Ухвала

від 16.02.2024 по справі 320/3662/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 лютого 2024 року м. Київ № 320/3662/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Гусине»

до Державної податкової служби України

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гусине» з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 25.09.2023 № 0004670-1306-1631 винесену Головним управлінням ДПС у Полтавській області, яке є відокремленим підрозділом ДПС, в частині визначення суми грошового зобов`язання ТОВ «Гусине» зі сплати податку на додану вартість у розмірі 44553,09 грн.

Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Так, відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.

Відповідно до пункту другого частини статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Також згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Як вбачається із позовної заяви, відповідачем в позовній заяві зазначено «Державну податкову службу України» ідентифікаційний код 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, площа Львівська, 8.

При цьому, позивачем заявлено вимоги «визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 25.09.2023 № 0004670-1306-1631 винесену Головним управлінням ДПС у Полтавській області, яке є відокремленим підрозділом ДПС».

З матеріалів справи суддею встановлено, що позивачем оскаржується податкова вимога яка була винесена Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

Відповідно до приписів пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з вимогами п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Пунктом 56.1 ст. 56 ПКУ встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно із нормами пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є: 41.1.1. податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи; 41.1.2. митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Разом з тим, пунктом 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Зі змісту викладених норм вбачається, що контроль повноти нарахування та сплати податків, а у подальшому оформлення податкової вимоги здійснюється контролюючим органом обласного рівня, тобто Головним управліннями ДПС у областях.

Відтак, враховуючи зазначене та ту обставину, що позивачем оскаржується податкова вимога, прийнята Головним управлінням ДПС у Полтавській області, зазначений суб`єкт владних повноважень повинен виступати належним відповідачем у справі.

Разом з тим, позивач не позбавлений можливості оскаржити таку податкову вимогу у адміністративному порядку до вище стоячого органу, зокрема Державної податкової служби України. При цьому, позивач не вказує, чому пред`являє позов до даного суб`єкта владних повноважень та яким чином порушені його права та інтереси вказаним суб`єктом, позаяк спірну вимогу було прийнято саме Головним управління ДПС у Полтавській області, яке й повинне виступати належним відповідачем у справі.

Отже, позивачу слід уточнити відповідача у справі або уточнити позовні вимоги шляхом приведення їх у відповідність до суб`єктного складу учасників справи.

Суддя звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статті 160 КАС України найменування відповідача у позовній заяві має бути викладено чітко, із зазначенням конкретного органу державної влади або органу місцевого самоврядування (їх посадової особи), наділеного адміністративною правосуб`єктністю, рішення, дії або бездіяльності якого оспорюється позивачем.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:

- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства із зазначенням належного відповідача у справі, яким порушено права позивача або уточненням позовних вимог шляхом приведенням їх у відповідність до суб`єктного складу учасників справи.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУСИНЕ" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування вимоги, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.