Рішення

від 14.02.2024 по справі 528/1654/23

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/1654/23

Провадження № 2/528/133/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 лютого 2024 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без фіксації технічними засобами в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Чумарний А.І. звернувсь до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: постановити рішення про визначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткового строку, достатнього для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_2 , який відраховувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 .

Зазначає, що позивачу нещодавно стало відомо від працівників Рудківського старостату про те, що його матері, ОСОБА_2 належало майно, яке вона заповіла своєму сину, позивачу у справі ОСОБА_1 . Зокрема ОСОБА_2 на час смерті мала у власності земельну ділянку площею 4,400 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Рудківської сільської ради Лубенського (колишнього Гребінківського) району Полтавської області, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 504835 виданого головою Рудківської сільської ради від 26.11.2003 року на підставі розпорядження голови Гребінківської РДА від 11.11.2003 року за № 332.

Після смерті ОСОБА_2 унаслідок своєї необізнаності із законодавством України позивач не звертався до нотаріальної контори, оскільки вважав та правомірно очікував, що спадкове майно належить йому як єдиному спадкоємцю, а коли виникло питання про письмове переоформлення спадкового майна та коли йому було роз`яснено, що він не має права володіти, користуватися, розпоряджатися спадковим майном без свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця, позивач звернувся із відповідною заявою до нотаріальної контори. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус йому відмовив у зв`язку з пропуском шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, роз`яснено право на звернення до суду, щодо вирішення питання про продовження строку, необхідного для прийняття спадщини.

Причиною несвоєчасного звернення до нотаріуса позивачем із вказаною вище заявою було те, що він не знав, що його мати ОСОБА_2 заповіла усе своє майно йому.

Отже, причиною несвоєчасного звернення до нотаріуса позивачем із вказаною вище заявою є незнання факту того, що спадкодавець заповіла своє майно позивачеві, що у свою чергу можна віднести до причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача як спадкоємця, на вчинення таких дій.

Внаслідок таких обставин, з метою захисту своїх майнових прав та охоронюваних законом інтересів, позивач вимушений звернутися до Гребінківського районного суду Полтавської області із позовною заявою про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 21.12.2023 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і призначено підготовче засідання. Витребувано із Лубенської державної нотаріальної контори (37502, м. Лубни, Полтавська область, пл. Вокзальна, 7) копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ). (а.с.16-18).

12.01.2024 року на виконання ухвали суду від 21.12.2023 року з Лубенської державної нотаріальної надійшла інформація про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), не відкривалась. (а.с.24).

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 22.01.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.02.2024 о 10-00 год. (а.с.30,31).

14.02.2024 року у судове засідання позивач та його представник адвокат Чумарний А.І. не з`явилися вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість представником позивача 19.01.2024 року через канцелярію суду подано заяву про проведення підготовчого засідання та судового розгляду справи без участі сторони позивача. На позовних вимогах наполягає, просить задовольнити позов у повному обсязі. (а.с.26).

Представник відповідача Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Сидоренко Р.М., через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача в якій зазначив, що при вирішенні питання про задоволення позову ОСОБА_1 , покладається на розсуд суду. (а.с.34-36).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Гребінка, Лубенського району, Полтавської області померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Рудківською сільською радою Гребінківського району Полтавської області, актовий запис №10 від 09.08.2010 року. (а.с.10 зворот).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Березівською сільською радою Гребінківського району Полтавської області, актовий запис №1 від 20.01.1962 року. (а.с.10).

Із матеріалів справи вбачається, що 12.01.2005 року мати позивача ОСОБА_3 склала заповіт на випадок своєї смерті та заповіла своєму сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку в розмірі 4,400 га, що знаходиться на території Рудківської сільської ради на підставі Державного акта на право власності на землю серія РІ №504835 виданого 26.11.2003 року Рудківською сільською радою, а також все майно де б воно не було і з чого б воно не складалось на день смерті ОСОБА_3 . Заповіт посвідчено секретарем Рудківської сільської ради Лещенко Л.П. та зареєстровано в реєстрі за №9. (а.с.11).

Згідно копії Державного акта на право власності на землю серія РІ №504835 виданого 26.11.2003 року Рудківською сільською радою ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку в розмірі 4,400 га, що знаходиться на території Рудківської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства. (а.с.12,12зворот).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання за певний період або на день смерті від 11.12.2023 №18.11-10/81, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті разом з нею за даною адресою зареєстрованих осіб не було. (а.с.13).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, як спадкоємець за заповітом 13.12.2023 року звернувся до Лубенської державної матеріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ОСОБА_2 . Із письмового роз`яснення нотаріуса від 13.12.2023 року №1014/01-16 слідує, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , не відкривалась, заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини не подавались, про інших спадкоємців не відомо, крім сина ОСОБА_1

У видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 , відмовлено, в зв`язку з тим, що останній пропустив строк для прийняття спадщини. (а.с.28,28 зворот).

Так, у відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

При зверненні позивача до Лубенської державної нотаріальної контори з заявою для оформлення своїх спадкових прав йому було відмовлено через пропущення строку необхідного для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується письмовим роз`ясненням нотаріуса від 13.12.2023 року №1014/01-16.

В той же час, відповідно до ст. ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Виходячи з вищевикладеного, можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній або приватній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, не звертавсь до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за заповітом, він не надав, що, виходячи зі змісту ч. 1ст. 1272 ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за заповітом.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причин, які слугували підставою пропуску строку позивачем для прийняття спадщини є його необізнаність про існування заповіту на користь позивача.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому виходить з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд приймає до уваги пояснення позивача, викладені у позовній заяві, про те, що через його необізнаність про існування заповіту на його користь він не зміг своєчасно використати своє право на звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері. Ці пояснення узгоджуються зі змістом доказів, які надані позивачем. Вказані докази узгоджуються з іншими матеріалами справи, не суперечать їм, не заперечуються і не спростовуються іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Що стосується тривалості додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_2 , терміном 3 (три) місяці, який відраховувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 24.02.2024 року.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Виконавчий комітет Гребінківської міської ради Полтавської області, ЄДРПОУ 04057406, (юридична адреса: 37400, м. Гребінка, Полтавська область, вул. Ярослава Мудрого, буд.35).

Повний текст рішення складено 19.02.2024.

Суддя М. О. Вітківський