Постанова

від 16.02.2024 по справі 420/13065/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13065/23

Перша інстанція: суддя Корой С.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» (далі ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН»), в особі директора Георгаліної Ольги Сергіївни, звернулось до суду першої інстанції з позовом в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.02.2023 №6394 та від 28.03.2023 №13540, прийняті комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що рішення про відповідність ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» критеріям ризиковості платника податку не відповідають ознакам обгрунтованості та вмотивованості акту індивідальної дії.

Так, платник податків, отримавши рішення про відповідність пункту 8 критеріям ризиковості, подав повідомлення про подання інформації та копій документів щодо його невідповідності критеріям ризиковості, проте, незважаючи на вказане, контролюючий орган не прийняв рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, позов ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував спірні рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язав Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача пункту 8 критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, проте негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. Сам факт віднесення контрагентів позивача до таких, що є ризикованими не створює підстав для твердження, що і позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що суб`єктом владних повноважень не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Також суд першої інстанції вважав, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, оскільки спірне рішення визнано протиправним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування доводів апеляційної скарги складається з такого.

По-перше, скаржник звертає увагу, що у спірних рішеннях про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості зазначено коди податкової інформації щодо ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН»:

« 07» - недостатність кількості трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

« 10» - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

« 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

« 13» - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

По-друге, контролюючий орган наполягає на тому, що за результатами проведеного аналізу діяльності ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» встановлена податкова інформація щодо придбання, постачання, останнім, товару від суб`єктів господарювання щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості.

По-третє, представник ГУ ДПС в Одеській області просить звернути увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.05.2021 у справі №826/16627/18, щодо важливості дотримання принципу «належної обачності», який передбачає відповідальність платника податку за переддоговірну перевірку свого контрагента.

По-четверте, скаржник вважає, що вимога про зобов`язання виключити платника податків з переліку ризикових є передчасною, оскільки суд в такому випадку перебирає функцію податкового органу щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету.

ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН», в особі директора Георгаліної О. С. скористалось правом подання відзиву на апеляцію в якому вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Мотиви відзиву відтворюють позицію суду першої інстанції.

У зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянута в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» зареєстровано як юридична особа 03.08.2016, основним видом діяльності за кодом КВЕД є « 47.30» - роздрібна торгівля пальним також серед інших видів діяльності підприємства є: « 68.20» - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ГУ ДПС в Одеській області 30 серпня 2022 року прийняло рішення №52942 (оскаржується в іншій справі) про відповідність ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

07.02.2023 позивачем було направлено на адресу контролюючого органу про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

За результатом розгляду поданих документів, контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №6394 від 14.02.2023, згідно якого Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі Порядок №1165), прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

У даному рішенні зазначено коди податкової інформації стосовно ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН», яка є підставою для його прийняття:

« 07» недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції;

« 10» - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

« 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

« 13» - придбання товарів (послуг) платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі: «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано придбання/постачання позивачем у період з 16.12.2021 по 31.01.2023 у таких платників: 43744756, 42934384, 44110528 та у період з 16.12.2021 по 03.01.2023 у таких платників: 43969245, 42363215, 44114978, 44110528, 44618924.

У даному рішенні вказано, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

22.03.2023 позивачем було направлено на адресу податкового органу про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Контролюючим органом прийнято аналогічне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, але вже за іншим №13540 від 28.03.2023. Підстави та мотиви даного рішення є аналогічними рішенню №6394 від 14.02.2023.

Не погоджуючись з вказаними вище рішеннями №6394 від 14.02.2023 та №13540 від 28.03.2023 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення, з огляду на таке.

Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається Комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку Комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пункт 8 передбачає:

у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Досліджуючи питання правомірності прийняття спірних рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, колегія суддів установила, що такі рішення прийняті з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості, а саме пункт 8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У доводах апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, на підтвердження законності прийняття оскаржуваних рішень, указує, що ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» постачало (придбавало) товарів до (у) суб`єктів господарювання щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості. Перелік таких суб`єктів господарювання міститься в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції оцінюючи даний довід виходить, зокрема, з такого.

Так, у спірних рішеннях про відповідність ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість контролюючий орган указав лише податкові номери платників податків, що задіяні в ризикових операціях.

Водночас, не вказав, які саме операції вважає ризиковими та на якій підставі.

На думку суду апеляційної інстанції, таке рішення контролюючого органу поставило позивача у стан правової невизначеності щодо підстав визнання його ризиковим та щодо документів, які необхідно подати на спростування таких висновків.

При цьому, колегія суддів вважає, що, при розгляді питання включення платника податку до переліку ризикових платників, контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

При цьому, суб`єкт владних повноважень не наводить обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2019 року (справа №822/1878/18) дійшов висновку, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у постановах від 04 грудня 2018 року (справа №821/1173/17) та від 09 липня 2019 року (справа №140/2093/18) Верховний Суд указував, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності за виключенням того, що акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.

Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Однак, у межах даної справи, суб`єкт владних повноважень такого обов`язку не виконав.

До того ж, слід указати, що віднесення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податків не може свідчити про нереальність укладених угод.

Так, Верховний Суд в постановах від 20.03.2018 (справа №804/939/16) та від 02.04.2020 (справа №160/93/19) сформував правовий висновок, який полягає у тому, що податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що сам факт проведення позивачем господарських операцій із контрагентами щодо яких існує рішення податкового органу про відповідність такого контрагента критеріям ризиковості, не є підставою для віднесення таких операцій до ризикових, у розумінні вимог Порядку №1165 та відповідно не є підставою для віднесення позивача до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Наступним доводом апеляції є наявність у спірному рішенні кодів податкової інформації про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Так, « 07» - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Колегія суддів вважає, що податковим органом не надано доказів того, за якими критеріями та на підставі якої податкової або іншої інформації, контролюючий орган встановив недостатню кількість трудових ресурсів у господарській діяльності ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН».

Крім того, позивач також пояснив, що йому на праві власності належить низка автозаправних станцій.

Інформація про АЗС, як об`єкти оподаткування, надана відповідному контролюючому органу.

АЗС надаються в оренду іншим суб`єктам господарювання, які в свою чергу самостійно використовують АЗС в своїй господарській діяльності.

Згідно умов договорів оренди АЗС, всі витрати, котрі виникають при експлуатації об`єктів, що орендуються (електроенергія, газ, комунальні платежі, телефон тощо) орендарі сплачують самостійно з укладанням відповідних договорів з надавачами послуг, самостійно проводять технічне обслуговування та поточний ремонт об`єктів за рахунок власних коштів, самостійно використовують найману працю в своїй господарській діяльності.

ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» самостійно сплачує податок з обєкта нерухомого майна, земельний податок та оренду плату за земельні ділянки.

Згідно штатного розкладу ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» у трудових відносинах з товариством знаходяться дві особи, директор та бухгалтер. Такої кількості трудових ресурсів достатньо для ведення діяльності з надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна.

У зв`язку з цим, слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача про недостатність трудових ресурсів, враховуючи види діяльності позивача, не є обґрунтованими.

Щодо коду « 10» - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги, слід указати таке.

Як стверджує позивач, технічне обслуговування та поточний ремонт АЗС здійснюють орендарі самостійно та за свій рахунок.

ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» не залучає самозайнятих та/або фізичних осіб для виконання робіт чи надання послуг.

Щодо коду « 12» та « 13» - придбання (постачання) товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, то суд апеляційної інстанції вже навів з цього приводу відповідні обгрунтування вище.

Відповідаючи на довід ГУ ДПС в Одеській області щодо недотримання ТОВ «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» принципу «належної обачності», який полягає у тому, що платник податків зобов`язаний вивчати інформацію про свого бізнес-партнера і робити все можливе, щоб не потрапляти в «податкову яму», колегія суддів вважає, що у платника податків відсутня на законодавчому рівні можливість дізнатися про віднесення його контрагентів до переліку ризикових платників, а тому даний довід скарги також є необґрунтованим.

Слід також зазначити, що в доводах апеляційної скарги представник скаржника указує на те, що вимога про зобов`язання виключити платника податків з переліку ризикових є передчасною, оскільки суд в такому випадку перебирає функцію податкового органу щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету.

Відповідаючи на такий довід колегія суддів зазначає, що згідно пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, слід погодитись з судом першої інстанції, що визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є наслідком зобов`язання суб`єкта владних повноважень виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості та є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача.

До того ж, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, не здійснюється.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМІДЖ ЕВОЛЮШН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 16.02.2024.