Вирок

від 19.02.2024 по справі 638/2941/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/2941/24

Провадження № 1-кп/638/1271/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м.Харкова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3 - в режимі відеоконференції

прокурора - ОСОБА_4 - в режимі відеоконференції

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024000210000008 від 08 лютого 2024 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Охтирка Сумської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на цей час перебуває в Держаній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)»,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, суд, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , за попередньою змовою групою осіб, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва.

Відповідно до статті 81 Цивільного кодексу України, юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів згідно до статті 87 цього Кодексу.

Згідно до статті 87 Цивільного кодексу України, для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до статті 88 Цивільного кодексу України, засновницькому договорі товариства визначаються зобов`язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно до статті 89 Цивільного кодексу України:

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

Відповідно до статті 56 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.

Згідно до статті 57 Господарського кодексу України:

Установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

У засновницькому договорі засновники зобов`язуються утворити суб`єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб`єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб`єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству, а саме:

Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно до статті 88 Господарського кодексу України, учасники господарського товариства зобов`язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.

Відповідно до статті 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання яких визначається залежно від виду товариства.

Згідно до ч. 2 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., (із змінами та доповненнями), порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);

2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;

3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;

4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;

5) перевірку відомостей Єдиного державного реєстру на наявність заборони вчинення реєстраційних дій;

6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;

7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;

10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Ураховуючи діюче законодавство України, у не встановленої слідством особи в липні 2021 року на території м. Харків виник злочинний умисел на внесення завідомо неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи з корисних спонукань з метою отримання незаконного доходу, для цієї мети не встановлена слідством особа залучила ОСОБА_3 , який був згоден на цей злочинний план з метою отримання незаконного доходу.

В один з днів в липні 2021 року, перебуваючи в м. Харкові,

ОСОБА_3 , зустрівся з не встановленою слідством особою, яка запропонувала останньому за грошову винагороду стати учасником підприємства, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Ескент» (код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - код ЄДР) - 44391328) без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену статутом вказаного Товариства.

Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих йому не встановленою слідством особою, ОСОБА_3 , розуміючи, що стає учасником ТОВ «Ескент» (код ЄДР 44391328) не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, з корисливих мотивів погодився на таку пропозицію.

В свою чергу, ОСОБА_3 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав не встановленій слідством особі копію свого паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм інформації документ № НОМЕР_1 , запис № 19640624-04330, орган видачі 5912 від 27.06.2019 та копію довідки про присвоєння їй ідентифікаційного номеру № НОМЕР_2 , яка на підставі цих документів у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час виготовила реєстраційні документи підприємства ТОВ «Ескент», в яких ОСОБА_3 був зазначений як учасник та директор Товариства.

Після чого, у липні 2021 року, за невстановлених обставин, не встановленою слідством особою, виготовлено установчі та реєстраційні документи ТОВ «Ескент», які містили заздалегідь обумовлені з ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості та які були спрямовані на подання для проведення державної перереєстрації підприємства.

В подальшому, 09.07.2021 ОСОБА_3 зустрівся з не встановленою слідством особою, у денний час доби біля приватного нотаріуса ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 у м. Харкові, де підписав:

-рішення № 1 засновника ТОВАРИСТВА про створення ТОВ «Ескент» від 09.07.2021;

-заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади Форма 2) від 09.07.2021;

-статут ТОВ «Ескент» відповідно до рішення №1 від 09.07.2021;

-структуру ТОВ «Ескент».

Відповідно до підписаних документів ОСОБА_3 став єдиним учасником ТОВ «Ескент» та з 09.07.2021 призначений директором.

На час підписання установчих, реєстраційних документів підприємства ОСОБА_3 розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «Ескент», оскільки ОСОБА_3 та не встановлена слідством особа, домовились про те, що учасником та директором вищевказаного підприємства буде формально ОСОБА_3 , проте до діяльності ТОВ «Ескент» в подальшому він не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням вказаного вище підприємства будуть займатись інші особи, за що, в свою чергу, останній буде отримувати щомісячну грошову винагороду у розмірі 2 400 гривень.

З метою доведення свого злочинного наміру до кінця, та використовуючи підписані раніше ОСОБА_3 , реєстраційні документи ТОВ «Ескент», невстановлені досудовим розслідуванням особи подали перелічені вище документи до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Харківської міської ради, тим самим здійснили внесення змін до реєстраційних даних суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «Ескент», а саме щодо реєстрації ОСОБА_3 указаного Товариства, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис за № 1004801020000089332.

Отже, ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, виконавши всі перелічені вище дії, запропоновані йому невстановленими слідством особами, та фактично зареєструвавши підприємство ТОВ «Ескент», досягнув своєї злочинної мети, яка полягала у внесенні неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації, за попередньою змовою групою осіб.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 205-1 КК України, тобто внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

15 лютого 2024 у м. Харків між Прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , який на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України та постанови заступника Генерального прокурора здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадження № 72024000210000008 від 08.02.2024 з одного боку та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 , укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, в обсязі та при обставинах, викладених у повідомленні про підозру від 17.01.2024 тазобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі повідомленої підозри у судовому провадженні, а також зобов`язується співпрацювати із прокурором у викритті кримінальних правопорушень (злочинів), які розслідуються слідчими Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України у кримінальному провадженні № 72023000210000029 від 11.04.2023 шляхом надання правдивих викривальних показань та їх підтвердження під час судового розгляду.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 67 КК України не встановлено.

Натомість встановлено обставини передбачені ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , а саме відповідно до

ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, за ч. 2 ст. 66 КК України такими може бути вчинення злочину у зв?язку із скрутним матеріальним становищем та внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Вказані вище обставини істотно впливають на прийняття рішення про можливість укладення угоди про визнання винуватості та обумовлення міри покарання за вчинений ОСОБА_3 злочин.

Також установлено, що вироком Лебединського районного суду Сумської області від 27.10.2022 по справі № 950/367/22 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого

ст. 126-1 КК України, і призначено покарання у виді - 1 (одного) року позбавлення волі, застосувавши ст. 75 КК України, звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням на один рік, а також, застосувавши п. 1, 2 ч. 1 ст. 76

КК України, покладено на ОСОБА_3 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну проживання та роботи.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 27.12.2022 по справі № 950/367/22 виправлено описку у вказаному вироці та зазначено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 13.09.2023 по справі № 950/367/22 вирок Лебединського районного суду Сумської області від 27.10.2022 щодо ОСОБА_3 скасований у частині звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та направлено ОСОБА_3 в місця позбавлення волі для відбування призначеного за вказаним вироком суду покарання.

Станом на дату укладання угоди ОСОБА_3 відбуває покарання в ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)».

Початок строку покарання: 4 грудня 2023 року.

Враховано, що ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем відбування покарання, а саме в ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)».

З урахуванням особи підозрюваного та викладених вище обставин сторони погоджуються, виходячи з вимог ст. ст. 65, 69 КК України, пропонувати суду призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Лебединського районного суду Сумської області від 27.10.2022 по справі № 950/367/22, який ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 13.09.2023 по справі № 950/367/22 скасовано в частині звільнення від відбування покарання з випробуванням, з призначеним вказаним вироком покаранням остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року та 1 (одного) місяця позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки, зарахувавши в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Лебединського районного суду Сумської області від 27.10.2022 по справі № 950/367/22, який скасовано ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 13.09.2023 по справі № 950/367/22 в частині звільнення від відбування покарання з випробуванням, початок якого обчислювати з 4 грудня 2023 року..

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості, з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Суд зазначає, що злочин, у вчиненні якого вина обвинуваченого визнається доведеною, відповідно ст. 12 КК України, відносяться до нетяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам.

У судовому засіданні, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом з`ясовано у обвинуваченого питання, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, та обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим, зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, крім того розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.

Суд, шляхом опитування обвинуваченого, прокурора, захисника у судовому засіданні, відповідно вимог ч. 6 ст. 474 КПК України, переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Отже, угода про визнання винуватості, яка укладена 15 лютого 2024 року у м. Харків між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , який на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України та постанови заступника Генерального прокурора здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадження № 72024000210000008 від 08.02.2024 з одного боку та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 відповідає вимогам КПК України та КК України.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, які передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Частиною 5 статті 65 КК України встановлено, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 205-1 КК України, за який належить призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання, а саме з урахуванням вимог ст.69 КК України - за ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Лебединського районного суду Сумської області від 27.10.2022 по справі № 950/367/22, який ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 13.09.2023 по справі № 950/367/22 скасовано в частині звільнення від відбування покарання з випробуванням, з призначеним вказаним вироком покаранням остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року та 1 (одного) місяця позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки, зарахувавши в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Лебединського районного суду Сумської області від 27.10.2022 по справі № 950/367/22, який скасовано ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 13.09.2023 по справі № 950/367/22 в частині звільнення від відбування покарання з випробуванням, початок якого обчислювати з 4 грудня 2023 року.

Речових доказів та процесуальних витрат немає.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 374 - 376, 472, 473 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена 15 лютого 2024 року у м.Харків між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , який на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України та постанови заступника Генерального прокурора здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадження № 72024000210000008 від 08.02.2024 з одного боку та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024000210000008 від 08 лютого 2024 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України та призначити йому покаранняу виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Лебединського районного суду Сумської області від 27.10.2022 по справі № 950/367/22, який ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 13.09.2023 по справі № 950/367/22 скасовано в частині звільнення від відбування покарання з випробуванням, з призначеним вказаним вироком покаранням остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року та 1 (одного) місяця позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки, зарахувавши в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Лебединського районного суду Сумської області від 27.10.2022 по справі № 950/367/22, який скасовано ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 13.09.2023 по справі № 950/367/22 в частині звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 04 грудня 2023 року.

Роз`яснити, що у разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1