Рішення

від 05.02.2024 по справі 160/30481/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 рокуСправа №160/30481/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 15.08.2023 року № 0229270412 про зобов`язання сплати штрафної санкції у розмірі 84 730,14 грн. та № 0229200412 про зобов`язання сплати штрафної санкції у розмірі 394 997,54 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 23.08.2023 року позивачем отримані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що складені за результатами акту №24034/04-36-04-12/32975178 від 29.06.2023 року про результати камеральної перевірки ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 07.07.2021 року по 31.01.2023 року, яким встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ та підприємству визначено штраф у розмірі 10% від суми податкового зобов`язання, що складає 394 997,54 грн. та визначено штраф у розмірі 5% від суми податкового зобов`язання, що складає 84 730,14 грн. Позивач зазначає, що дії податкового органу щодо перерахування коштів з СЕА ПДВ в рахунок погашення податкового боргу - штрафу за податковими повідомленнями-рішеннями є протиправними, що призвело до неможливості своєчасної оплати поточних податкових декларацій з ПДВ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем 13.12.2023 року подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що камеральною перевіркою ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" встановлено порушення вимог пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57 ПК України, в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з ПДВ по податковим деклараціям з ПДВ за звітні (податкові) періоди квітень - грудень 2021 року, серпень - жовтень та грудень 2022 року. Відповідно до пп.86.7.5 п.86.7 ст.86 ПК України на підставі акту перевірки прийнято спірні податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 15.08.2023 р. №0229270412 та №0229200412. Відповідач зазначає, що кошти, що сплачувались підприємством в погашення податкових зобов`язань зараховувались в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до пункту 87.9 ст.87 ПК України. В свою чергу позиція позивача що підставою для зарахування коштів з СЕА до бюджету в рахунок сплати податкового боргу має бути лише або рішення суду, або заява платника податків є однозначно помилковою. Оскільки відповідно до абз.2 п.200-1.2 ст.200-1 ПК України розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування (СЕА) податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абз.2 пункту 87.1 ст.87 ПК України. Абзац 2 пункту 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з ПДВ, кошти на рахунку платника в СЕА ПДВ. Податковий борг ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ", про який вказано вище, є податковим боргом з ПДВ, отже, зарахування коштів відбувалося правомірно. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

18.12.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримує вимоги викладені у позовній заяві, та просить позов задовольнити та додатково зазначає, що спірні правовідносини у цій справі № 160/30481/23 не є подібними з наданою відповідачем практикою Верховного Суду, а тому не настають наслідки для обов`язкового застосування судом, оскільки податковий борг не підтверджується судовим рішенням про стягнення грошових коштів з позивача, про що зазначено у постанові суду. Більш того, Верховний Суд у постанові від 19.03.2021 р. у справі № 160/13602/18 прийшов до висновку, що за відсутності відповідного судового рішення контролюючим органам забороняється ініціювати списання з рахунків в СЕА ПДВ коштів, які належать платникові і який не спрямував їх для сплати в бюджет.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 29.06.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ".

За результатами перевірки складено акт №24034/04-36-04-12/32975178 від 29.06.2023 року, яким встановлено порушення платником пункту 57.1 статті 57 та підпункту 203.2 статті 203, п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму ПДВ 5 644 575,40 грн. у тому числі порушення строку сплати: до 30 календарних днів включно - на суму ПДВ 1 694 602,86 грн.; більше 30 календарних днів - на суму ПДВ 3 949 972,54 грн.

За результатами розгляду заперечень ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" від 26.07.2023 року №256/01-08 на акт перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області №24034/04-36-04-12/32975178, висновки акту податковим органом залишені без змін.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0229270412 від 15.08.2023 року, яким на підставі статті 124 ПК України за затримку на 23/25/3/25/13/19/23/1 календарних днів сплати грошового зобов`язання/податків в сумі 1 694 602,86 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 84 730,14 грн. за платежем податок на додану вартість.

Також, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0229200412 від 15.08.2023 року, яким на підставі ст.124 ПК України за затримку на 37/38/42/43/66/66/36/68/68/67/69/85/98/67/88/154/123/123/91/91/98/85/55/51 календарних днів сплати грошового зобов`язання/податків в сумі 3 949 972,54 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 394 997,54 грн. за платежем податок на додану вартість.

ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ", в порядку ст.56 ПК України, звернулося зі скаргою від 04.09.2023 року №277/01-08 до ДПС України на податкові повідомлення-рішення від 15.08.2023 року № 0229270412 та №0229200412.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 06.11.2023 року №33189/6/99-00-06-03-01-06, залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75. 1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Податкового кодексу України, а саме: камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально зобов`язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу, а відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданій платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.04.2018 р. у межах справи № 826/13195/16.

Приписами пп.пп.16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається ним сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки) встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійної сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених Кодексом.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно із пунктом 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2. статті 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно із пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В силу пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, системний аналіз вищенаведених норм чинного податкового законодавства свідчить про те, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання у строки, визначені законом, такий платник податків притягується до фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно із актом камеральної перевірки від 29.06.2023 року № 24034/04-36-04-12/32975178 позивачем порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 5 644 575,40 грн., а саме:

- податкова декларація № 9130876819 від 19.05.2021 року (термін сплати 01.06.2021 року; дата сплати - 07.07.2021 року; кількість днів затримки - 37; сума сплаченого боргу - 180 000 грн.);

- податкова декларація № 9130876819 від 19.05.2021 року (термін сплати 01.06.2021 року; дата сплати - 08.07.2021 року; кількість днів затримки - 38; сума сплаченого боргу - 15000 грн.);

- податкова декларація № 9130876819 від 19.05.2021 року (термін сплати 01.06.2021 року; дата сплати - 12.07.2021 року; кількість днів затримки - 42; сума сплаченого боргу - 30000 грн.);

- податкова декларація № 9130876819 від 19.05.2021 року (термін сплати 01.06.2021 року; дата сплати - 13.07.2021 року; кількість днів затримки - 43; сума сплаченого боргу - 35000 грн.);

- податкова декларація № 9130876819 від 19.05.2021 року (термін сплати 01.06.2021 року; дата сплати - 05.08.2021 року; кількість днів затримки - 66; сума сплаченого боргу - 3102 954,17 грн.);

- податкова декларація № 9130876819 від 19.05.2021 року (термін сплати 01.06.2021 року; дата сплати - 05.08.2021 року; кількість днів затримки - 66; сума сплаченого боргу - 40 571,67 грн.);

- податкова декларація № 9163411871 від 18.06.2021 року (термін сплати 01.07.2021 року; дата сплати - 05.08.2021 року; кількість днів затримки - 36; сума сплаченого боргу - 275 718,05 грн.);

- податкова декларація № 9163411871 від 18.06.2021 року (термін сплати 01.07.2021 року; дата сплати - 06.09.2021 року; кількість днів затримки - 68; сума сплаченого боргу - 109 392,17 грн.);

- податкова декларація № 9163411871 від 18.06.2021 року (термін сплати 01.07.2021 року; дата сплати - 06.09.2021 року; кількість днів затримки - 68; сума сплаченого боргу - 4128 395,78 грн.);

- податкова декларація №9197134742 від 19.07.2021 року (термін сплати 31.07.2021 року; дата сплати - 05.10.2021 року; кількість днів затримки - 67; сума сплаченого боргу - 18 749,58 грн.);

- податкова декларація №9197134742 від 19.07.2021 року (термін сплати 31.07.2021 року; дата сплати - 07.10.2021 року; кількість днів затримки - 69; сума сплаченого боргу - 96 167,17 грн.);

- податкова декларація №9197134742 від 19.07.2021 року (термін сплати 31.07.2021 року; дата сплати - 23.10.2021 року; кількість днів затримки - 85; сума сплаченого боргу -3 832,83 грн.);

- податкова декларація №9197134742 від 19.07.2021 року (термін сплати 31.07.2021 року; дата сплати - 05.11.2021 року; кількість днів затримки - 98; сума сплаченого боргу - 307 688,42 грн.);

- податкова декларація №9239550565 від 19.08.2021 року (термін сплати 31.08.2021 року; дата сплати - 05.11.2021 року; кількість днів затримки - 67; сума сплаченого боргу - 105 379,75 грн.);

- податкова декларація №9239550565 від 19.08.2021 року (термін сплати 31.08.2021 року; дата сплати - 26.11.2021 року; кількість днів затримки - 88; сума сплаченого боргу - 236931,83 грн.);

- податкова декларація №9239550565 від 19.08.2021 року (термін сплати 31.08.2021 року; дата сплати - 31.01.2022 року; кількість днів затримки -154; сума сплаченого боргу - 145 511,42 грн.);

- податкова декларація №9271568414 від 17.09.2021 року (термін сплати 01.10.2021 року; дата сплати - 31.01.2022 року; кількість днів затримки - 123; сума сплаченого боргу - 78 071,75 грн.);

- податкова декларація №9271568414 від 17.09.2021 року (термін сплати 01.10.2021 року; дата сплати - 31.01.2022 року; кількість днів затримки - 123; сума сплаченого боргу - 198 463,42 грн.);

- податкова декларація №9271568414 від 17.09.2021 року (термін сплати 01.10.2021 року; дата сплати - 31.01.2022 року; кількість днів затримки - 123; сума сплаченого боргу - 225 416,83 грн.);

- податкова декларація №9309208078 від 19.10.2021 року (термін сплати 02.11.2021 року; дата сплати - 31.01.2022 року; кількість днів затримки - 91; сума сплаченого боргу - 290 409,17 грн.);

- податкова декларація №9309208078 від 19.10.2021 року (термін сплати 02.11.2021 року; дата сплати - 31.01.2022 року; кількість днів затримки - 91; сума сплаченого боргу - 65 127,41 грн.);

- податкова декларація №9309208078 від 19.10.2021 року (термін сплати 02.11.2021 року; дата сплати - 07.02.2022 року; кількість днів затримки - 98; сума сплаченого боргу - 61 364,42 грн);

- податкова декларація №9350332362 від 18.11.2021 року (термін сплати 01.12.2021 року; дата сплати - 23.02.2022 року; кількість днів затримки - 85; сума сплаченого боргу - 527 341 грн.);

- податкова декларація №9386074521 від 17.12.2021 року (термін сплати 31.12.2021 року; дата сплати - 23.02.2022 року; кількість днів затримки - 55; сума сплаченого боргу - 484 174 грн.);

- податкова декларація №9421980911 від 19.01.2022 року (термін сплати 01.02.2022 року; дата сплати - 23.02.2022 року; кількість днів затримки - 23; сума сплаченого боргу - 317 156,3 грн.);

- податкова декларація №9421980911 від 19.01.2022 року (термін сплати 01.02.2022 року; дата сплати - 23.02.2022 року; кількість днів затримки - 51; сума сплаченого боргу - 191 311,7 грн.);

- податкова декларація №9186665653 від 19.09.2022 року (термін сплати 01.10.2022 року; дата сплати - 25.10.2022 року; кількість днів затримки - 25; сума сплаченого боргу - 131 699,89 грн.);

- податкова декларація №9213234976 від 18.10.2022 року (термін сплати 01.11.2022 року; дата сплати - 03.11.2022 року; кількість днів затримки - 3; сума сплаченого боргу - 440 291 грн.);

- податкова декларація №9213234976 від 18.10.2022 року (термін сплати 01.11.2022 року; дата сплати - 25.11.2022 року; кількість днів затримки - 25; сума сплаченого боргу - 131 699,89 грн.);

- податкова декларація №9245041370 від 17.11.2021 року (термін сплати 01.12.2022 року; дата сплати - 13.12.2022 року; кількість днів затримки - 13; сума сплаченого боргу - 280 000 грн.);

- податкова декларація №9245041370 від 17.11.2021 року (термін сплати 01.12.2022 року; дата сплати - 19.12.2022 року; кількість днів затримки - 19; сума сплаченого боргу -130 356 грн.);

- податкова декларація №9245041370 від 17.11.2021 року (термін сплати 01.12.2022 року; дата сплати - 23.12.2022 року; кількість днів затримки - 23; сума сплаченого боргу - 131 699,89 грн.);

- податкова декларація №9299719710 від 18.01.2023 року (термін сплати 31.01.2023 року; дата сплати - 31.01.2023 року; кількість днів затримки - 1; сума сплаченого боргу - 131699,89 грн.).

Відповідачем за порушення строку сплати вищевказаних грошових зобов`язань застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 5% (при затримці до 30 календарних днів) та 10% (при затримці більше 30 календарних днів).

Позивач в позові також зазначає, що податок на додану вартість сплачувався в повному обсязі та у встановлені ПК України строки, проте відповідачем спрямовувалися кошти, сплачених за результатами поточної господарської діяльності, на погашення заборгованості, що виникла у минулих податкових періодах. Також вказує, що ним оскаржувалися в судовому порядку податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 24.12.2020 року №0066250416 про зобов`язання сплати штрафної санкції у розмірі 138 014,64 грн. та №0066230416 про зобов`язання сплати штрафної санкції у розмірі 154 245,69 грн. отже вони не були узгодженими.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що 21.04.2021 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 24.12.2020 року № 0066250416 про зобов`язання сплати штрафної санкції у розмірі 138 014,64 грн. та № 0066230416 про зобов`язання сплати штрафної санкції у розмірі 154 245,69 грн.

Отже, з 21.04.2021 року податкові повідомлення-рішення від 24.12.2020 року №0066250416 та № 0066230416 набули статусу неузгоджених.

Питання організації діяльності податкових органів щодо ведення податкового обліку на час виникнення спірних правовідносин визначались Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881 (далі - Порядок №422).

Абзаци 5, 7 глави 3 розділу V Порядку №422 передбачають, що до настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках. За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.

Глава 4 розділу V Порядку №422 встановлює порядок відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП.

Відповідно до пункту 1 глави 4 розділу V Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Такими матеріалами є, зокрема, ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Згідно із абзацом 8 пункту 2 глави 4 розділу V Порядку №422 на підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Оскаржується в судовому порядку").

У разі внесення вказаної інформації після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі (абзац 11 пункту 2 глави 4 розділу V Порядку №422).

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться (абзац 25 пункту 2 глави 4 розділу V Порядку №422).

Аналогічні норми містяться і в Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за №321/35943 та який набрав чинності з 05 квітня 2021 року.

Отже, за результатами отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі про оскарження податковим повідомлень-рішень останні вважаються неузгодженим і у податкового органу виникає обов`язок із відображення таких відомостей в інформаційній системі органів ДФС. Донараховані/зменшені суми за таким податковим повідомленням-рішенням участі у розрахунках не беруть.

Відповідно, з 21.04.2021 року у відповідача не було правових підстав для направлення на підставі пункту 87.9 статті 87 ПК України сплачених позивачем по поточним податковим платежам коштів в погашення грошового зобов`язання саме за вказаним податковим повідомленням-рішенням.

В подальшому рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року у справі №160/322/21, яке поставною Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 року, залишено без змін, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Отже, з 03.10.2022 року сума штрафу у розмірі 138 014,64 грн. та 154 245,69 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями від 24.12.2020 року №0066250416 та №0066230416 набула статусу податкової заборгованості.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем у відзиві, що кошти, що сплачувались ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" в погашення податкових зобов`язань зараховувались в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідно до пункту 87.9 ст.87 ПК України. Як наслідок актом камеральної перевірки встановлено порушення, в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з ПДВ по податковим деклараціям з ПДВ за звітні (податкові) періоди квітень - грудень 2021 року, серпень - жовтень та грудень 2022 року.

Разом з тим, суд зазначає, що застосування відповідачем пункту 87.9 статті 87 ПК України є виправданим лише щодо податкового боргу. Як зазначалось вище, з 21.04.2021 року грошове зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 24.12.2020 року №0066250416 та № 0066230416 набуло статусу неузгодженого і не підлягало відображенню в ІКП та не повинно було брати участі в розрахунках, оскільки не мало статусу податкового боргу. Проте, копії ІКП, яка містяться в матеріалах справи, встановлено що 12.11.2021 року податковий орган донараховує податковий борг по штрафній санкції за оскарженими на той час податковими повідомленнями-рішеннями.

Крім того, ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи, відповідач не зазначив і не підтвердив це відповідними доказами, що за позивачем обліковувались суми угодженого податкового боргу, що виникли до моменту виникнення у нього грошових зобов`язань за вказаними податковими деклараціями, які б давали підстави податковому органу згідно із п.87.9 ст.87 ПК України зарахувати кошти позивача на погашення таких сум податкового боргу, незалежно від призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а спірні податкові повідомлення-рішення від 15.08.2023 року № 0229270412 та № 0229200412 підлягають скасуванню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною другою статті 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 3 статті 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 7 195,92 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0229270412 від 15.08.2023 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0229200412 від 15.08.2023 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Державного підприємства "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" (вул.Дарвіна, буд.7-б, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50069, код ЄДРПОУ 32975178) судові витрати по справі у розмірі 7 195,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма