Рішення
від 19.02.2024 по справі 686/28278/23
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/28278/23

Провадження № 2/686/1580/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2024

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Салоїд Н.М.,

за участю секретаря - Лоб І.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради про стягнення моральної шкоди, завданої порушенням права власності ,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду, який обґрунтовує тим, що 17 вересня 2023 року вона звернулася до Хмельницької обласної ради з метою з`ясування кількості незаконно відчуженого майна громад Хмельницької області, оскільки останім часом доволі активно йде його розпродаж Хмельницькою обласною радою із застосуванням реклами в засобах масової інформації .

28 вересня 2023 року вона отримала відповідь з переліком незаконно проданого майна.

Стає зрозумілим, що внаслідок відсутності її дозволу і без обласного референдуму жителів Хмелдьницької області, відповідач порушує право власності територіальних громад Хмельницької області, в тому числі і належну їй частину права власності в цьому майні. Тому внаслідок порушення її прав Хмельницька обласна рада має відшкодувати їй моральну шкоду у відповідності до частини 1 статті 23 ЦК України .

Вона не надавала письмової нотаріальної посвідченої згоди на такий продаж майна територіальної громади Хмельницької області, і її волі на таке відчуження немає.

Заявлений розмір моральної шкоди сформований за її внутрішнім переконанням внаслідок порушення її права власності в майні спільної власності територіальних громад Хмельницької області, визначений у відповідності до принципу еквівалентності правопорушення, виходячи з обставин конкретної справи, який неможливо арифметично розрахувати та буде достатнім покриттям її порушеного права на справедливий суд, і справедливою сатисфакцією в розумінні ЄСПЛ.

Вважає свої права порушеними незаконним продажем Хмельницькою обласною радою майна спільної власності територіальних громад Хмельницької області, оскільки вона проживає на території Хмельницької області, має право на частку в майні громади, а унаслідок відчуження такого майна належне їй право власності відновити неможливо. Просить стягнути з відповідача на її користь п`ять мільйонів грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просить його задовольнити. Суду пояснила, що вона має беззаперечне право на майно територіальних громад Хмельницької області, її право незаконним відчуженням порушене, що призвело до майнових втрат, душевного болю, страждань, чим завдало їй майнової та моральної шкоди.

Представник відповідача заявленого позову не визнав. Покликається на те, що органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями у сфері приватизації комунального майна Хмельницька обласна рада діяла відповідно до статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах, повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, зазначає, що позивач не надала доказів протиправності дій Хмельницької обласної ради щодо розпорядження майном спільної власності територіальних громад.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду вд 30 жовтня 2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 14 лютого 2024 року підготовче провадження закрите, і справу призначено до розгляду позову по суті заявлених вимог.

14.02.2024 року ухвалено рішення у справі.

Суд, заслухавши доводи позивач та заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи доказами, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач вважає, що незаконним відчуженням майна громад Хмелшьницькою обласною радою без її на це дозволу, згоди, засвідченої нотаріально та обласного референдуму відповідач порушує право власності територіальних громад Хмельницької області, в тому числі і належну їй частину у вказаному майні порушено, такими діями їй завдано моральної шкоди, позаяк належна їй частка у цьому майні відчуджена без її нотаріальної на це згоди.

При цьому посилається, що право на відшкодування моральної шкоди та підстава такого відшкодування є безумовними з урахуванням генерального делікту, а наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення не є обов`язковою.

Відповідно до статті 369 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) розпорядження майном, що у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Без наявності відповідного закону про комунальну власність майно спільної власності територіальних громад відчужити неможливо за відсутності в Хмельницької обласної ради повноважень на розпорядження ним.

Проте з такими доводами позивача погодитись не можна з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (стаття 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд виходить з того, що особа набуває право на відшкодування моральної шкоди внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.

Обласні ради є представницькими органами місцевого самоврядування, які від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Право на звернення до суду гарантується законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивач обґрунтовує свої вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що Хмельницька обласна рада здійснює незаконне відчуження комунального майна, внаслідок чого порушено її право спільної сумісної власності на це майно.

ОСОБА_1 на підтвердження порушення своїх прав посилається на те, що Хмельницька обласна рада здійснює розпродаж комунального майна з порушенням установленого порядку та без нотаріальної згоди інших співвласників - членів територіальної громади, без проведення референдуму.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, відповідно до вимог ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 280/97-ВР) територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр; представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону № 280/97-ВР).

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами (частини 1, 2 статті 10 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону № 280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 43 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарному засіданні районної, обласної ради вирішуються питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2269-VIII) суб`єктами приватизації є, в тому числі, місцеві ради, органи приватизації територіальних громад.

Визначений статтею 10 Закону № 2269-VIII порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2269-VIII перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об`єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об`єкта комунальної власності.

Відповідно до вимог ст. 16 ч. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до вимог ст. 60 ч. ч. 4 - 6 цього Закону районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Визначення місцезнаходження комунального підприємства, установи, організації, що перебуває в управлінні відповідної районної, обласної ради, яке зазначається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань при державній реєстрації зазначеного комунального підприємства, установи, організації як юридичної особи або державній реєстрації змін до відомостей про таку юридичну особу, здійснюється відповідно до ст. 93 ЦК України. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна» суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.

Отже, органи місцевого самоврядування (обласні ради зокрема) наділені повноваженнями у сфері приватизації комунального майна.

Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга статті 23 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Таким чином, правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень є вчинення ними протиправних дій або бездіяльності, що завдало шкоди та безпосередній причинний зв`язок між дією або бездіяльністю і шкодою. Шкода відшкодовується незалежно від вини, а належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, зокрема, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що Хмельницька обласна рада здійснює незаконне відчуження комунального майна, внаслідок чого порушено його право спільної сумісної власності на це майно.

Позивач підтверджує, що прийнятих на її думку незаконних рішень Хмельницькою обласною радою по здійсненню приватизації об`єктів спільної власності територіальних громад вона не оспорювала, і як наслідок не вказала і не довела, яким чином рішення обласної ради про приватизацію об`ктів порушує її права.

При цьому, суд зазначає, що перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою відповідно до її дискреційних повноважень, визначених Законом № 280/97-ВР та Законом № 2269-VIII, рішення про таку приватизацію може бути предметом судового контролю лише за обставин порушення прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, державних та суспільних інтересів (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Однак, позивач не довела заподіяння моральної шкоди, завданої їй порушенням права власності в майні спільної власності територіальних громад Хмельницької області внаслідок незаконних рішень Хмельницької обласної ради по незаконному продажу (розпорядженню) майна спільної сумісної власності громад Хмельницької області, а суд таких не встановив.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 19, 56 Конституції України, ст. ст. 23, 1167, 1173 ЦК України, ст. ст. 16 ч. 5, 60 ч. ч. 4 6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 6, 11 ч. 4 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна», суд -

У х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 000,00 грн.. завданої їй порушенням права власності в майні спільної власності територіальних громад Хмельницької області ухваленням незаконних рішень Хмельницькою обласною радою по незаконному продажу (розпорядженню) майном спільної сумісної власності громад Хмельницької області відмовити. Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.02.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП відсутній, місце реєстрації АДРЕСА_1

Відповідачі: Хмельницька обласна рада, місце знаходження: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 00022651.

Суддя:

Дата ухвалення рішення19.02.2024
Оприлюднено20.02.2024
Номер документу117056005
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —686/28278/23

Ухвала від 03.04.2024

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Костенко А. М.

Рішення від 19.02.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Салоїд Н. М.

Ухвала від 14.02.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Салоїд Н. М.

Рішення від 14.02.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Салоїд Н. М.

Ухвала від 30.10.2023

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Салоїд Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні