Рішення

від 14.02.2024 по справі 160/19356/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 рокуСправа №160/19356/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укртехпром» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подана надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укртехпром» до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000017/1 від 23.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000057 від 23.05.2023, прийняті Дніпровською митницею (адреса місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваних рішень, прийнятих відповідачем, оскільки вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом (за ціною договору).

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/19356/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 07.08.2023 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 07.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укртехпром» до суду 11.08.2023 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію, якою підтверджується доплата позивачем судового збору.

Крім того позивачем до суду подано уточнену позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укртехпром» до Дніпровської митниці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

01.09.2023 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву ТОВ Торговий Дім «Укртехпром». Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку з чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості, а також відповідну картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

07.09.2023 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

14.11.2022 ТОВ «Торговий Дім «Укртехпром» (Покупець) уклало з компанією АUТОМІR s.r.о., (Тренчин, Словаччина) (Продавець) контракт №20221114, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві товар - бортова проволока 0,89НТ (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та сплатити його на умовах цього Контракту (п.1.1 Контракту).

Відповідно до п.1.2 Контракту, документи на товар, які Продавець зобов`язаний передати Покупцеві: рахунок-фактура, телекс-реліз, митна декларація та інші за потребою.

Згідно з п. 2.1 Контракту, цей Контракт передбачає постачання Товару в асортименті, кількості, ціні та на суму відповідно до специфікацій до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

Загальна сума цього Контракту на момент підписання становить 300 000,00 (триста тисяч) US$. (п. 2.2.Контракту)

Податки, мита, інші збори, які мають сплачуватись у зв`язку з цим Контрактом у країні Продавця - несе Продавець, а витрати у країні Покупця - Покупець. (п. 2.3.Контракту)

Згідно з п.п.3.1-3.3 Контракту, умови оплати: 70% вартості товару оплачується Покупцем на умовах передоплати проти проформи-інвойсу на підготовану партію Товару. Оплата частинами дозволена. Решта вартості Товару (30%) сплачується Покупцем протягом тижня від дати поставки. Оплата частинами дозволена. Валютою платежу за цим Контрактом є US$ (код валюти - 840). Усі банківські витрати, що виникають під час переказу коштів на території Продавця - несе Продавець, на території Покупця - Покупець.

Умова поставки товару: DAP - м. Біла Церква, Київська обл., Україна відповідно до Інкотермс 2010, якщо інше не зазначене в Специфікаціях. Термін постачання товару - відповідно до специфікацій. Дострокове виконання зобов`язань щодо постачання товару допускається за погодженням з Покупцем. (п. 4.1., п. 4.2.Контракту).

До вказаного договору сторонами було погоджено Специфікацію №1 від 14.11.2022, згідно з якою було узгоджено поставку товару «Проволока бортова 0,89НТ у кількості 96 піддонів, вагою 103852 кг (нетто), 104812 (брутто) загальною вартістю 197318,80 дол. США.», умови поставки: DAP м. Біла Церква, Київська обл., згідно «Inkoterms-2000», умови оплати 70% передопата, доплата 30% протягом тижня після поставки.

Крім того, сторонами було погоджено Специфікацію №2 від 03.05.2023, згідно з якою було узгоджено поставку товару «Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів», а також його бренд, розмір, модель, індекс навантаження, індекс швидкості, у загальній кількості 1038 шт. та на загальну суму 135984,00 дол. США, умови поставки: FCA м. Гамбург Німеччина, згідно «Inkoterms-2010», умови оплати - 138123,16 дол. США - авансова оплата 29 листопада 2022р.

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 03.05.2023 р. до Контракту №20221114 від 14.11.2022, Сторони дійшли згоди, зокрема, провести відвантаження за Специфікацією № 2 від 03 травня 2023 року замість Специфікації № 1 від 14 листопада 2022 року. Отриманий Продавцем 29.11.2022 аванс в розмірі 138123,16 (сто тридцять вісім тисяч сто двадцять три долари 16 центів) дол. США рахується «Сторонами» як оплата за Специфікацією № 2 від 03 травня 2023 року. Залишок грошових коштів непокритих товаром у розмірі 2139,16 дол. США (різниця між авансом та вартістю товару за Специфікацією № 2), «Продавець» зобов`язується повернути «Покупцеві» строком до 27 травня 2023 року.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів вказаних товарів представником позивача до Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) №23UA110170001704U9 від 23.05.2023, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 МД, зокрема: проформа-інвойс №1 від 14.11.2022; інвойс №1 від 09.05.2023; інвойс №2 від 09.05.2023; інвойс №31 від 09.05.2023; коносамент СОSU8035689380 від 13.03.2023; автотранспортна накладна № 090523-1 від 10.05.2023, автотранспортна накладна № 090523-2 від 09.05.2023; автотранспортна накладна № 16052023 від 16.05.2023; навантажувальний документ №2590 від 09.05.2023; навантажувальний документ №2589 від 09.05.2023; навантажувальний документ № 2592 від 16.05.2023; транзитна декларація TI 23DE485170209135M2 від 10.05.2023; транзитна декларація TI 23DE485I70196667M5 від 10.05.2023; транзитна декларація TI 23DE485170284787M3 від 16.05.2023; сертифікат походження № 23C3705B0330/0070I від 27.04.2023; платіжне доручення № 17 від 29.11.2022; рахунок №214 від 16.05.2023; рахунок на оплату № АТ-00000431 від 19.05.2023; рахунок-фактура № СФ-0000212 від 17.05.2023; платіжна інструкція № 1647 від 19.05.2023; платіжна інструкція № 1652 від 23.05.2023; платіжна інструкція № 1651 від 23.05.2023; довідка про транспортно-експедиторські послуги від 16.05.2023; довідка про транспортні витрати від 11.05.2023; довідка про транспортні витрати № 11-1/05-23 від 11.05.2023; контракт № 20221114 від 14.11.2022; специфікація № 2 від 03.05.2023 до контракту №20221114 від 14.11.2022; додаткова угода № 1 від 03.05.2023 до контракту № 20221114 від 14.11.2022; специфікація № 1 від 14.11.2022 до контракту № 20221114 від 14.11.2022; специфікація № 2 від 03.05.2023 до контракту № 20221114 від 14.11.2022; договір доручення № 208/CW від 07.07.2022; договір на перевезення вантажу № 97 від 12.05.2023, договір-заявка № 08-1/05-23 від 08.05.2023; договір-заявка № 05-1/05-23 від 05.05.2023; договір-заявка № 12-1/05-23 під 12.05.2023; інвойс № 001-TBR від 04.03.2023; фото шин; лист від виробника від 23.05.2023, експортна митна декларація № 435020230000018100 від 09.03.2023.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Суд установив, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) Відповідно до умов контракту, а саме пункту 2.2. Контракту загальна сума Контракту складає 300 000,00 дол. США. Згідно з пунктом 3 Контракту передбачено умови оплати за товар, а саме: передплата у розмірі 70% вартості товару відповідно проформі-інвойсу, решта 30% вартості товару сплачується протягом тижня від дати поставки товару. Декларантом у підтвердження виставленої суми за товар, надана проформа-інвойс від 14.11.2022 №1 на суму 197 318,80 дол. США. У підтвердження проведення передоплати по Контракту, декларантом надане платіжне доручення від 29.11.2022 № 17 на суму 138123,16 дол. США. У наданому платіжному дорученні у гр.70 призначення платежу містить інформацію тільки номер та дату Контракту, згідно якого загальна сума складає 300 000,00 дол., а саме Покупець мав сплатити суму з розрахунку 70%, а саме - 210 000,00 дол. США. Отже, сума сплачена Покупцем не відповідає умовам передплати по Контракту.Зазначене може свідчити про додаткові витрати, що будуть надходити безпосередньо Продавцеві, оскільки пунктом 9.2. Контракту передбачено відповідальність сторін Покупець оплачує пеню у розмірі 0,05% за кожен день прострочення оплати. Якщо, такий факт наявний, то згідно з п.3 ч.1 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товарів, які імпортуються не може бути застосований. Згідно з наданою Додатковою угодою від 03.05.2023 №1, залишок грошових коштів непокритих товаром у розмірі 2139,016 дол. США Продавець зобов`язується повернути Покупцеві строком до 27 травня 2023 року. Вказаний документ до митного оформлення не надано.

2) З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано Договір на перевезення вантажу від 12.05.2023 № 97 між компанією ТОВ «ТЕНЕТ-Україна» (Перевізник) та ПП «РОСТИМИР» (Експедитор), предметом цього договору є надання послуг (Перевізником) з перевезення вантажів у міжнародному сполученні, а Експедитор, в свою чергу, зобов`язується оплатити надані послуги. По кожному перевезенню обумовлюються конкретні умови, які зазначаються в разовій заявці. При цьому, в наданому до митного оформлення рахунку від 16.05.2023 №214 відсутні відомості щодо розміру експедиторської винагороди за межами України.

3) Наданий декларантом сертифікат походження від 27.04.2023 №23С33705В0330/00701 містить реквізити інвойсу (001-ТВR від 04.03.2023), що наданої поставки товару не стосується.

4) До митного оформлення надано інвойс № 001-ТВR від 04.03.2023, в якому відсутні реквізити підприємства України ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТЕХПРОМ», що заявляє до митного оформлення ЕМД. Вищезазначений інвойс містить інші умови поставки, ніж заявлені у ЕМД та товаросупровідних документах.

5) Надана копія декларації країни відправлення ідентифікувати з даною партією товару не можливо.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (експедиційна винагорода); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 23.05.2023 №23/05-07 позивач повідомив митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованного товару надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000017/1 від 23.05.2023, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару №1 за другорядним методом визначення митної вартості 2-r -резервний метод.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000017/1 від 23.05.2023 вказано, що в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару «Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та виробництва (Китай), виробником (SHANDONG CHANGFENG TYRES CO., LTD), митне оформлення якого здійснено за самостійного заявленим декларантом резервним методом визначення митної вартості та впущеного у вільний обіг за ЕМД від 16.03.2023 №UA100060/2023/405741 на рівні - 3,01 дол. США/кг.

У подальшому, Дніпровською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000057 від 23.05.2023, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям 23.05.2023 рішення про коригування митної вартості № UA110170/2023/000017/1, та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД №UA110170/2023/000017/1 від 23.05.2023.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000017/1 від 23.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000057 від 23.05.2023.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Господарського кодексу України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України Про міжнародне приватне право та іншими законами.

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі -МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно зі статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналізуючи частини першу та другу статті 53 Митного кодексу України, суд зазначає, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої вказано, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Водночас, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.

Отже, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Як видно з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Як вже зазначалося судом, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронною митною декларацією, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні.

Зауваження, що викладені відповідачем, суд уважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Так, для підтвердження вартості товару декларантом надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 МК України, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації.

Крім того, як встановлено судом 14.11.2022 ТОВ «Торговий Дім «Укртехпром» (Покупець) уклало з компанією АUТОМІR s.r.о., (Тренчин, Словаччина) (Продавець) контракт №20221114, відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві товар - бортова проволока 0,89НТ (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та сплатити його на умовах цього Контракту (п.1.1 Контракту).

Згідно з п. 2.1 Контракту, цей Контракт передбачає постачання Товару в асортименті, кількості, ціні та на суму відповідно до специфікацій до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.п.3.1 Контракту, умови оплати: 70% вартості товару оплачується Покупцем на умовах передоплати проти проформи- інвойсу на підготовану партію Товару. Оплата частинами дозволена. Решта вартості Товару (30%) сплачується Покупцем протягом тижня від дати поставки. Оплата частинами дозволена.

До вказаного договору сторонами було погоджено Специфікацію №1 від 14.11.2022, згідно з якою було узгоджено поставку товару «Проволока бортова 0,89НТ у кількості 96 піддонів, вагою 103852 кг (нетто), 104812 (брутто) загальною вартістю 197318,80 дол. США.», умови поставки: DAP м. Біла Церква, Київська обл., згідно «Inkoterms-2000», умови оплати 70% передопата, доплата 30% протягом тижня після поставки.

Продавець виставив рахунок (проформа-інвойс) №1 від 14.11.2022 на поставку товарів за Контрактом №20221114 від 14.11.2022 та Специфікацію №1 від 14.11.2022 на суму 197318,80 доларів США.

Платіжним дорученням від 29.11.2022 №17, ТОВ «Торговий Дім «Укртехпром» було сплачено 138123,16 дол. США з призначенням платежу «оплата за матеріали за Контрактом №20221114 від 14.11.2022».

Крім того, сторонами було погоджено Специфікацію №2 від 03.05.2023, згідно з якою було узгоджено поставку товару «Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів», а також його бренд, розмір, модель, індекс навантаження, індекс швидкості, у загальній кількості 1038 шт. на загальну суму 135984,00 дол. США, умови поставки: FCA м. Гамбург Німеччина, згідно «Inkoterms-2010», умови оплати - 138123,16 дол. США - авансова оплата 29 листопада 2022р.

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 03.05.2023 до Контракту №20221114 від 14.11.2022, Сторони дійшли згоди, зокрема, провести відвантаження за Специфікацією № 2 від 03 травня 2023 року замість Специфікації № 1 від 14 листопада 2022 року. Отриманий «Продавцем» 29.11.2022 аванс в розмірі 138123,16 (сто тридцять вісім тисяч сто двадцять три долари 16 центів) дол. США рахується «Сторонами» як оплата за Специфікацією № 2 від 03 травня 2023 року. Залишок грошових коштів непокритих товаром у розмірі 2139,16 дол. США (різниця між авансом та вартістю товару за Специфікацією № 2), «Продавець» зобов`язується повернути «Покупцеві» строком до 27 травня 2023 року.

Продавець виставив рахунки (інвойси) №1 від 09.05.2023 на суму 45474,00 дол. США, №2 від 09.05.2023 на суму 44880,00 дол. США, №3 від 09.05.2023 на суму 45630,00 дол. США на поставку товарів за Контрактом №20221114 від 14.11.2022 та Специфікацією №2 від 03.05.2023 на той товар, який був заявлений декларантом у митній декларації №23UA110170001704U9 від 23.05.2023.

При цьому, найменування і ціни на товари вказані продавцем у рахунках (інвойсах) №1, №2, №3 від 09.05.2023 відповідають Специфікації №2 від 03.05.2023, кількість вказаного у рахунках (інвойсах) товару не перевищує кількості товару доступного до відвантаження згідно з наданою до митного оформлення Специфікації.

Слід зазначити, що виконання чи не виконання умов зовнішньоекономічного договору виходить з договірних правовідносин між позивачем, як покупцем та продавцем.

В свою чергу Дніпровська митниця не є тим органом, на якого законодавством покладено обов`язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року, № 815/137/17.

До того ж обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у Постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18.

Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №803/3649/15.

Отже, доводи митного органу в цій частині також не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо доводів митного органу по транспортній складовій митнної вартості товару, суд зазначає таке.

Декларантом при поданні електронної митної декларації було надано до митного органу наступні документи для підтвердження транспортної складової митної вартості товару: коносамент СОSU8035689380 від 13.03.2023; автотранспортна накладна № 090523-1 від 10.05.2023, автотранспортна накладна № 090523-2 від 09.05.2023; автотранспортна накладна № 16052023 від 16.05.2023; навантажувальний документ №2590 від 09.05.2023; навантажувальний документ №2589 від 09.05.2023; навантажувальний документ № 2592 від 16.05.2023; транзитна декларація TI 23DE485170209135M2 від 10.05.2023; транзитна декларація TI 23DE485I70196667M5 від 10.05.2023; транзитна декларація TI 23DE485170284787M3 від 16.05.2023; рахунок на оплату № АТ-00000431 від 19.05.2023; рахунок-фактура № СФ-0000212 від 17.05.2023; платіжна інструкція № 1647 від 19.05.2023; платіжна інструкція № 1652 від 23.05.2023; платіжна інструкція № 1651 від 23.05.2023; довідка про транспортно-експедиторські послуги від 16.05.2023; довідка про транспортні витрати від 11.05.2023; довідка про транспортні витрати № 11-1/05-23 від 11.05.2023; договір доручення № 208/CW від 07.07.2022; договір на перевезення вантажу № 97 від 12.05.2023, договір-заявка № 08-1/05-23 від 08.05.2023; договір-заявка № 05-1/05-23 від 05.05.2023; договір-заявка № 12-1/05-23 під 12.05.2023.

Так, відповідно до договору-заявки №05-1/05-23 від 05.05.2023, встановлена, зокрема, вартість перевезення товару за маршрутом м. Гамбург, Німеччина - м. Дніпро, Україна 92000,00 грн.

19.05.2023 ТОВ «АВТОМИР-ТРАНС» виставило на адресу ТОВ «Торговий Дім «Укртехпром» рахунок на оплату №АТ-00000431 на загальну суму 92000,00 грн, який було оплачено, що підтверджується платіжною інструкцією №1652 від 23.05.2023.

Довідкою про транспортно-експедиторські послуги №11-1/05-23 від 11.05.2023 передбачено, що транспортні витрати на доставку вантажу згідно з СMR 3090523-2 від 09.05.2023 автомобілем №3 НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м. Гамбург, Німеччина - м. Дніпро, Україна через перехід Корчова Краківець - 2200 км складає 92000,00 грн.

Відповідно до договору-заявки №08-1/05-23 від 08.05.2023, встановлена, зокрема, вартість перевезення товару за маршрутом м. Гамбург, Німеччина - м. Дніпро, Україна 92000,00 грн.

17.05.2023 ФОП ОСОБА_1 виставило на адресу ТОВ «Торговий Дім «Укртехпром» рахунок на оплату №СФ-0000212 на загальну суму 92000,00 грн, який було оплачено, що підтверджується платіжною інструкцією №1647 від 19.05.2023.

Довідкою про транспортно-експедиторські послуги від 11.05.2023 передбачено, що транспортні витрати на доставку вантажу згідно з СMR 090523-1 від 10.05.2023 автомобілем № НОМЕР_3 / НОМЕР_4 за маршрутом м. Гамбург, Німеччина - м. Дніпро, Україна через перехід Гребінне Рава-Руська - 2200 км складає 92000,00 грн.

Відповідно до договору-заявки №12-1/05-23 від 12.05.2023 встановлена, зокрема, вартість перевезення товару за маршрутом м. Гамбург, Німеччина - м. Дніпро, Україна 104000,00 грн.

16.05.2023 ПП «РОСТИМИР» виставило на адресу ТОВ «Торговий Дім «Укртехпром» рахунок на оплату №214 на загальну суму 104000,00 грн, який було оплачено, що підтверджується платіжною інструкцією №1651 від 23.05.2023.

Довідкою про транспортно-експедиторські послуги від 16.05.2023 передбачено, що транспортні витрати на доставку вантажу згідно з СMR №16052023 від 16.05.2023 автомобілем № НОМЕР_5 / НОМЕР_6 за маршрутом м. Гамбург, Німеччина - м. Дніпро, Україна через митний перехід Вишнє Німецьке Ужгород складають 104000,00 грн.

Дослідивши вказані вище докази суд установив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним зазначеним у митній декларації та доданим до матеріалів справи інвойсом, платіжними дорученнями про перерахування коштів. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов`язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д.

Розмір експедиторської винагороди та її зміст визначається сторонами добровільно на підставі їх спільного волевиявлення.

Суд також визнає безпідставними посилання відповідача щодо недоліків виявлених у копії митної декларації країни відправлення та сертифікаті походження, адже такі документи не впливають на числові показники митної вартості товару та відповідно не формують задекларовану ціну.

Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, що прайс-листи виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями в силу положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України також є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч.5 ст.54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Проте, митним органом у повідомленнях про необхідність надання додаткових документів жодним чином не обґрунтовано, які саме розбіжності можуть усунути вказані запитувані митним органом документи.

Таким чином, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Підставою для здійснення коригування митної вартості товарів в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості стали наявні в інформаційних ресурсах митниці відомості щодо митного оформлення товару «Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та виробництва (Китай), виробником (SHANDONG CHANGFENG TYRES CO., LTD), митне оформлення якого здійснено за самостійного заявленим декларантом резервним методом визначення митної вартості та впущеного у вільний обіг за ЕМД від 16.03.2023 №UA100060/2023/405741 на рівні - 3,01 дол. США/кг.

Однак, суд погоджується з твердженням позивача, що при цьому у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000017/1 від 23.05.2023 митним органом не здійснено аналіз відповідності торгових марок, ваги, розміру, умов транспортування товарів, задекларованих ТОВ «Торговий Дім «Укртехпром» та товарів за ЕМД від 16.03.2023 №UA100060/2023/405741.

Так Дніпровською митницею, в порушення положень ст. 57 МК України, вказано лише номер та дату митної декларації, без будь-якої конкретної інформації щодо переліку товару, імпортованому по цій декларації, інформації щодо кількісних, якісних та споживних характеристик товару, обсягу партії, обсягу контракту, умов імпорту, чи іншої інформації, що безпосередньо впливає на визначення ціни в господарських правовідносинах.

Так, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацією, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товарів, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товарів, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на викладене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд уважає безпідставними та необґрунтованими. Їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд уважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованим та правомірним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, рішення відповідача про коригування митної вартості товару від від 17.03.2023 №UA500500/2023/000264/2 прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже рішення не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000057 від 23.05.2023, яка є предметом спору у цій справі, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000057 від 23.05.2023 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені (випуску) товарів: прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA110170/2023/000017/1 від 23.05.2023.

Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості товару № UA110170/2023/000017/1 від 23.05.2023 через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000057 від 23.05.2023 також підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, а також задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5368,00 грн підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укртехпром» (пр. Гагаріна, буд. 115, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25019733) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110170/2023/000017/1 від 23.05.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000057 від 23.05.2023, прийняту Дніпровською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укртехпром» (пр. Гагаріна, буд. 115, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25019733) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5368 (пять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укртехпром» (пр. Гагаріна, буд. 115, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25019733).

Відповідач: Дніпровська митниця (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371).

Суддя Н.В. Кучугурна