Рішення

від 14.02.2024 по справі 420/23169/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23169/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України адміністративну справу за позовом Визирської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ» про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Визирської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-29-009045-а від 18.08.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним 29.06.2023 року було оголошено тендер на закупівлю послуг з ремонту вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, а саме: Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Набережна с.Першотравневе Одеський район Одеська область. За результатами проведеного тендеру переможцем було визначено товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ», та із зазначеним підприємством було укладено договір підряду №115 від 24.07.2023 року.

Водночас, 07.08.2023 року Південним офісу Держаудитслужби було розпочато моніторинг процедури закупівлі UA-2023-06-29-009045-а, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-29-009045-а від 18.08.2023 року.

У висновку відповідачем зазначено, що за результатами моніторингу встановлено порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період діі? правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня и?ого припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів Украі?ни від 12.10.2022 року №1178 (із змінами). З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Південнии? офіс Держаудитслужби зобов`язав Визирську сільську раду Одеського району Одеської області здіи?снити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору, укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ».

Водночас, позивач не погоджується із зазначеним висновком та вважає його необґрунтованим та безпідставним, а вимогу Південного офісу Держаудитслужби щодо здійснення заходів задля усунення порушення такою, що викладена з порушенням вимог законодавства, тому позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду адміністративний позов Визирської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ» про визнання протиправним та скасування висновку було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

04.10.2023 року та 06.10.2023 року від Південного офісу Держаудитслужби до суду надійшли відзиви на адміністративний позов, з яких вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що складений ним висновок є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому адміністративний позов Визирської сільської ради Одеського району Одеської області задоволенню не підлягає.

10.10.2023 року від Визирської сільської ради Одеського району Одеської області надійшла відповідь на відзив.

11.10.2023 року та 13.10.2023 року від Південного офісу Держаудитслужби надійшли заперечення на відповідь на відзив.

27.10.2023 року від товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ» надійшли пояснення по суті спірних правовідносин.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

29.06.2023 року Визирська сільська рада Одеського району Одеської області оголосила тендер на закупівлю послуги, класифікатор тендеру ДК 021:2015: 45000000-7: будівельні роботи та поточнии? ремонт. Предмет закупівлі: ремонт вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, а саме: капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Набережна с. Першотравневе Одеський раи?он Одеська область (номер тендеру UA-2023-06-29-009045-a). В оголошенні зазначено, що очікувана вартість закупівлі 4 422 018,20 грн. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій 07.07.2023 року. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 31.12.2023 року.

07.07.2023 року уповноваженою особою позивача винесено протокол розкриття тендерних пропозицій, в якому єдиним учасником процедури закупівлі було товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ» та 12.07.2023 року винесено повідомлення про намір укласти договір закупівлі із переможцем на суму 4 421 841,94 грн., оскільки, як зазначено у протоколі, товариство відповідає кваліфікаціи?ним критеріям, встановленим в тендерній документації, а також відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

24.07.2023 року між Визирською сільською радою Одеського району Одеської області та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ» було укладено договір підряду №115.

Наказом Південного офісу Держаудитслужби від 07.08.2023 року №195 «Про початок моніторингів процедур закупівель» було розпочато моніторинг закупівлі за номером UA-2023-06-29-009045-a від 29.06.2023 року.

У період з 07.08.2023 року по 17.07.2023 року фахівцями Південного офісу Держаудитслужби було проведено відповідний моніторинг, за результатами якого складено висновок від 18.08.2023 року «Про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-29-009045-a».

У констатуючій частині вказаного висновку зазначено, наступне:

За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що

у пункті 2 Додатка 3 «Технічна специфікація» до тендерної документації Замовник зазначив, що ціна пропозиції учасника повинна бути розрахована згідно з Настановою з визначення вартості будівництва, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 року.

Згідно з пунктом 4 Додатка 3 «Технічна специфікація» до тендерної документації учасники обов`язково надають у складі тендерноі? пропозиціі? наступні документи, зокрема: договірна ціна, підсумкова відомість ресурсів, локальні кошториси, календарнии? графік виконання робіт.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу V «Оцінка тендерноі? пропозиціі?» тендерної документації учасники відповідають за зміст своі?х тендерних пропозиціи? та повинні дотримуватись норм чинного законодавства Украі?ни.

Відповідно до абзацу 5 пункту 5.1. частини V «Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірноі? ціни)» Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженоі? наказом Міністерства розвитку громад та територіи? Украі?ни №281 від 01.11.2021 року (далі Настанова) ціна пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якоі? включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організаціи?, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Згідно з підпунктом а) пункту 5.31 частини V «Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірноі? ціни)» Настанови у ціні пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірніи? ціні) враховуються кошти на покриття ризиків, пов`язаних з виконанням робіт, за твердоі? договірноі? ціни - в розмірі до 1,5%.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.33 частини V «Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірноі? ціни)» Настанови до складу ціни пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірноі? ціни незалежно від і?і? виду) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляціи?ними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинених інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.

Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОИ? КОМПАНІ» у складі тендерноі? пропозиціі? надав: договірну ціну (тверда), складену в поточних цінах станом на 05.07.2023 року, підсумкову відомість ресурсів, локальнии? кошторис на будівельні роботи, складении? в поточних цінах станом на 05.07.2023 року №07-01-01, календарнии? графік виконання робіт від 06.07.2023 року №624. Проте у графі розрахунку №11 «Кошти на покриття ризиків» та розрахунку №12 «Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляціи?ними процесами» договірноі? ціни (тверда), складеноі? в поточних цінах станом на 05.07.2023 року, товариство вказало « », що не відповідає вимогам пунктів 5.31, 5.33 частини V «Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірноі? ціни)» Настанови та пункту 2 Додатка 3 «Технічна специфікація» до тендерної документації.

На запит Південного офісу Держаудитслужби від 11.08.2023 року про надання пояснень стосовно зазначеного питання, Замовник 16.08.2023 року надав документи та пояснення, які, на думку відповідача, не спростували факту встановленого порушення.

Отже, на порушення абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОИ? КОМПАНІ» у зв`язку з невідповідністю і?і? умовам технічноі? специфікаціі? та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної? документації?, крім невідповідності в інформаціі? та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостеи?.

За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозиціи? встановлено порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостеи?.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону Украі?ни «Про основні засади здіи?снення державного фінансового контролю в Украі?ні» та статтею 8 Закону Украі?ни «Про публічні закупівлі», Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав здіи?снити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання Договору з дотриманням положень Господарського кодексу Украі?ни та Цивільного кодексу Украі?ни та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись із вищезазначеним висновком Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши заяви по суті справи та інші письмові докази, відзив, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 року (далі Закон №2939-XII).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до положень ст. 10 цього ж Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015 року, утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби згідно пункту 3 Положення №43 є:

1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю;

2-) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю;

3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), пунктом 11 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини 2-5 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Таким чином, висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, можливість оскарження якого у судовому порядку прямо передбачена положеннями Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно положень частини 7 ст. 8 ЗУ №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

В розумінні пунктів 31 та 32 частини першої статті 1 Закону №922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14)кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Статтею 26 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота).

Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, встановленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч. 15 ст. 29 Закону №922-VIII).

Відповідно до положень частини 1 статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Згідно ч.2 статті 31 Закону №922-VIII інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель (ч.3 статті 31 Закону №922-VIII).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 було затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно п.2 п.44 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема, тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

Аналізуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що у разі, якщо надана тендерна пропозиція учасника не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим ст. 16 Закону №922-VIII, не відповідає встановленим абз.1 ч. 3 ст. 22 Закону №922-VIII вимогам до учасника відповідно до законодавства, або згідно п.44 Особливостей не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, то замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.

Разом з тим, як зазначено відповідачем в оскаржуваному висновку, у пункті 2 Додатка 3 «Технічна специфікація» до тендерної документації Замовник зазначив, що ціна пропозиції учасника повинна бути розрахована згідно з Настановою з визначення вартості будівництва, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територіи? Украі?ни №281 від 01.11.2021 року (далі Настанова №281).

Згідно з пунктом 4 Додатка 3 «Технічна специфікація» до тендерної документації учасники обов`язково надають у складі тендерноі? пропозиціі? наступні документи, зокрема: договірна ціна, підсумкова відомість ресурсів, локальні кошториси, календарнии? графік виконання робіт.

Відповідно до абзацу 5 пункту 5.1. частини V «Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірноі? ціни)» Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженоі? наказом Міністерства розвитку громад та територіи? Украі?ни №281 від 01.11.2021 року ціна пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якоі? включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організаціи?, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієі? Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляціи?ними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Згідно з підпунктом а) пункту 5.31 частини V «Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірноі? ціни)» Настанови у ціні пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірніи? ціні) враховуються кошти на покриття ризиків, пов`язаних з виконанням робіт, за твердоі? договірноі? ціни в розмірі до 1,5%.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.33 частини V «Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірноі? ціни)» Настанови до складу ціни пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірноі? ціни незалежно від і?і? виду) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляціи?ними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинених інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.

Разом з тим, учасник процедури закупівлі - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОИ? КОМПАНІ» у складі тендерноі? пропозиціі? надав: договірну ціну (тверда), складену в поточних цінах станом на 05.07.2023 року, підсумкову відомість ресурсів, локальнии? кошторис на будівельні роботи, складении? в поточних цінах станом на 05.07.2023 року №07-01-01, календарнии? графік виконання робіт від 06.07.2023 року №624. Проте у графі розрахунку №11 «Кошти на покриття ризиків» та розрахунку №12 «Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляціи?ними процесами» договірноі? ціни (тверда), складеноі? в поточних цінах станом на 05.07.2023 року, товариство вказало « », що не відповідає вимогам пунктів 5.31, 5.33 частини V «Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиціі? учасника процедури закупівлі (договірноі? ціни)» Настанови №281 та пункту 2 Додатка 3 «Технічна специфікація» до тендерної документації.

Відповідно до п.31 ст.1 Закону №922-VIII, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно абз.1 ч.3 ст.22 Закону №922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Так, згідно Додатку №3 до тендерної документації за предметом «Ремонт вулиць і доріг комунальноі? власності в населених пунктах, а саме: капітальнии? ремонт дорожнього покриття вул. Набережна с. Першотравневе Одеський район Одеська область», було затверджено вимоги технічної специфікації предмета закупівлі.

Згідно п.1 Додатку №3 зазначено, що до розрахунку ціни пропозиції входять усі види робіт/послуг, вартість матеріальних ресурсів і машино-годин за регіональними поточними цінами та за усередненими даними Мінрегіонбуду України, передбачені кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва та вважаються врахованими у загальній ціні пропозиції Учасника. Учасник визначає ціну на роботи/послуги, виконання/надання яких передбачені кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва, з урахуванням усіх своїх витрат, в тому числі податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.

???Ціна пропозиції учасника повинна бути розрахована відповідно до КНУ Настанови з визначення вартості будівництва (Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 року №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві») (п. 2 Додатку №3).

Відповідно до п.4 Додатку №3 учасником обов`язково надається, зокрема, кошторисна документація у складі:

договірної ціни;

підсумкової відомості ресурсів;

локальних кошторисів;

календарного графіку виконання робіт.

Так, питання визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) врегульовано розділом V Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01.11.2021 року №281 (далі Настанова №281).

Згідно п.5.1 Настанови №281 ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об`єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.

Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником.

Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Відповідно до п.5.31 Настанови №281 у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) враховуються кошти на покриття ризиків, пов`язаних з виконанням робіт, що пропонуються, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі: 1) стадії проектування; 2) виду будівництва; 3) технічної та технологічної складності об`єкта будівництва, складності виконання будівельних робіт; 4) тривалості будівництва; 5) способів фінансування будівництва; 6) виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів.

Зазначені кошти враховуються у розмірі, визначеному на підставі обґрунтовувальних розрахунків підрядника, виходячи з перелічених факторів. При цьому:

а) за твердої договірної ціни в розмірі до 1,5%;

б) за динамічної договірної ціни не враховується.

Розмір цих коштів залежить від повноти інформації про об`єкт замовлення та способи виконання робіт, що зменшує небезпеку непередбачених ситуацій на будівельному майданчику при виконанні робіт.

Крім того, згідно п. 5.33 Настанови №281 до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни незалежно від її виду) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.

Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, розраховуються виходячи зі строків будівництва, виду будівництва, структури робіт, вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, врахованих у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні), та на підставі на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції на наступні періоди, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи приписи Настанови №281 суд доходить висновку, що при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) в обов`язковому порядку зазначаються такі складові договірної ціни, як кошти на покриття ризиків (за твердої договірної ціни зазначаються у розмірі до 1,5%); та кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами.

Разом з тим, як вбачається з договірної ціни (визначеної як тверда ціна), наданої переможцем процедури закупівлі товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ», у розрахунках №11 «Кошти на покриття ризиків» та №12 «Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» вказано « - », що не відповідає вимогам пунктів 5.31, 5.33 розділу V Настанови №281 та п. 2 Додатка №3 «Технічна специфікація» до тендерної документації, що, у свою чергу, свідчить про порушення замовником вимог абз. 2 пп.2 п. 44 Особливостей здіи?снення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом Украі?ни «Про публічні закупівлі», на період діі? правового режиму воєнного стану в Украі??ні та протягом 90 днів з дня и?ого припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів Украі?ни від 12.10.2022 року №1178, та було встановлено відповідачем під час проведення моніторингу даної процедури закупівлі.

Стосовно доводів позивача та третьої особи в частині того, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ» запевнило замовника в незмінності твердої ціни пропозиції, зокрема у неможливості її збільшення при настанні будь-яких факторів, пов`язаних з ризиками виконання будівельних робіт чи інфляційними процесами, а також про те, що вказані можливі витрати та ризики вже враховані учасником у ціні пропозиції та фінансові наслідки у разі настання таких повністю покладаються на товариство, то суд дані твердження відхиляє та зазначає з цього приводу те, що приписами Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей здіи?снення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом Украі?ни «Про публічні закупівлі», на період діі? правового режиму воєнного стану в Украі?ні та протягом 90 днів з дня и?ого припинення або скасування, і тим паче Настанови з визначення вартості будівництва №281 не передбачені виключення щодо можливості незазначення деяких відомостей ціни пропозиції у випадку, якщо учасник процедури закупівлі надасть письмове підтвердження щодо незмінності складових ціни пропозиції, а також взяття відповідальності на себе у випадку настання будь-яких факторів, що можуть зумовити підвищення ціни пропозиції після підписання відповідного договору виконання робіт із замовником.

Крім того, як встановлено судом, у зв`язку із виявленням порушень під час моніторингу процедури закупівлі, відповідачем, керуючись статтями 5 та 10 Закону Украі?ни «Про основні засади здіи?снення державного фінансового контролю в Украі?ні» та статтею 8 Закону Украі?ни «Про публічні закупівлі», було зобов`язано Визирську сільську раду Одеського району Одеської області здіи??снити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання Договору з дотриманням положень Господарського кодексу Украі?ни та Цивільного кодексу Украі?ни та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів

Надаючи правову оцінку наведеним вище положенням, суд виходить з наступного.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі визначає Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552 (далі - Порядок №552).

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку №552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель п.3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Так, оскаржуваний висновок Південного офісу Держаудитслужби відповідає вимогам Порядку №522 та чітко зазначає дії, які повинен вчинити замовник. Враховуючи зазначене, висновок відповідача є конкретизованим.

Разом з тим, відповідно до ч.8 статті 8 Закону №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

При цьому, ч.8 статті 8 Закону №922-VIII визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом №922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Тобто, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем/учасником закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 року по справі №520/6848/21.

Згідно ч.1 ст. 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України.

Враховуючи зазначене, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому укладення договору із порушенням процедури публічної закупівлі є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягали виконанню.

Аналогічні висновки були також висловлені Верховним Судом у постановах від 26.10.2022 року по справі №420/693/21, від 10.11.2022 року по справі №200/10092/20, від 24.01.2023 року по справі №280/8475/20, від 31.01.2023 року по справі №260/2993/21 та від 09.02.2023 року по справі №520/6848/21.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-29-009045-а від 18.08.2023 року.

Крім того суд додатково зауважує, що відповідно до п. 3.7 договору підряду №115 від 24.07.2023 року, яким затверджено оплату робіт замовником шляхом перерахування коштів за фактично виконані роботи протягом 90 днів з моменту і на підставі підписаних стороною актів форми №КБ-3 та №КБ-2в, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів завершення виконання договору підряду №115 та, відповідно, оплати замовником виконаних робіт товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ», а тому спосіб виконання позивачем зобов`язальних вимог оспорюваного висновку, зазначений Південним офісом Держаудитслужби, не свідчить про порушення відповідачем принципу пропорційності при винесенні оскаржуваного рішення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Виходячи з відсутності підстав для задоволення адміністративного позову позивача, у суду відсутні підстави, визначені ст.139 КАС України, для розподілу судових витрат в адміністративній справі №420/23169/23.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-80, 192-194, 241-246, 251, 255, 257, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (67543, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вул. Ставніцера Олексія, 56) до Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ» (65481, Одеська область, м. Южне, просп. Миру, 26, прим. ХХІХ) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Білостоцький О.В.

.