Ухвала

від 29.08.2022 по справі 361/6407/15-ц

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/6407/15-ц

провадження № 6/361/49/22

29.08.2022

УХВАЛА

Іменем України

29 серпня 2022 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Лебідя В.Ю., Панек А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Прем`єра, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна, ОСОБА_1 про заміну сторони,

в с т а н о в и в :

У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Прем`єра (далі ТОВФКПрем`єра або Товариство) звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (далі ТОВОТП Факторинг Україна) його правонаступником ТОВФКПрем`єра у виконавчому листі, виданому Броварським міськрайонним судом Київської області у справі №361/6407/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2008654907 від 23 квітня 2013 року в розмірі 33502 грн. 17 коп., посилаючись на те, що між ТОВОТП Факторинг Україна і Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал (далі ТОВФККредит-Капітал) 30 серпня 2019 року було укладено договір факторингу, за умовами якого ТОВФККредит-Капітал набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вказаним вище кредитним договором. Також, того ж дня 30 серпня 2019 року, між ТОВФККредит-Капітал і ТОВФКПрем`єра укладено договір факторингу, за умовами якого Товариство набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором від 23 квітня 2013 року.

Представник заявника ТОВФКПрем`єра Стефанишин М.І. у судове засідання не з`явилася, у поданій до суду заяві просила суд розглянути заяву без її участі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялося належним чином, про причини неявки суд вони повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

01 грудня 2015 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено заочне рішення у цивільній справі №361/6407/15-ц, яким стягнуто із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВОТП Факторинг Україна заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2008654907 від 23 квітня 2013 року в розмірі 33502 грн. 17 коп. і судовий збір у розмірі 335 грн. 02 коп.

11 березня 2015 року судом у вказаній справі позивачу ТОВОТП Факторинг Україна направлено виконавчі листи.

30 серпня 2021 року між ТОВОТП Факторинг Україна і ТОВФККредит-Капітал був укладений договір факторингу №30082019п, за умовами якого право вимоги ТОВОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором №2008654907 від 23 квітня 2013 року перейшло до ТОВФККредит-Капітал, що підтверджується додатком №1 до даного договору факторингу.

30 серпня 2021 року між ТОВФККредит-Капітал і ТОВФКПрем`єра укладений договір факторингу №30082019ДФП, за умовами якого належне ТОВФККредит-Капітал право вимоги до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2008654907 від 23 квітня 2013 року перейшло до заявника ТОВФКПрем`єра, що підтверджується додатком №1 до вказаного договору факторингу.

10 листопада 2020 року постановою Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні №50918696 виконавчий лист №2/361/3090/15 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВОТПФакторингУкраїна суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 33502 грн. 17 коп. був повернутий стягувачу.

За змістом положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожному гарантовано право на звернення до суду, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду (справа Горнсбі проти Греції, рішення від 19 березня 1997 року, п. 40).

Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.

У ч. 1 ст. 1291 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII, ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень.

У ч. ч. 1, 2 ст. 15 цього ж Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10, від 25 квітня 2018 року у справі №2-н-148/09, від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14-ц.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, та її заміна новим кредитором (правонаступником).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Виходячи з наведеного вище, враховуючи те, що за умовами договору факторингу №30082019ДФП від 30 серпня 2020 року ТОВФКПрем`єра набуло права вимоги стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2008654907 від 23 квітня 2013 року в розмірі 33502 грн. 17 коп., суд дійшов висновку, що заява Товариства про заміну сторони стягувача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 259, 260, 442, 446 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (код ЄДПОУ 36789421) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Прем`єра (кодЄДПОУ 36756239) у виконавчому листі №361/6407/15-ц, виданому 11 березня 2016 року Броварським міськрайонним судом Київської області у цивільнійсправі №361/6407/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2008654907 від 23 квітня 2013 року в розмірі 33502 (тридцять три тисячі п`ятсот дві) грн. 17 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Дутчак І. М.