Ухвала

від 15.02.2024 по справі 634/1228/23

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2024 рокуСправа № 634/1228/23 Провадження № 1-кп/634/49/24

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого- ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Сахновщина Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України,-

встановив:

У провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області перебувають матеріали вищевказаної кримінальної справи.

05.02.2024 року захисником ОСОБА_4 було подано клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, в обгрунтування якого зазначено, що вчинене обвинуваченим діяння є проступком, на сьогоднішній час ОСОБА_5 не має непогашеної чи не знятої судимості. Захисник також просить взяти до уваги те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завданого збитку потерпілій стороні, а отже, наявні всі правові підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям.

Обговоривши клопотання захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Як вбачається із обвинувального акту, ОСОБА_5 з метою отримання прибутку за рахунок обробітку землі та вирощування сільськогосподарської продукції, в період з травня 2023 року по жовтень 2023 року, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, всупереч ст.14 Конституції України, ст.ст. 116-126 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, маючи єдиний корисливий мотив, діючи умисно, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, достеменно знаючи, що він не має права використовувати земельну ділянку комунальної форми власності сільськогосподарського призначення, за допомогою найманої сільськогосподарської техніки та сторонніх осіб, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт ОСОБА_5 , вчинив самовільне зайняття земельної ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером:6324855100:04:000:0651 загальною площею 50 га, розташованої поблизу смт Сахновщина Красноградського району та власником якої є Сахновщинська селищна рада , у вигляді протиправного використання землі у своїх потребах шляхом її обробки та посіву сільськогосподарської культури соняшнику, внаслідок чого було заподіяно збитки на загальну суму 176 400 гривень (сто сімдесят шість тисяч чотириста гривень), що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто заподіяна значна шкода інтересам Сахновщинської селищної ради Харківської області.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст.197-1 КК України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

У судовому засіданні обвинувачений визнав провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні у повному обсязі, не заперечував факту самовільного зайняття земельної ділянки за обставин, викладених у обвинувальному акті.

Представником потерпілого надано заяву про розгляд справи за його відсутності як на стадії підготовчого судового засідання, так і під час усього судового розгляду обвинувального акту по суті. При цьому зазначив, що підтримує раніше подані показання, цивільний позов до обвинуваченого не пред`являвся, заподіяні збитки останнім відшкодовані у повному обсязі. Покарання просив призначити на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

За змістом ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 45 КК України в редакції на час вчинення обвинуваченим дій, які кваліфіковано, як проступок, передбачений ч. 1 ст. 197-1 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК.

Так, у судовому засіданні 15.02.2024 року суд визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження. Згідно яких встановлено такий об`єм та порядок: допит обвинуваченого, дослідження письмових доказів, допит потерпілого та свідків.

Клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям заявлено до дослідження судом всіх доказів у справі, які визначив суд досліджувати.

Крім того, у суду є сумніви, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені чинним законодавством України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України , а також наслідки закриття провадження з підстави, передбаченої ст. 45 КК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне перевірити обвинувачення доказами і тільки після цього прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Факт щирого каяття обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення повинні знайти своє закріплення у матеріалах кримінального провадження, а саме: шляхом допиту потерпілого та свідків у судовому засіданні, дослідженні інших доказів.

І саме після дослідження доказів, надавши їм оцінку з точки зору їх належності, допустимості та достатності для визнання обвинуваченого винуватим поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, суд вважає за можливим за необхідності та наявності розглянути клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з дієвим каяттям.

З урахуванням викладеного, вважаю, що клопотання, подане захисником обвинуваченого, на даному етапі розгляду справи з урахуванням визначеного судом обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження є передчасним і у його задоволенні слід відмовити.

На підставі зазначеного, ст. 45 КК України, керуючись ст.ст. 284-286, 288, 372, 392 КПК України , суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове провадження, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 19.02.2024 року.

Суддя: