Рішення

від 16.02.2024 по справі 420/30835/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30835/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з малого підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 57 073,99 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5536,76 грн. Банк ГУ ДКСУ в Одеській області Одержувач Одеська міська ТГ ГУК в Од.обл./м.Одеса/50070000 UA618999980313191230000015744 код ЄДРПОУ 37607526.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого Малому підприємству у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ», середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 21 особа, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону, має складає - 1 особа. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 особи, що є менше ніж встановлено нормативом. Позивач, посилаючись на норми діючого законодавства, та на те, що відповідачем не сплачено адміністративно-господарські санкції за порушення нормативу, просить суд стягнути з Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 57 073,99 грн., та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5536,76 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/30835/23 за позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний наукововиробничий центр ТОМ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Ухвалою суду від 23.01.2024 р. витребувано від Одеського обласного центру зайнятості відомості стосовно того, чи надавало Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» (код ЄДРПОУ 19045985) у 2022 році до центру зайнятості звітність № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), в тому числі, про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю із доказами на їх підтвердження. Зупинено провадження по справі № 420/30835/23, до отримання витребуваних судом письмових доказів.

Ухвалою суду від 16.02.2024 року поновлено провадження у справі №420/30835/23 за позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний науково-виробничий центр ТОМ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Відповідач Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» належним чином та своєчасно повідомлялась про встановлений Ухвалою суду від 14.11.2023 р. строк для подання відзиву на позовну заяву, проте наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на адресу відповідача, повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу поштового зв`язку - за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого Малому підприємству у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ», середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 21 особа, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону, має складає - 1 особа.

Водночас, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 особи, що є менше ніж встановлено нормативом.

Згідно інформації Одеського обласного центру зайнятості Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» (код ЄДРПОУ 1904585) до Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості у 2022 році звіти за формою звітності 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), в тому числі про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю не надавались.

У зв`язку з несплатою Малим підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Так, на думку суду, позовні вимоги Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, є правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, що гарантують їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, врегульовано Законом України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі - Закон №875-ХІІ).

За змістом ст.18 Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною другою статті 19 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною першою статті 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані, зокрема: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу").

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Форму звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Наведене свідчить про те, що обов`язок фізичної особи, яка використовує найману працю, щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону.

Однак на цю особу покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

Так, судом встановлено, що згідно відомостей Одеського обласного центру зайнятості, наданих Одеському окружному адміністративному суду, на виконання вимог Ухвали суду від 23.01.2023 року, Малим підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» (код ЄДРПОУ 1904585) до Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості у 2022 році звіти за формою звітності 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), в тому числі про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю, не надавались.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого Малому підприємству у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ», середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 21 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону складає - 1 особи.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 особи, що є менше ніж встановлено нормативом.

Строк оплати адміністративно-господарських санкцій за порушення ч. 3 ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлений ч.5 ст.20 цього ж закону, де вказано, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

При цьому, жодних доказів сплати адміністративно-господарських санкцій матеріали справи не містять.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем не дотримано вимог, встановлених частиною першою статті 19 Закону №875-ХІІ в частині виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, він зобов`язаний відповідно до закону сплатити до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю штрафні санкції в розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте особою з інвалідністю.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, є правомірними, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - задовольнити.

2. Стягнути з малого підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр ТОМ» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 57 073,99 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5536,76 грн. Банк ГУ ДКСУ в Одеській області Одержувач Одеська міська ТГ ГУК в Од.обл./м.Одеса/50070000 UA618999980313191230000015744 код ЄДРПОУ 37607526.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко