Рішення

від 15.02.2024 по справі 127/35550/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/35550/23

Провадження № 2-др/127/15/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в листопаді 2023 року звернувся до суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вінницьким міським судом Вінницької області від 06.02.2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача хіміотерапевтичним відділенням в Комунальному некомерційному підприємстві «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради». Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» на користь ОСОБА_1 компенсацію за вимушений прогул за період з 20.10.2023 року по 06.02.2024 року у розмірі 81948 гривень 90 копійок (сума визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів). Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 23094 гривні 69 копійок допустити до негайного виконання. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 гривні 60 копійок

07.02.2024 року позивач надав суду заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу та надав на їх підтвердження докази, а також від представника позивача адвоката Усова Ю.В. надійшла заява про проведення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення без участі позивача та його представника, заявлені вимоги підтримують.

Від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення щодо заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, в яких зазначено, що заявлена сума витрат на правничу допомогу в розмірі 30000 грн. є неспівмірними із складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг), вважає, що справедливим та розумним розміром витрат на правову допомогу буде сума 10000 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача з наступних підстав.

Відповідно до ст.59Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Право сторони на відшкодування понесених витрат на оплату послуг адвоката вбачається з рішень Європейського суду з прав людини, практика якого в силуст.17ЗУ «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» та ч. 4ст.10ЦПК України має використовуватись судами як джерело права, зокрема, п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009 року, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1-3ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як передбачено ч. 8ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таку правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

На підтвердження понесених витрат представником позивача було надано договір про надання правничої допомоги від 15.11.2023 року, укладений між адвокатом Усовим Ю.В. та Шевня С.П., акт від 07.02.2024 року про надання послуг; квитанція № ПН2923607 на суму 30 000,00 грн. про оплату адвокатських послуг.

Тому суд вважає, що позивачем надано необхідні докази про понесення судових витрат в загальному розмірі 30 000,00 гривень.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у цьому випадку є завищеним і не співмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з чим слід стягнути з комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 20000,00 гривень на відшкодування витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,133,137,141,265,270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Додаткове рішення суду є невід`ємною частиною рішення суду від 06.02.2024 року.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: