2023.
В судовому засіданні 12.02.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 12.02.2024 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 розділу V Податкового кодексу України та на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 24.04.2023 №799-п, працівниками ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП ЛЕС СТАНДАРТ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн, за результатами якої складено акт перевірки від 15.06.2023 №9823/07-01/43648570.
В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення ПП ЛЕС СТАНДАРТ п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44 п.85.2 ст.85, ст.185, ст.187, п.198.1, п.п.198.2, п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198, п.201.1, п.п.201.4 ст.201 ПК України, внаслідок неправомірно визначеного податкового кредиту у податковій декларації за березень 2023 року на загальну суму в сумі 17 313 535 грн за березень 2023 року, що призвело до завищення показника рядка 19 Декларації на 15 980 585 грн та заниження показника рядка 18 Декларації на 1 332 950 грн.
Зокрема, перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 декларації за березень 2023 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операції з імпорту транспортних засобів, що ввезені на митну територію України.
За даними податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року, операції з ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів з основною ставкою (р.11.1 декларації) становлять 1 602 266,00 грн, обсяги придбання без ПДВ 8 011 329,00 грн, за даним перевірки становлять 0 грн. (обсяг поставки без врахування ПДВ - 0 грн), різниця 1 602 266,00грн.
Ввезено на митну територію України товари, необоротні активи за ставкою 20%, а саме - транспортні засоби.
Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.16 Декларації) становить 15 710 520,0 грн, за даним перевірки становлять 0 грн (обсяг поставки без врахування ПДВ - 0 грн.), різниця 15 710 520 грн.
Платником податків на підтвердження показників в декларації за березень 2023 року на запит контролюючого органу не надано будь-яких первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки, про що складено відповідні акти про ненадання документів (№1156/07-02/43648570 від 02.05.2023, №1209/07-02/43648570 від 03.05.2023, №1245/07-02/43648570 від 04.05.2023, №1258/07-02/43648570 від 05.05.2023 та №1322/07-02/43648570 від 08.05.2023).
У зв`язку із вищевказаним перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року у декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення платником податків п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, ст.185, ст.187, п.198.1, п.198.2., п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого за березень 2023 року:
завищення суми від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації за березень 2023 року (р.21) в сумі 15 980 585 грн;
заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 18 Декларації) по декларації за березень 2023 року (р.18) в сумі 1 332 950 грн.
На підставі акту перевірки від 15.06.2023 №9823/07-01/43648570 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.07.2023 року №0092530701 за формою В4, яким зменшено розмір суми від`ємного значення суми податку на додану вартість 15 980 585 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 20.07.2023 року №0092530701 оскаржено позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 06.09.2023 №26051/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 20.07.2023 року №0092530701 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 20.07.2023 року №0092530701, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим Кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем як суб`єктом владних повноважень, а тому при вирішенні даного спору вони перевірялись судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), зокрема, чи прийняте рішення на підставі повноважень, у порядку та в спосіб, визначених чинним законодавством України.
Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачає, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Аналізуючи зміст наведених норм Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, окрім наведених вище висновків, Судова палата з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.
Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Отже, для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо ознайомлення платника податків у встановлений законом спосіб з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки до її початку. Невиконання вимог пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Так, за правилами абзацу першого пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно п.79.1 ст.79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.
Проте, незважаючи на проголошену п.79.3 ст.79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім.
Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.
Наявні у справі докази підтверджують, що перевірка у межах спірних правовідносин проведена на підставі наказу ГУ ДПС від 24.04.2023 року №799-п, згідно якого наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ПП ЛЕС СТАНДАРТ з 02.06.2023 тривалістю 5 робочих днів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив на податкову адресу позивача: АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення лист від 25.04.2023 №6800/6/03-20-07-02-06, копію наказу ГУ ДПС від 24.04.2023 №799-п та повідомлення від 24.04.2023 №100, однак дане відправлення ПП ЛЕС СТАНДАРТ не отримано, поштове відправлення повернулося на адресу ГУ ДПС у Волинській області з відміткою за закінченням терміну зберігання.
Також, представник відповідача стверджує, що копію наказу ГУ ДПС від 24.04.2023 №799-п та повідомлення від 24.04.2023 №100 направлено через електронний кабінет платника податків, про що до матеріалів справи долучено принт-скрин екрану електронного кабінету. (а.с.98)
Однак, з наданого до суду принт-скрину екрану електронного кабінету не можливо встановити що саме, коли саме та кому направлялося, відтак суд не вважає наданий представником відповідача принт-скрин екрану електронного кабінету належним доказом підтвердження надіслання позивачу копії наказу ГУ ДПС від 24.04.2023 №799-п на перевірку та повідомлення від 24.04.2023 №100 про проведення перевірки.
Як вбачається з принт-скрину екрану електронного кабінету, ПП ЛЕС СТАНДАРТ надіслано акти, що засвідчують факт ненадання у визначений у запиті строк платником податків документів, однак причин не направлення копії наказу ГУ ДПС від 24.04.2023 №799-п та повідомлення від 24.04.2023 №100 відповідач суду не надав, що призвело до передчасного висновку в акті перевірки від 15.06.2023 №9823/07-01/43648570 щодо документального не підтвердження суми від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового звітного періоду у декларації за березень 2023 року.
Також, суд наголошує, що невручення платнику податків копії наказу ГУ ДПС від 24.04.2023 №799-п про проведення перевірки та запиту, позбавило ПП ЛЕС СТАНДАРТ можливості надати відповідні документи.
При цьому, суд не приймає посилання представника відповідача на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 21.09.2023 у справі №480/5116/22 та від 06.07.2023 №380/7418/22, так як такі рішення приймались на підставі досліджених доказів у кожній конкретній справі.
З огляду на що, позивач не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку проведення перевірки з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місцем проведення такої перевірки.
Наведене свідчить, що на момент початку проведення перевірки 02.06.2023 позивачу не було вручено копії наказу ГУ ДПС від 24.04.2023 №799-п та повідомлення від 24.04.2023 №100, а тому у відповідача не було підстав для проведення перевірки, результати якої зафіксовані в акті перевірки від 15.06.2023 №9823/07-01/43648570.
При вирішенні цього спору суд звертає особливу увагу на те, що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку та правомірності його рішень/дій.
Вимога, яку ПК України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними в статті 17 Податкового кодексу України правами платника податків, а саме: право бути присутнім під час проведення перевірок; право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки - документальну виїзну.
Подібні правові висновки зроблені Верховним Судом при ухваленні постанови від 06 серпня 2019 року у справі №520/8681/18.
Невиконання вказаних вимог, не забезпечення гарантій прав платника податків за усталеною судовою практикою призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27.01.2015 року по справі №21-425а14 та Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.02.2018 року по справі №821/371/17 (провадження №К/9901/1970/17), від 02 вересня 2020 року по справі №820/3426/16 (адміністративне провадження №К/9901/36355/18), що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ГУ ДПС у Волинській області порушено встановлений ПК України порядок її проведення, що призвело до несвоєчасного повідомлення позивача про призначення і проведення перевірки, та позбавило позивача можливості скористатися своїми правами та гарантіями, наведеними вище, які позивач мав право реалізувати після початку проведення контролюючим органом перевірки.
При цьому, встановлені судом обставини щодо відсутності підстав для проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення є достатніми для висновку про протиправність такого рішення та його скасування.
Крім того, суд зазначає про відсутність підстав для дослідження висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог ПК України, що узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 серпня 2020 року у справі №160/2116/19.
З огляду на що, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого Головним управлінням ДПС у Волинській області податкового повідомлення-рішення від 20.07.2023 року №0092530701 за формою В4, з огляду на що останнє підлягає скасуванню.
Відтак, позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 26 840,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №68121445 від 26.12.2023.
Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв`язку із задоволенням позову позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 26 840,00 грн.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 262, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 20.07.2023 року №0092530701 за формою В4.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного Підприємства ЛЕС СТАНДАРТ судові витрати в розмірі 26 840 гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне Підприємство ЛЕС СТАНДАРТ (Код ЄДРПОУ: 43648570, 43018, Волинська область, м. Луцьк, вул. Курська, 13/2).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Суддя Ю.Ю. Сорока
Повний текст судового рішення складено 16 лютого 2024 року.
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2024 |
Оприлюднено | 19.02.2024 |
Номер документу | 117045814 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні