Ухвала

від 31.01.2024 по справі 761/300/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/343/24 Справа № 761/300/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження кримінального провадження № 32015100110000193 за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Донецьку, громадянки України, яка має вищу освіту, розлученої, працюючої на посаді головного бухгалтера ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року ОСОБА_8 визнано не винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, та виправдано за відсутності в її діях складу зазначеного кримінального правопорушення.

Крім того, судом вирішено питання про стягнення процесуальних витрат та долю речових доказів.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що згідно з наказом від 31 серпня 2012 року № 540-к призначена головним бухгалтером публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», код 00178353, (далі - ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), зареєстрованого розпорядженням виконавчого комітету Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 02 квітня 1997 року № 12321200000000145, за юридичною адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, з 03 червня 2011 року, та перебуває на податковому обліку в СДГІІ по роботі з ВПП у м. Дніпро як великий платник податків (на даний час перебуває на обліку Офісу великих платників податків ДФС).

Вступивши на посаду головного бухгалтера ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_8 відповідно до посадової інструкції підприємства, яка затверджена керівником підприємства ОСОБА_11 з якою вона ознайомлена 03 вересня 2012 року, наділялася наступними правами та обов`язками:

- здійснювати організацію бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства та контроль економічного використання матеріальних та фінансових ресурсів, збереження власного підприємства в умовах виконання функцій ведення бухгалтерського та податкового обліку;

- контролювати виконання підрядником/виконавцем обов`язків, в процесі організації бухгалтерського обліку на підприємстві, визначення порядку взаємодії сторін, їх прав та обов`язків у процесі виконанні робіт;

- контролювати виконання послуг по підготовці документів фінансової звітності, передбаченої діючим законодавством України, складеної у відповідності із вимогами діючого законодавства України та Облікової політики підприємства;

поряд з цим ОСОБА_8 очолювала роботи з:

- контролю за проведенням господарських операцій, дотриманням технології бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, його майнового становища, доходу та видатках;

- правильного нарахування, своєчасного надання звітів та перерахування податків і зборів до бюджету (ПДВ, податок на прибуток, податок на землю, оренда землі, ПДФО, ЄСВ, податок на нерухомість, надра, екологічний, туристичний збір, військовий збір, та інші), страхових внесків в державні, позабюджетні соціальні фонди;

також, ОСОБА_8 організовувала роботи з:

- своєчасного відображення підрядником/виконавцем на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов`язаних із їх рухом;

- проведення перевірок організації бухгалтерського обліку та звітності, а також документальних ревізій в структурних підрозділах підприємства.

Приступивши до виконання службових обов`язків, на ОСОБА_8 , як на головного бухгалтера підприємства згідно пункту 1 ст. 11 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладалося забезпечення ведення бухгалтерського обліку та підписання фінансової звітності на підприємстві. Крім цього ОСОБА_8 , як головний бухгалтер підприємства згідно п. 7 ст. 8 Закону України № 996-ХІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», забезпечувала дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, організовувала контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Таким чином, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», виконувала організаційно-розпорядчі обов`язки, тобто, згідно п. 1 прим., до ст. 364 КК України, являлася службовою особою.

Однак, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», будучи службовою особою ОСОБА_8 , впродовж січня 2015 року по листопад 2017 року, діючи умисно, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами із числа посадових осіб ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», вчинила умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, вчиненого службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах у загальній сумі 493 283 801, 19 грн., шляхом використання документів, які були складені із порушенням діючого законодавства, в яких не відображалася повнота інформації щодо предмету змісту, обсягу та ціни товарно-матеріальних цінностей які нібито отримані товариством, та подальшого відображення їх в бухгалтерському обліку підприємства та наступної здачі фінансової звітності до податкових органів, а також шляхом несплати податку на прибуток підприємства у встановлений законодавством термін.

Вказане правопорушення вчинено за наступних обставин:

Так, ОСОБА_8 впродовж 2015-2017 років, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», у ході здійснення фінансово-господарської діяльності за невстановлених слідством обставин вступила у попередню змову із невстановленими особами із числа посадових осіб підприємства задля створення законної видимості документообігу на підприємстві по удаваних операціях із купівлі товарно-матеріальних цінностей з метою відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності штучних витрат підприємства, для умисного ухилення від сплати податків.

З метою вчинення вказаного правопорушення, ОСОБА_8 діючи всупереч інтересам держави та суспільства, усвідомлюючи покладену на неї відповідальність, достовірно знаючи, що її діяння має злочинний характер, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах, бажаючи їх настання, керуючись злочинною метою як виконавець за попередньою змовою із невстановленими слідством особами із числа посадових осіб підприємства, у період часу з січня 2015 року по вересень 2015 року (точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в приміщенні ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, використовуючи свій статус як службової особи підприємства, безпосередньо отримувала від невстановлених слідством осіб документи, які попередньо були виготовлені невідомими особами стосовно проведення фінансово-господарських операцій з купівлі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» товарно-матеріальних цінностей, зокрема лісоматеріалів: лісу будівельного, шпали, брусу трипільного, затяжки докові та послуг з ремонту у ТОВ «Леспромснаб» (код 39564626), ТОВ «Торгово-промислова компанія «ЯМЗ» (код 39564741), ТОВ «ЗФ «Богучарская» (код 38471688), ПП «Форсайд-Т» (код 39856956), ТОВ «Ресурс Інвест-Груп» (код 36443439), ТОВ «Доненергопром» (код 32083341), ТОВ «Пожбезпека Донбасу» (код 33109803), ТОВ «Схід-Будконструкція» (код 35098521), ТОВ «Донелектрообладнання» (код 25341669), ТОВ «Технології анкерного кріплення» (код 39668863), ТОВ «Донстроймонтаж» (код 30585742), ТОВ «ФБС Велес» (код 39276620), ТОВ «Лідер-Мегаплюс» (код 39011271), ТОВ «Укртрансбрікет» (код 36935542) та ТОВ «Схід-Сервіс» (код 32419030) при цьому розуміючи свій обов`язок, щодо сплати відповідних сум податків до Державного бюджету України.

На підставі отриманих документів, ОСОБА_8 , займаючи посаду головного бухгалтера ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами із числа посадових осіб товариства, з метою ухилення від сплати податків, у період січня 2015 року по вересень 2015 року, перебуваючи за місцем роботи у службовому кабінеті бухгалтерії ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, знаючи що вищевказані первинні документи не відповідають вимогам чинного законодавства України умисно організувала та забезпечила віднесення їх до складу витрат товариства на загальну суму ПДВ у розмірі 10 011 695,98 грн.

У вказаний період часу ОСОБА_8 усвідомлювала, що господарські операції в межах договорів поставки та проведення робіт, укладених з контрагентами ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «Торгово-промислова компанія «ЯМЗ», ТОВ «ЗФ «Богучарская», ТОВ «Технології анкерного кріплення», ТОВ «Донстроймонтаж», ПП «Форсайд-Т», ТОВ «ФБС Велес», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «Схід-Будконструкція», ТОВ «Донелектрообладнання», ТОВ «Укртрансбрікет», ТОВ «Схід-Сервіс», не спричинили настання реальних правових наслідків, що також підтверджується відсутністю у зазначених контрагентів достатніх трудових та матеріальних ресурсів (складських приміщень, виробничих потужностей) для проведення відповідної фінансово - господарської діяльності, та усвідомлювала, що отриманні первинні документи від постачальників оформлені з порушенням вимог законодавства не можуть бути використанні для формування витрат підприємства, а саме: товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі, відсутність інших первинних документів, в тому числі товарно-транспортних накладних.

Для досягнення запланованого злочинного результату - умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за рахунок незаконного збільшення валових витрат та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, ОСОБА_8 отримані вищевказані документи, які оформлені не у відповідності до вимог чинного законодавства, використала для проведення (облікування) у бухгалтерському та податковому обліках, тобто за задумом невстановлених слідством осіб із числа посадових осіб ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» які діяли у співучасті, ці документи були використані за призначенням.

Зокрема, на підставі вказаних документів головним бухгалтером ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_8 в період 2015 року до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську (змінено на м. Дніпро) подавалися податкові декларації з податку на додану вартість, які нею були перевірені на правильність визначення задекларованих сум, в яких нею було неправомірно відображено суму податкового кредиту ПДВ у розмірі 10 011 695,98 грн., у т.ч. по періодах: січень 2015 року у сумі ПДВ 55 977,60 грн.; лютий 2015 року у сумі ПДВ 326 864,37 грн.; березень 2015 року у сумі ПДВ 398 860,40 грн.; квітень 2015 року у сумі ПДВ 2 616 855,25 грн.; травень 2015 року у сумі ПДВ 1 271 730,17 грн.; червень 2015 року у сумі ПДВ 741 928,03 грн.; липень 2015 року у сумі ПДВ 2 421 867,75 грн.; серпень 2015 року у сумі ПДВ 1 035 950,31 грн. та вересень 2015 року у сумі ПДВ 1 141 662,10 грн.

Таким чином, ОСОБА_8 перебуваючи в приміщенні ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, переслідуючи злочинну мету та діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами із числа посадових осіб ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», з метою ухилення від сплати податків підписала податкові декларації з ПДВ підприємства, в яких відображалася недостовірна інформація щодо сум сформованого податкового кредиту, а саме: № № 9020296349 від 21.02.2015, 9045288419 від 20.03.2015, 9073561250 від 02.04.2015, 9102044568 від 20.05.2015, 9130071657 від 22.06.2015, 9153454603 від 20.07.2015, 9175965328 від 20.08.2015, 9194337952 від 18.09.2015, 9215521509 від 20.10.2015 та бажаючи настання неправомірних наслідків у вигляді ухилення від сплати податків направила вказані декларації до органів ДФС, а саме до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську (змінено на м. Дніпро) за адресою: місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 57, де вони були зареєстровані в якості офіційних документів податкової звітності підприємства.

Вказані обставини підтверджуються висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки № 29/28-01-48/00178353 від 16.02.2016 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами за період з 01.01.2015 по 30.09.2015» згідно яких встановлено, що службовими особами вказаного підприємства порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198,1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України у період з січня по вересень 2015 року, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 10 011 695, 98 грн. На підставі вищевикладеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000064801 від 11.03.2016 на суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 10 011 695 грн., штрафні санкції у сумі 4 208 093,67 грн.

Крім того, правильність висновків акту перевірки та достовірність виявлених правопорушень підтверджується постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року по справі № 804/5444/16, якою скасовано в частині грошове зобов`язання у розмірі 1 595 508, 79 грн., решту суми несплати залишено в силі. Ухвалою Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та рішенням Верховного суду від 06 березня 2018 року вказану постанову залишено в силі.

Окрім цього, головний бухгалтер ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що її діяння має злочинний характер, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах, бажаючи їх настання, ставлячи інтереси підприємства вище суспільних та загальнодержавних, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами із числа керівництва ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», у період часу листопада-грудня 2017 року (точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в приміщенні ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, розпоряджаючись необхідними активами підприємства, маючи на розрахункових рахунках ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» суму коштів, достатню для сплати поточного платежу та суми заборгованості, склала податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № 9233079520 від 08 листопада 2017 року, в якій самостійно визначила та зазначила суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 484 867 614 грн., яке необхідно було сплатити у строк до 19 листопада 2017 року.

Однак, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою із невстановленими особами із числа керівництва ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», врозріз законодавчо встановленим нормам, умисно, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на ухилення від сплати податків, достовірно знаючи, що на розрахункових рахунках підприємства достатньо коштів для погашення зазначеного грошового зобов`язання, проводячи поточні господарські операції із купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей із підприємствами-контрагентами, тобто маючи всі фінансові можливості для сплати податків у повному розмірі та у встановлений строк, своєчасно не перерахувала до бюджету суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до державного бюджету за 3 квартал 2017 року у розмірі 484 867 614 грн., в результаті чого у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» виникла заборгованість перед державним бюджетом України, що підтверджується висновками акту камеральної перевірки за № 47/28-10-46-13/00178353 від 31 січня 2018 року.

Зазначені порушення знайшли своє підтвердження в ході проведення судово-економічної експертизи № 8/82СЕ-19 від 13 травня 2019 року, згідно висновків якої висновки акту перевірки № 29/28-01-48/00178353 від 16.02.2016 щодо неправомірного завищення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» податкового кредиту з ПДВ у розмірі 10 011 695,98 грн., а також висновки акту перевірки № 47/28-10-46-13/00178353 від 31.01.2018 стосовно несвоєчасної сплати службовими особами зазначеного підприємства узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток за 3 квартал 2017 року в сумі 484 867 614,00 грн., підтверджуються у повному обсязі.

Враховуючи викладене, дії ОСОБА_8 , як службової особи ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», виразились в співвиконанні за попередньою змовою з невстановленими слідством особами умисного ухилення від сплати податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість в період січня 2015 року по листопад 2017 року, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 493 283 801, 19 грн., що у 5000 і більше разів перевищує установлений законодавством України неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, як вчинення службовою особою підприємства, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, як співвиконавець умисне ухилення від сплати податків, які входять в систему оподаткування, введені у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Так, прокурор вказує, що суд не створив всі необхідні умови для реалізації стороною обвинувачення її процесуальних прав та виконання обов`язків, зокрема безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про допит в якості свідків головних держаних ревізорів СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС, які безпосередньо проводили позапланову виїзну перевірку та задовольняючи клопотання прокурора про призначення комісійної судово-економічної експертизи, на прохання сторони захисту доручив її проведення експертам Кропивницького відділення Київського НДІСЕ замість Київського НДІСЕ, як просила сторона обвинувачення, що на думку прокурора свідчить про порушення судом і засади змагальності.

В той же час прокурор не погоджується із висновком експертів Кропивницького відділення Київського НДІСЕ від 10.06.2022, зокрема через те, що вказані експерти мають низький кваліфікаційний клас судових експертів, й експертами не було надано кваліфікованої відповіді на питання, які були поставлені судом, зокрема ними не було спростовано очевидні ознаки безтоварності операцій, які наведені в Акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 16.02.2016, а відтак прокурор вважає, що вказану експертизу не можна брати до уваги.

Не погоджується прокурор і з висновками суду що оцінки показів свідків сторони захисту, й зазначає, що всупереч твердженням суду, жоден із допитаних свідків не надав показів по виконанню будь-яких із господарських договорів на придбання товарів/послуг ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" із зазначеними в обвинуваченні контрагентами та не підтвердили факт проведення господарських операцій. В то же час, прокурор вважає, що покази свідків сторони захисту спрямовані на сприяння головному бухгалтеру підприємства де вони працюють уникнути кримінальну відповідальність.

Прокурор також вказує, що судом було надано суперечливу оцінку дослідженим доказам, при цьому, суд не конкретизував які докази надані стороною обвинувачення, й в судовому засіданні їх фактично не було досліджено а лише перераховано.

Зазначає прокурор, що суд не надав належної оцінки Акту перевірки, та податковому повідомленню №0000064801 від 11.03.2015, яке хоча і було оскаржене в адміністративному порядку, однак скасовано в частині постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2017, яку залишено без змін апеляційним та касаційним судом.

Апелянт звертає увагу на те, що станом на час подачі ним апеляційної скарги 13 ТОВ із 15 зазначених в обвинувальному акті, як такі що здійснювали безтоварні операції податковим органом було анульовано свідоцтво ПДВ, у зв`язку з неподанням декларацій та поданням декларацій про відсутність поставок.

В той же час на переконання прокурора наявне в матеріалах провадження платіжне доручення від 05.01.2018 про сплату заборгованості згідно Акту від 16.02.2016 свідчить про певну згоду підприємства з нарахованою заборгованістю.

Стосовно епізоду несвоєчасної сплати до бюджету грошового зобов`язання з податку на прибуток за 3й квартал 2017 року, прокурор вказує про хибність висновків суду про відсутність умислу у обвинувачений на ухилення від сплати податків. На переконання прокурора, висновки суду в цій частині спростовуються Актом камеральної перевірки від 31.01.2017 та несплатою податкового боргу у визначений строк, тобто 19.11.2017, й його фактичну сплату лише 27.12.2017, тобто із затримкою у 38 днів. Висновки викладені у зазначеному акті повністю підтверджуються висновком судово-економічної експертизи №8/82СЕ-19 від 13.05.2019 та інформацією про рух коштів та розрахунок "ДТЕК Павлоградвугілля" з контрагентами у період несплати заборгованості.

Не погоджуючись з поданою прокурором апеляційною скаргою адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_9 подали заперечення, в яких вказували на необгрунтованість доводів апеляційної скарги та просили вирок залишити без змін, як законний та обгрунтований.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні прокурори повністю підтримали апеляційну скаргу сторони обвинувачення та просили вирок суду першої інстанції скасувати із зазначених в апеляційній скарзі підстав та призначити новий розгляд в суд першої інстанції.

Обвинувачена та її захисники заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили вирок суду залишити без змін.

Мотиви суду.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, в апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотних порушень кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо: встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Статтею 409 КПК України, визначено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.

Згідно приписів ч. 1 ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо: судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Статтею 412 КПК України, передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Вказуючи на неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурор посилається на необґрунтовану відмову суду в задоволенні клопотання про допит в якості свідків - головних державних ревізорів СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які проводили перевірку ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та склали акт за її результатом.

Перевіряючи вказані доводи апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Обвинувальний акт у цьому провадженні надійшов в провадження суду першої інстанції 07.04.2020, 01.07.2020 судом, відповідно до вимогст. 349 КПК України, було встановлено порядок дослідження доказів у провадженні, згідно з яким було вирішено дослідити письмові докази сторони обвинувачення та сторони захисту та допитати свідків сторони обвинувачення й сторони захисту. При цьому, питання про допит свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 стороною обвинувачення не ставилося, не були залученні вказані особи та допитані в якості свідків і під час досудового розслідування.

25.08.2020 було досліджено письмові докази в томі 4, зокрема і акт позапланової перевірки. На протязі судового слідства аж до 30.03.2023 у сторони обвинувачення не виникало необхідності допиту вказаних свідків.

В той же час, клопотання прокурора було мотивовано тим, що вході дослідження письмових доказів, зокрема акту документальної позапланової виїзної перевірки № 29/28-01-48/00178353 від 16.02.2016 (далі - Акт) у сторони обвинувачення виникла необхідність допитати цих свідків.

Клопотання про допит цих свідків було заявлено стороною обвинувачення 30.03.2023, тобто майже через два роки після визначення порядку дослідження доказів та дослідження зазначеного Акту й майже через 5 років після його складення, без зазначення дійсних адрес проживання свідків, зокрема для забезпечення суду можливості їх належного виклику.

Суд поставивши на обговорення це клопотання, вислухавши думки сторін дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, зокрема, через зазначення в ньому неповних анкетних даних свідків, постановивши протокольну ухвалу.

В той же час, прокурор заявляючи вказане клопотання не зазначив яких істотних обставин для даного кримінального провадження не викладено у Акті, що вплинуло б на повноту та всебічність розгляду цього кримінального провадження, яким чином допит вказаних свідків, які до того ж свої міркування з приводу виявлених порушень детально виклали в самому Акті, вплине на висновки суду та які відомості невідомі для суду вони зможуть зазначити, з урахування сукупності вже досліджених судом доказів та проведених експертних досліджень з урахуванням цього Акту, не було наведено таких підстав прокурором і в апеляційній скарзі.

Крім того, апеляційний суд наголошує на тому, що на протязі тривалого розгляду кримінального провадження судом першої інстанції створювалися сторонам всі необхідні умови для реалізації їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, зокрема, шляхом розгляду та задоволення неодноразових клопотань сторони обвинувачення про відкладення судового розгляду, у зв`язку відсутністю у сторони матеріалів провадження, їх зайнятістю, зміною групи прокурорів у цьому провадженні, у зв`язку з чим необхідністю ознайомитися з цим провадженням новому прокурору, неможливістю забезпечення свідків, призначення комісійної експертизи тощо.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується із висновками суду про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання та не вбачає в цьому жодних істотних порушень кримінального процесуального закону чи неповноти судового розгляду.

З приводу заявленого в суді першої інстанції прокурором клопотання про призначення комісійної судової економічної експертизи, проведення якої прокурор просила доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6), апеляційний суд зазначає таке.

Ухвалою суду від 14.01.2022 вказане клопотання прокурора було задоволено частково та призначено повторну комісійну судову економічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, розташованого за адресою: вул. Волкова, 13-Г, м. Кропивницький, 25003.

Підставою прийняття такого рішення стало те, що в провадженні наявні два висновки експертів, які суперечать між собою в частині відповідності акту перевірки № 29/28-01-48/00178353 від 16.02.2016 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності повноти нарахування та своєчасності сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами за період з 01.01.2015 по 30.09.2015.

Вирішуючи питання про установу якій слід доручити проведення експертизи, суд, заслухав думки учасників провадження та дослідив відкриті дані розміщені на сайті експертної установи, й виходив з того, що експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України мали велике навантаження, чого не заперечував в судовому засідання і прокурор, але наполягав на узгодженій в клопотанні установі, а також з необхідності дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, недопущення тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

На виконання вказаного рішення було складено та надано суду висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи за № 427/428/2226-2241/22-27 від 10 червня 2022 року, яким встановлено, що висновки Акту Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 16.02.2016 № 29/№ 29/28-01-48/00178353№29/28-01-48/00178353 від 16 лютого 2016 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» (код за ЄДРПОУ 00178353) з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2015 року» щодо неправомірного завищення ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» податкового кредиту з ПДВ у розмірі 10 011 095,45 грн. за період січень-вересень 2015 року документально та нормативно не підтверджуються.

Цей висновок складено із дотриманням вимог статей 101, 102 КПК України, містить опис проведених досліджень та посилання на методи, застосовані у дослідженні, кваліфікованими експертами із відповідною освітою та стажем роботи, згідно вимог Закону України «Про судову експертизу», ст. 69 КПК України, яких внесений до реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України та було попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, а тому суд першої інстанції обґрунтовано його визнав належними та допустимими доказом та взяв до уваги отримані результати.

В той же час, прокурор ставить під сумнів висновки викладені експертами цієї установи виключно через її проведення експертами Кропивницького відділення Київського НДІСЕ, а саме через їх низький кваліфікаційний клас судових експертів та менший стаж роботи, що, на переконання апеляційного суду саме по собі не може вказувати на неправомірність або сумнівність такого висновку як доказу, зокрема враховуючи і ті обставини, що вказану експертизу проведено компетентними особами, які наділені певними повноваженнями, і висновок цієї експертизи є належним та допустимим доказом.

Аналогічного висновку дійшла Перша судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.09.2022 (справа № 134/50/18, провадження № 51-853км22).

До того ж, прокурор за наявності підстав, визначених кримінально процесуальним законом, не був позбавлений можливості заявити відвід експертам, чим не скористався. Сама по собі незгода прокурора з висновком експертів через спростування обвинувальної позиції сторони обвинувачення суперечить загальним засадам кримінального провадження.

Що стосується висновку експерта № 8/82 СЕ-19 від 13 травня 2019 року, на прийняті до уваги якого наполягає прокурор, то слід зазначити, що призначаючи вказану експертизу перед експертами було поставлене питання про під умовою, а саме «з урахуванням виключення зі складу податкового кредиту ПАТ «ДТЕК Павлоград вугілля» сум сформованих по фінансово-господарським операціям з контрагентами…..», з тими операції з якими контролюючим органом визнані нікчемними і не потребує їх документального та нормативного підтвердження, не надало експерту можливості дати повний та належний висновок стосовно поставленого питання.

Зазначене підтвердила і експерт ОСОБА_16 , яка складала цей висновок, та пояснила, що питання, яке було поставлене для вирішення перед експертом, було поставлено під умовою, тобто слідчий надав оцінку господарським операціям, та просив провести судово-економічну експертизу з урахуванням виключення зі складу податкового кредиту ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» сум сформованих на господарські операції з придбання товарів, робіт та послуг, і викладене в акті перевірки. Даючи відповідь слідчому на питання вона виходила з того, що відповідних господарських операцій між ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» із зазначеними контрагентами не було. Вона не підтвердила б свій попередній висновок, тому що документально господарські операції були фактично підтверджені.

Безпідставними і необґрунтованими апеляційний суд вважає і доводи прокурора щодо формального підходу суду в дослідженні доказів, які на його переконання були лише формально перераховані і залишені без належної оцінки, яким надано і суперечливу оцінку.

По-перше, слід зазначити, що дослідженням матеріалів провадження, зокрема шляхом прослуховуванням -аудіо,-відеозаписів судових засідань суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено жодних порушень вимог кримінального процесуального закону, судом було оголошено всі надані йому сторонами докази на підтвердження своїх позицій, та дослідженні із дотриманням засади змагальності та безпосередності дослідження доказів.

По-друге, сторони не були позбавлені можливості ставити питання щодо досліджених доказів та акцентувати увагу на певних доказах, й жодних зауважень чи заперечень з цього приводу у сторін і було.

Крім того, прокурор зазначаючи в апеляційній скарзі про їх формальність дослідження судом першої інстанції не послався на жодні докази які на його думку були дослідженні з порушеннями та не вказав які саме порушення були допущені судом.

Отже, суд дотримався приписів, установлених статтями 10, 22 КПК, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом

В той же час, прокурор не зазначає, які конкретно істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, у взаємозв`язку з положеннями ст. 415 КПК України, були б підставами для скасування вироку суду першої інстанції та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Отже, з огляду на викладене, апеляційним судом не встановлено підстав визначених КПК України для скасування вироку суду першої інстанції та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, як про це просить прокурор, наведені ним доводи носять формальний характер та не свідчать про будь-які порушення кримінального процесуального закону, які могли стати підставою для скасування виправдувального вироку суду та які б не могли бути усунені судом апеляційної інстанції.

З приводу доводів прокурора щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження з огляду на надану судом суперечливу оцінку доказам, апеляційний суд зазначає наступне.

Колегія суддів ураховує те, що положеннями ст. 415 КПК України, не передбачено скасування вироку і призначення нового розгляду в суді першої інстанції саме з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а передбачені ч. 1 ст. 415 КПК підстави для прийняття такого рішення, наведені стороною обвинувачення, апеляційним судом визнаються необґрунтованими, безпідставними та формальними.

Однак враховуючи, що це не звільняє апеляційний суд від обов`язку перевірити та надати вичерпні відповіді на всі доводи апеляційної скарги прокурора, яку було прийнято до розгляду, як таку, що відповідає вимогам ст. 396 КПК України, відкривши апеляційне провадження, колегія суддів з цього приводу зазначає таке.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

В той же час, прокурор вказуючи на порушення при дослідженні судом доказів й надання їм суперечливої оцінки, клопотання про їх повторне дослідження в суді апеляційної інстанції не заявляв, як при подачі апеляційної скарги, так і на протязі апеляційного перегляду, в той же час апеляційним судом не встановлено підстав для їх повторного дослідження, зокрема і в силу того, що прокурором не ставиться питання про ухвалення апеляційним судом свого рішення.

Нормами п. 4 ч. 1 ст. 411 КПК України передбачено, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Також, у вироку зазначаються докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Основою мотивувальної частини вироку є аналіз і оцінка досліджених судом доказів. При ухваленні вироку мають одержати оцінку всі докази, розглянуті в судовому засіданні: як докази, на підставі яких суд визнав установленими ті або інші обставини, так і ті з них, через які суд дійшов висновку, що деякі обставини не мали місці в дійсності. Прийняття одних і відхилення, неврахування інших доказів судом має бути вмотивованим. Підставою неврахування доказів є відсутність у них відомостей про обставини кримінального правопорушення властивостей належності, допустимості або їх недостовірності.

Так, з оскаржуваного вироку видно, що суд дійшов висновку про не винуватість ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, та виправдав її за відсутності в діях складу зазначеного кримінального правопорушення.

Мотивуючи своє рішення суд зазначив, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано суду жодних доказів, щодо умислу ОСОБА_8 на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, її покази, в яких вона не визнає своєї вини в інкримінованому правопорушенні, нічим не спростовані, а відповідно до ст. 212 КК України дане кримінальне правопорушення вчиняється лише з прямим умислом, тому суд дійшов висновку, що суб`єктивна сторона даного кримінального правопорушення в діях ОСОБА_8 не доведена.

Свої висновки про виправдання ОСОБА_8 суд зробив на основі детального аналізу наданих йому та досліджених ним доказів як сторони обвинувачення так і сторони захисту.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду про те, що надані стороною обвинувачення докази не доводять наявність у обвинуваченої умислу на ухилення від сплати податків.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду під час оцінки доказів слід керуватися критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом.

За правилами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено і обвинувачений є винним у його вчиненні.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів у вироку є виключною компетенцією суду, який постановив вирок.

Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України не знайшло свого підтвердження, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08 жовтня 2004 року «Про деякі питання застосування законодавства за ухилення від сплати податків, зборів. Інших обов`язкових платежів» за змістом ст. 212 КК України відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно. Мотив для кваліфікації останнього значення не має.

Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов`язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. У зв`язку з цим суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов`язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину.

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що допитані в судовому засіданні свідки обвинувачення ОСОБА_11 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не підтвердили, що ОСОБА_8 впродовж 2015-2017 років, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», у ході здійснення фінансово-господарської діяльності за невстановлених слідством обставин вступила у попередню змову із невстановленими особами із числа посадових осіб підприємства задля створення законної видимості документообігу на підприємстві по удаваних операціях із купівлі товарно-матеріальних цінностей з метою відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності штучних витрат підприємства, для умисного ухилення від сплати податків.

В свою чергу свідок ОСОБА_11 , який займає посаду генерального директора з 2013 року, зазначив, що порядок приймання товарів та матеріалів на підприємстві, та що бухгалтер не приймає участі в прийомці товарів. З перерахованих 15 контрагентів, які поставляли товари та послуги, то ці товари та послуги є звичайними та типовими для підприємства. Головний бухгалтер ОСОБА_8 не задіяна у процесі укладання угод з контрагентами, у процесі виконання угод, контролю за їх виконанням. Оскільки цим займається система, яка виключає тих хто виконує, тих, хто контролює і тих хто перевіряє, вони розірвані, і не можуть бути в одному ланцюгу.

Покази вказаного свідка підтвердила і свідок ОСОБА_17 , яка займає посаду директора філії Павлоградського УМТП, зазначила, що в її службові обов`язки входить керування філіалом, здійснює менеджмент по напрямках виробництва, логістики, закупок ТМЦ, робіт та послуг, аналітичним направленням в частині матеріально - технічного забезпечення підприємства, й яка вказувала, що з перерахованих 15 контрагентів, які поставляли товари та послуги, ці товари та послуги є звичайними та типовими для підприємства. Контрагенти перевіряються на благонадійність. ОСОБА_8 як головний бухгалтер не задіяна в договірній діяльності. Кладовщик з бухгалтером між собою не комунікують, все відбувається віддалено, в електронному вигляді. Навіть не передаються оригінали документів, викладаються скановані на портал.

Крім того, свідок зазначила, що на наданих для огляду в судовому засіданні копій договорів за її участю, як уповноваженої особи, підпис в договорі схожий на її. Після того, як договір укладений та підписаний, контроль за його виконанням здійснює відповідальний закупник. Після виконання умов договорів, якщо закуплялись робота чи послуги, то складається акт виконаних робіт. Коли поставляються ТМЦ, то акт виконаних робіт не формується. По договору поставки, виконання підтверджується накладними або актом приймання - передачі.

Свідок ОСОБА_18 , який займав посаду начальника дільниці філії ПУМП ПрАТ «ДТЕК» Павлоградвугілля» також зазначив, що в його коло обов`язків входила прийомка, відпустка лісоматеріалів, й він безпосередньо ставив свій підпис в акті прийому матеріалів і в накладних. Підтвердив відсутність випадків, коли він розписувався за отримання лісоматеріалів від цих підприємств, але в дійсності їх не отримував, оскільки вони всі реєструються. Весь товар приймався у складі комісії, підпис також ставився комісійно. Він товар бачив і приймав по факту.

Допитані в судовому засіданні свідки захисту ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , які є працівниками ПрАТ «ДТЕК» Павлоградвугілля» підтвердили факт виконання різними контрагентами своїх зобов`язань в частині постачання матеріалів та послуг, виконання робіт, а також достовірність відомостей внесених при цьому до документів бухгалтерського та податкового обліку і звітності. При цьому, вони детально розповіли про обґрунтовані причини закупівлі цих товарів та послуг, обставини їх відвантаження і виконання робіт, подальший рух придбаних товарно-матеріальних цінностей.

В той же час, допитані в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_34 , який працює директором в ТОВ «Донелектрообладнання» з 1998 року та свідок ОСОБА_35 , який працював директором ТОВ «Леспромснаб» з 2016 року по 2018 рік підтвердили наявність угоди між їх підприємствами та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Зобов`язання були виконані сторонами. Вони надавали роботи та послуги, а ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» сплачували за роботи та послуги. Грошові кошти, які були отримані відповідно до угод, були показані в податковій звітності.

Тобто, допитані в судовому засіданні, як свідки обвинувачення, так і свідки захисту підтвердили наявність господарських операцій, безпосередню їх участь в такій діяльності, та спростували повністю причетність до цієї діяльності головного бухгалтера ОСОБА_8 .

Суд першої інстанції надав належну оцінку показанням свідків та прийшов до правильного висновку, що їх показання, будь-яким чином не підтверджують винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

В той же час посилання прокурора на можливу неправдивість показів свідків, які на його думку спрямовані на ухилення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності є голослівними, а показання цих свідків судом було отримано безпосередньо, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, свідків було попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання та приведено до присяги, підстав сумніватися у правдивості показів цих свідків у суду не було.

До того ж, прокурор будучи наділений відповідними повноваженнями, ставлячи під сумнів правдивість показів свідків, тобто фактично вбачаючи в діях свідків ознаки кримінального правопорушення, не ініціював питання про проведення досудового розслідування за вказаним фактом та притягнення їх до відповідальності, що на переконання апеляційного суду також свідчить про надуманість доводів апеляційної скарги.

З приводу висновку акту документальної позапланової виїзної перевірки № 29/28-01-48/00178353 від 16.02.2016 року, яким встановлено завищення посадовими особами ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» податкового кредиту з ПДВ у розмірі 10 011 695, 98 грн. при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «Торгово-промислова компанія «ЯМЗ», ТОВ «ЗФ «Богучарская», ТОВ «Технології анкерного кріплення», ТОВ «Донстроймонтаж», ПП «Форсайд-Т», ТОВ «ФБС «Велес», ТОВ «Лідер- Мегаплюс», ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «Схід-Будконструкція», ТОВ «Донелектрообладнання», ТОВ «Укртрансбрікет» та ТОВ «Схід-Сервіс» за період з по вересень 2015 року то він повністю спростовуються висновками за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи № 23913/24073-24074 від 18 листопада 2019 року та висновками експерта за результатами проведення повторної комісійної судової економічної експертизи за № 427/428/2226-2241/22-27 від 10 червня 2022 року, які є належними та допустимими доказами у проваджені і не суперечать один одному.

Висновки експертів за № 23913/24073-24074 від 18 листопада 2019 року та за № 427/428/2226-2241/22-27 від 10 червня 2022 року у сукупності з іншими доказами, а також досліджені в судовому засіданні документи, що підтверджують фінансово-господарські операції за період 2015 року із ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «Торгово-промислова компанія «ЯМЗ», ТОВ «ЗФ «Богучарская», ПП «Форсайд-Т», ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «Схід» Будконструкція», ТОВ «Донелектрообладнання», ТОВ «Технології анкерного кріплення», ТОВ «Донстроймонтаж», ТОВ «ФБС Велес», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «Укртрансбрікет» та ТОВ «Схід-Сервіс».

Апеляційний суд погоджується із тим що досліджені судом першої інстанції докази у свої сукупності свідчать про те, що за інкримінований період господарської діяльності ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» будь-яких порушень чинного законодавства допущено не було, в тому числі на суму, що зазначена в обвинуваченні.

До того ж,з досліджених доказів видно, що на жодному з етапів проведення фінансово-господарських операцій з зазначеними контрагентами обвинувачена ОСОБА_8 безпосередньої участі не приймала та не була достовірно проінформована про стан їх виконання.

Первинні документи бухгалтерського та податкової звітності стосовно проведення фінансово-господарських операцій ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» з ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «Торгово-промислова компанія «ЯМЗ», ТОВ «ЗФ «Боїучарская», ТОВ «Технології анкерного кріплення», ТОВ «Донстроймонтаж», ПГІ «Форсайд-Т», ТОВ «ФБС «Велес», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «Схід-Будконструкція», ТОВ «Донелектрообладнання», ТОВ «Укртрансбрікет» та ТОВ «Схід-Сервіс» впродовж січня-вересня 2015 року, на підставі яких головний бухгалтер ОСОБА_8 подавала податкові декларації з відображенням суми податкового кредиту ПДВ в розмірі 10 011 695,98 грн., є достовірними та містили об`єктивні і повні відомості про зміст і обсяг господарських операцій.

З приводу посилання прокурора на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, яку ухвалою Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та постановою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року залишено в силі, то як правильно зазначив суд першої інстанції посилання на висновки судів у справах інших юрисдикцій є неправильними, оскільки ці судові рішення не є преюдиційними у кримінальному провадженні та не можуть використовуватися судами як вирішальний доказ під час встановлення наявності або відсутності вини особи в інкримінованому діянні.

Відповідно до положень ст. 90 КПК рішення національного суду має преюдиціальне значення лише, якщо воно набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Як наслідок, судове рішення суду іншої юрисдикції має преюдиціальне значення для суду, який розглядає кримінальне провадження лише у визначених цією статтею випадках.

Колегія суддів звертає увагу, що рішення суду іншої юрисдикції не є доказом відповідно до положень кримінального процесуального законодавства і не має безпосереднього впливу на доказову базу у кримінальному провадженні, яке розглядається судом.

Завдання кримінального судочинства є відмінним від тих завдань, які вирішують національні суди в цивільній, господарській чи адміністративній юрисдикціях. Здійснюючи кримінальне судочинство, суди не вирішують спір, а розглядають пред`явлене особі обвинувачення і за допомогою доказів встановлюють чи винна конкретна особа у його вчиненні.

Усі докази винуватості або невинуватості особи підлягають дослідженню в змагальному кримінальному процесі.

Вказане повністю узгоджується з правовою позицією, яку висловлено Верховним Судом у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 390/934/13-к.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 інкримінується те, що вона усвідомлювала, що господарські операції в межах договорів поставки та проведення робіт, укладених з контрагентами ТОВ «Леспромснаб», ТОВ «Торгово-промислова компанія «ЯМЗ», ТОВ «ЗФ «Богучарская», ТОВ «Технології анкерного кріплення», ТОВ «Донстроймонтаж», ПП «Форсайд-Т», ТОВ «ФБС Велес», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «Ресурс Інвест-Груп», ТОВ «Доненергопром», ТОВ «Пожбезпека Донбасу», ТОВ «Схід-Будконструкція», ТОВ «Донелектрообладнання», ТОВ «Укртрансбрікет», ТОВ «Схід-Сервіс», не спричинили настання реальних правових наслідків.

На переконання прокурора про очевидні ознаки проведення безтоварних операцій, а саме неналежне оформлення первинних документів та матеріальних ресурсів для проведення відповідної фінансово-господарської діяльності свідчать Акт документальної позапланової виїзної перевірки № 29/28-01-48/00178353 від 16.02.2016 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами за період з 01.01.2015 по 30.09.2015», на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000064801 від 11.03.2016 і постанова Дніпровського окружного адміністратвиного суду від 14.02.2017, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 11 березня 2016 року № 0000064801 в частині грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 595 508,79 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 797 754,32 грн., у решті позовних вимог ПрАТ» ДТЕК Павлоградвугілля» відмовлено, та залишення без змін вказаної постанови ухвалою Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та постановою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року.

Тобто, за позицією сторони обвинувачення ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» з вказаними підприємствами проводили безтоварні операції.

Однак сторона обвинувачення посилаючись на підтвердження своєї позиції вказує, що безтоварність операцій підтверджується рішеннями адміністративного суду, фактично суб`єктивно їх трактуючи, не бере до уваги те, що скасовуючи податкове повідомлення-рішення окружний адміністративний суд виходив з того, що правовідносини ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» з частиною контрагентів, а саме ТОВ «Технології анкерного кріплення», ТОВ «Донстроймонтаж», ТОВ «ФБС Велес», ТОВ «Лідер-Мегаплюс», ТОВ «Укртрансбрікет», ТОВ «Схід-Сервіс» підтверджуються належними доказами та були реальними.

Тобто адміністративним судом було встановлено незаконність податкового повідомлення-рішення в частині грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями розмірі 1595508,79 грн. та підтверджено реальність правовідносин з 6 з 15 інкримінованих контрагентів.

Разом з цим, сторона обвинувачення й надалі продовжує наполягати на безтоварності та нереальності настання правових наслідків за господарськими операціями в межах договорів поставки та проведення робіт укладених з цими 15 контрагентами, не погоджуючись з висновками суду щодо неврахування вказаних рішень через їх не преюдиційне значення в кримінальному провадженні.

До того ж, обґрунтовуючи свою позицію щодо винуватості обвинуваченої прокурор наполягає на тому, що висновки, викладені в Акті про порушення вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції в межах договорів поставки та проведення робіт із зазначеними контрагентами не спричинили настання реальних правових наслідків, а саме неналежне оформлення первинних документів (товарно-транспортних накладних, акти виконання робіт, акти прийому передачі) відсутність у контрагентів достатніх трудових та матеріальних ресурсів (складських приміщень, виробничих потужностей) для проведення відповідної фінансово-господарської діяльності

При цьому, поза увагою прокурора залишається те, що жодним із положень (стандартів) бухгалтерського обліку та податковим законодавством не передбачено вимог щодо не відображення в бухгалтерському обліку оформлених первинними бухгалтерськими документами та виключення сум ПДВ з податкового кредиту, сформованих платником податків згідно податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, внаслідок відсутності у підприємства-контрагента певних основних засобів, складських та інших умов, що окрім того, саме по собі не може свідчити про фіктивність господарської операції.

Крім того, поставки товарів, робіт та послуг від зазначених в акті перевірки контрагентів ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підтвердженні податковими накладними, внесеними до Єдиного реєстру податкових накладних, роздрукованими та наявними в матеріалах провадження, які за зовнішніми ознаками відповідають вимогам п.п. 201.1 ст. 201 ПК України.

В той же час експертами Кропивницького відділення Київського НДІСЕ встановлено, що на дату проведення господарських операцій з придбання з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» товарів (робіт, послуг), наведених в податкових накладних постачальників за інкриміновані періоди, контрагенти відповідали вимогам платника ПДВ. Вказані правочини з контрагентами в судовому порядку визнані недійсними не були, в той же час матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів - судових рішень про припинення реєстрації цих суб`єктів господарювання.

Той факт, що зазначеним ТОВ було анульовано свідоцтво ПДВ до зазначено провадження не відноситься, й прокурор вказуючи на такі обставини жодних доказів на їх підтвердження суду не надає.

Сплата боргу підприємством за податковим повідомленням-рішенням не свідчить про винуватість ОСОБА_8 та визнання нею фактичних обставин кримінального провадження.

З приводу епізоду за несвоєчасну сплату до бюджету узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за 3 квартал 2017 року в розмірі 484 867 614 грн., апеляційний суд зазначає таке.

Надаючи оцінку діям ОСОБА_8 за цим епізодом, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08 жовтня 2004 року «Про деякі питання застосування законодавства за ухилення від сплати податків, зборів. Інших обов`язкових платежів» необхідно розмежовувати ухилення від сплати обов`язкових платежів і несвоєчасну їх сплату за відсутності умислу на несплату. Особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати зазначених платежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути притягнута лише до встановленої законом відповідальності за порушення податкового законодавства, пов`язані з обчисленням і сплатою цих платежів.

Відтак суд дослідивши надані сторонами докази й надавши їм оцінку дійшов висновку, що в діях ОСОБА_8 відсутня суб`єктивна сторона інкримінованого злочину, а саме умисел на ухилення від сплати податків.

Прокурором на підтвердження своєї позиції було надано суду висновок акту камеральної перевірки за № 47/28-10-46-13/00178353 від 31 січня 2018 року, яким встановлено, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 08 листопада 2017 року подано до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС податкову декларацію за № 9233079520 з податку на прибуток підприємства за три квартали 2017 року, в якій задекларовано суму податку на прибуток, що підлягає сплаті за 3-й квартал 2017 року по строку 19.11.2017 у розмірі 484 867614 грн. відповідність якого нормам Податкового кодексу України встановлено висновком експерта № 8/82 СЕ-19 від 13 травня 2019 року.

В той же час, обвинувачена не заперечувала факт несвоєчасної сплати ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» податкових зобов`язань до державного бюджету України з податку на прибуток у сумі 484 867 614 грн. за 3 квартал 2017 року. Й пояснила, що підприємством в установленому порядку та строки складено та подано до податкових органів податкову декларацію з податку на прибуток, згідно з якою самостійно визначено суму грошового зобов`язання ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» у сумі 484 867 614 грн., яке підприємство мало сплатити до 19 листопада 2017 року, однак вказувала, що умислу на несплату вказаного податку на прибуток вона не мала.

Несвоєчасність відповідної сплати податкового зобов`язання обвинувачена пояснила тим, що переживало ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», мало певні фінансові та виробничі труднощі після перенесення його потужностей з тимчасово окупованих бойовиками територій Донецької області й значні кошти підприємства були спрямовані на відновлення і нормалізацію функціонування безперервного процесу видобування вугілля, виплату заробітної плати та соціальних виплат, а також значною дебіторською заборгованість від споживачів вугільної продукції, зокрема - виробників теплової та електричної енергії, яким, в свою чергу заборгували великі суми споживачі теплової та електричної енергії.

В той же час, у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», який передбачав, що кошти, що будуть спрямовані у вигляді державної субвенції на погашення заборгованості за спожиту електроенергію, в повному обсязі повернуться до Державного бюджету України у вигляді сплати підприємствами електроенергетичної та вугільної галузей податкового боргу з податку на прибуток, адміністрація ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» постійно слідкувала за ситуацією з розробки Кабінетом Міністрів України відповідного механізму та, надаючи необхідну інформацію на запити органів державної влади в контексті підготовки майбутнього взаємозаліку, обґрунтовано сподівалась на врегулювання ситуації з погашення податкового боргу.

Після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного Порядку, на підставі багатосторонніх договорів, заборгованість зі сплати податку на прибуток у сумі 484 867 614 грн. перераховано підприємством до державного бюджету України 27 грудня 2017 року.

Зазначені обставини повністю підтверджуються і прийнятими Законами України на той час, зокрема Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 09 листопада 2017 року, який набрав чинності 02 грудня 2017 року

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 971 був затверджений Порядок та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на погашення заборгованості за електричну енергію підприємств водопостачання. Тобто Кабінетом Міністрів України був передбачений відповідний Порядок розрахунків відповідно до постанови від 6 грудня 2017 р. за № 971.

Відповідно до зазначеного Порядку між сторонами були укладенні 27 грудня 2017 року договори за № 971/2, № 971/3 та № 971/5, де останньою стороною договору виступало ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля».

27 грудня 2017 року відповідно до платіжних доручень № 48, № 49 та № 50 від 27 грудня 2017 року, був повністю погашений податковий борг з податку на прибуток у сумі 484 867 614,00 грн.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року (справа № 185/3432/18) за несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати узгодженого грошового зобов`язання, з податку на прибуток за 3 квартал 2017 року у сумі 484 867 614 грн. визначеного ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у податковій декларації від 08.11.2017 року № 9233079520, граничний термін сплати 19.11.2017 р., фактично сплачено 27.12.2017 року платіжними дорученнями № 48, 49, 50 у сумі 484 867 614 грн., за ч. 1 ст.163-2 КУпАП ОСОБА_8 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

29 березня 2021 року відповідно до платіжного доручення № 1976380 було сплачено зобов`язання фінансові санкції по Акту перевірки від 31 січня 2018 року в сумі 96 973 522, 80 грн.

На відсутність умислу на несплату податків вказує також і те, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в забезпечення заборгованості зі сплати податку на прибуток за 3 квартал 2017 року у сумі 484 867 614 грн. передав у податкову заставу ліквідне майно підприємства.

Отже стороною обвинувачення не було доведено належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом наміру ОСОБА_8 саме ухилитися від сплати зазначених платежів.

Під час розгляду кримінального провадження мають бути враховані обставини в їх сукупності та не надається перевага одним обставинам над іншими, як про це ставить вимогу прокурор. Отже, для підтвердження винуватості особи необхідна сукупність доказів, у тому числі тих, які не викликають сумніву в їх правдивості та/або усувають вірогідність зацікавленості такої особи.

Посилання прокурора на розкриту в суді банківську таємницю, яка містить інформацію про рух коштів та розрахунок підприємства з контрагентам у період несплати заборгованості, є безпідставною та не свідчить про наявність у обвинуваченої умислу на несплату податку, й не спростовує версію обвинуваченою з приводу тяжкого матеріального становища підприємства на той час.

В апеляційній скарзі прокурор, по суті, дав власну оцінку доказам на підтвердження винуватості ОСОБА_8 відмінну від оцінки суду першої інстанції інстанцій, однак не обґрунтував наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, через які ухвала апеляційного суду чи вирок суду першої інстанції підлягали би безумовному скасуванню.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено порушення судом першої інстанції вимог Закону при винесенні виправдувального вироку, а також відсутні об`єктивні аргументи неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Суд першої інстанції належно та повно оцінивши і перевіривши усі зібрані у провадженні докази, дійшов правильного висновку що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано суду жодних доказів, щодо умислу ОСОБА_8 на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, її покази, в яких вона не визнає своєї вини в інкримінованому правопорушенні, нічим не спростовані, а відтак наявність суб`єктивної сторони інкримінованих їй кримінальних правопорушень не доведена.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили прийняттю у даному кримінальному провадженні законного та обґрунтованого рішення не встановлено.

Відтак вирок суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора як необґрунтовану - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4