Рішення від 16.02.2024 по справі 420/28777/23

Справа № 420/28777/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Одеські області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, в розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач з 24 лютого 2022 року протиправно не виплачує йому як співробітнику ТУ ССО у Одеській області щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30000 грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168. На думку позивача, бездіяльність відповідача щодо виплати йому вказаної винагороди порушує принцип дії нормативно-правового акта в часі та взяті на себе державою зобов`язання, які не можуть ставитися в залежність від наявності бюджетних асигнувань.

Ухвалою від 06.11.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

15.11.2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, зокрема, що одноразова грошова допомога передбачена Постановою №168 не є складовою грошового забезпечення, а є складовою видатків на грошове забезпечення.

Відповідач вказав, що грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Тобто, для здійснення виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі територіального управління Служби за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на її виплату.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу ТУ ССО у Одеській області від 09.12.2019 року №41 о/с прийнятий на службу до Служби судової охорони контролером 2 категорії взводу охорони підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області з 09.12.2019 року (а.с.15).

24 листопада 2022 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 255, яким затверджено список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за лютий 2022 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 16, 28).

24 листопада 2022 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 256, яким затверджено список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за березень 2022 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 17, 29).

24 листопада 2022 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 257, яким затверджено список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за квітень 2022 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 18, 30).

24 листопада 2022 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 258, яким затверджено список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за травень 2022 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 31).

24 листопада 2022 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 259, яким затверджено список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за червень 2022 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 20, 32).

24 листопада 2022 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 260, яким затверджено список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за липень 2022 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 21, 33).

24 листопада 2022 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 262 затвердження список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за серпень 2022 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 22, 34).

24 листопада 2022 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 261, яким затверджено список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за вересень 2022 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 23, 35).

24 листопада 2022 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 263 затвердження список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за жовтень 2022 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 24, 36).

23 грудня 2022 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 300, яким затверджено список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за листопад 2022 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 25, 37).

25 січня 2023 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 17, яким затверджено список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за грудень 2022 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 26, 38).

24 лютого 2023 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області видано наказ № 45, яким затверджено список співробітників управління для виплати додаткової винагороди за січень 2023 року, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 27, 39).

Згідно довідок Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області в період з лютого 2022 року по січень 2023 року ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 (а.с. 12-13).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.160 Закону України Про судоустрій і статус суддів підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Згідно ст.161 Закону України Про судоустрій і статус суддів служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Відповідно до ст.165 Закону України Про судоустрій і статус суддів грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками. Співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію" для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384.

Згідно п. 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до п. 8, 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.

Згідно п. 17 Порядку № 384 виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови №168:

- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";

- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення;

- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом ДСА України від 31.10.2022 № 396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Згідно п. 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку №396 визначено, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10 000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100 000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами пункту 4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 №396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.

Отже, з 24 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України.

Надалі, постановою КМ України від 20.01.2023 року № 43 внесено зміни до постанови КМ України № 168 та у пункті 1 у першому реченні абзацу першого слова військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,, співробітникам Служби судової охорони, виключено. Вказана постанова КМ України від 20.01.2023 року № 43 набрала чинності 21.01.2023 року.

Тому позивач мав право на виплату вказаної додаткової винагороди в період з 24.02.2022 по 20.01.2023 включно.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року позивачу не виплачувалась додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168.

Велика Палата Верховного Суду від 21 вересня 2023 року по справі № 260/3564/22 зазначила, що право на виплату додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони, передбачене постановою КМУ № 168, підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі Кечко проти України (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У постанові від 21 вересня 2023 року по справі № 260/3564/22 Велика Палата Верховного Суду визнала необґрунтованими посилання Територіального управління на те, що в затвердженому ДСА України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідному кошторисі Територіального управління видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ № 168, не передбачались та не затверджувались, у зв`язку із чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити таку виплату, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету. Відмова Територіального управління у виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення постанови КМУ № 168 є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України).

Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21-44а10).

Так, постановою КМУ № 793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови КМУ № 168: в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду від 21 вересня 2023 року по справі № 260/3564/22 погодилась з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць замість 30000 гривень щомісячно не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом пропорційність із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Указане підтверджується: - пунктом 11 розділу І Порядку № 384, згідно з яким грошове забезпечення не виплачується: 1) за час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; 2) за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; 3) за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я понад встановлені чинним законодавством строки; - пунктом 14 розділу І указаного Порядку, на підставі якого при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата; - пунктом 8 Порядку № 396, відповідно до якого додаткова винагорода не встановлюється співробітникам за період: обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту; перебування у відпустці відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати (грошового забезпечення), в тому числі у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавствах випадках - шести років; відсторонення від виконання службових обов`язків (посади); після закінчення терміну службового відрядження відповідно до наказів, якщо співробітник не повернувся до постійного місця несення служби; перебування в службових відрядженнях за кордоном; відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я понад чотири місяці, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні; навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи іншої шкоди своєму здоров`ю - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю, а у разі лікування - за весь час відсутності на службі у зв`язку з лікуванням (що підтверджується документами закладу охорони здоров`я, матеріалами службового розслідування, кримінального провадження); призупинення (припинення) виплати грошового забезпечення відповідно до законодавства; особам, які добровільно здалися в полон - з дня потрапляння в полон, що підтверджується матеріалами органу досудового розслідування.

За таких обставин, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в рішенні від 06 квітня 2023 року по справі № 260/3564/22, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року по справі № 260/3564/22, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно в період з 24 лютого 2022 року по 18 липня 2022 року та в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць в період з 19 липня 2022 року по 20 січня 2023 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Управлінням проводилася робота на виконання Постанови 168 (зі змінами), а саме: 24.11.2022 Управлінням видано накази Про виплату співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Одеській області додаткової винагороди на період дії воєнного стану №255 від 24.11.2022 року (за лютий 2022року); №256 від 24.11.2022 року (за березень 2022 року), №257 від 24.11.2022 року (за квітень 2022 року), №258 від 24.11.2022 року (за травень 2022 року), №259 від 24.11.2022 року (за червень 2022 року), №260 від 24.11.2022 року (за липень 2022 року), №261 від 24.11.2022 року (за серпень 2022 року), №262 від 24.11.2022 року (за вересень 2022 року), №263 від 24.11.2022 року (за жовтень 2023 року), №300 від 23.12.2022 року (за листопад 2022 року), №17 від 25.01.2023 року (за грудень 2022 року), №45 від 24.02. 2023 року (за січень 2023 року).

При цьому, доказів нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, згідно вказаних наказів, за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, відповідачем Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, станом на дату розгляду справи суду не надано.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Судові витрати позивачем не понесені, а тому розподілу між сторонами не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області (адреса: вул. Софіївська, 19, м. Одеса, 65082, код ЄДРПОУ 43163579) задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, в розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року включно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів